Ухвала

від 17.11.2020 по справі 904/6196/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

17.11.2020м. ДніпроСправа № 904/6196/20

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Флекс". м.Дніпро

до Товариству з обмеженою відповідальністю "Максагротех сервіс", м. Одеса

про забезпечення позову

Суддя Петренко Н.Е.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Флекс" звернулося із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до його подання, в якій просить накласти арешт на грошові кошти у межах позовних вимог у розмірі 2 616 000,00грн, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Максагротех сервіс", що розміщені на рахунках:

- НОМЕР_1 в АТ КБ "Приват Банк", МФО 305299, ДОЛАР США;

- НОМЕР_2 в АТ КБ "Приват Банк", МФО 305299, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_3 в АТ КБ "Приват Банк", МФО 305299, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_4 в АТ КБ "Приват Банк", МФО 305299, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_5 в АТ КБ "Приват Банк", МФО 305299, ЄВРО;

- НОМЕР_6 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ; а також на будь-які інші виявлені рахунки.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує наступне.

05 серпня 2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю УКР-ФЛЕКС (код ЄДРПОУ 37029994, надалі - ТОВ УКР-ФЛЕКС , Заявник, Продавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 42217544, надалі -ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС , Покупець) було укладено договір поставки №УФ-0508-1/2020 (надалі - договір), згідно з п. 1.1. якого ТОВ УКР-ФЛЕКС зобов`язується в порядку і терміни, встановлені цим договором, передати у власність ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС товар, в певній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС зобов`язується прийняти товар та сплатити його на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до п.1.2. вказаного договору кількість і асортимент товару, що поставляється, вказуються у накладній та/або рахунку-фактурі (виступають Специфікацією до цього Договору), складеній на підставі замовлення Покупця, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Накладні оформляються на кожну партію Товару, що поставляється. У накладній можуть бути також вказані додаткові умови, наприклад, розмір знижок, додаткові права та обов`язки сторін.

Також за змістом п.3.1. вказаного договору ціна, кількість, асортимент товару визначається в національній валюті України та вказуються в накладних, що визнаються Специфікаціями та є невід`ємною частиною до цього договору.

05 серпня 2020 року між ТОВ УКР-ФЛЕКС та ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС було укладено специфікацію № 1 до договору поставки №УФ-0508-1/2020 від 05.08.2020, відповідно до якої визначено асортимент, кількість та ціну товару, умови поставки та оплати товару, а саме: рукав SODIGOM 1020 152 (200 ш) у кількості 2000 (дві тисячі) погонних метрів загальною вартістю 1 308 000,00 грн. (Один мільйон триста вісім тисяч гривень 00 коп.) (з ПДВ). За умовами специфікації № 1 до договору товар постачається на умовах ЕХW у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2010. Місце відвантаження товару - склад ТОВ УКР-ФЛЕКС , розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Симиренківська. буд. 4-а. При цьому, відповідно до умов специфікації № 1 до договору Покупець здійснює оплату товару на умовах оплати у розмірі 200000,00 грн. (Двісті тисяч гривень 00 коп.) кожні два тижні з моменту відвантаження товару.

13 серпня 2020 року ТОВ УКР-ФЛЕКС на виконання умов договору поставки №УФ-0508-1/2020 від 05.08.2020 та специфікації № 1 до нього було поставлено та передано у власність ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС товар, а саме: рукав SODIGOM 1020 152 (200 т) у кількості 2000 (дві тисячі) погонних метрів загальною вартістю 1 308 000,00 грн. (Один мільйон триста вісім тисяч гривень 00 коп.) (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № 11988 від 13.08.2020 р. та довіреністю № 9 від 12.08.2020 р. на отримання ТМЦ.

25 серпня 2020 року між ТОВ УКР-ФЛЕКС та ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС було укладено специфікацію № 2 до договору поставки №УФ-0508-1/2020 від 05.08.2020 (копія додається), відповідно до якої визначено асортимент, кількість та ціну товару, умови поставки та оплати товару, а саме: рукав ЗОБІООМ 1020 152 (200 т) у кількості 2000 (дві тисячі) погонних метрів загальною вартістю 1 308 000,00 грн. (Один мільйон триста вісім тисяч гривень 00 коп.) (з ПДВ). За умовами специфікації № 2 до договору товар постачається на умовах ЕХ у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2010. Місце відвантаження товару - склад ТОВ УКР-ФЛЕКС , розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Симиренківська, буд. 4-а. При цьому, відповідно до умов специфікації № 2 до договору Покупець здійснює оплату товару на умовах оплати у розмірі 200000,00 грн. (Двісті тисяч гривень 00 коп.) кожні два тижні з моменту відвантаження товару.

26 серпня 2020 року ТОВ УКР-ФЛЕКС на виконання умов договору поставки №УФ-0508-1/2020 від 05.08.2020 та специфікації № 2 до нього було поставлено та передано у

власність ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС товар, а саме: рукав SODIGOM 1020 152 (200 т) у кількості 2000 (дві тисячі) погонних метрів загальною вартістю 1 308 000,00 грн. (Один мільйон триста вісім тисяч гривень 00 коп.) (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № 12572 від 26.08.2020 р.

Таким чином, загалом на адресу ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС було поставлено товар, а саме рукав SODIGOM 1020 152 (200 т) на загальну суму 2 616 000,00 грн. (Два мільйони шістсот шістнадцять тисяч гривень 00 коп.) (з ПДВ).

Викладені вище обставини щодо поставлення товару ТОВ УКР-ФЛЕКС , його прийняття ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС відповідно до умов укладеного між сторонами договору, а також врахування останнім сум ПДВ у складі вартості поставленого товару у структурі власних податкових зобов`язань, на думку заявника, свідчать про вчинення між ТОВ УКР-ФЛЕКС та ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС правочину, на підставі якого у його сторін виникло зобов`язання, згідно з яким ТОВ УКР-ФЛЕКС було зобов`язане передати ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС товар, а ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС було зобов`язане прийняти товар, визначений у видаткових накладних № 11988 від 13.08.2020 р., № 12572 від 26.08.2020 р., а також здійснити оплату вказаного товару за цінами, визначеними у договорі та додатках до нього, а саме на загальну суму 2 616 000,00 грн. (Два мільйони шістсот шістнадцять тисяч гривень 00 коп.) (з ПДВ).

Як зазначено вище, відповідно до умов Специфікації №1 від 05.08.2020. яка є невід`ємною частиною договору поставки №УФ-0508-1/2020 від 05.08.2020, ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС здійснює оплату товару на умовах оплати у розмірі 200000,00 грн. (Двісті тисяч гривень 00 коп.) кожні два тижні з моменту відвантаження товару. Умовами Специфікації №2 від 25.08.2020, яка є невід`ємною частиною договору поставки №УФ-0508-1/2020 від 05.08.2020, передбачено аналогічні умови оплати поставленого товару, за якими ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС здійснює оплату товару на умовах оплати у розмірі 200000,00 грн. (Двісті тисяч гривень 00 коп.) кожні два тижні з моменту відвантаження товару.

За змістом положень ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Разом з тим, прийняття товару з боку ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС , підписання видаткових накладних, відсутність дій щодо повернення товару тягне за собою обов`язок оплатити товар Покупцем у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.і ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 17.04.2018 р. по справі №911/1280/16 з якої вбачається, що відсутність зауважень щодо якості, кількості, строків поставки товару тощо свідчить про те, що Покупець отримав товар згідно видаткових накладних, прийняв його та у зв`язку з чим у Покупця виникає обов`язок сплати товар.

Отже, відповідно до вимог статей 530 та 692 ЦК України та з огляду на встановлений строк оплати товару у Специфікаціях №1 та №2, які є невід`ємною договору поставки №УФ-0508-1/2020 від 05.08.2020 ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС зобов`язано сплатити ТОВ УКР-ФЛЕКС суму поставленого товару у відповідних частинах після відвантаження товару.

ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС сплатило на користь ТОВ УКР-ФЛЕКС грошові кошти за поставлений згідно договору поставки №УФ-0508-1/2020 від 05.08.2020 товар частково у розмірі 150 000, 00 грн. (Сто п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.), а саме:

- 01.09.2020 було сплачено 100 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 01.09.2020;

- 09.09.2020 було сплачено 50 000, 00 грн., що підтверджується банківською випискою від 09.09.2020.

Таким чином, станом на 10.11.2020 заборгованість ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС перед ТОВ УКР-ФЛЕКС по оплаті поставленого товару становить 1 850 000, 00 грн. (Один мільйон вісімсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову може подаватися до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Частиною 5 ст. 29 ГПК України передбачено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також: за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Як зазначено вище, відповідно до умов Специфікації №1 від 05.08.2020 та Специфікації №2 від 25.08.2020, сторони погодили, що місцем відвантаження товару є склад ТОВ УКР-ФЛЕКС , розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Симиренківська, буд. 4-а.

