Постанова

від 12.11.2020 по справі 922/3925/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2020 р. Справа № 922/3925/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Крестьянінов О.О.

за участю секретаря Гончарова О.В.

за участі представників:

позивача- Наумов С.М., ордер серія ВІ № 1017901 від 20.08.20 р.;

1-го відповідача - Гринько К.В., ордер серія АХ № 1024290 від 14.09.20 р.;

2-го відповідача - не з`явився ;

3-го відповідача - не з`явився;

4-го відповідача -не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скару позивача - ОСОБА_1 (вх. № 2153Х) на рішення господарського суду Харківської області від 23.07.2020 (суддя С.А. Прохоров, повний текст рішення складено 31.07.2020) у справі № 922/3925/19

за позовом ОСОБА_1

до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-1", м. Харків

2. ОСОБА_2 , м. Харків

3. ОСОБА_3 , м. Харків

4. приватного нотаріуса ХМНО Ємець Іван Олександрович, м. Харків

про визнання недійсними договорів.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-1" (перший відповідач), ОСОБА_2 (другий відповідач), ОСОБА_3 (третій відповідач) та приватного нотаріуса ХМНО Ємець Івана Олександровича (четвертий відповідач), згідно з якою просить суд:

1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення літ. А-2, загальною площею 374,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 2129, посвідчений ПН ХМНО Ємець І.О. від 26.04.2018 р., укладеного між ТОВ "Прогрес-1" (код ЄДРПОУ: 14071831) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення літ. З-1, загальною площею 72,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 2045, посвідчений ПН ХМНО Ємець І.О. від 27.04.2018 р., укладеного між ТОВ "Прогрес-1" (код ЄДРПОУ: 14071831) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Підставами звернення до суду в позовній заяві зазначено те, що оспорювані договори підписані від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-1" директором ОСОБА_4 за відсутності у нього повноважень, оскільки рішення загальних зборів Товариства, оформлене протоколом від 30.03.2018 № 1, яким зазначену особу призначено директором Товариства, згодом, після укладення Договорів, визнано недійсним рішенням господарського суду Харківської області від 13.09.2018 у справі № 922/982/18, а тому зазначене рішення загальних зборів Товариства є недійсним з моменту його прийняття.

При цьому позивач зазначає, що укладення спірних Договорів від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-1" неповноважною особою порушує його корпоративні права як учасника цього Товариства на отримання частини прибутку (дивідендів) пропорційно частці у статутному капіталі, через те, що грошові кошти від продажу нерухомого майна за спірними Договорами не були розподілені між учасниками Товариства пропорційно до часток у статутному капіталі.

В наданих на вимогу ухвали господарського суду Харківської області від 12.12.2019 про залишення позовної заяви без руху уточненнях позовної заяви щодо змісту позовних вимог до приватного нотаріуса ХМНО Ємця Івана Олександровича, м. Харків позивач зазначає, що приватний нотаріус при здійсненні нотаріального посвідчення спірних Договорів, в порушення вимог статті 44 Закону України "Про нотаріат" не визначив цивільну правоздатність та дієздатність юридичної особи-ТОВ "Прогрес-1" та не перевірив повноважень директора ОСОБА_4 на укладення Договорів, оскільки згідно з п. 10.11 Статуту Товариства директор наділений повноваженнями укладати від імені Товариства договори за відсутністю згоди Загальних зборів на суму, яка не перевищує 1 000 000 грн., в той час як сума спірних Договорів згідно зі Звітом про оцінку майна становить 2 874 000 грн. і згода Загальних зборів товариства на їх укладення директором ОСОБА_4 відсутня, чим порушено права та інтереси позивача як учасника Товариства.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.07.2020 у справі № 922/3925/19 в позові відмовлено повністю.

Рішення обґрунтовано відсутністю порушення внаслідок укладення спірних правочинів прав та інтересів позивача, оскільки за відсутності відповідного рішення загальних зборів про виплату дивідендів, ТОВ "Прогрес-1" не має обов`язку щодо виплати таких дивідендів учасникам, а відтак право позивача на участь у розподілі прибутку товариства та одержання його частки (дивіденди) не є порушеним, а підписання директором ТОВ "Прогрес-1" ОСОБА_4 оспорюваних договорів поза межами його компетенції, може свідчити лише про порушення прав та інтересів самого Товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки ОСОБА_4 діяв саме від імені товариства, а не його учасників.

