ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" листопада 2020 р. Справа№ 925/758/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Разіної Т.І.
за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.
за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 11.11.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.11.2019 (повний текст рішення складено 18.12.2019)
у справі №925/758/19 (суддя Спаських Н.М.)
за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Корсунь-Шевченківської міської ради в Черкаській області
про стягнення 407080,68 грн,
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Корсунь-Шевченківської міської ради в Черкаській області звернувся до Господарського суду Черкаської області до Дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" про заборгованості в сумі 407 080,68 грн з орендної плати за користування земельними ділянками на підставі договору оренди землі від 12.03.2008, переукладеного в новій редакції 17.09.2018.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.11.2019 позов задоволено частково:
- присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" на користь Корсунь-Шевченківської міської ради в Черкаській області суму 405 115,86 грн заборгованості з орендної плати за користування земельними ділянками за січень-березень 2019 на підставі договору оренди землі від 12.03.2008, переукладеного в новій редакції 17.09.2018;
- в решті вимог у позові відмовлено;
- присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" на користь прокуратури Черкаської області в сумі 6 106,21 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що визначений прокурором позивач є належним за вимогою про стягнення орендної плати за землю, тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 405 115,86 грн боргу по орендній платі за землю за період за січень-березень 2019 року. В частині стягнення 1964,82 грн, які є штрафом до державного бюджету за порушення відповідачем сплати узгодженої суми податкового зобов`язання суд першої інстанції дійшов висновку відмовити повністю через відсутність правових підстав його стягнення на користь позивача під видом орендної плати за договором.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини справи.
За твердженням відповідача, прокурором не була доведена участь у даній справі та дії останнього, на думку відповідача суперечать, а також не відповідають статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Короткий зміст відзиву прокурора на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів
Заперечуючи проти доводів викладених у апеляційній скарзі прокурор посилається на те, що позивач є отримувачем коштів - орендної плати, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, тому прокурор вважає, що він обґрунтовано звернувся з позовом до суду першої інстанції, саме, в інтересах міської ради, оскільки порушені безпосереднього інтереси територіальної громади міста Корсунь-Шевченківський.
Окрім цього, прокурор зауважує на тому, що невжиття позивачем заходів реагування до усунення порушень, які мали місце під час стягнення орендної плати за договором оренди землі, свідчить про невиконання обов`язку щодо захисту та відновлення порушених майнових інтересів держави.
Таким чином, прокурор вважає, що його звернення з вказаною позовною заявою до місцевого господарського суду спрямовано на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - примусового стягнення до бюджету несплаченої суми орендної плати за використання землі, що становить суспільний інтерес, тому за твердженням прокурора захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
Узагальнений виклад позицій позивача
Позивач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу. Неподання відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2020 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар"єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.11.2019 у справі №925/758/19 залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.
12.02.2020 до Північного апеляційного господарського суду від Дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано квитанцію № 0.0.1596238714.1 від 26.01.2020 про сплату судового збору в сумі 9159,32 грн.
Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі №925/758/19 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №925/758/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.11.2019 у справі №925/758/19; зупинено провадження у справі №925/758/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
Зазначена ухвала мотивована необхідністю формування єдиної правозастосовної практики щодо застосування положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", що є предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19).
12.08.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від заступника прокурора Черкаської області надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №925/758/19, в якому останній просив поновити провадження у справі та призначити до розгляду справу №925/758/19.
Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у справі №925/758/19 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №925/758/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.11.2019 у справі №925/758/19 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Тарасенко К.В. Поновлено апеляційне провадження у справі №925/758/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на 21.10.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2020 розгляд справи відкладено на 11.11.2020 та зобов`язано прокуратуру міста Києва надати письмові пояснення щодо підстав представництва Звернигородської міської прокуратури та надати відповідні докази.
Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 у справі №925/758/19 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №925/758/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Шаптала Є.Ю., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 призначено розгляд справи за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.11.2019 у справі №925/758/19 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Шаптали Є.Ю., Разіної Т.І. Розгляд справи вирішено здійснювати за раніше визначеною датою та часом.
В судове засідання 11.11.2020 з`явився прокурор, який надав письмові пояснення, відповідно до яких прокурор зазначає, що у зв`язку з невжиттям протягом тривалого часу позивачем заходів спрямованих на захист порушених інтересів держави щодо стягнення з відповідача заборгованості до місцевого бюджету по сплаті орендної плати за землю, Звернигородською місцевою прокуратурою відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратури" правомірно було подано дану позовну заяву в інтересах держави в особі позивача.
