Ухвала

від 03.11.2020 по справі 757/34783/20-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в містіКиєві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 серпня 2020 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.08.2020 задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуальною керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженим органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , та накладено арешт на вилучене під час проведення обшуку 12.08.2020 майно, за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Горіхова, буд. 16 (22), а саме мобільний телефон «iPhone», модель А1784, ІМЕІ: НОМЕР_1 , з сім картою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_6 .

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що ОСОБА_6 не має жодного відношення до кримінального провадження № 42020000000001014 від 04.06.2020, а також до ДП «Конярство України» та інших підприємств, зазначених в ухвалі слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.09.2020 надано дозвіл на проведення обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення вичерпного переліку майна, однак дозвіл на вилучення мобільних телефонів не надавався.

Крім того, органом досудового розслідування під час проведення обшуку не виявлено документів, блокнотів, щоденників, чорнових записів, схем, планів, печаток, штампів, на які ухвалою слідчого судді надавався дозвіл на вилучення.

Також при проведенні обшуку слідчим не з`ясовано питання про надання доступу для зняття інформації з мобільного телефону.

Апелянт вказував на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.09.2020 задоволено скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 та зобов`язано слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , інших слідчих слідчої групи у кримінальному провадженні №42020000000001014 від 04.06.2020, повернути володільцю майна ОСОБА_6 спірне майно.

Прокурор в клопотанні та слідчий суддя в ухвалі, не обґрунтували, яке відношення арештоване майно має до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

В матеріалах доданих до клопотання відсутні докази, що вказаний мобільний телефон здобутий злочинним шляхом, чи був об`єктом кримінального правопорушення, а тому він не має ознак речового доказу, визначених у ст. 98 КПК України.

У даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено.

Ризики, передбачені абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України, та підстави для накладення арешту, на думку апелянта, відсутні.

Також прокурором, всупереч вимог ч. 2 ст. 172 КПК України, не вмотивовано необхідність розгляду клопотання про арешт майна без повідомлення та участі в судовому засіданні власника.

Крім того, апелянт вказував на те, що ухвалу слідчого судді постановлено без повідомлення та участі власника майна та його представника, копію оскаржуваної ухвали отримано 12.10.2020.

Прокурор та власник майна ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не подавали.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, заслухавши думку захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , яка не заперечувала проти апеляційного розгляду у відсутності прокурора та власника майна, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності вказаних осіб.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто без повідомлення та у ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 , та дані про направлення їм копії ухвали слідчого судді у матеріалах справи відсутні.

Як зазначено у апеляційній скарзі, копію оскаржуваної ухвали захисником отримано лише 12.10.2020, тоді як подано апеляційну скаргу 19.10.2020, тобто в строк, передбачений п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України, у зв`язку з чим колегія суддів не убачає підстав для розгляду питання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження,Головним слідчим управління Національної поліції проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеномудо Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2020 за №42020000000001014за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Як встановлено досудовим розслідуванням, службовими особами державного підприємства «Конярство України» за попередньою змовою з представниками окремих комерційних структур організовано протиправну схему заволодіння майном державного підприємства шляхом укладення договорів про виконання сільськогосподарських робіт (послуг).

Так, протягом 2018-2019 років службовими особами ДП та керівниками філій «Дібрівський кінний завод №62», «Лозівський кінний завод №124», «Стрілецький кінний завод № 60», Новоолександрівський кінний завод №64», «Онуфріївський кінний завод № 175» та «Олександрійський кінний завод №174» ДП «Конярство України» за попередньою домовленістю між собою укладено ряд збиткових договорів про надання послуг щодо обробки земельних ділянок, загальною площею понад 40 тис. га., які знаходяться на балансі підприємств, на які належним чином не оформлено право користування вказаними земельними ділянками, з ТОВ «Агрогрупа «Деметра» (код ЄДРПОУ 39046346), ТОВ «Олімпіас груп» (код ЄДРПОУ 39924672) та ФГ «Криничне» (код ЄДРПОУ 32064945).

Фактично обробка земель сільськогосподарського призначення здійснюється наявним штатом та технікою ДП на користь представників вказаних підприємств. Крім того, зазначені підприємства завищують вартість нібито наданих послуг, частина робіт не виконується взагалі. Такі дії призводять до нарощування заборгованості ДП на користь вказаних комерційних структур. В подальшому ДП всупереч державним інтересам здійснює продаж отриманої сільськогосподарської продукції за заниженою вартістю на ТОВ «Агрогрупа «Деметра» (код ЄДРПОУ 39046346), ТОВ «Олімпіас груп» (код ЄДРПОУ 39924672) та ФГ «Криничне» (код ЄДРПОУ 32064945).

Внаслідок вказаних дій службових осіб ДП щорічно недоотримує близько 1 млн. грн. бюджетних коштів.

Відповідно до інформації з ГУ КЗЕ СБ України, до вчинення вказаного злочину причетний фактичний кінцевий бенефіціар ТОВ «Агрогрупа Деметра», ОСОБА_6 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.08.2020 надано дозвіл слідчим ГСУ Національної поліції України ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , слідчим групи слідчих та групі прокурорів у кримінальному провадженні, а саме прокурорам другого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_22 , ОСОБА_7 , ОСОБА_23 , прокурору Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_24 , прокурору відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області ОСОБА_25 , прокурору відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, та слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_26 , на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на який згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна об`єкта нерухомого майна, зареєстровано за громадянином України ОСОБА_27 , з метою відшукання і вилучення: засновницькі, статутні та реєстраційні документи ДП «Конярство України», положення про філію «Олександрійський кінний завод №174», накази про призначення керівників ДП «Конярство України» з 2018 по дату постановлення ухвали, накази про призначення керівників (виконуючих обов`язків) філій ДП «Конярство України», посадові обов`язки керівників ДП та філій; договори (контракти), укладені між ДП «Конярство України», філіями ДП «Конярство України», ТОВ «Агрогрупа «Деметра», ТОВ «Олімпіас груп» та ФГ «Криничне» за період 2018 по дату постановлення ухвали, додаткові угоди до них, специфікації, акти виконаних робіт за вказаними договорами, платіжні доручення про перерахування грошових коштів та інші документи про оплату, листування з приводу виконання умов договорів; документальні матеріали та листування щодо погодження з розпорядником майна договорів укладених між ДП «Конярство України», філіями ДП «Конярство України», ТОВ «Агрогрупа «Деметра», ТОВ «Олімпіас груп» та ФГ «Криничне» за період 2018 по дату постановлення ухвали; довіреності видані керівництвом ДП «Конярство України» на ім`я керівників філій ДП «Конярство України» щодо укладання договорів про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) земель сільськогосподарського призначення ДП «Конярство України» з ТОВ «Агрогрупа «Деметра», ТОВ «Олімпіас груп» та ФГ «Криничне» за період 2018 по дату постановлення ухвали, листування між ДП «Конярство України» та філіями ДП щодо видачі довіреностей; бухгалтерська документація та документальні матеріали щодо розрахунків ДП «Конярство України», філіями ДП «Конярство України», ТОВ «Агрогрупа «Деметра», ТОВ «Олімпіас груп» та ФГ «Криничне» за договорами про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) земель сільськогосподарського призначення ДП «Конярство України» за період 2018 по дату постановлення ухвали; договори купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, укладені між ДП «Конярство України» та його філіями, ТОВ «Агрогрупа «Деметра», ТОВ «Олімпіас груп» та ФГ «Криничне» з додатковими угодами, специфікаціями тощо за період 2018 по дату постановлення ухвали;документальні матеріали ДП «Конярство України» щодо об`ємів та розміру загальних посівних площ сільськогосподарських культур, фактично проведених сільськогосподарських робіт з обробки земельних ділянок ДП «Конярство України», матеріали щодо площ та розмірів зборів сільськогосподарських культур з земельних ділянок ДП «Конярство України», подальшої реалізації сільськогосподарської продукції та/або її передачі на зберігання (в томі числі договори складського зберігання зерна; товарно-транспортних накладних на прийняття, відвантаження с/г продукції; накази на оформлення, переоформлення, відпуск (відвантаження) зерна; накладні на переміщення, відвантаження зерна; розпоряджень та актів на очищення, сушіння зерна; картки складського обліку зернових культур; картки аналізу зерна; Розпорядження та накладні на відпуск зерна в переробку; накладні на здачу продукції з виробництва на склад, книги реєстрації заїзду та виїзду транспортних засобів) за період 2018 по дату постановлення ухвали; документальні матеріали щодо правовстановлюючих документів на земельні ділянки, які належать на праві постійного користування ДП «Конярство України» та його філіям, щодо розробки технічної документації на вказані земельні ділянки, квитанції, виписки по розрахунковому рахунку або будь-які інші документи, що свідчать про оплату послуг щодо виготовлення проектної документації на вказані земельні ділянки, будь-яку іншу документацію щодо виготовлення проектної документації на вказані земельні ділянки; документальні матеріали щодо надання позик, поворотної фінансової допомоги ДП «Конярство України» з боку ТОВ «Агрогрупа «Деметра», ТОВ «Олімпіас груп» та ФГ «Криничне», додаткові угоди до них, за період 2018 по дату постановлення ухвали; блокнотів, щоденників, чорнових записів, схем, планів, документів, печатки, штампи.

Також надано дозвіл на знятті інформації з комп`ютерних носіїв (системних блоків, ноутбуків, дисків, дискет, флеш-карток пам`яті), мобільних телефонів, комп`ютерної, копіювальної техніки, та інших засобів зв`язку і sim-карток до них.

Згідно протоколу обшуку від 12.08.2020, складеного слідчим групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , на підставі вищевказаної ухвали проведено обшук за адресою: за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Горіхова, буд. 16 (22), у ході якого було виявлено та вилучено мобільний телефон «iPhone», модель А1784, ІМЕІ: НОМЕР_1 , з сім картою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_2 .

Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_19 від 13.08.2020 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42020000000001014 мобільний телефон «iPhone», модель А1784, ІМЕІ: НОМЕР_1 , з сім картою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_2 .

14.08.2020 прокурор другого відділу процесуальною керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженим органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просивнакласти арешт на тимчасово вилучене майно, шляхом позбавлення права власника на розпорядження та користування майном, яке виявлене та вилучене під час проведення обшуку 12.08.2020 за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Горіхова, буд. 16 (22), а саме мобільний телефон «iPhone», модель А1784, ІМЕІ: НОМЕР_1 , з сім картою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_6 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.08.2020 задоволено клопотання прокурора, та накладено арешт на вилучене під час проведення обшуку 12.08.2020 майно, за адресою: АДРЕСА_3 (22), а саме мобільний телефон «iPhone», модель А1784, ІМЕІ: НОМЕР_1 , з сім картою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_6 .

Постановляючи ухвалу про арешт майна, слідчий суддя виходив з необхідності збереження речових доказів.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2ст. 170 КПК України,арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно дост. 98 КПК України,речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст.131-132,170-173 КПК України, наклав арешт на вилучене під час проведення обшуку 12.08.2020 майно, за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Горіхова, буд. 16 (22), а саме мобільний телефон «iPhone», модель А1784, ІМЕІ: НОМЕР_1 , з сім картою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_2 , з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в межах кримінального провадження №42020000000001014 та відповідає критеріям, передбаченимст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вилучене під час проведення обшуку 12.08.2020 майно, за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Горіхова, буд. 16 (22), а саме мобільний телефон «iPhone», модель А1784, ІМЕІ: НОМЕР_1 , з сім картою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_2 , оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути приховане, зіпсоване, втрачене, знищене, використане, перетворене, передане чи відчужене.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що ОСОБА_6 не має жодного відношення до даного кримінального провадження, не є підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки метою накладення арешту у даному випадкує забезпечення збереження речових доказів. Арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України,по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання приховання, псування, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі чи відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а з доданих до клопотання матеріалів вбачається, що вилучене під час обшуку майно може зберігати на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень, містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Твердження апелянта про те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.09.2020 надано дозвіл на проведення обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення вичерпного переліку майна, однак дозвіл на вилучення мобільних телефонів не надавався, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки відповідно до вимогч. 7 ст. 236 КПК України, це не перешкоджає тимчасовому вилученню майна за наявності на те законних підстав, та накладенню на нього арешту.

Доводи захисника про те, що під час проведення обшуку не було виявлено документів, блокнотів, щоденників, чорнових записів, схем, планів, печаток, штампів, на які ухвалою слідчого судді надавався дозвіл на вилучення, а також не з`ясовано питання про надання доступу для зняття інформації з мобільного телефону, не є визначеною законом підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Посилання захисника на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.09.2020, якою задоволено скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 та зобов`язано слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , інших слідчих слідчої групи у кримінальному провадженні №42020000000001014 від 04.06.2020, повернути володільцю майна ОСОБА_6 вилучене майно, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вказане рішення не є предметом апеляційного розгляду у даному судовому провадженні.

Доводи апеляційної скарги про те, що прокурор в клопотанні та слідчий суддя в ухвалі, не обґрунтували, яке відношення арештоване майно має до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, спростовуються змістом клопотання слідчого та оскаржуваного судового рішення.

Твердження захисника про те, що арештоване майно не має ознак речового доказу, визначених у ст. 98 КПК України, спростовуються даними постанови старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_19 від 13.08.2020, якою мобільний телефон «iPhone», модель А1784, ІМЕІ: НОМЕР_1 , з сім картою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_2 визнано речовим доказом ( а.с. 34).

Посилання апелянта на відсутність підстав для накладення арешту, колегія суддів вважає надуманими, оскільки із матеріалів провадження вбачається, що клопотання прокурора та ухвала слідчого судді містять вказівки на правові підставі, зазначені у ст.ст. 171, 173 КПК України, для накладення арешту на вказане майно, а саме арешт на майно накладений з метою забезпечення збереження речових доказів.

Твердження захисника про те, що прокурором, всупереч вимог ч. 2 ст. 172 КПК України, не вмотивовано необхідність розгляду клопотання про арешт майна без повідомлення та участі в судовому засіданні власника, заслуговують на увагу. Проте, з урахуванням вимог ст. 172 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя за наявності підстав, викладених у наведеній нормі закону, може розглянути клопотання без повідомлення власника майна, вказані обставини не можуть бути безумною підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді.

Іншізазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 серпня 2020 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3