Позивач із зазначеним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на нез`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на безпідставність висновку суду першої інстанції про те, що підписання директором ТОВ "Прогрес-1" ОСОБА_4 оспорюваних Договорів поза межами його компетенції може свідчити лише про порушення прав та інтересів самого Товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки вказані Договори були підписані з боку ТОВ "Прогрес-1" ОСОБА_4 взагалі за відсутності у нього повноважень через те, що визнання недійсним в судовому порядку рішення загальних зборів Товариства, яким зазначену особу призначено директором, свідчить про недійсність такого рішення з моменту його прийняття.

При цьому скаржник також зазначає, що господарський суд першої інстанції не врахував, що за спірними Договорами здійснено продаж нерухомого майна, яким до цього часу формується статутний капітал Товариства, що призвело до зменшення реального, фактичного наповнення частки у статутному капіталі Товариства учасника- ОСОБА_1 , що є безпосереднім порушенням його корпоративних прав як учасника Товариства.

Також скаржник зазначає, що під час розгляду справи представником ТОВ Прогрес-1 адвокатом Гринько К.В. на підтвердження укладення спірних Договорів за наявності згоди Загальних зборів Товариства суду надано протоколи Загальних зборів Товариства від 26.04.2018 та від 27.04.2018 без номеру, які відсутні в реєстраційній справі Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що викликає обґрунтований сумнів у достовірності зазначених доказів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 у справі № 922/3925/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено її розгляд на 01.10.2020 о 12:15 год.

14.09.2020 (вх. № 8662) від третього відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким він просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін.

15.09.2020 (вх. № 8706) від першого відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким він просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін.

17.09.2020 (вх. № 8777) від другого відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким він просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 29.09.2020, у зв`язку з відпусткою судді Пуль О.А. для розгляду справи №922/3925/19 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя-доповідач Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 12.11.2020 р. о 10:45 год.

Від представника другого відповідача- адвоката Чаричанського О.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обгрунтовано неможливістю прибуття в судове засідання у зв`язку із знаходженням на самоізоляції через те, що під час здійснення адвокатської діяльності він контактував з ОСОБА_5 , у якого підтверджено захворювання на короновірус COVID-19.

На підтвердження наведених в клопотанні обставин адвокатом Чаричанським О.О. надано копію ордеру від 06.11.2020, виданого ОСОБА_5 та результат ПЦР дослідження.

Від представника третього відповідача - адвоката Макаренка О.А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обгрунтовано неможливістю прибуття в судове засідання у зв`язку із наявністю симптомів гострого респіраторного захворювання.

Присутні в судовому засіданні представники позивача та 1-го відповідача проти задоволення зазначених клопотань заперечують, у зв`язку з тим, що на їх думку справа можу бути розглянута по суті за відсутності представників 2-го та 3-го відповідачів, оскільки вони вже надали свої пояснення щодо суті спору.

Розглянувши зазначені клопотання, колегія суддів відмовляє в їх задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до частин 11,12,13 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Відповідно до ч. 1,2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, до яких віднесено:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

В даному випадку відсутні передбачені зазначеними нормами підстави для відкладення розгляду справи, оскільки представником 3-го відповідача адвокатом Макаренком О.А. не надано доказів на підтвердження обставин, на які він посилається в клопотанні як на поважні причини неявки, суд не визнавав обов`язковою явку представників сторін, в минулому судовому засіданні 01.10.2020 представники сторін вже надали свої пояснення щодо суті спору, будь-яких інших пояснень від представників сторін не надходило, представник 2-го відповідача адвокат Чаричанський О.О. за наявності повідомлених ним суду поважних причин не був позбавлений прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а тому справа може бути розглянута по суті в даному судовому засіданні за відсутності представників 2-го та 3-го відповідачів.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та 1-го відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, зважаючи на таке.

26.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес-1" (Продавець) в особі директора ОСОБА_4, який діяв на підставі Статуту та ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір купівлі- продажу, за умовами п. 1.1. якого продавець за цим Договором передає у власність покупця, а покупець приймає у власність 1/2 (одну другу) частку нежитлової будівлі літ. "А-2", загальною площею 374,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, 1/2 (одну другу) частку у праві власності на нежитлову будівлю літ. " 3-1", загальною площею 72,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язується сплатити за них обговорену грошову суму.

27.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес-1" (Продавець) в особі директора ОСОБА_4, який діяв на підставі Статуту та ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір купівлі- продажу, за умовами п. 1.1. якого продавець за цим договором передає у власність покупця, а покупець приймає у власність 1/2 (одну другу) частку нежитлової будівлі літ. "А-2", загальною площею 374,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (одну другу) частку у праві власності на нежитлову будівлю літ. " 3-1", загальною площею 72,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язується сплатити за них обговорену грошову суму.

