Рішення

від 10.11.2020 по справі 920/108/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.2020 Справа № 920/108/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи №920/108/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гранд міраж (49070, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 14, кімн. 19, код 41717144)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Есмань Агро (41607, Сумська область, м. Конотоп, вул. Ярмаркова, буд. 11, код 41582445)

про стягнення 581670 (п`ятсот вісімдесят одна тисяча шістсот сімдесят) грн. 86 (вісімдесят шість) коп.

за участю представників:

від позивача: Болдирєв О.В. (в режимі відеоконференції),

від відповідача: Коваленко О.І.

Секретар судового засідання Осокіна А.М.

УСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали суду від 10.02.2020 провадження у справі №920/108/20 відкрито за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.03.2020.

Згідно з ухвалою суду від 12.03.2020 підготовче засідання у справі відкладене на 31.03.2020.

В судовому засіданні 31.03.2020 закрите підготовче засідання у справі №920/108/20, розгляд справи по суті призначено на 07.05.2020.

Відповідно до ухвали суду від 07.05.2020 продовжено строк розгляду справи по суті на період встановлених на території України карантинних заходів, розгляд справи по суті відкладено на 21.05.2020.

Ухвалами суду розгляд справи по суті неодноразово відкладався.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором поставки на умовах товарного кредиту № ДГ-152 від 30.04.2018, укладеного між сторонами, у загальній сумі 581670 (п`ятсот вісімдесят одна тисяча шістсот сімдесят) грн 86 (вісімдесят шість) коп., з яких: 380000 (триста вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. сума богу за отриманий товар, 26320 (двадцять шість тисяч триста двадцять) грн. 27 (двадцять сім) коп. інфляційні нарахування за період з червня 2018 року по листопад 2019 року, 14170 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят) грн. 00 коп - 3 % річних за період з 01.06.2018 по 10.01.2020, 161180 (сто шістдесят одна тисяча сто вісімдесят) грн. 59 (п`ятдесят дев`ять) коп. пеня за період з 01.06.2018 по 10.01.2020; витрати по сплаті судового збору в сумі 8725 (вісім тисяч сімсот двадцять п`ять) грн. 06 (шість) коп. покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, в судовому засіданні представник проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

30 квітня 2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гранд Міраж і Товариством з обмеженою відповідальністю Есмань Агро було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №ДГ-152 (далі за текстом - Договір ), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов`язання у строки, зумовлені Договором, поставити та передати у власність Покупця насіння соняшника, кукурудзи та засоби захисту рослин (далі - товар ), а Покупець зобов`язується прийняти товар, сплатити проценти за користуванні товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов Договору (додаткових угод та Специфікацій до нього).

Згідно з п. 4.1. Договору умови та місце поставки (передачі) товару вказується у Специфікаціях.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що продавець зобов`язується поставити покупцю товар у строки, що визначені у Специфікаціях, при умові надходження на його поточний рахунок у строки, визначені у Специфікаціях, авансових платежів, тобто платежів до дати передачі товару, якщо такі передбачені Специфікаціями. Товар може поставлятися покупцю партіями.

Зі змісту п. 4.4. Договору вбачається, що товар вважається переданим продавцем прийнятим покупцем: за кількістю - відповідно до кількості, вказаної у видатковій накладній (акті), за якістю - відповідно до якості, вказаної у документі про якість. Право власності на товар переходить до покупця в момент передачі йому товару.

Зі змісту п. 5.1. Договору вбачається, що продавець надає покупцю товарний кредит у розмірі ціни отриманого і неоплаченого покупцем товару на період: з дати отримання товару покупцем до дати його оплати згідно із договором. Процентна ставка по товарному кредит, розрахунок та сума процентів за користування товарним кредитом вказується у специфікаціях (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 5.3. Договору сплата процентів за користування товарним кредитом здійснюється покупцем в порядку, встановленому для оплати товару умовами цього Договору, та у строки, вказані у Специфікаціях.

Згідно з п. 6.1. Договору покупець зобов`язується оплатити продавцю товар у строки та в розмірах, що вказані у специфікаціях.

До Договору поставки було підписано Специфікацію №1 від 30.04.2018, де сторони узгодили конкретний асортимент, кількість, ціну, строк поставки та умови оплати товару, що має передаватися Продавцем (Позивачем).

Відповідно до умов оплати по Специфікації №1 до Договору Товар продається на умовах надання продавцем покупцю товарного кредиту з відстроченням кінцевого платежу. Продавець надає Покупцю товар з наступними строками його сплати: 480000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.: перший (авансовий) платіж у розмірі 30% від суми вартості всього товару по Специфікації, а саме: платіж у розмірі 144 000 (сто сорок чотири тисячі) грн. 00 коп - не пізніше 31.05.2018; другий платіж у розмірі 70% від суми вартості всього Товару по Специфікації, а саме: платіж у розмірі 336000 (триста тридцять шість тисяч) грн. 00 коп. - не пізніше 31.10.2018.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що на виконання взятих на себе зобов`язань по Договору передав відповідачу товар на загальну суму 480000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. відповідно до видаткової накладної № РН-0000143 від 30.04.2018, товарно-транспортної накладної №04-3005 від 30.04.2018, який був прийнятий особисто директором ТОВ Есмань Агро без заперечень, що підтверджується підписом уповноваженої особи та печаткою підприємства, однак відповідач всупереч умовам Договору не оплатив отриманий товар у визначені Договором строки, перерахувавши позивачу лише частину - 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. (часткова сплата авансового платежу), проте станом на день розгляду справи заборгованість відповідача за отриманий товар становить 380 000 (триста вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.

З метою досудового врегулювання спору 09 серпня 2019 року Позивач направив на адресу Відповідача Претензію вих..№ 1-09/08-19 на суму 380 000 (триста вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. з вимогою у 7 (семиденний) строк від дати отримання претензії розрахуватися за поставлений та переданий за Договором поставки товар шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів Позивачу за банківськими реквізитами, вказаними у договорі, проте у встановлений у претензії строк відповіді Відповідач не надав, грошові кошти, не перерахував, а відтак Позивач змушений звернутися до суду за їх стягненням в примусовому порядку шляхом подання відповідної позовної заяви.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар за Договором становить 380 000 (триста вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із змісту укладеного між сторонами у справі договору вбачається, що він має ознаки договору поставки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для

використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наявними в матеріалах справи доказами, а саме видатковою накладною № РН-0000143 від 30.04.2018, товарно-транспортною накладною №04-3005 від 30.04.2018 підтверджується факт поставки позивачем відповідачу відповідно до умов Договору товару на загальну суму 480000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.

Відповідачем не подано доказів сплати боргу в розмірі 380 000 (триста вісімдесят тисяч) грн. 00 коп чи аргументованих заперечень проти вимог позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 380 000 (триста вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 161180 (сто шістдесят одна тисяча сто вісімдесят) грн. 59 (п`ятдесят дев`ять) коп. пені за період з 01.06.2018 по 10.01.2020, нарахованої, виходячи з умов оплати по Договору, викладених у п. 8.2.3. Договору ,яким передбачено, що за прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов`язань покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Зі змісту п. 8.5. Договору вбачається, що сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим Договором здійснюється до моменту їх виконання, а строк позовної давності по цих вимогах складає 3 роки.

Перевіривши розрахунок пені, суд приходить до висновку про те, що позивачем пеня нарахована в межах строків, визначених сторонами у п. 8.5. Договору, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 161180 (сто шістдесят одна тисяча сто вісімдесят) грн. 59 (п`ятдесят дев`ять) коп. за період з 01.06.2018 по 10.01.2020.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 26320 (двадцять шість тисяч триста двадцять) грн. 27 (двадцять сім) коп. інфляційних нарахувань за період з червня 2018 року по листопад 2019 року, а також 14170 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят) грн. 00 коп - 3 % річних за період з 01.06.2018 по 10.01.2020, нарахованих, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, в якій передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно п. 2 інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012, до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таку правову позицію висвітлено у постанові Верховного Суду України від 23.01.2012 у справі № 37/64.

Судом перевірено розрахунок розміру 3% річних та інфляційних збитків та встановлено, що штрафні санкції розраховані арифметично та логічно вірно, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 26320 (двадцять шість тисяч триста двадцять) грн. 27 (двадцять сім) коп. інфляційних нарахувань за період з червня 2018 року по листопад 2019 року, а також 14170 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят) грн. 00 коп - 3 % річних за період з 01.06.2018 по 10.01.2020.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Есмань Агро (41607, Сумська область, м. Конотоп, вул. Ярмаркова, буд. 11, код 41582445) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гранд міраж (49070, м.Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 14, кімн. 19, код 41717144) 380000 (триста вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. - суму богу за отриманий товар, 26320 (двадцять шість тисяч триста двадцять) грн. 27 (двадцять сім) коп. - інфляційні нарахування, 14170 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят) грн. 00 коп - 3 % річних, 161180 (сто шістдесят одна тисяча сто вісімдесят) грн. 59 (п`ятдесят дев`ять) коп. - пеня; витрати по сплаті судового збору в сумі 8725 (вісім тисяч сімсот двадцять п`ять) грн. 06 (шість) коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 18.11.2020

Суддя В.Л. Котельницька