Також від Київської міської прокуратури надійшли письмові пояснення щодо підстав представництва Звернигородської міської прокуратури та додані до письмових пояснень відповідні докази.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися про причину відсутності суду апеляційної інстанції не повідомили. Оскільки явка представників позивача та відповідача у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення про місце, дату та час судового розгляду.
Колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників позивача та відповідача.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
12.03.2008 між Корсунь-Шевченківської районною державною адміністрацією (за договором - орендодавець, позивач) та Дочірнім підприємством "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Закритого акціонерного товариства "Сівач" (за договором - орендар, відповідач) укладено договір оренди землі (далі - договір), у відповідності до якого орендодавець на підставі розпорядження голови Корсунь-Шевченківської райдержадміністрації № 39 від 31.01.2008 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для виробничого використання (підприємства іншої промисловості), яка знаходиться в адмінмежах Корсунь-Шевченківської міської ради, в урочищі "Сівач" та по вул. Костомарова ( п. 1. договору).
В оренду передано земельні ділянки загальною площею 20,5997 га, в тому числі ділянка № 1 (виробнича база та вагова в урочищі "Сівач") площею 19,4000 га з них 0,1796 га комплекс будівель і споруд; 6,3915 га проходи, проходи, площадки та 12,8291 га кар`єр; ділянка № 2 (рампа) площею 1,1969 га та 1,1969 га проходи, проїзди, площадки.
У зв`язку зі зміною сторони орендодавця у договорі оренди землі від 12.03.2008 укладеного між Корсунь-Шевченківської районною державною адміністрацією та Дочірнім підприємством "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Закритого акціонерного товариства "Сівач".
17.09.2018 між Черкаською обласною державною адміністрацією в особі першого заступника голови Коваля Віталія Володимировича, який діє на підставі Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та Дочірнім підприємством "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач", в особі директора Шпунтенка Олега Івановича було укладено договір про внесення змін до договору оренди землі від 12.03.2008 та викладено його в новій редакції.
У відповідності до даного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки - землі промисловості та транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд з кадастровими номерами: 7122510100:06:007:0001, 7122510100:21:003:0015, які знаходяться в адміністративних межах Корсунь-Шевченківської міської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, урочище "Сівач", за межами населеного пункту з кадастровим номером 71222510100:11:022:0001, яка знаходиться в адміністративних межах Корсунь-Шевченківської міської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, вул. Костомарова за межами населеного пункту ( п. 1 договору).
В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 20,5969 га земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, в тому числі:
- площею 0,0200 га під відкритими розробками, шахтами, кар`єрами, торфорозробками відповідними спорудами;
- площею 1,1969 га під відкритими розробками, шахтами, кар`єрами, торфорозробками відповідними спорудами та під проїздами, проходами та площадками;
- площею 19,3800 га під відкритими розробками, шахтами, кар`єрами, торфорозробками відповідними спорудами ( п. 2 договору).
На земельній ділянці площею 1,1969 га знаходяться об`єкти нерухомого майна: капітальна одноповерхова площею 0,0964 га ( п. 3 договору).
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок на дату укладення договору становить: 7122510100:06:007:0001 - 37 149,53 грн.; 7122510100:11:022:0001 - 2 223 213,64 грн.; 7122510100:21:003:0015 - 32 372 121,10 грн. ( п. 5 договору).
Договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).
Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5 (п`ять) відсотків від нормативної грошової оцінки землі, і її річний розмір становить: за земельну ділянку площею 0,0200 га - 1 857,48 грн. (одна тисяча вісімсот п`ятдесят сім гривень 48 коп.) в рік; за земельну ділянку площею 1,1969 га - 111 160,68 грн. ( сто одинадцять тисяч сто шістдесят гривень 68 коп.) в рік; за земельну ділянку площею 19,3800 га - 1 618 606,06 грн. (один мільйон шістсот вісімнадцять тисяч шістсот шість гривень 06 коп.) в рік ( п. 9 договору).
Орендна плата вноситься на рахунок відповідного бюджету у такі строки: щомісячно не пізніше 30 числа наступного місяця за звітним, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати ( п. 11 договору).
Розмір орендної плати переглядаються один раз на рік: зміни умов господарювання , передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати , визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності; інших випадках , передбачених законом ( п. 13 договору).
27.11.2018 між Черкаською обласною державною адміністрацією та дочірнім підприємством "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від12.03.2008 зі змінами (а.с. 26-27), якими припинено право користування на умовах оренди Дочірнім підприємством "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" приватного акціонерного товариства "Сівач" земельною ділянкою площею 1,1969 га кадастровий номер 7122510100:11:022:0001(землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення).
Отже, в оренді у відповідача залишилися дві земельні ділянки загальною площею 19,4 га (0,0200 + 19,3800).