Зазначені Договори купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом ХМНО Ємцем І.О., зареєстровано в реєстрі за №2129 та №2045.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 1.1. статуту, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес-1", створено шляхом об`єднання учасників та майна.

П. 8.4. статуту Товариства визначено учасників Товариства, якими є: громадяни України ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та громадянин Російської федерації ОСОБА_7 . За змістом п. 8.4 статуту для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників створюється статутний капітал в розмірі 170 000 грн. В створенні статутного капіталу беруть участь всі учасники товариства. Учасники роблять внески до статутного капіталу Товариства наступним чином:

- майном, а саме приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 374,7 кв. м., вартістю (відповідно до експертної оцінки) 50 000 грн.;

- грошовими коштами на загальну суму 120 000 грн.

Розмір внесків, відсоток голосів та розмір часток кожного з учасників в статутному капіталі становить:

ОСОБА_6 - з часткою у статутному капіталі товариства 1,818%;

ОСОБА_1 - з часткою у статутному капіталі товариства 13,182%;

ОСОБА_7 - часткою у статутному капіталі товариства - 85%.

30.03.2018 відбулися Загальні збори учасників ТОВ "Прогрес-1", на яких було прийнято рішення про звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_1 та призначення нового директора - ОСОБА_4 , оформлене протоколом № 1.

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі "внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах",03.04.2018 державним реєстратором Куциною Юлією Сергіївною Департаменту державної реєстрації Харківської міської ради були здійсненні наступні реєстраційні дії: зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів (Витяг з ЄДР від 12.04.2018 р. за №1003856001 додається). Новим директором Товариства, відповідно до відомостей, що містяться у вищезазначеному витягу став ОСОБА_4 .

13.09.2018 господарським судом Харківської області у справі № 922/982/18 було прийнято рішення, яким позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом № 1 від 30.03.2018 було визнано недійсним. Дане рішення господарського суду Харківської області набрало законної сили 16.10.2018 .

25.10.2018 державним реєстратором Департамент реєстрації Харківської міської ради Водолазьким Олександром Миколайовичем було скасовано реєстраційну дію від 03.04.2018 за № 14801070020015362 (зміна керівника) за судовим рішенням. ОСОБА_1 було поновлено на посаді директора Товариства.

12.04.2018 відбулися ще одні Загальні збори учасників ТОВ "Прогрес-1", на яких було прийнято рішення про затвердження нової редакції статут Товариства.

09.10.2018 господарським судом Харківської області по справі № 922/2268/18 було прийнято рішення, яким позов ОСОБА_1 було задоволено. Рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом від 12.04.2018 р. було визнано недійсним. Дане рішення Господарського суду Харківської області набрало законної сили 17.11.2018.

Зважаючи на наведені обставини, позивач в позовній заяві як на підставу визнання зазначених договорів купівлі-продажу недійсними посилається на їх підписання від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-1" директором ОСОБА_4 за відсутності у нього повноважень, через те, що визнання недійсним в судовому порядку рішення загальних зборів Товариства, яким зазначену особу призначено директором Товариства свідчить про недійсність зазначеного рішення загальних зборів Товариства з моменту його прийняття. При цьому позивач зазначає, що укладення спірних Договорів від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-1" неповноважною особою порушує його корпоративні права як учасника цього Товариства на отримання частини прибутку (дивідендів) пропорційно частці у статутному капіталі, через те, що грошові кошти від продажу нерухомого майна за спірними Договорами не були розподілені між учасниками товариства пропорційно до часток у статутному капіталі.Щодо змісту позовних вимог до приватного нотаріуса ХМНО Ємця І.О. позивач зазначає, що приватний нотаріус при здійсненні нотаріального посвідчення спірних Договорів, в порушення вимог статті 44 Закону України "Про нотаріат" не визначив цивільну правоздатність та дієздатність юридичної особи-ТОВ "Прогрес-1" та не перевірив повноважень директора ОСОБА_4 на укладення Договорів, оскільки згідно з п. 10.11 Статуту Товариства директор наділений повноваженнями укладати від імені Товариства договори за відсутністю згоди Загальних зборів на суму, яка не перевищує 1 000 000, в той час як сума спірних Договорів згідно зі Звітом про оцінку майна становить 2 874 000 грн. і згода Загальних зборів товариства на їх укладення директором ОСОБА_4 відсутня, чим порушено права та інтереси позивача як учасника Товариства.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відмову в позові через відсутність порушення внаслідок укладення спірних Договорів прав та інтересів позивача як учасника Товариства.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України , за змістом, зокрема, пунктів 1, 3, 4, частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Положення статті 20 цього Кодексу передбачають визначення юрисдикції господарських судів у справі як за суб`єктним, так і за предметним критерієм. Отже, визначення юрисдикції цієї справи залежить від змісту права, на захист якого позивач подав позов як учасник господарського товариства у зв`язку із втратою (на думку позивача) права на частину майна товариства.

