Рішення

від 17.11.2020 по справі 917/117/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2020 р. Справа № 917/117/20

За позовною заявою Кременчуцької міської ради Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до Приватного виробничо-торгового підприємства "Стеклосервіс", просп. Свободи, 99, м. Кременчук, Полтавська область, 39627

про стягнення 15 891,81 грн. заборгованості за договором оренди землі.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Павленко С.М.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання від 17.11.2020 р.

Суть справи. 16.01.2020 р. до господарського суду Полтавської області надійшов позов Кременчуцької міської ради Полтавської області до Приватного виробничо-торгового підприємства "Стеклосервіс" про стягнення 15 891,81 грн. заборгованості з орендної плати за землю згідно договору оренди землі від 23.01.2017 р..

Ухвалою суду від 20.02.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 19.03.2020 р..

Ухвала суду від 20.02.2020 р., що направлена на адресу відповідача (витяг з ЄДР), повернулась до суду з відміткою поштового відділення: "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Судове засідання, призначене на 19.03.2020 р. о 11:00 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Наступне підготовче засідання призначено на 12.05.2020 р..

Ухвалою суду від 12.05.2020 р. продовжено строк підготовчого провадження та відкладено судове засідання на 18.06.2020 р. о 09:30 год., представники сторін в судове засідання не з"явились, в подльшому підготовче засідання судом було призначено на 28.07.2020 р. на 10:00 год..

Ухвалою суду від 28.07.2020 р. підготовче судове засідання було відкладено на 01.09.2020 р. на 10:00 год., яке не відбулося у зв`язку з відпусткою судді. Після виходу судді з відпустки судове засідання було призначено на 13.10.2020 р..

Ухвалою суду від 13.10.2020 р. було закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті на 22.10.2020 р. о 10:30 год., яке не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Наступне судове засідання було призначено на 17.11.2020 р. на 10:00 год. ( ухвала суду від 03.11.2020 р.).

Станом на 13.10.2020 р. відповідачем відзив на позовну заяву не надано.

В судове засідання 17.11.2020 р. представник відповідача не з`явися, причин щодо неявки суду не повідомив. Станом на 17.11.2020 р. в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем ухвали суду від 03.11.2020 р..

В матеріалах справи наявна копія клопотання відповідача, яка надійшла 18.03.2020 р. (вх. № 3145, а.с. 46) про відкладення слухання справи на іншу дату (після закінчення карантину) для надання часу укласти угоду з адвокатом і ознайомлення з позовом.

Оригінал вказаного клопотання з підтвердженням повноважень особи, що його підписала в матеріалах справи відсутній.

Інших заяв чи клопотань, зокрема про поновлення строку для надання відзиву від відповідача не надходило.

Підготовче засідання неодноразово відкладалось.

Всі ухвали суду по справі направлялись на адресу відповідача зазначену в позові та яка відповідає витягу з ЄДРЮФ-П та громадських формувань (а.с. 70).

Згідно з частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, суд розглядає спір за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані документальні докази, суд встановив, що рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.08.2016 р. Про поновлення договір оренди земельних ділянок відповідачу по справі було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди землі для будівництва адміністративної будівлі та гаражу в районі садиб №№ 95,99 по просп. Свободи.

Також, вказаним рішенням було вирішено поновити відповідачу шляхом укладення договору оренди землі з 11.11.2011 строком на три роки з дати державної реєстрації права оренди земельної ділянки, за умови виконання пункту 2.2. цього рішення, договір оренди землі, зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право користування землею 11.11.2010 за № 041057500388, укладений між Кременчуцькою міською радою та Приватним виробничо-торговим підприємством Стеклосервіс , зі зміною умов, на підставі якого у користуванні перебувала земельна ділянка площею 1054 кв.м. (кадастровий № 5310436100:04:004:0255) для будівництва адміністративної будівлі та гаражу, використання в комерційних цілях (код КВЦПЗ В 03.07) про просп. Свободи в районі садиб №№ 95, 99.

Встановлено плату за землі в розмірі 3% від грошової оцінки землі щорічно (витяг з Рішення а.с. 16).

23.01.2017 між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та Приватним виробничо-торговим підприємством укладений договір оренди землі (а.с. 11-13).

При цьому сторонами узгоджено наступне:

Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва адміністративної будівлі та гаражу, використання в комерційних цілях (код КВЦПЗ В 03.07) з кадастровим номером 5310436100:04:004:0255, яка розташована по просп. Свободи, в районі садиб №№ 95,99 в м. Кременчук (п. 1 Договору);

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1054 кв.м, в тому числі по угіддях: код КВЗУ 008 00 - землі під громадською забудовою - 1054 кв.м. (п. 2 Договору);

На земельній ділянці розміщене незавершене будівництво адміністративної будівлі (п. 3 Договору);

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1054 кв.м станом на 29.12.2016 року, становить 311804 грн. 82 коп. (295,83 грн. за 1 кв.м), яка підлягає індексації за 2016 рік (1,06), що є дійсною на дату укладання договору (п. 5 Договору);

Договір укладено терміном на 3 (три) роки з дати державної реєстрації права оренди земельної ділянки (п. 8 Договору);

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки щорічно та складає 9915,39 грн за рік.

Грошова плата вноситься на поточний рахунок власника землі № 33218812700008, код 18010600, одержувач: Місцевий бюджет м. Кременчук, код ЄДРПОУ: 37965850, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, м. Полтава, МФО 831019 (п. 9 Договору);

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 10 Договору).

Відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01.03.2017 р. № 81570567, реєстрацію права оренди по вищезазначеному договору проведено 22.02.2017 р., так договір діє до 22.02.2020 р. (а.с. 18).

Як вказує позивач, станом на момент подачі позовної заяви відповідачем не виконані умови договору оренди землі, що є порушенням його умов та статті 193 Господарського кодексу України.

Позивачем здійснено розрахунок суми заборгованості з орендної плати (розрахунок згідно позовної заяви, розрахунок а.с. 24-26).

Відповідно до наданого розрахунку сума орендної плати за період з 01.05.2017 р. по 31.12.2019 р. становить 15 891,81 грн.

Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

При прийнятті рішення у справі судом було враховано наступне.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Приписами частини 1, 2 статті 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтями 1, 13 Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

23.01.2017 між Кременчуцькою міською радою Полтавської та Приватним виробничо- торговим підприємством укладений договір оренди земельної ділянки для будівництва адміністративної будівлі та гаражу, використання в комерційних цілях (код КВЦПЗ В 03.07) з кадастровим номером 5310436100:04:004:0255, яка розташована по просп. Свободи, в районі садиб №№ 95, 99 в м. Кременчук (а.с. 11-13).

Відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01.03.2017 р. № 81570567, реєстрацію права оренди по вищезазначеному договору проведено 22.02.2017 р. (а.с. 18).

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 9 Договору встановлено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки щорічно та складає 9915,39 грн. за рік.

Відповідно до статті 21 названого Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За приписами ч.ч. 289.1., 289.2. статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Пунктом 5 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1054 кв.м станом на 29.12.2016 року, становить 311804 грн. 82 коп.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Зі змісту наведених статей Закону України Про оренду землі вбачається, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Нормами статей 287, 288 Податкового кодексу України передбачено, що, податкове зобов`язання щодо плати за землю, а також орендна плата, визначені у податковій декларації на поточний рік, сплачуються рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Істотною умовою договору оренди землі за статтею15 Закону України Про оренду землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.

Згідно п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України - орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 610, частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання щодо сплати орендної плати за землю.

У відповідності до частини 1 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 36 Закону України Про оренду землі визначено, що у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, що передбачено ст. 152 Земельного кодексу України.

Доказів погашення боргу відповідачем суду не надано.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок суд дійшов висновку про його обґрунтованість та відповідність умовам Договору оренди.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє їх в повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 209, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного виробничо-торгового підприємства "Стеклосервіс" (просп. Свободи, 99, м. Кременчук, Полтавська область, 39627, код ЄДРПОУ 25170884) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) заборгованість по орендній платі в розмірі 15 891,81 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення підписано 18.11.2020 р.

Суддя Погрібна С.В.