Отже, ТОВ УКР-ФЛЕКС наділений правом звернутись з позовом до ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС про стягнення коштів за поставлений товар за місцем виконання договору, а саме до Господарського суду Дніпропетровської області.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України та ст. 5 ГПК України заявник - ТОВ УКР-ФЛЕКС має намір звернутись до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС заборгованості по оплаті за поставлений товар.

Отже, предмет позову становить матеріально-правова вимога ТОВ УКР-ФЛЕКС про стягнення грошових коштів з ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС .

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовується наступним.

Фактичні обставини свідчать про те, що до ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС перейшло право власності на товар на загальну суму 2 616 000,00 грн. (Два мільйони шістсот шістнадцять тисяч гривень 00 коп.) (з ПДВ).

Разом з тим, умовами оплати передбачено оплата поставленого товару частинами по 200 000,00 грн. (Двісті тисяч гривень 00 коп.) кожні два тижні з моменту відвантаження товару по кожній специфікації окремо.

Однак, з дати відвантаження продукції ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС неналежним чином виконувало зобов`язання з оплати поставленого товару, що дає обґрунтовані підстави вважати про відсутність намірів з погашення заборгованості з огляду також на наступні обставини.

Так, рішенням господарського суду Одеської області від 16.12.2019 року у справі № 916/34/19 було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максагротех Сервіс" (65029, м. Одеса, вул. Князівська, буд. 32. код ЄДРПОУ 42217544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-Комерційне підприємство Дніпросталь" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 114, код ЄДРПОУ 42817110) заборгованість у сумі 31 117 (тридцять одна тисяча сто сімнадцять грн) 41 коп., пеню у сумі 1 159 (одна тисяча сто п`ятдесят дев`ять) грн 44 коп., штраф у сумі 15 558 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім) грн 70 коп., 3% річних у сумі 104 (сто чотири) грн 86 коп.. судовий збір у сумі 1 919 /одна тисяча дев`ятсот дев`ятнадцять/ грн 74 коп.

Зазначене рішення набрало законної сили 10.02.2020.

Щодо примусового виконання даного рішення Першим Приморським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрито 28.05.2020 виконавче провадження за № 62198400.

Крім того, рішенням господарського суду Одеської області від 31.01.2020 року у справі № 916/3510/19, яке набрало законної сили, було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС (65029, Одеська область, м. Одеса, вул. Князівська, будинок 32; код ЄДРПОУ 42217544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БОНЕНКАМП (08114, Київська область, Києво-Святошинський район, село Стоянка, вулиця 21 км Житомирського шосе, код ЄДРПОУ 37757186) 3 % річних у розмірі 30 (тридцяти) грн. 77 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Щодо примусового виконання даного рішення Другим Приморським ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) було відкрито 07.04.2020 виконавче провадження за № 61731188.

Отже, на дату укладення договору поставки №УФ-0508-1/2020 від 05.08.2020 ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС мало невиконані грошові зобов`язання, що виникли із наведених вище судових рішень, що дає підстави вважати про свідоме невиконання зобов`язань перед ТОВ УКР-ФЛЕКС та досить вірогідне ускладнення виконання судового рішення у подальшому з огляду, насамперед, на значну суму заборгованості.

Крім того, на думку заявника, наведені вище обставини свідчать про те, що ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС здійснює свою господарську діяльність недобросовісно, не виконуючи належним чином грошові зобов`язання по укладених договорах, у зв`язку з чим не можна оминути увагою наступне.

Так, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань єдиним учасником ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС є ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ).

Разом з тим, ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) також є єдиним учасником та кінцевим бенефіціарним власником наступних юридичних осіб:

- ТОВ СПЕКТОР ПРОМ (код ЄДРПОУ 41320593), по якому в автоматизованій

системі виконавчих проваджень наявні відкриті виконавчі провадження;

- ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ СЕКВОЙЯ (код ЄДРПОУ 37212738);

- ТОВ ШТАЙГЕР АГРО (код ЄДРПОУ 41513607).

Також, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Пантелєєв Максим Олександрович (адреса: АДРЕСА_1 ) зареєстрований як фізична особа - підприємець, відносно якого відкрито низку виконавчих проваджень по стягненню боргу на користь держави.

Відтак, маючи намір не виконувати грошові зобов`язання перед ТОВ УКР-ФЛЕКС за договором поставки №УФ-0508-1/2020 від 05.08.2020 у ТОВ МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС та його кінцевого бенефіціарного власника наявні організаційно-технічні можливості для подальшого використання інших юридичних осіб, учасником яких є Пантелєєв Максим Олександрович, для здійснення подальшої господарської діяльності та ухилення від виконання зобов`язань перед ТОВ УКР-ФЛЕКС .

Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про її задоволення з таких підстав.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997р. №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

За змістом статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" від 17.07.2008 Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливого порушення майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2019 р. у справі № 910/16586/18, постанові Верховного Суду від 19.10.2020 р. у справі № 915/373/20, постанові Верховного Суду від 26.10.2020 р. у справі № 905/257/19.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.10.2020 р. у справі №915/373/20 та від 26.10.2020 р. у справі № 905/257/19.

Отже, з урахуванням вимог ст. 74 та ст. 136 Господарського процесуального кодексу України заявник надав суду письмові докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує необхідність застосування заходів до забезпечення позову в господарському процесі. При цьому, заявником доведено, що існує реальна загроза ефективного захисту, що істотно ускладнить виконання рішення господарського суду в частині відновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника.

Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно і забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, обрані заявником заходи забезпечення позову не містяться в переліку заборонених заходів забезпечення позову відповідно до ч. 5 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України та не мають наслідком припинення господарської діяльності товариств як суб`єктів господарювання.

Верховний Суд в постанові від 14.02.2020 у справі № 916/2278/19 зауважив, що за змістом наведеної норми під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Таким чином, судом встановлено, що застосування заходу забезпечення позову не призведе до втручання у звичайну діяльність останнього чи до погіршення стану його майна, а лише запровадить дії, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Верховним Судом в постанові від 26.10.2020 у справі № 905/257/19 було сформовано правову позицію, за змістом якої забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, а саме, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Між тим, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Зазначений правовий висновок сформовано Верховним Судом в постанові від 07.09.2020 у справі № 921/634/19.

Даний правовий висновок повністю узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 12.02.2020 по справі № 381/4019/18, за змістом якої під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997р. №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

За змістом статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" від 17.07.2008 Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, відповідно до п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до постанови Верховного суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18 зазначено, що досліджуючи таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи ос порених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, суди мають досліджувати чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Таким чином, Господарський суд дійшов висновку , що обраний позивачем захід забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Вказаний захід забезпечення позову спрямований на належне виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог.

Отже, забезпечення позову у даній справі є таким, що перебуває у зв`язку з предметом позовної вимоги, є адекватним заявленим вимогам та співвідноситься з правом, про захист якого просить позивач.

Господарський суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може значно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, чим буде позбавлено позивача ефективного способу поновлення порушених прав, за захистом якого він звернувся, оскільки існує ймовірність невиконання судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що обраний позивачем засіб забезпечення позову є співмірним і відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, забезпечує збалансованість інтересів учасників спірних правовідносин, запобігає порушенням у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу, відповідає інституту забезпечення позову в господарському процесі, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Господарський суд вважає, що у разі добропорядності відповідача, обрані господарським судом заходи не створять незручностей для відповідача, а лише забезпечать фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №5023/5386/12.

Заходи зустрічного забезпечення господарський суд, станом на 17.11.2020, вважає за доцільне не застосовувати.

Керуючись статтями 136-140, 144, 233-235, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Флекс" про вжиття заходів забезпечення позову до його подання, в якій просить накласти арешт на грошові кошти у межах позовних вимог у розмірі 2616000,00грн, які належать товариству з обмеженою відповідальністю "Максагротех сервіс", що розміщені на рахунках - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти в межах суми 2 616 000,00 грн. (Два мільйони шістсот шістнадцять тисяч гривень 00 коп.), що знаходяться на наступних розрахункових рахунках та належать Товариству з обмеженою відповідальністю МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 42217544):

- НОМЕР_1 в АТ КБ "Приват Банк", МФО 305299, ДОЛАР США;

- НОМЕР_2 в АТ КБ "Приват Банк", МФО 305299, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_3 в АТ КБ "Приват Банк", МФО 305299, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_4 в АТ КБ "Приват Банк", МФО 305299, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_5 в АТ КБ "Приват Банк", МФО 305299, ЄВРО;

- НОМЕР_6 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- а також на будь-які інші виявлені рахунки.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Флекс" (49000, м. Дніпро, вул. Якова Самарського, буд. 12-А, каб. 1, код ЄДРПОУ 37029994)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю МАКСАГРОТЕХ СЕРВІС (65029, м. Одеса, вул. Князівська, буд. 32, код ЄДРПОУ 42217544)

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (частина 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України), а саме з 17.11.2020.

Ухвала, як виконавчий документ підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (частина 1 статті 144 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її прийняття, тобто до 18.11.2023.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (частина 4 статті 144 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст ухвали складено - 17.11.2020.

Суддя Н.Е. Петренко