Відповідно до приписів частини першої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Участь у товаристві майном і узгодження між учасниками спільного управління ним наділяє учасника корпоративними правами, а тому відносини щодо цих прав мають характер корпоративних правовідносин (частина третя статті 167 Господарського кодексу України ).

Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи.

За змістом положень статті 4 , частини першої статті 20 Господарського кодексу України та статті 167 Господарського кодексу України сторонами корпоративного спору є або юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), або учасники юридичної особи, які володіють корпоративними правами, у тому числі учасник, який вибув.

Як зазначено вище, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначив про порушення його корпоративних прав як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес-1 на отримання дивідендів.

Якщо учасник юридичної особи обґрунтовує позовні вимоги порушенням своїх корпоративних прав, то такий спір є спором про право управління юридичною особою, має ознаки корпоративного і належить до юрисдикції господарських судів ( подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 квітня 2019 року у справі № 916/1295/18 (провадження № 12-4гс19) та від 17 грудня 2019 року у справі № 927/97/19 (провадження № 12-133гс19).

Отже, з огляду на суб`єктний склад учасників спору, предмет і підставу позову, а також характер спірних правовідносин, заявлені позовні вимоги підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки цей спір має ознаки корпоративного.

Разом з тим, відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті ).

Ці норми права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Крім цього, як зазначено вище, ч. 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено право право відповідних суб`єктів на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

Тому, з урахуванням вищенаведених положень чинного законодавства, позивач при вирішенні даного корпоративного спору повинен довести порушення оспорюваними правочинами саме його корпоративного права як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес-1 , на яке він посилається в підставах позову.

З огляду на положення ч. 3 статті 93 Цивільного кодексу України, для визнання недійсними спірних Договорів, укладених від імені ТОВ "Прогрес-1" ОСОБА_4 за відсутністю повноважень , не має самостійного юридичного значення сам по собі той факт, що згодом у судовому порядку визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, на підставі якого виконавчий орган діяв на момент укладення цих договорів. Такі договори можуть бути визнані недійсними із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що Товариства як контрагент юридичної особи за договором діяло недобросовісно і нерозумно, тобто знало або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могло не знати про обмеження в повноваженнях виконавчого органу товариства.

Крім того, позивач не довів, що укладання спірних Договорів порушує його корпоративні права як учасника ТОВ "Прогрес-1" на отримання дивідендів.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про господарські товариства" в редакції чинній на момент укладення спірних договорів, прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Відповідно до п. б) ч. 1 статті 116 Цивільного кодексу України, п.2 ч.І статті 88 Господарського кодексу України та п. б) ч. І статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Частиною 2 статті 57 Господарського кодексу України та ч. 2 статті 4 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що установчі документи товариства повинні містити порядок розподілу прибутку (виплати дивідендів), отже, періодичність нарахування та виплати дивідендів визначається товариством самостійно.

17.06.2018 набрав чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до ст. 26 зазначеного Закону виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

Як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, з наданих позивачем аркушів статуту ТОВ "Прогрес-1" не вбачається інформації щодо строку та порядку розподілу прибутку товариства та виплати дивідендів, позивачем також не надано жодних рішень загальних зборів учасників товариства щодо виплати дивідендів, які були б прийняті з квітня 2018 року і до цього часу. За таких обставин, за відсутності відповідного рішення загальних зборів про виплату дивідендів, ТОВ "Прогрес-1" не має обов`язку щодо виплати таких дивідендів учасникам, а відтак право позивача на участь у розподілі прибутку товариства та одержання його частки (дивіденди) не є порушеним.

Крім цього колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статей 509 , 510 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу , зокрема з договорів та інших правочинів.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі статтями 92 , 97 Цивільного кодексу України , юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Згідно зі статтею 5 Закону України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю учасники товариства мають такі права: брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства; отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість. Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.

З наведених норм права вбачається, що за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється.

Підписання від імені ТОВ Прогрес-1 оспорюваних Договорів ОСОБА_4 за відсутності у нього повноважень може свідчити про порушення прав та інтересів самого Товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки ОСОБА_4 діяв саме від імені Товариства, а не його учасників.

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 Цивільного кодексу України ). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.