Даний спір виник, що у зв`язку з несплатою відповідачем орендної плати за договором оренди землі за період січень - березень 2019 року, внаслідок чого у останього виникла заборгованість в розмірі 407 080,68 грн.
Крім цього, прокурор у складі боргу за позовними вимогами також просив стягнути і 1964,82 грн як борг по орендній платі, базуючись на відомостях органу державної фіскальної служби.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.11.2019 позов задоволено частково:
- присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" на користь Корсунь-Шевченківської міської ради в Черкаській області суму 405 115,86 грн заборгованості з орендної плати за користування земельними ділянками за січень-березень 2019 на підставі договору оренди землі від 12.03.2008, переукладеного в новій редакції 17.09.2018;
- в решті вимог у позові відмовлено;
- присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" на користь прокуратури Черкаської області в сумі 6 106,21 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга третьої особи не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Таким чином, предметом розгляду в апеляційній інстанції є оскарження рішення суду першої інстанції в частині наявності підстав для здійснення представництва прокурором інтересів держави в особі позивача в суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) ", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, п. 3 ч. 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. 3, 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Частиною 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано і у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015.
Так, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абз. 1, 2 ч. 4).
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Водночас, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Окрім того, ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
У такому випадку компетентний орган може скористатися процесуальними права, визначеними у ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, а саме не підтримати позовних вимог або подати заяву про залишення позову без розгляду чи про відмову від позову.
Така правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, яка уточнила правові висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постановах від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та у справі № 925/650/18, від 17.04.2019 у справі № 923/560/18, від 18.04.2019 у справі № 913/299/18, від 13.05.2019 у справі № 915/242/18, від 10.10.2019 у справі № 0440/6738/18, від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, та відступила від правових висновків, зазначених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 909/569/18, від 16.04.2019 у справі № 925/650/18, від 17.04.2019 у справі № 923/560/18.
Звертаючись до суду першої інстанції з позовом у даній справі, прокурор зазначив, що відповідачем систематично не сплачується орендна плата за земельну ділянку.
При цьому, прокурор вказав, що Корсунь-Шевченківська міська рада в Черкаській області, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не вжила відповідних заходів, допустивши неналежне виконання покладених на нього функцій, що свідчить про наявність підстав, визначених Законом України "Про прокуратуру", для звернення прокурором до суду з позовом у даній справі.
Так, як вбачається з доданих до позовної заяви документів, 30.05.2019 Звенигородська місцева прокуратура звернулась до Корсунь-Шевченківської міської ради в Черкаській області із листом № (25-28) вих-19, в якому повідомила про виявлені порушення законодавства та просила повідомити про вжиті заходи міською радою спрямованих на захист порушених інтересів держави, шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою про стягнення з відповідача до місцевого бюджету наявної заборгованості по сплаті орендної плати за землю у сумі 407 080,68 грн.
В свою чергу Корсунь-Шевченківська міська рада в Черкаській області листом від 31.05.2019 303-01/145 повідомила Звенигородську місцеву прокуратуру про те, що міській раді стало відомо про наявність заборгованості із листа прокуратури, у зв`язку з чим виконкомом ведеться робота по збору та підготовці матеріалів та у разі встановлення міською радою збитків вони будуть направлені до суду.
Листом від 18.06.2019 №03-01/151 Корсунь-Шевченківською міською радою проінформовано місцеву прокуратуру про те, що станом на 18.06.2019 міська рада з позовом про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за землю з Дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" до суду не зверталася.
Відтак, листом від 19.06.2019 №331/2-140-359вих.19 Звенигородська місцева прокуратура повідомила Корсунь-Шевченківську міську раду про наявність наміру прокуратури звернутися до суду із позовною завою в інтересах Корсунь-Шевченківської міської ради.
З огляду на наведене вище, колегія суддів вважає, що звертаючись до суду з позовом у цій справі, прокурор дотримався вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України щодо умов такого звернення, а саме: обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
За таких обставин, твердження відповідача на відсутність у цьому випадку законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Корсунь-Шевченківської міської ради в Черкаській області є помилковим.
Враховуючи викладене вище в сукупності, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 29.11.2019 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в оскаржуваному рішенні.
Інші доводи скаржника по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм процесуального права.
Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав колегією суддів також не встановлено.
Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.
Судові витрати
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 29.11.2019 у справі №925/758/19 - без змін.
Матеріали справи №925/758/19 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 17.11.2020.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді Є.Ю. Шаптала
Т.І. Разіна
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2020 |
Оприлюднено | 19.11.2020 |
Номер документу | 92917005 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Іоннікова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні