Постанова

від 18.11.2020 по справі 916/1484/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року Справа № 916/1484/20

м.Одеса, проспект Шевченка,29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.А. Мишкіної,

суддів Л.В. Поліщук, С.В. Таран

Розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

на рішення Господарського суду Одеської області від 12 серпня 2020 року

у справі №916/1484/20

за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Армійський - 8Г

про стягнення 3978,17грн.

суддя суду першої інстанції: Ю.М. Щавинська

час і місце ухвалення рішення: 12.08.2020р., м.Одеса, господарський суд Одеської області

встановив:

22.05.2020р. Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (надалі - позивач, АТ НАК Нафтогаз України ) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Армійський - 8Г (надалі - відповідач, ОСББ Армійський - 8Г ), в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь загальний борг у розмірі 3978,17грн., який складається з 3432,46грн. - пені, 290,95грн. - 3 % річних, 254,76грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.10.2018р. між ПАТ НАК Нафтогаз України (наразі - АТ НАК Нафтогаз України ) (Постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено договір №703601/18-КП-23 постачання природного газу (надалі - Договір від 26.10.2018р.); на виконання умов Договору від 26.10.2018р. позивач передав відповідачу у власність природний газ на загальну суму 229559,05грн. Відповідач оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений Договором строк, чим порушив умови п.6.1 Договору. З урахуванням суми та строку прострочення основного боргу відповідачем, позивачем були нараховані відповідачу кошти у вищезазначених сумах, які підлягають стягненню у судовому порядку (розрахунок неустойки, трьох процентів річних та інфляційних втрат наданий позивачем в додатки до позовної заяви).

З посиланням на норми ст.ст. 173-175, 193, 216, 230, 231 ГК України, ст.ст. 509, 655(ч.1), 526, 530, 612, 549, 611, 625, 629 ЦК України позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

23.06.2020р. відповідач подав місцевому господарському суду клопотання про зменшення неустойки, в якому з посиланням на норми ст.233 ГК України, ч.3 ст.551 ЦК України просив зменшити розмір пені до 50%. В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що:

- заборгованість за поставлений газ погашена в повному обсязі;

- створене власниками квартир та нежитлових приміщень, відповідно до ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , ОСББ є неприбутковою організацією, яке використовує газ для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (мешканцям багатоквартирного будинку);

- джерелом надходження коштів на рахунок ОСББ, з яких фактично і проводиться сплата штрафних санкцій, є здійснення внесків співвласниками багатоквартирного будинку, здебільшого фізичними особами, за надані їм послуги,

- позивачем не надано жодних доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.08.2020р. (суддя Ю.М.Щавинська) позов задоволено частково - стягнуто з ОСББ Армійський-8Г на користь АТ НАК Нафтогаз України пеню 2000грн, 3 % річних у розмірі 290,95грн., інфляційні втрати у сумі 254,76грн. та судовий збір у розмірі 2102грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Рішення обґрунтоване посиланням на норми ст.ст.11, 712, 611(ч.1), ч.3 ст.549, ч.3 ст.551, ч.2 ст.625 ЦК України, ст.175, 193, ч.2 ст.343, 233,219 ГК України та вмотивоване наступним. Судом встановлено, що на виконання умов Договору від 26.10.2018р. у період з листопада 2018р. по квітень 2019р. позивач передав у власність відповідача природний газ об`ємом 30,679тис.куб.м. на загальну суму 229559,05грн.; відповідач свої зобов`язання за договором в частині оплати природного газу виконав в повному обсязі, однак з порушенням встановленого договором строку, що підтверджується довідкою позивача щодо операцій з контрагентом -ОСББ Армійський - 8Г та сплата боргу з порушенням встановлених договором строків не спростована відповідачем. Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені, згідно якого сума пені складає 3432,46грн., суд вважає його вірним, а вимоги в цій частині цілком обґрунтованими. Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, доданий позивачем до позовної заяви, згідно якого 3% річних становлять 290,95грн., інфляційні втрати 254,76грн., суд вважає його вірним, а вимоги в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи клопотання відповідача про зменшення пені, суд зазначив, що виходить із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності. Суд врахував, що відповідач є неприбутковою організацією та джерелом надходження коштів на рахунок ОСББ, з яких фактично і проводиться сплата штрафних санкцій, є здійснення внесків співвласниками багатоквартирного будинку, здебільшого фізичними особами, за надані їм послуги; відповідач виконав основне зобов`язання за договором постачання природного газу хоча і з порушенням строків, однак у повному обсязі; доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, матеріали справи не містять, вимоги про стягнення збитків позивачем не заявлялись. Враховуючи дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, справедливим, доцільним, обґрунтованим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, є зменшення розміру пені до 2000грн.

04.09.2020р. до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (надіслана поштою 31.08.2020р.) на рішення від 12.08.2020р., в якій скаржник просить скасувати оскаржене рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у сумі 1432,46грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що рішення підлягає скасуванню частково з огляду наступного:

- головною підставою зменшення розміру неустойки відповідач вказує на тяжкий фінансовий стан. Натомість, відповідно до ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань.

- керуючись ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України та висновками Вищого господарського суду України щодо практики застосування вищезазначених норм, право на зменшення неустойки (штрафу, пені) виникає у господарського суду виключно за наявності значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків і тільки у разі наявності такого перевищення суд може скористатися наданим йому процесуальним правом. При цьому з`ясувавши наявність цих обставин суд повинен ще встановити існування інших обставин, зокрема: об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків . Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018р. по справі №908/1453/14.

- відповідач не обмежений у способах та шляхах виконання своїх зобов`язань, зокрема, шляхом перенесення оплати, взаємозаліку, залучення кредитних коштів, зменшення власних витрат тощо. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі 922/1010/16 від 12.06.2018р.;

- беручи до уваги ті обставини, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення неустойки, суд не надав належної уваги ступеню виконання зобов`язання боржником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов`язанні, та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу, що призвело до порушення ст. 233 ГК України ст. 525, 526, 551, 599,625 ЦК України;

- під час розгляду справи судом не було враховано інтереси позивача;

- нараховані штрафні санкції не є надмірно великими в порівнянні з невиконаним зобов`язанням за Договором від 26.10.2018р.;

- несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов`язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу;

Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду:

- від 07.09.2020р. залишено апеляційну скаргу без руху;

- від 25.09.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ НАК Нафтогаз України на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2020р. у справі №916/1484/20; постановлено розгляд апеляційної скарги АТ НАК Нафтогаз України на рішення господарського Одеської області від 12.08.2020р. у справі №916/1484/20 здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких клопотань з процесуальних питань до 19.10.2020р.

19.10.2020р. до суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якому ОСББ Армійський -8Г просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення та, зокрема, зазначає, що відповідач не мав наміру ухилятися від виконання зобов`язання, при цьому основний борг за договором відповідачем погашено в повному обсязі апелянтом не було надано до суду першої інстанції жодних доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання апелянту збитків в результаті дій відповідача. Суд першої інстанції, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд правомірно вирішив питання про наявність підстав для зменшення розміру пені.

Також у відзиві на апеляційну скаргу ОСББ Армійський-8Г просить стягнути з АТ НАК Нафтогаз України на свою користь витрати на правову допомогу у розмірі 2800 гривень.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Судом першої інстанції встановлені, не оспорені учасниками справи, а також підтверджені при апеляційному розгляді справи такі обставини.

26 жовтня 2018 року між ПАТ НАК Нафтогаз України (наразі АТ НАК Нафтогаз України ) (Постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Армійський-8Г (споживач) укладено Договір постачання природного газу №703601/18-КП-23 (надалі - Договір від 26.10.2018р.) (а.с.10-19), відповідно до умов п.1.1 якого Постачальник зобов`язується передати у власність покупцю у 2018 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити природний газ на умовах договору.

Природний газ, що продається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями (п.1.2 Договору від 26.10.2018р.).

У пункті 2.1 Договору від 26.10.2018р. сторони визначили, що Постачальник передає споживачу з 01.10.2018р. по 26.10.2018р. газ обсягом 300 куб. метрів.

Відповідно до п.5.2 Договору від 26.10.2018р. ціна за 1000 куб.м газу на дату укладення договору становить 7907,20грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 9488,64рн.

Згідно із п.6.1 Договору від 26.10.2018р. оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.8.2 Договору від 26.10.2018р. у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю 5 років (п.10.3 Договору від 26.10.2018р.)

Згідно із п.12.1 Договору від 26.10.2018р. він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2018р. до 31.10.2018р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

31.10.2018р. сторони уклали додаткову угоду №1 від до договору №703601/18-КП-23 від 26.10.2018р. (а.с.20), якою, зокрема, п.2.1 Договору від 26.10.2018р. було викладено у новій редакції: Постачальник передає споживачу з 01.10.2018р. по 31.10.2018р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 0,5тис.куб.м .

