Рішення

від 13.11.2020 по справі 145/411/20

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

"13" листопада 2020 р. 145/411/20

2/145/402/2020

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ратушняка І. О.

за участі секретаря Тихої О.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Жмеринської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі КНП "Тиврівська центральна районна лікарня" та Тиврівської районної ради Вінницької області до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,

встановив:

Керівник Жмеринської прокуратури в інтересах держави в особі Тиврівської районної ради звернувся до суду із позовом, в якому вказує, що вироком Тиврівського районного суду Вінницької області у справі №145/807/18 від 02 жовтня 2019 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Як встановлено вироком суду, ОСОБА_1 23.01.2018 близько 01 год. 00 хвилин, перебуваючи у житловому будинку в АДРЕСА_1 , діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, взявши зі столу кухонного ножа, умисно нанесла 1 удар лезом ножа в область спини, нижче лівої лопатки, внаслідок чого спричинила ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді проникної колото-різаної рани лівої половини грудної клітини з крізним пораненням нижньої частини легені, лівого купола діафрагми.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №15 від 01.02.2018 встановлено, що у ОСОБА_2 мала місце проникна колото-різана рана лівої половини грудної клітини з крізним пораненням нижньої частини легені, лівого купола діафрагми, великим лівобічним гемотораксом, за геморагічним шоком 3 ст. Відповідно до п. 2.1.3.й. правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень (Наказ МОЗ України № 6 від 17.01.1995) вищевказане поранення за ознаками небезпеки для життя в момент спричинення відноситься до тяжких тілесних ушкоджень та виникло 23.01.2018 від дії колючо-ріжучого предмету, на що вказує наявність довгої (2,5 см) вузької (0,5 см) рани та відносно довгого каналу поранення.

ОСОБА_2 після отримання тілесних ушкоджень перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні КНП Тиврівська ЦРЛ з 23.01.2018 до 30.01.2018, вартість його лікування склала 2567 грн. 18 коп.

Затрачених лікарнею коштів на лікування потерпілого ОСОБА_2 станом 18.02.2020 не відшкодовано.

Просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Тиврівської районної ради, в особі Комунального некомерційного підприємства Тиврівська центральна районна лікарня" Тиврівської районної ради (АТ КБ Приватбанк р/р НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 01982689, МФО 302689) в рахунок відшкодування витрат на лікування, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, ОСОБА_2 , кошти в сумі 2567 грн. 18 коп.

Прокурор Тиврівського відділу Жмеринської місцевої прокуратури Прокопчук Д.В. подав суду заяву, відповідно до якої просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги задоволити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представники Тиврівської районної ради та КНП "Тиврівська центральна районна лікарня" в судове засідання також не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у відсутності їх представників, позовні вимоги підтримують.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала суду письмові пояснення, відповідно до яких позов визнає, вартість лікування ОСОБА_2 відшкодує.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 року №11, відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що тілесні ушкодження, у зв`язку з якими потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в Тиврівській ЦРЛ, завдані йому ОСОБА_1 , що стверджується обвинувальним вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 02.10.2019 року у справі 145/807/18, понесені Тиврівською ЦРЛ витрати на лікування потерпілого мають бути стягнуті з відповідачки.

В результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 в період з 23.01.2018 р. по 30.01.2018 р. перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Тиврівської ЦРЛ, вартість лікування якої склала із розрахунку 366, 74 грн./день за січень місяць 2018 року - 2567, 18 грн., що стверджується довідкою Тиврівської ЦРЛ № 177 від 18.02.2020 р.

Відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнень з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , затвердженим постановою КМУ №545 від 16.07.1993 року сума коштів, що підлягають відшкодуванню, визначаються закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікування потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню в повному обсязі і зараховуються до відповідного бюджету або на рахунок юридичної особи, якій належить заклад охорони здоров`я.

Частиною 3 ст. 1206 ЦК України визначено, що якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Закладом охорони здоров`я - Тиврівською центральною районною лікарнею, фінансування якої здійснюється за рахунок районного бюджету та економічна діяльність, якого здійснюється відповідно до затвердженого кошторису, здійснено лікування потерпілого від злочину, а тому кошти, витрачені на лікування ОСОБА_2 , підлягають відшкодуванню до бюджету, неповернення яких порушує інтереси району, а також держави в цілому.

Тиврівською ЦРЛ заходи позовного характеру про відшкодування затрат на стаціонарне лікування від злочину не вживались. Витрати на лікування, які понесла лікарня, в добровільному порядку від ОСОБА_1 не вносились. Невідшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, не поповнює надходження до бюджету, чим завдається шкода економічним інтересам держави.

Відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог суд присуджує судовий збір з відповідача з врахуванням мінімального розміру судового збору.

Керуючись ст.ст.4, 7, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 82, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст. 131 Конституції України ст.ст. 1166, 1206 ЦК України,

ухвалив:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Тиврівської районної ради, в особі Комунального некомерційного підприємства Тиврівська центральна районна лікарня" Тиврівської районної ради (АТ КБ Приватбанк р/р НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 01982689, МФО 302689) в рахунок відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , кошти в сумі 2567 (дві тисячі п`ятсот шістдесят сім) гривень 18 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в прибуток держави в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 16.11.2020 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного судового рішення.

Суддя Ратушняк І. О.