Рішення

від 10.11.2020 по справі 917/857/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2020 Справа № 917/857/20

м. Полтава

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керрі Україна", пров. Охтирський, 7, корп. 2, офіс 2-301, м. Київ, 03066; поштова адреса: Адвокат Чухляк Ольга Олегівна, вул. Назаровська, 7-Б, оф. 4, 2 поверх, м. Київ, 01032

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром", вул. Будька, 47, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300

про стягнення грошових коштів

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Секретар судового засідання Лепій О.В.

Представники:

від позивача: Чухляк О.О. (адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5242 від 31.10.2018, ордер АІ № 1034694 від 19.05.20);

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керрі Україна" (далі - позивач/ ТОВ "Керрі Україна") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" (далі - відповідач/ ТОВ "Техмолпром") 364838,65 грн., в тому числі 113348,62 грн. 3% річних та 251490,03 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26.05.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 30.06.2020.

Ухвалою від 30.06.2020 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та враховуючи клопотання представника відповідача відклав підготовче засідання на 30.07.2020.

30.07.2020 суд відклав підготовче засідання на 02.09.2020.

Ухвалою від 02.09.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.09.2020.

Ухвалою від 16.09.2020, враховуючи клопотання представника позивача, суд відклав розгляд справи по суті на 05.10.2020.

05.10.2020 суд відклав розгляд справи по суті на 20.10.2010.

Ухвалою від 20.10.2020, враховуючи клопотання представника позивача, суд відклав розгляд справи по суті на 10.11.2020.

В судове засідання 10.11.2020 відповідач не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно акта Господарського суду Полтавської області від 20.10.2020, у зв`язку із відсутністю поштових марок за наслідками неналежного фінансування у 2020 році, Господарський суд Полтавської області тимчасово припинив відправку поштової кореспонденції у паперовому вигляді.

У зв`язку з цим, копія ухвали суду від 20.10.2020 була направлена по пошті у паперовому вигляді на адреси учасників справи 06.11.2020.

Крім цього, на офіційному веб-порталі судової влади України 05.11.2020 було опубліковано оголошення до уваги ТОВ "Керрі Україна" та ТОВ "Техмолпром", як учасників справи № 917/857/20, про те, що розгляд справи № 917/857/20 по суті відбудеться в судовому засіданні 10.11.2020.

Таким чином, учасники справи належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, неявка в судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідач відзиву на позов не надав, про наявність поважних причин неподання відзиву на позов суду не повідомив, в зв`язку з цим, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України спір вирішується за наявними матеріалами справи.

Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2015 року між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (покупець за договором) був укладений Договір поставки № 2503-2, згідно якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передавати у власність покупцю модифікований крохмаль С*SЕТ 05062 (Товар), а покупець зобов`язується приймати Товар та здійснювати його оплату (п. 1.1 Договору).

На виконання умов Договору позивачем за період з 23.11.2015 по 31.08.2016 було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 1 940 068,08 грн.

Взяті на себе зобов`язання за Договором щодо оплати поставленого товару відповідач виконав частково в сумі 279 207,78 грн. В зв`язку з цим за ним утворилася заборгованість в сумі 1 596 970,50 грн.

Вказані обставини були встановлені рішеннями Господарського суду Полтавської області від 01.11.2017 по справі № 917/1750/16, у якій брали участь ті ж самі сторони, що і в даній справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини встановлені рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.11.2017 по справі № 917/1750/16 не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Рішенням по справі № 917/1750/16 від 01.11.2017 з відповідача на користь позивача було стягнуто 1 596 970,50 грн. основного боргу, 153 788,95 грн. пені, 25 954,44 грн. 3 % річних, 66 500,62 грн. інфляційних втрат, а також 27 648,22 грн. витрат по сплаті судового збору. Вказане рішення набрало законної сили 13.11.2017.

24.11.2017 на виконання рішення суду Господарським судом Полтавської області було видано наказ про примусове виконання рішення від 01.11.2017 по справі № 917/1750/16.

15.12.2017 Гадяцьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду Полтавської області по справі № 917/857/20, що підтверджується постановою головного державного виконавця Нестеренко H.A. про відкриття виконавчого провадження від 15.12.2017 ВП № 55393916, копія якої наявна в матеріалах справи.

Позивач стверджує, що станом на дату звернення до суду з вказаною позовною заявою наказ Господарського суду Полтавської області від 24.11.2017 про примусове виконання рішення суду у справі № 917/1750/16 не виконаний. Заборгованість згідно рішення суду не погашена.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2018 по справі № 917/1750/16 виконання рішення суду від 01.01.2017 було відстрочено строком на 12 місяців.

13.02.2020 постановою Східного апеляційного господарського суду відповідачу повторно було надано відстрочку виконання рішення суду від 01.11.2017 по справі № 917/1750/16 строком на 12 місяців.

Враховуючи те, що сума боргу відповідачем повністю так і не погашена позивач нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Як зазначає позивач, на дату прийняття рішення по справі № 917/1750/16 01.11.2017 сума основної заборгованості відповідача перед боржником згідно даних бухгалтерського обліку становила - 1 593 082,50 грн., отже позивач бере до уваги цю суму основної заборгованості за основу при розрахунках 3% річних та інфляційних втрат.

Після проголошення Господарським судом рішення від 01.11.2017, позивачем здійснювалися поставки товару відповідачеві на умовах передоплати вартості кожної партії товару, причому оплата вартості кожної партії товару здійснювалася відповідачем з частковою переплатою, внаслідок чого на банківський рахунок позивача надійшли кошти, які позивач спрямував на погашення заборгованості відповідача, що виникла па підставі рішення суду, в черговості, визначеній ст. 534 ЦК України, а саме: на погашення судового збору, пені, 3% річних, інфляційних втрат та частково на погашення суми основного боргу.

В доданому до позовної заяви розрахунку вказано дати та суми поставки партій товару, суми оплат по них, а також різниці платежів відповідача перед позивачем, що були спрямовані позивачем на погашення заборгованості відповідача перед позивачем в черговості згідно ст. 534 ЦК України.

На підтвердження здійснених відповідачем оплат за період з 09.11.2017 по 01.10.2018 позивачем надано: довідку АТ "Сітібанк" вих. № 200615/0401-1 від 19.05.2020 про рух коштів на рахунку позивача від контрагента ТОВ "Техмолпром" за період з 01.01.2017 по 12.05.2020; лист-пояснення АТ "Сітібанк", згідно якого при формуванні довідки вих. № 200615/0401-1 від 19.05.2020 були допущені технічні помилки, а також довідку АТ "Сітібанк" вих. № 200801/0401-1 від 04.08.2020 про рух коштів на рахунку позивача від контрагента ТОВ "Техмолпром" за період з 01.01.2017 по 12.05.2020.

На підтвердження факту перерахування відповідачем позивачу грошових коштів з метою виконання умов Договору, позивачем надано копії виставлених відповідачу рахунків за період з 26.03.2018 по 21.09.2018 на загальну суму 398233,60 грн.

Згідно розрахунку позивача у першу та другу чергу були відшкодовані (зараховані) витрати позивача, пов`язані з одержанням виконання (судові витрати), а також проценти і неустойка (пеня, 3% річних та інфляційні). Загальна сума таких витрат згідно Рішення суду становить 273 892,23 грн. (судові витрати 27 648,22 грн. + пеня 153 788,95 грн. + 3% річних 25 954,44 грн. + інфляційні 66 500,62 грн. У третю чергу сума оплати (тобто її залишок в розмірі 103 677,84 грн. (377 570,07 - 273 892,23) була спрямована на часткове погашення основного боргу.

З врахуванням здійснених відповідачем оплат позивачем за період з 14.11.2017 по 12.05.2020 нараховано 3% річних в сумі 113348,62 грн. та інфляційні втрати на суму 251490,03 грн.

Вважаючи свої права порушеними позивач просить суд стягнути з відповідача вказані суми 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач жодних заперечень на позов не надав.

При ухваленні рішення суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Судом по справі № 917/1750/16, встановлено, що відповідач заборгував позивачу за поставлений по Договору товар 1 596 970,50 грн. Вказану суму боргу, а також 153 788,95 грн. пені, 25 954,44 грн. 3 % річних, 66 500,62 грн. інфляційних втрат і 27 648,22 грн. витрат по сплаті судового збору було стягнуто з відповідача на користь позивача рішенням Господарського суду Полтавської області по справі № 917/1750/16 від 01.11.2017.

Відповідно до ст. 129 (1) Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Після прийняття рішення по справі позивач продовжував поставку відповідачу товару на умовах попередньої оплати. За домовленістю між сторонами здійснені позивачем переплати за товар позивачем зараховувалися в рахунок погашення заборгованості по Договору. При цьому, позивач при зарахуванні сум переплати керувався ст. 534 ЦК України, згідно якої у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Суд зазначає, що позивач правомірно зарахував сплачені відповідачем суми переплати відповідно до встановленої ст. 534 ЦК України черговості.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок залишку непогашеної відповідачем заборгованості та встановлено його правильність. Таким чином, станом на 01.10.2018 (дата останньої оплати, здійсненої відповідачем), заборгованість відповідача перед позивачем становила 1489404,66 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем вказаної суми боргу.

Згідно ст. 599 ЦК України за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. п. 7.1, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Наведене стосується й випадків здійснених господарським судом відстрочки і розстрочки виконання рішення, зміни способу та порядку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на кошти боржника (стаття 121 ГПК), оскільки під час таких відстрочки чи розстрочки або зміни інфляційні процеси тривають, грошове зобов`язання залишається повністю або частково невиконаним і негативний вплив такої ситуації на позивача потребує відповідної компенсації згідно з вимогами частини другої статті 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, оскільки сума основного боргу відповідачем повністю не погашена до цього часу, позивачем правомірно нараховано на суму боргу (з врахуванням часткових оплат відповідача) 3% річних та інфляційні втрати за період прострочення з 14.11.2017 по 12.05.2020.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат і встановлено їхню правильність.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 113348,62 грн. та інфляційних втрат на суму 251490,03 грн. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та не заперечуються відповідачем, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, належними та допустимими доказами не спростував позовні вимоги позивача. Хоча знав про судовий розгляд справи та представник був присутній на судовому засіданні 30.07.20.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Крім цього, Крім цього, позивач у позові просить суд стягнути понесені у зв`язку із розглядом справи витрати позивача з відповідача.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також до попереднього розрахунку суми судових витрат позивачем, крім суми судового збору, включено суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.

19.10.2020 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Чухляк О.О. про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн. До вказаної заяви додані додаткові докази на підтвердження понесених позивачем витрат, а також докази надіслання копії заяви з додатками на адресу відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В якості доказів понесених витрат на оплату послуг адвоката позивач надав суду:

- копію договору про надання правової допомоги № 4/20 від 08.05.2020, укладеного між позивачем та адвокатом Чухляк О.О. з додатком № 1;

- копію додаткової угоди № 1 від 06.10.2020 до договору про надання правової допомоги № 4/20 від 08.05.2020

- копію свідоцтва адвоката Чухляк О.О. про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5242;

- ордер на надання правової (правничої) допомоги серії АІ № 1034694, виданий адвокатом Чухляк О.О. на представництво у Господарському суді Полтавської області інтересів ТОВ "Керрі Україна" на підставі договору про надання правової допомоги № 4/20 від 08.05.2020;

- копію акту наданих послуг № 1 від 06.10.2020 до договору про надання правової допомоги № 4/20 від 08.05.2020, який підписаний сторонами договору без зауважень;

- копію банківської виписки з рахунку адвоката Чухляк О.О., згідно якої 15.06.2020 позивачем перераховано адвокату Чухляк О.О. 30000,00 грн. винагороди на підставі договору про надання правової допомоги № 4/20 від 08.05.2020.

Згідно ч. ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 30000,00 грн. Відповідач жодних заперечень стосовно співмірності витрат позивача суду не надав.

Частиною 4 статті 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі повного задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позовні вимоги позивача задоволені повністю, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню повністю в розмірі 30000,00 грн.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" (вул. Будька, 47, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300; код ЄДРПОУ 35293993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керрі Україна" (пров. Охтирський, 7, корп. 2, офіс 2-301, м. Київ, 03066; код ЄДРПОУ 33063984) 113348 грн. 62 коп. 3% річних, 251490 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 5472 грн. 58 коп. судового збору, 30000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 17.10.2020.

Суддя О.С. Семчук