Справа № 146/518/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" листопада 2020 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Скаковської І.В.,
за участі секретаря Кізлевич О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль цивільну справу за позовом керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Томашпільської районної ради в особі комунального некомерційного підприємства Томашпільська центральна районна лікарня до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, -
ВСТАНОВИВ:
24 червня 2020 року керівник Могилів-Подільської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Томашпільської районної ради в особі комунальної установи Томашпільська центральна районна лікарня звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на корить Томашпільської районної ради в особі комунальної установи Томашпільська центральна районна лікарня 16773,83 грн відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.
Цивільний позов обгрунтовано наступним.
Вироком Чернівецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року визнано виним та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України, ОСОБА_1 , вирок набрав законної сили.
В наслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажири автомобіля марки ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження.
Потерпіла ОСОБА_2 упродовж 15 днів, а саме з 31 грудня 2017 року по 15 січня 2018 року знаходилася на стаціонарному лікуванні, а саме 8 днів в реанімаційному відділенні та 7 днів в хірургічному відділенні комунальної установи Томашпільська центральна районна лікарня , що підтверджується відповідною довідкою.
Вартість одного ліжко-дня лікування у реанімаційному відділенні становить 1769, 68 грн. та хірургічному відділенні становить 373, 77 грн, загальна вартість лікування ОСОБА_2 становить 16773,83 грн.
Таким чином, з вини ОСОБА_1 заклад охорони здоровя, який фінансується з місцевого бюджету, поніс витрати на лікування потерпілої ОСОБА_2 від злочину в сумі 16773,83 грн, які на момент пред`явлення позову не відшкодовано.
Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 13 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності прийшов до наступного висновку.
Згідно ст. 2 ЦПК України , завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України ) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Згідно ст. 81 ЦПК України , кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Судом встановлено, що вироком Чернівецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року (справа № 146/993/18) визнано виним та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України ОСОБА_1 , якому призначено покарання 5 (п`ять) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортим засобом. Від вказаного покарання ОСОБА_1 звільненно з іспитовим строком три роки із застосуванням ст. 76 КК України, вирок набрав законної сили.
Так, відповідно до інформації КНП ""Томашпільська ЦРЛ" від 25 травня 2020 року № 903 пацієнтка ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в реанімаційному, хірургічному відділеннях Томашпільської ЦРЛ з 31 грудня 2017 року по 15 січня 2018 року. ОСОБА_2 лікувалася 8 днів в реанімаційному відділенні, вартість лікування одного дня в якому становить 1769,68 грн., загальна сума 14157,44 грн. В хірургічному відділенні ОСОБА_2 лікувалася 7 днів, вартість одного дня лікування 373, 77 гр., загальна сума 2616,39 грн. Загальна вартість всього терміну лікування 16773, 83 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Положеннями ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадкам, визначених законом.
Статтею 56 ЦПК України встановлено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, визначене Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України №545 від 16.07.1993 року , із змінами від 19.11.2012 року (надалі - Порядок).
Згідно п. 2, 3 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної карти стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.
Пунктом 6 Порядку також передбачено, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.
З огляду на вищевикладене, оскільки між діями відповідача та перебуванням потерпілої ОСОБА_2 на лікуванні у реанімаційному та хірургічному відділеннях Томашпільської ЦРЛ існує причинний зв`язок, кошти які витраченні на лікування потерпілої від злочину в добровільному порядку не відшкодовані, тому суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129 , 131-1 Конституції України , ст.ст. 1166 , 1206 ЦК України , постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат ,постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст.ст. 12 , 13 , 56 , 76-81 , 82 , 95 , 228 , 229 , 235 , 258 , 263 , 264 , 268 , 280-282 , 354 , 430 ЦПК України ,
УХВАЛИВ:
Позов керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Томашпільської селищної ради в особі комунального некомерційного підприємства Томашпільська центральна районна лікарня до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - зодоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індифікаційний код НОМЕР_2 , на користь Томашпільської районної ради в особі комунального некомерційного підприємства Томашпільська центральна районна лікарня (вул. І. Гаврилюка. 133 смт. Томашпіль Томашпільського району Вінницької області 24200, р/р НОМЕР_3 код ЄДРПОУ 36331552) 16773, 83 грн (шістнадцять тисяч сімсот сімдесят три гривні 83 копійки) відшкодування витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.
Судові витрати залишити за відповідачем ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, який передбачає, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: І. В. Скаковська
Повний текст рішення виготовлено 16 листопада 2020 року
Суд | Томашпільський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 10.11.2020 |
Оприлюднено | 18.11.2020 |
Номер документу | 92904854 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Томашпільський районний суд Вінницької області
Скаковська І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні