Рішення

від 16.11.2020 по справі 914/1924/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2020 справа № 914/1924/20

За позовом: Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз , м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Захід вуд індустрія , м.Львів,

про: стягнення заборгованості в сумі 423 561, 53 грн.

Суддя Синчук М.М.

За участю секретаря судового засідання

Кияк І.В.

Представники учасників справи:

позивача: Бандирський А.С.-представник;

відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз до Товариства з обмеженою відповідальністю Захід вуд індустрія про стягнення заборгованості в сумі 423 561, 53 грн.

Ухвалою суду від 05.08.2020р. суд постановив суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі №914/1924/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.08.2020 р.

Ухвалою суду від 20.08.2020р. підготовче засідання у справі відкладено на 28.09.2020р.

На електронну адресу суду 28.09.2020 року надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи з метою недопущення можливого зараження працівників та відвідувачів суду, учасників справи, у зв`язку з перебуванням уповноваженого представника позивача на самоізоляції.

Ухвалою суду від 28.09.2020р. клопотання представника позивача задоволено, продовжено строк підготовчого провадження у справі №914/1924/20 на 30 днів з 05.10.2020р., розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 19.10.2020 р.

В судове засідання 19.10.2020р. представник позивача з`явився. Проти закриття підготовчого засідання та призначення розгляду справи по суті не заперечив.

В судове засіданні 19.10.2020р. представник відповідача не з`явився. Відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи господарським судом засобами поштового зв`язку на адресу, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На адресу суду повернулись поштові відправлення з ухвалами суду від 05.08.2020р. (ідентифікатор поштового відправлення №7901413352161) та від 20.08.2020р. (ідентифікатор поштового відправлення №7901413383830) з відмітками про причини не вручення: за закінчення встановленого строку зберігання .

Як зазначив Верховний Суд України в постанові від 08.07.2019р. у праві №904/10192/14, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Приписами ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень передбачено, зокрема, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення підготовчих судових засідань у справі.

Ухвалою суду від 19.10.2020р. закрито підготовче провадження у справі №914/1924/20, розгляд справи №914/1924/20 по суті призначено на 02.11.2020 р.

В судовому засіданні 02.11.2020 року судом заслухано вступне слово представника позивача.

В судове засідання 02.11.2020 року представник відповідача не з`явився. Причин неявки у судове засідання не повідомив.

Ухвалою суду від 02.11.2020р. розгляд справи відкладено на 16.11.2020 р.

У судове засідання 16.11.2020р. представник позивача з`явився. Позовні вимоги підтримав.

У судове засідання 16.11.2020р. представник відповідача не з`явився. Відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи по суті засобами поштового зв`язку на адресу, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Заяв та клопотань від відповідача та/або його уповноваженого представника, зокрема про відкладення розгляду справи, на адресу суду станом на 16.11.2020р. не надходило.

Відповідно до положень ч.1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Зважаючи на наведене, у судовому засіданні 16.11.2020р., суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи по суті та можливість розгляду справи по суті у даному судовому засіданні.

Зміст та підстави вимог позивача.

Між Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Львівгаз та Товариством з обмеженою відповідальністю Захід Вуд Індустрія укладено Договір №20АLv6321-17 оренди нежитлового приміщення з обладнанням від 15.08.2017 року.

Позивач виконав свої зобов`язання за цим Договором, а саме - передав за Актом приймання-передачі приміщення від 01.12.2017 року у строкове платне володіння та користування зазначене вище приміщення з наявним обладнанням.

Проте, Відповідач своїх зобов`язань, як за Договором оренди, так і за Додатковою угодою № 1 до договору, добровільно не виконав, у результаті у Відповідача виникла заборгованість по орендній платі за період з липня 2018 року по серпень 2019 року у розмірі 281 541,27 грн., станом на момент звернення до суду із цим позовом.

Оскільки ТОВ «Захід Вуд Індустрія» не виконувало належним чином своїх зобов`язань за Договором, АТ Львівгаз звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості, яка включає не лише основний борг, але і пеню у розмірі 110 938, 58 грн., 3% річних 13 101, 64 грн. та інфляційні втрати 17 980, 04 грн.

Зміст та підстави заперечень відповідача.

Відповідач щодо позовних вимог не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Між Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Львівгаз (далі - Орендодавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Захід Вуд Індустрія (далі - Орендар, Відповідач) 15.08.2017 року укладено Договір №20АLv6321-17 оренди нежитлового приміщення з обладнанням (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне володіння та користування: приміщення столярного цеху (726 кв. м) з наявним обладнанням за адресою: м. Золочів, вул. Львівська, 50.

Майно передається в оренду з метою використання під господарську діяльність (п.1.2. Договору).

Пунктом 1.2. Договору погоджено, що Орендар вступає у строкове платне володіння і користування Майном у п`ятиденний термін з моменту підписання цього Договору, але не раніше підписання сторонами акту приймання-передачі Майна.

Відповідно до п. 3.1. Договору, орендна плата за цим договором становить 25 410,00 (двадцять п`ять тисяч грн.00 коп.) гривень в місяць, у тому числі ПДВ - 5082.00 (п`ять тисяч вісімдесят два грн. 00 коп).

Згідно із п. 3.2. Договору, орендна плата сплачується Орендодавцю шляхом перерахування Орендарем коштів до 25 числа місяця, що передує звітному із виставленим Орендодавцем рахунком.

Пунктом 5.2. Договору визначено обов`язок Орендаря своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та оплачувати витрати за надані комунальні послуги.

Відповідно до п. 7.1. Договору Орендодавець зобов`язується передати протягом 5-ох днів із моменту підписання цього договору Орендарю в оренду майно згідно із цим Договором по акту приймання-передачі майна.

Пунктом 8.2. Договору визначено, що Орендодавець, у разі прострочення сплати Орендарем орендної плати має право стягувати із нього у порядку, встановленому чинним законодавством України таку заборгованість, а також вимагати від Орендаря сплати пені.

Згідно п. 10.1 Договору, цей Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 15.08.2017 року до 15.08.2018 року включно.

Пунктом 10.6 Договору погоджено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця. Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Згідно п. 10.3. Договору, зміни і доповнення до цього Договору допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни і доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою особою.

Відповідно до п. 9.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

За порушення строку сплати орендної плати, що передбачений у п. 3.2. Договору, орендар сплачує на користь Орендодавця, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу (п. 9.3. Договору).

Сторони у п. 9.4. Договору домовились, що для вимог, що можуть виникнути з цього договору, застосовується строк позовної давності 3 (три) роки, навіть якщо законом встановлено менший строк позовної давності.

Сторонами складено та підписано акт приймання-передачі приміщення за Договором №20АLv6321-17 оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Золочів, вул. Львівська, буд. 50, загальна площа- 726 м. кв. з обладнанням.

02.01.2019 року сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №20АLv6321-17 від 15.08.2017 року.

Відповідно до п.1, 2 Додаткової угоди, сторони погодили викласти пункт 3.1 Договору в наступній редакції: Орендна плата за цим договором становить 1 (одну грн, 00 коп.) в період з січня 2019 року по березень 2019 року. Орендна плата за цим договором з квітня 2019 року становить 25 410,00 (двадцять п`ять тисяч гон.00 коп.) гривень а місяць, у тому числі ПДВ - 5082.00 (п`ять тисяч вісімдесят два грн, 00 коп.)

В разі не оплати заборгованості на 31,03,2019 року орендар передає у власність орендодавцю столярне обладнання згідно гарантійного листа від 13.12.2018 року, а саме: верстат торцювальний 2 шт. на суму 30000 грн. 00 коп.. верстат кругло пильний мод. ВК -40 на суму 69 000 грн. 00 коп.

Як повідомив позивач, 04.05.2019 року АТ Львівгаз зареєстровано заяву №СЛ-6345-79001-0519, відповідно до якої Відповідач просив розірвати укладений Договір оренди, у зв`язку із припиненням діяльності.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Захід вуд індустрія (79014, Львівська обл., місто Львів, вулиця Мечникова, будинок 15, квартира 1, ідентифікаційний код 41430933) вбачається, що юридична особа не перебуває в процесі припинення.

Матеріали справи не містять доказів досягнення сторонами згоди щодо припинення дії Договору з ініціативи Орендаря, а також повернення орендованого майна Орендодавцю у порядку, визначеному Договором.

Як вбачається з оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за 01.01.2017-20.07.2020р., по контрагенту ТзОВ Захід Вуд Індустрія , відповідачем обов`язок з оплати вартості оренди не виконано у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість з оплати орендних платежів у період з липня 2018р. по серпень 2019р. у розмірі 281 541, 27 грн., яка є предметом спору в даній справі.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли з Договору №20АLv6321-17 оренди нежитлового приміщення з обладнанням від 15 серпня 2017 року.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи, зокрема наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі приміщення за Договором №20АLv6321-17 оренди нежитлового приміщення з обладнанням підтверджено, що Орендодавець передав, а Орандар прийняв приміщення, розташоване за адресою: м, Золочів по вул. Львівська, буд.50 загальною площею 726м. кв. Приміщення оснащене: централізованим теплопостачанням- 58м кв. електропостачання; водопостачання та водовідведенням. Технічний стан приміщення стіни в задовільному стані, стелі в задовільному стані (потребує поточного ремонту), підлога в незадовільному стані (потребує капітального ремонту), інше в задовільному стані. Станки та обладнання -стан добрий.

Згідно п. 10.1 Договору, цей Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 15.08.2017 року до 15.08.2018 року включно.

Пунктом 10.6 Договору погоджено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця. Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Згідно з нормами статей 525 , 611 , ч. 1 статті 651 , статті 782 ЦК України , одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно п. 10.3. Договору, зміни і доповнення до цього Договору допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни і доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою особою.

04.05.2019 року АТ Львівгаз зареєстровано заяву №СЛ-6345-79001-0519, відповідно до якої Відповідач просив розірвати укладений Договір оренди, у зв`язку із припиненням діяльності.

Матеріали справи не містять доказів досягнення сторонами згоди щодо припинення дії Договору з ініціативи Орендаря, а також повернення орендованого майна Орендодавцю у порядку, визначеному Договором, відтак, з урахуванням умов п. 10.1., 10.6. Договору, Договір було продовжено сторонами на строк до 15.08.2019р.

Відповідно до п. 3.1. Договору, орендна плата за цим договором становить 25 410,00 (двадцять п`ять тисяч грн.00 коп.) гривень в місяць, у тому числі ПДВ - 5082.00 (п`ять тисяч вісімдесят два грн. 00 коп).

Згідно із п. 3.2. Договору, орендна плата сплачується Орендодавцю шляхом перерахування Орендарем коштів до 25 числа місяця, що передує звітному із виставленим Орендодавцем рахунком.

Пунктом 5.2. Договору визначено обов`язок Орендаря своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та оплачувати витрати за надані комунальні послуги.

Відповідач взятих на себе договірних зобов`язань із оплати орендних платежів за договором належним чином не виконав повністю, внаслідок чого утворилась заборгованість з оплати орендних платежів у період з липня 2018р. по серпень 2019р., яка є предметом спору в даній справі.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 281 541, 27 грн. заборгованості з оплати орендної плати є обґрунтованою та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 9.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

За порушення строку сплати орендної плати, що передбачений у п. 3.2. Договору, орендар сплачує на користь Орендодавця, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу (п. 9.3. Договору).

Щодо нарахування 3% річних суд зазначає таке .

Відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно до позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеній в Постанові від 08.10.2018 року, прийменник до з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.

Суд, перевіривши правильність здійснення позивачем розрахунку 3% річних встановив, що позивачем допущено помилки у визначенні періодів існування заборгованості, зокрема:

-у періоді 1 вірним є визначення початку прострочення з 26.06 2018р. (згідно п. 3.2. Договору, 25 число місяця, що передує звітному із виставленим Орендодавцем рахунком є останнім днем виконання зобов`язання з оплати вартості оренди);

- у періоді 3 вірним є визначення початку прострочення з 28.08.2018р. (у відповідності до ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Так як останній день для оплати згідно Договору - 25.08.2018р.-субота, останній день сплати вартості оренди за вересень є 27.08.2018р., а прострочення слід рахувати з 28.08.2018р.);

- у періоді 6 вірним є визначення початку прострочення з 27.11.2018р. (у відповідності до ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Так як останній день для оплати згідно Договору - 25.11.2018р.-неділя, останній день сплати вартості оренди за жовтень є 26.11.2018р., а прострочення слід рахувати з 27.11.2018р.);

- у періоді 9 вірним є визначення початку прострочення з 28.05.2019р. (у відповідності до ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Так як останній день для оплати згідно Договору - 25.05.2019р.-субота, останній день сплати вартості оренди за травень є 27.05.2019р., а прострочення слід рахувати з 28.08.2019р.).

Так, судом здійснено перерахунок 3% річних, та встановлено, що до стягнення підлягає сума 3% річних в розмірі 13 089, 04 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат суд зазначає таке.

Як зазначає Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2020р. у справі № 924/532/19.

Відтак, здійснивши власний розрахунок за наведеними вище правилами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають до задоволення в заявленому розмірі 17 980, 04 грн.

Щодо стягнення пені.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, пеня - це санкція, що триває у часі та розраховується за кожен день невиконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем на підставі п. 9.3. Договору, за порушення Орендарем строку сплати орендної плати нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу окремо за кожен місяць, у якому допущено прострочення, на загальну суму 110 938, 58 грн.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення позивачем суми пені, з урахуванням вірних періодів існування заборгованості, визначених у мотивувальній частині рішення, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені частково невірно. Загальний розмір пені, що підлягає стягненню, згідно розрахунку суду, становить 110 829, 51грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 423 439, 86 грн.

Судові витрати.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Як доказ сплати судового збору, позивачем долучено до справи платіжні доручення №8239 від 03.07.2019р. та №9545 від 27.07.2020 р. на суму 8 065, 12 грн.

Відповідно до ставок судового збору, встановленого Законом України Про судовий збір , позивачем у справі за подання позовної заяви майнового характеру, ціна позову-423 561, 53 грн., необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 6 353, 42 грн.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають понесені позивачем на сплату судового збору у сумі 6 351, 60 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Захід вуд індустрія ( 79014, Львівська обл., місто Львів, вулиця Мечникова, будинок 15, квартира 1, ідентифікаційний код 41430933 ) на користь Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз ( 79039, Львівська обл., місто Львів, вул. Золота, будинок 42, ідентифікаційний код 03349039 ) заборгованість зі сплати орендних платежів за Договором оренди №20АLv6321-17 від 15.08.2017р. у розмірі 423 439, 86 грн., з яких: 281 541, 27 грн. основний борг, 17 980, 04 грн.-інфляційних втрат, 110 829, 51 грн.-пені, 13 089, 04 грн.-3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Захід вуд індустрія ( 79014, Львівська обл., місто Львів, вулиця Мечникова, будинок 15, квартира 1, ідентифікаційний код 41430933 ) на користь Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз ( 79039, Львівська обл., місто Львів, вул. Золота, будинок 42, ідентифікаційний код 03349039 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 351, 60 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.11.2020 р.

Суддя М.М. Синчук