Щодо доводів позивача про те, що приватний нотаріус при здійсненні нотаріального посвідчення спірних Договорів, в порушення вимог статті 44 Закону України "Про нотаріат" не визначив цивільну правоздатність та дієздатність юридичної особи-ТОВ "Прогрес-1" та не перевірив повноважень директора ОСОБА_4 на укладення Договорів, з огляду на встановлені п. 10.11 Статуту Товариства обмеження укладення директором від імені Товариства договори за відсутністю згоди Загальних зборів на суму, яка не перевищує 1 000 000 грн., колегія суддів зазначає, що згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від його імені.Підписання договору від імені товариства без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою -стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.

Укладення спірних Договорів є не прямим порушенням прав позивача, а наслідком господарської діяльності Товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном, натомість визнання в судовому порядку недійсним рішення загальних зборів Товариства, на підставі якого уповноваженою особою укладено спірні договори, не може бути підставою для визнання їх недійсними, оскільки не порушує права та законні інтереси позивача.

При цьому колегія суддів враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення у справі Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки (CreditIndustrial Bank v. the Czech Republic), заява № 29010/95 від 20 травня 1998 року; рішення у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України (CaseTerem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, пункти 28 - 30, від 18 жовтня 2005 року; рішення у справі Фельдман та банк Слов`янський проти України , заява № 42758/05, пункт 30, від 21 грудня 2017 року). При цьому навіть у разі, якщо юридичну особу було ліквідовано, Європейський суд з прав людини розглядає справи за заявою саме такої юридичної особи, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника), якщо юридична особа не може брати участь у справі в особі своїх органів (рішення у справі Фельдман та банк Слов`янський проти України , заява № 42758/05, пункт 1 резолютивної частини від 21 грудня 2017 року).

Велика Палата Верховного Суду у постановах ід 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 та від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 зазначала, що розглядаючи справи у спорах, що виникли між господарським товариством та одним із його учасників, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені.

Якщо позивач, який є учасником ТОВ "Прогрес-1", що володіє часткою у розмірі 13,182 % статутного капіталу цього Товариства, вважає свої корпоративні права порушеними внаслідок укладення оспорюваного договору, він не позбавлений права у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на факт укладення такого договору та розгляду питання щодо порушення або непорушення прав та законних інтересів товариства (його учасників). Якщо збори учасників товариства дійдуть висновку про порушення укладеними договорами купівлі-продажу прав та законних інтересів товариства останнє вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Належним способом захисту права учасника юридичної особи може бути також подання ним (зокрема разом з іншими учасниками, яким належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства) позову в інтересах юридичної особи до її посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи на підставі пункту 12 частини першої статті 20, статті 54 ГПК України.

Колегія суддів відхиляє як безпідставні посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що внаслідок продажу за спірними Договорами нерухомого майна, яке є вкладом до статутного капіталу Товариства, зменшилась доля позивача у статутному капіталі Товариства.

На зазначену обставину позивач не посилався в позовній заяві як на підставу позовних вимог.

До того ж, майно господарського товариства, яке передається як вклад до статутного капітал Товариства не є тотожнім такому капіталу.

Статутний капітал Товариства складається із вартості вкладів-майна, переданого учасниками у власність господарського товариства, тобто статутний капітал є вартісним вираженням відповідного майна Товариства, не є об`єктом права та не може бути відчужений повністю чи частково, а тому доля в статутному капіталі господарського товариства не означає долю у праві на передане Товариству майно.Власником такого майна є саме Товариство, а розмір долі у статутному капіталі не залежить від відчуження майна Товариства.

В пункті 8.3. Статуту ТОВ "Прогрес-1" зазначено, що зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному капіталі Товариства, якщо за рішенням загальних зборів учасників не бути вирішено інше

Разом з тим, доля у статутному капіталі товариства визначає обсяг корпоративних прав учасника.

Зважаючи на наведене, оскільки внаслідок вчинення спірних правочинів з продажу нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-1" доля позивача у статутному капіталі цього Товариства не змінилася, зазначені правочини не впливають на правовий стан (сукупність прав та обов`язків) позивача як учасника Товариства.

Враховуючи відсутність порушення спірними Договорами прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові, необхідність надавати оцінку підстав недійсності цих Договорів в даному випадку відсутня.

Відповідно до ч. 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначена правова позиція щодо відсутності порушення прав та інтересів учасників товариства в разі укладення від імені товариства неповноважною особою чи представником з перевищенням повноважень договорів з третіми особами узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 07.07.2020 року у справі № 910/10647/18 та в ухвалі від 15.09.2020 у справі № 904/920/19.

Отже, висновок господарського суду першої інстанції про відмову в позові відповідає чинному законодавству, а викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника щодо наявності його порушеного права є безпідставними.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч.1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.07.2020 у справі № 922/3925/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.11.2020

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов