Рішення

від 12.11.2020 по справі 454/2227/20

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/2227/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2020 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,

за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересованої особи: Переспівської сільської ради Сокальського району про встановлення факту прийняття спадщини за заповітом,

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся в суд з даною заявою та просить встановити факт прийняття ним спадщини за заповітом від 27.02.2006р., а саме: земельної ділянки кількістю 0,3401га -державний акт на право власності на земельну ділянку серія ІІІ-ЛВ №089494 яка розташована на території Переспівської сільської ради Сокальського району у с.Зубків Сокальського району Львівської області, що відкрилась після смерті мами ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує наступним.

Він є сином ОСОБА_2 , яка проживала в АДРЕСА_1 і яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що постійно проживав за вказаною адресою разом з мамою, де і проживає по даний час.

На випадок смерті ОСОБА_2 склала заповіт на ім`я заявника, посвідчений 27.02.2006р. секретарем Переспівської сільської ради і яким заповіла йому земельну ділянку в кількості 0,3401га - державний акт на право власності на земельну ділянку серія ІІІ-ЛВ №089494.

Дана земельна ділянка призначена для обслуговування житлового будинку та ведення підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_1 , в якому заявник постійно проживав разом з мамою та в якому проживає по даний час і користується земельною ділянкою на яку має заповіт.

Вказує, що на день смерті мами фактично прийняв у власність заповідану нею земельну ділянку, але не отримав свідоцтво про право на спадщину у становлений законом строк.

Зараз у нього виникла необхідність в отриманні свідоцтва про право на спадщину на вказані земельні ділянки.

Встановлення факту прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 необхідна заявнику для повного прийняття спадщини і тому має для нього юридичне значення.

Заявник надав суду заяву в якій просить заявлені вимоги задовольнити.

Представник заінтересованої особи Переспівської сільської ради Сокальського району в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд заяви, без участі представника сільської ради, при тому зазначивши, що заявлені вимоги підтримує.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази в справі, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .).

Дослідженим заповітом, посвідченим секретарем Переспівської сільської ради 27.02.2006р. та зареєстрованого за №23 встановлено, що ОСОБА_3 земельну ділянку в кількості 0,3401га - державний акт на право власності на земельну ділянку серія ІІІ-ЛВ №089494 заповіла своєму сину ОСОБА_1 .

З довідки виданої Переспівською сільською радою №307 від 08.06.2016р. вбачається, що на день смерті ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 постійно проживав її син ОСОБА_1 .

Також, з довідки №190 від 06.07.2020р. вбачається, що ОСОБА_1 користується земельними ділянками, 0,2767га для ведення особистого селянського господарства та 0,0634га. для обслуговування житлового будинку, які знаходяться в АДРЕСА_1 та є її законним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.1218 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України с падкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Згідно до вимог ст. 1274 ЦК України спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Стаття 1296 ЦК України передбачає, що с падкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За приписами ст. ст. 76 - 81 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін; докази повинні бути належними, тобто містити інформацію щодо предмету доказування; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи немайнових прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови від 31 березня 1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.п. 2, 23 Постанови від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Разом з цим, під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо.

Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України прийняття спадщини могло підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном.

Разом з тим, довідки наявні в матеріалах справи не можуть свідчити про факт прийняття спадщини, оскільки вони достовірно не підтверджують, що ці дії були вчинені в строк, встановлений для прийняття спадщини.

Також, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічний паспорт, реєстраційний талон) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються нотаріусом з врахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і за відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.

Заявник не надав до суду жодних доказів того, що він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, окрім того останній зареєстрований за іншою адресою ніж та за якою проживав спадкодавець.

Оскільки, доказів на підтвердження факту вступу в управління та володіння спадковим майном заявник суду не надав, підстав вважати, що він вступив у володіння та управління спадковим майном за ст. 1268 ЦК України немає.

Тобто, факт прийняття спадщини за правилами ст.1268 ЦК України не доведений, отже, спадщина фактично не прийнята.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересованої особи: Переспівської сільської ради Сокальського району про встановлення факту прийняття спадщини за заповітом слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересованої особи: Переспівської сільської ради Сокальського району про встановлення факту прийняття спадщини за заповітом - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Переспівська сільска рада Сокальського району, ЄДРПОУ:04370768, місце знаходження с.Переспа, вул. І.Франка, 8 Сокальського району Львівської області.

Головуючий: Л. Ю. Фарина