Рішення

від 16.11.2020 по справі 619/4599/20

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/4599/20

провадження №2/619/1412/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року Дергачівський районний суд

Харківської області

у складі: головуючого - судді - Якименко Л.О.

за участю: секретаря судового засідання - Ломанової І.А.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області про визнання права власності на квартиру.

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області про визнання права власності на квартиру.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що вона у 2007 році, як молодий спеціаліст - вчитель Великопроходівської ЗОШ від Проходівської сільської ради отримала для проживання квартиру АДРЕСА_1 .

З 27.12.2007 відповідно до реєстраційної Форми А та відомостей у паспорті позивач зареєстрована у даній квартирі.

У 2008 році позивач вийшла заміж за ОСОБА_2 та змінила прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі народила сина ОСОБА_5 . Усі разом родиною вони мешкають у квартирі АДРЕСА_1 .

З 11.12.2017 син позивача ОСОБА_5 , також зареєстрований у вказаній квартирі.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Проходівської сільської ради за №8 від 22.01.2008 за клопотанням сільської ради позивачем відкритий особистий рахунок споживача природного газу у Дергачівській філії ВАТ Харківгаз у квартирі.

Відповідно до витягу з погосподарської книги №14 Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, позивач значиться як квартиронаймач даної квартири з 2007 року.

Таким чином, починаючи з 2007 року дана квартира є позивача єдиним житлом, у якому на даний час вона мешкає з чоловіком та неповнолітньою дитиною.

Квартира позивача є ізольованим помешканням у житловому будинку, призначеним для постійного проживання у ньому, тобто повноцінною житловою квартирою.

Відповідно до проведеної технічної інвентаризації загальна площа квартири становить - 55,6 м 2 , при цьому житлова площа - 41,8 м 2 .

Позивач із сім`єю дбайливо ставляться до квартири, взяли на себе витрати по утриманню квартири, а саме за власні кошти та власними силами проводять поточний та капітальний ремонти.

Починаючи з 2007 року позивач піклується про квартиру, уклала договори на комунальні послуги, встановила лічильник. Регулярно сплачує комунальні платежі за квартиру.

У 2020 році виникла необхідність привести у відповідність до вимог законодавства позивача право власності на вказану квартиру.

Однак, з`ясувалося, що це не можливо, оскільки у позивача відсутні документи щодо права вселення, а саме ордер на квартиру, та сама квартира не входить до переліку комунального майна сільської ради. Крім того, документи щодо її права власності відсутні.

Відповідно до копії витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ні за ким не зареєстровано .

Даний факт унеможливлює позивача право на приватизацію квартири. Іншого способу, як звернутися в суд для захисту своїх прав не має.

Рішенням виконавчого комітету Проходівської сільської ради № 29 від 13.10.2020 позивач визнана основним квартиронаймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

З 2007 року позивач проживає та відкрито користується квартирою, яка немає власника, не має належного балансоутримувача та не передана до комунальної власності територіальної громади.

На вказану квартиру не претендують інші особи, оскільки квартира була надана позивачу у постійне користування і позивач отримала майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явилася, в поданій до суду заяві позов підтримала повністю, просила позов задовольнити. Розгляд справи просила проводити без фіксації технічними засобами та в її відсутність, що суд вважає за можливе.

Представник Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області - відповідач у справі, в підготовче засідання не з`явився, в поданій до суду заяві сільський голова Євчун О.А. просив справу розглядати без участі представника Проходівської сільської ради, заперечень проти позову не має.

Суд, вважає можливим справу розглянути за відсутності сторін по справі. На підставі ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

З огляду на ті обставини, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення в підготовчому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, як докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у 2007 році, як молодий спеціаліст - вчитель Великопроходівської ЗОШ від Проходівської сільської ради отримала для проживання квартиру АДРЕСА_1 .

З 27.12.2007 відповідно до реєстраційної Форми А та відомостей у паспорті позивач зареєстрована у даній квартирі.

У 2008 році ОСОБА_1 одружилася з ОСОБА_2 та змінила прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі народила сина ОСОБА_5 . Усі разом родиною вони мешкають у квартирі АДРЕСА_1 . З 11.12.2017 син позивача ОСОБА_5 також зареєстрований у вказаній квартирі.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Проходівської сільської ради за №8 від 22.01.2008 за клопотанням сільської ради позивачем відкритий особистий рахунок споживача природного газу у Дергачівській філії ВАТ Харківгаз у квартирі.

Відповідно до витягу з погосподарської книги №14 Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, позивач значиться як квартиронаймач даної квартири з 2007 року. Таким чином, починаючи з 2007 року дана квартира є позивача єдиним житлом, у якому на даний час позивач мешкає з чоловіком та неповнолітньою дитиною.

Квартира позивача є ізольованим помешканням у житловому будинку, призначеним для постійного проживання у ньому, тобто повноцінною житловою квартирою.

Відповідно до проведеної технічної інвентаризації загальна площа квартири становить - 55,6 м 2 , при цьому житлова площа - 41,8 м 2 .

Позивач із сім`єю дбайливо ставляться до квартири, взяли на себе витрати по утриманню квартири, за власні кошти та власними силами проводять поточний та капітальний ремонти.

Починаючи з 2007 року позивач піклується про квартиру, уклала договори на комунальні послуги, встановила лічильник. Регулярно сплачує комунальні платежі за квартиру.

У 2020 році виникла необхідність привести у відповідність до вимог законодавства позивача право власності на вказану квартиру.

Однак, з`ясувалося, що це не можливо, оскільки у позивача відсутні документи щодо права вселення, а саме ордер на квартиру, та сама квартира не входить до переліку комунального майна сільської ради. Крім того, документи щодо її права власності відсутні.

Відповідно до копії витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ні за ким не зареєстровано .

Даний факт унеможливлює право ОСОБА_1 на приватизацію квартири. Іншого способу, як звернутися в суд для захисту своїх прав , позивач не має.

Рішенням виконавчого комітету Проходівської сільської ради № 29 від 13.10.2020 позивач визнана основним квартиронаймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

З 2007 року позивач проживає та відкрито користується квартирою, яка немає власника, не має належного балансоутримувача та не передана до комунальної власності територіальної громади.

На вказану квартиру не претендують інші особи, оскільки квартира була надана позивачу у постійне користування і позивач отримала майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб . Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Однією з визначальних підстав набуття права власності за набувальною давністю у відповідності до ст. 344 ЦК України є добросовісність володіння - якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набування права власності.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Відповідно до постанови Верховного Суду, Великої Палати від 14.05.2019 № 910/17274/17, 12-291гс18 набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 Цивільного кодексу України є фізичні особи та юридичні особи, держава України, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Згідно п. 46, 47 постанови Верховного Суду, Великої Палати від 14.05.2019 № 910/17274/17, 12-291гс18, аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю.

Згідно п. 50, 51, 53 постанови Верховного Суду, Великої Палати від 14.05.2019 № 910/17274/17, 12-291гс18, відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник. Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним із способів такого захисту згідно з указаною нормою Кодексу є визнання права.

Таким чином, аналізуючи вищевказане, беручи до уваги надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

На підставі ст.ст. 16, 316, 317, 319, 321, 328, 344 ЦК України, керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в 30-денний строк з моменту оголошення рішення, а особами, які приймають участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення, у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Проходівська сільська рада Дергачівського району Харківської області, місцезнаходження: 62330 Харківська область Дергачівський район с. Малі Проходи, вул. Конєва, 52А, код ЄДРПОУ: 04398873.

Суддя Л. О. Якименко