07.11.2018р. ПАТ НАК Нафтогаз України та ОСББ Армійський-8Г уклали додаткову угоду №2 до договору №703601/18-КП-23 (а.с.22), якою додано п. 2.1 розділу 2 Договору від 26.10.2018р. Кількість та фізико-хімічні показники природного газу у наступній редакції „Постачальник передає споживачу в період з 01.11.2018р. по 30.11.2018р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 2,6 тис.куб.м. Крім того, даною додатковою угодою було продовжено строк дії договору в частині реалізації природного газу з 01.10.2018р. по 30.11.2018р. (включно).

30.11.2018р. сторони уклали додаткову угоду №3 до договору №703601/18-КП-23 (а.с.23-31), якою додано п. 2.1 розділу 2 Договору від 26.10.2018р. Кількість та фізико-хімічні показники природного газу у наступній редакції „Постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018р. по 30.04.2019 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 25тис.куб.м. Крім того, даною додатковою угодою було продовжено строк дії договору в частині реалізації природного газу з 01.10.2018р. по 30.04.2019р. (включно);

20.03.2019р. сторони уклали додаткові угоди №№4,5 до договору №703601/18-КП-23 (а.с.32-33). якими виклали п. 2.1 розділу 2 Договору від 26.10.2018р. Кількість та фізико-хімічні показники природного газу у наступній редакції „Постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018р. по 30.04.2019 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 31,038тис.куб.м.

У період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року ПАТ НАК Нафтогаз України передало відповідачу природний газ обсягом 30,379тис.куб.м. на загальну суму 229559,05грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів прийому-передачі природного газу (а.с.39-44).

Матеріалами справи підтверджується (та не заперечується відповідачем) несвоєчасна оплата ОСББ Армійський-8Г вартості отриманого природного газу за Договором від 26.10.2018р.

Звертаючись до суду з позовом, АТ НАК Нафтогаз України зазначило, що у зв`язку із несвоєчасним розрахунком відповідачем за отриманий природний газ позивачем були нараховані останньому пеня три проценти річних та інфляційні втрати у зазначених у позовній заяві сумах, які підлягають стягненню з відповідача у судовому порядку.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог АТ НАК Нафтогаз України , зменшивши заявлену до стягнення пеню з 3432,46грн. до 2000грн. за клопотанням відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи оскарження позивачем рішення від 12.08.2020р. лише в частині правомірності зменшення судом першої інстанції пені, колегія суддів не досліджує питання правильності наведених позивачем розрахунків пені, 3% річних, інфляційних втрат та законності рішення суду про стягнення з ОСББ Армійський-8Г на користь АТ НАК Нафтогаз України 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зміст ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Саме таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15.02.2018р. у справі 67/1346/15-ц, проте скаржник помилково вважає, що передумовою зменшення пені є виключно значне її перевищення перед розміром збитків.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного критерію для зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.

Згідно з положеннями частини першої статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту зазначеної норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Підстави та розмір зменшення стягуваної пені повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.

Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення пені, і дане питання вирішується господарським судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018р. у справі №904/12429/16.

Частина друга статті 233 Господарського кодексу України встановлює, що у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013р. вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

З розрахунків штрафних санкцій (помісячно), складених позивачем (а.с.26-30) убачається, що за зобов`язанням по оплаті поставленого газу у жовтні 2018 року - квітні 2019 року відповідачем допущено прострочення сплати чергових платежів, проте платежі здійснювалися регулярно, а станом на червень 2019 року заборгованість була погашена повністю, до звернення позивача 22.05.2020р. до суду з позовом. Отже ступінь виконання відповідачем свого зобов`язання можна вважати достатньою для висновку про його добросовісність як споживача природного газу та сторони договору, а причину прострочення в оплатах - пов`язаною із специфікою діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, джерелом надходження коштів до якого є виключно членські внески та кошти на оплату спожитого газу, що надходять від співвласників будинку.

Враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором від 26.10.2018р. (зокрема, проведення ним оплати за поставлений йому природний газ в повному обсязі), з огляду на те, що ОСББ Армійський-8Г є об`єднанням, створеним власниками квартир та нежитлових приміщень відповідно до ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , а також те, що за умовами Договору від 26.10.2018р. газ, що постачається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано зменшено розмір пені до 2000грн. виходячи із загальних засад цивільного судочинства, відповідно до ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє з огляду наступного.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, яке передбачене частиною третьою статті 551 ЦК України. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (відповідна правова позиція послідовно викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.01.2019р. у справі №908/868/18, від 27.03.2019 у справі №912/1703/18, від 13.05.2019р. у справі №904/4071/18, від 03.06.2019р. у справі №914/1517/18, від 23.10.2019р. у справі № 917/101/19).

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що оскаржуване рішення прийняте судом без урахування висновків щодо застосування норм права (статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України) у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 04.05.2018р. у справі №908/1453/14 оскільки по-перше - ця постанова прийнята Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду та не містить сформованого правового висновку про застосування норм права, що є обов`язковим для врахування судом в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України, а по-друге - встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у справі №908/1453/18 та у даній справі суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає повну подібність спірних правовідносин у вказаних справах.

У справі №922/1010/16 питання про зменшення розміру пені боржником не порушувалося та судами не вирішувалося, а отже у цій постанові відсутня правова позиція суду щодо застосування норм ч.3 ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України.

У своїй апеляційній скарзі АТ НАК Нафтогаз України залишає поза увагою те, що зменшуючи розмір пені Господарський суд Одеської області насамперед виходив із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності.

Твердження скаржника про те, що несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов`язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу колегія суддів відхиляє, оскільки суд першої інстанції стягнув на користь АТ НАК Нафтогаз України з ОСББ крім зменшеної пені також 3% річних та інфляційні втрати, отже відповідач поніс відповідальність за порушення грошового зобов`язання, що є співмірним із допущеним порушенням.

Присуджені до стягнення пеня, 3% річних та інфляційні втрати є справедливою компенсацією за несвоєчасне виконання зобов`язання, у зв`язку з чим колегія суддів зазначає, що зменшення розміру пені у цій справі не призвело до нівелювання самого значення пені як відповідальності за порушення відповідачем зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів позивача у зв`язку з порушенням його права на своєчасне (відповідно до строків, передбачених Договором) отримання плати за поставлений газ.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржуване рішення від 12.08.2020р. в частині зменшення заявленої до стягнення пені ухвалено судом першої інстанції відповідно до норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування чи зміни відсутні.

З огляду наведеного, рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2020р. в оскаржуваній частині залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Відповідно до ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі.

Розглядаючи заяву ОСББ Армійський-8Г про відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідачем під час апеляційного перегляду справи був поданий відзив на апеляційну скаргу, який складений та підписаний адвокатом О.В. Бондарем.

З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2019р. між адвокатом Бондар О.В. (Адвокат) та ОСББ Армійський-8Г (Клієнт), було укладено договір про надання правової допомоги №1/1, відповідно до умов п.1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно Додатку №6/20 від 08.10.2020р. до Договору про надання правової допомоги №1/1 від 22.08.2019р. вартість підготовки відзиву на апеляційну скаргу до Південно-західного апеляційного господарського суду у справі №916/1484/20 за позовом АТ НАК Нафтогаз України до ОСББ Армійський-8Г про стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат становить 2800грн.

В обґрунтування понесених в ході розгляду справи витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем (у копіях) надано суду:

- Акт №6/2020 від 19.10.2020р. приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором №1/1 від 22.08.2019р., за яким ОСББ Армійський-8Г прийняло від адвоката Бондара О.В. наступні послуги: підготовка відзиву на апеляційну скаргу до Південно-західного апеляційного господарського суду у справі №916/1484/20 за позовом АТ НАК Нафтогаз України до ОСББ Армійський-8Г про стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат. Ціна винагороди адвоката складає 2800грн.;

- рахунок №16 від 19.10.2020р., виставлений адвокатом Бондарем О.В. відповідачу на оплату наданих послуг 2800грн.

Відповідно до ч.5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів встановила, що відзив на апеляційну скаргу з доданими до нього доказами в порушення вимог ч.4 ст.263 ГПК України не був надісланий відповідачем позивачу, при цьому відповідач заявив про розподіл витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції саме у відзиві на апеляційну скаргу.

Недотримання вимог ч.4 ст.263 ГПК України відповідачем виключає можливість розгляду порушеного питання розподілу судових витрат апеляційним господарським судом при ухваленні постанови, оскільки у такому разі порушуються права іншого учасника справи подати свої заперечення проти цього із викладенням клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.4-6 ст.126 ГПК України).

Разом з цим, відповідач не позбавлений можливості подати заяву про ухвалення додаткової постанови в порядку ст.244 ГПК України у зв`язку із невирішенням питання про судові витрати, врахувавши положення ст.169, ч.2 ст.170 ГПК України щодо додання доказів надіслання відповідної заяви з усіма доданими до неї доказами позивачу.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України,

колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2020р. у справі №916/1484/20 про відмову у стягненні пені у сумі 1432,46грн. залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на АТ НАК Нафтогаз України .

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286,287 ГПК України.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран