Ухвала

від 06.11.2020 по справі 757/48598/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/48598/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора України ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора України ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12018000000000249.

Вказане клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12018000000000249 за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Установлено, що в грудні 2017 року невстановлені службові особи ТОВ «ТРАНЗИТ-ОІЛ» шляхом надання приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 підроблених договорів купівлі-продажу майнових прав, заволоділи шахрайським способом правом на паркомісця, що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд. № 4, чим завдали ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.

В судове засідання слідчий, прокурор не з`явився, про причини своєї неявки не повідомили. Слідчий подала заяву про розгляд клопотання у її відсутність та зазначила, що клопотання підтримує в повному обсязі.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя розглянув клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у зв`язку з наявною можливістю вчинення дій, спрямованих на відчуження та розтрату вказаного майна.

Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України не здійснювалась.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Дослідивши надані матеріали, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 188-1, ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 388, ч. 1, 5 ст. 191 КК України, наявність даних про належність майна, на яке слідчий просить накласти арешт, з метою з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання, накласти арешт на майно, оскільки вважає наявні передбачені ст. 170 КПК України підстави для його накладення, та заборонити розпоряджатися та використовувати зазначене майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора України ОСОБА_3 про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арешт на майно у вигляді заборони відчуження об`єктів нерухомого майна - паркомісць з реєстраційними номерами об`єктів нерухомого майна (паркомісце), а саме: 1446128580000; 1446126480000; 1446125680000; 1446124980000; 1446124680000; 1446121080000; 1446120880000; 1446118180000; 1446116580000; 1446115480000; 1446114880000; 1446112180000; 1446111780000; 1446109080000; 1446108880000; 1446106680000; 1446105180000; 1446104580000; 1446102480000; 1446098180000; 1446096080000; 1446094380000; 1446090480000; 1446081780000; 1445925580000; 1445898880000; 1445877380000; 1445836580000; 1445783280000; 1445746280000; 1445718580000; 1445692380000; 1445636480000; 1445617080000; 1445596080000; 1445576180000; 1445546180000; 1445498180000; 1445455780000; 1445353280000, які розташовані за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд. № 4, а саме: 173-А; 171-А; 303-А; 330-А, 330-Б; 163-А; 192-А; 187-А; 188-А; 264-А; 175-А; 282-А; 244-А, 244-Б; 260-А; 292-А; 272-А; 198-А; 241-А; 210-А; 189-А; 191-А; 178-А; 186-А; 180-А; 176-А; 300-А; 298-А; 177-А; 179-А; 215-А; 174-А; 185-А; 199-А; 169-А; 170-А; 181-А; 184-А; 172-А; 304-А; 190-А; 239-А та належать товариству з обмеженою відповідальністю «ТРАНЗИТ-ОІЛ» (код за ЄДРПОУ 35364409), юридично розташованої за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Шевченка, 116, кв. 1.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання подається слідчому судді.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1