Рішення

від 11.11.2020 по справі 920/614/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.11.2020 Справа № 920/614/20

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Чепульської Ю.В.,

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Фермерського господарства Машковський і К

до відповідачів: 1. Головного управління національної поліції в Сумській області;

2. Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області;

про стягнення 315 407 грн 50 коп.

За участю представників сторін:

від позивача - адвокат Чернадчук О.В.,

від 1-го відповідача - Давиденко О.В.,

від 2-го відповідача - Коперсако Я.М.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

18.06.2020 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з другого відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 300 000 грн, витрати на оплату експертного дослідження у розмірі 15 407 грн 50 коп., 4732 грн витрат по сплаті судового збору.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що органами поліції проводилось кримінальне провадження, в якому було накладено арешт на майно позивача. Кримінальне провадження було закрито, однак майно позивачу повернуто не було, майно стало непридатним, про що позивачу стало відомо з висновку експерта, яким і була розрахована сума збитків. Враховуючи незаконність дій першого відповідача та наявні збитки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Крім того, позивач зазначає, що другим відповідачем зазначено Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області, хоча останній не є порушником прав позивача, так як зазначений орган відповідно до законодавства є органом, який здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Ухвалою суду від 23.06.2020 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі.

09.07.2020 другий відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що проти позовних вимог заперечує. Другий відповідач стверджує, що позивачем не доведено факт протиправних дій (бездіяльності) правоохоронного органу та заподіяння ним позивачу матеріальної шкоди. До компетенції другого відповідача не належить відшкодування шкоди, яка заподіяна внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. Вирішення зазначеного питання належить до виключної компетенції Державної казначейської служби України.

21.07.2020 перший відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує. Перший відповідач зазначає, що відсутній сам факт завдання збитків позивачу та причинно-наслідковий зв`язок між фактом списання з балансу позивача 5000 кг насіння коноплі, і як наслідок, збитками, та діями органу досудового розслідування.

Ухвалою суду від 19.08.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Ухвалою суду від 29.10.2020 було призначено розгляд справи по суті на 11.11.2020

В судовому засіданні 11.11.2020 судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Ямпільським відділенням поліції Шосткинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області (надалі - СВ Ямпільського ВП ГУНП в Сумській області) проводилось досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12018200290000182 від 27.06.2018.

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Зазначена обставина сторонами визнається у заявах по суті, а тому є такою, що встановлена судом.

18.09.2018 було проведено огляд місця події на території ТОВ Імшана насіння за адресою: Сумська область, Ямпільський район, с. Імшана, в районі вул. Центральна. В ході огляду було вилучено насіння рослин роду коноплі загальним об`ємом (кількістю, вагою) 5 тонн (надалі - майно). Майно було визнано речовим доказом і приєднано до матеріалів кримінального провадження. Майно було залишено на тому ж місці.

Позивач зазначає, що майно належало йому на праві власності та перебувало на території ТОВ Імшана насіння на зберіганні.

25.10.2018 ухвалою Апеляційного суду Сумської області у справі № 590/1175/18 було арештовано зазначене майно.

Належність права власності на майно позивач підтверджує: ухвалою Ямпільського районного суду Сумської області від 24.09.2018 у справі № 590/1175/18, ухвалою апеляційного суду Сумської області від 25.10.2018 у справі № 590/1175/18, довідкою з данними бухгалтерського обліку позивача від 25.03.2020, договором поставки № 3 від 10.09.2018, видатковою накладною № 30 від 16.09.2018, прибутковим ордером № 01/16.09.18, журналом обліку вантажів, що надійшли за 16.09.2018, обліком придбання ТМЦ за вересень 2018 року.

Позивач зазначає, що на підставі зазначених доказів можно дійти висновку, що позивач придбав у ФГ Кравець О.П. спірне майно в кількості 5 тон та зберігав його на території ТОВ Імшана насіння .

Відповідно до ст.ст. 73-74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

На думку суду, первинними документами в цілях доказування в судових спорах, можна вважати будь - який документ, що підтверджує реальність здійснення господарської операції. Такими документами є документи які супроводжують переважну більшість господарських операцій, а саме: видаткова та податкова накладні, рахунок фактура, товарно-транспортна накладна, акт виконаних робіт або акт приймання виконаних робіт, договори, банківські виписки, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості тощо.

Позивачем суду не надано належних та допустимих доказів (первинних документів), що спірне майно, яке було предметом договору поставки № 3, передано позивачем на зберігання до ТОВ Імшана насіння .

Посилання позивача на те, що передання на зберігання відбулось за усною домовленістю між юридичними особами, судом до уваги не приймається, оскільки господарські відносини між суб`єктами господарювання повинні фіксуватись та відображатись у первинних документах. Однак таких документів суду надано не було.

Тому позивачем належними та допустимими доказами не було доведено перед судом факту передачі ТОВ Імшана насіння на зберігання належному йому майна (5000 кг зерна технічних конопель).

Згідно з ст. 77 ГПК України (Допустимість доказів) обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на ухвали, які приймались судами під час кримінального провадження № 12018200290000182, як доказ належності зазначеного майна позивачу та того, що саме вказане майно зберігалось у ТОВ Імшана насіння , оскільки вказані докази не є допустимими доказами, в розумінні ст. 77 ГПК України, а допустимими доказами в даному випадку можуть бути лише первинні документи.

Частина 6 ст. 75 ГПК України передбачає, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тому зазначені вище ухвали не створюють для суду преюдиційних фактів, а обставини, на які посилається позивач, підлягають доказування в загальному порядку.

Крім того, 12.10.2018 органом досудового розслідування було прийнято рішення про переміщення тимчасово вилученого майна з території ТОВ Імшана насіння до спеціально обладнаного приміщення ТОВ Агро Грейн Сервіс Ямпіль , що розташовано в с. Привокзальне Ямпільського району Сумської області.

Перший відповідач зазначає, що позивача було повідомлено про переміщення майна, однак ОСОБА_1 відмовився з`явитись для присутності під час транспортування.

14.05.2019 постановою Шосткинської місцевої прокуратури, у зв`язку із закриттям кримінального провадження, було скасовано арешт майна, а майно вирішено повернути ОСОБА_1 . Перший відповідач стверджує, що в усній формі ОСОБА_1 було запропоновано забрати майно, проте він відмовився.

Першим відповідачем зазначені обставини належними доказами не доведені, а тому факт повідомлення позивача про переміщення майна та факт усної пропозиції забрати майно не доведено перед судом.

Позивач стверджує, що піж час досудового розслідування представниками позивача комісійно було здійснено огляд і відбір зразків вилученого майна за місцем його зберігання, про що було складено відповідний акт № 1 від 14.05.2019. В наслідок огляду були відібрані зразки зазначеного зерна, а також було зафіксовано, що зерно зберігається в неналежних умовах.

Оцінивши вказаний акт, суд звертає увагу на те, що акт складений позивачем одноособово - без участі представників першого відповідача. Позивач стверджує, що вилучення зразків було з дозволу начальника СВ Ямпільського ВП ГУ НП в Сумській області Фараонова Р.Є. , однак з акту вбачається, що зазначена особа від підпису акта відмовилась. Крім того, акт підписаний понятими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Проте поняття понятий відноситься до понять кримінального процессу. До матеріалів справи заяв свідків та клопотань про виклик свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , для надання ними пояснень стосовно вказаних обставин, позивачем надано не було.

Крім того, сам позивач стверджує, що відбір проб відбувався під час кримінального провадження, однак зразки відбрані без дозволу органів досудового розслідування. Також, в акті не зазначено конкретне місце відбору зразків.

Суд не приймає зазначений доказ позивача - акт відбору зразків № 1 від 14.05.2019, як доказ того, що позивачем було вилучено саме зразки спірного майна з місця його зберігання.

Позивач зазначає, що відібрані зразки за актом приймання-передачі від 15.03.2019 були передані ТОВ Авекона для проведення лабораторного дослідження (а.с.80-81).

Позивачем до матеріалів справи не надавалось пояснень, що дата передачі зразків уповноваженому за довіреністю представнику, для проведення лабораторного дослідження, в акті була зазначено помилково.

Суд не приймає зазначений акт, як доказ передачі зразків, оскільки акт складено значно раніше ніж було відібрано зразки. На переконання суду, зазначені обставини не пов`язані між собою, оскільки є нелогічними і не відповідають критерію поза розумним сумнівом , так як дата проведення досліджень значно передує даті відібрання самих зразків.

Позивачем надані дані лабораторного висновку за результатами випробувань № 0441-Р від 16.05.2019 (протокол випробувань) (а.с.83). В зазначеному документі було вказано, що акту відбору зразків не надано.

Суд відхиляє зазначений висновок, оскільки з нього не зрозуміло, які саме (чи вилучені за актом № 1 від 14.05.2019, чи інші) зразки були надані на випробування.

Перший відповідач зазначає, що 06.09.2019 ОСОБА_1 направлено лист з рекомендованим повідомленням про можливість отриамння майна (а.с.179-181). ОСОБА_1 отримав вказане повідомлення 05.10.2019, що позивачем не спростовується, однак для отримання вилученого майна так і не з`явився.

07.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до СВ Ямпільського ВП ГУНП в Сумській області з письмовою заявою про те, щоб йому надали можливість відбору зразків насіння для еспертного (лабораторного) дослідження. 07.11.2020 ОСОБА_1 під підпис вручено відповідь про відмову в наданні йому зразків для дослідження, при цьому роз`яснено, що він має право на отримання вилученого майна у зв`язку з скасуванням арешту вказаного майна. Від отримання майна, яке було вилучено та арешт на яке було скасовано ОСОБА_1 відмовився.

Суд звертає увагу, що шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках учинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч.1 ст.1176 ЦК, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування ч.1 ст.1176 ЦК в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила ч. 6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (стст.1173, 1174 ЦК).

Правовою підставою для цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Щодо наявності шкоди.

Позивач вважає, що внаслідок незабезпечення належних умов зберігання майна, арештованого під час проведення кримінального провадження, він був змушений провести списання 5 тон коноплі, вартість пошкодженого майна згідно висновку експертизи склала 300000 грн.

Для визначення питання щодо наявності та розміру шкоди суду необхідно дослідити факт належності майна, на яке було накладено арешт, позивачу - ФГ Машковський і К , а не ОСОБА_1 та факт заподіяння шкоди саме цьому майну.

Позивач зазначає, що майно, на яке було накладено арешт в межах кримінального провадження, придбано позивачем за договором поставки № 3 від 10.09.2018.

Однак, як вже зазначалось вище, докази передання майна, придбаного за вказаним договором поставки, ТОВ Імшана насіння , де було накладено арешт - відсутні.

В постанові про скасування арешту (а.с.177) та про закриття кримінального провадження (а.с.107) зазначено, що під час проведення огляду місця події (територія ТОВ Імшана-насіння за адресою: АДРЕСА_1 ), було виявлено та вилучено насіння рослин коноплі загальною вагою 5780 кг, які ОСОБА_1 зібрав з рослин коноплі, вирощування яких здійснювалось на земельній ділянці на території Микитівської сільської ради Ямпільського району Сумської області. Крім того, в постанові зазначено, що майно - насіння рослин коноплі - повертається саме ОСОБА_1 , а не позивачу - ФГ Машковський і К , як особі, у якої майно було вилучено.

Шкода, яка стягується, визначається позивачем, як шкода, заподіяна по ч.ч. 6, 7 ст. 1176 ЦК України, тобто в межах кримінального провадження.

Тому позивач повинен довести перед судом факт, що саме майну, яке було арештовано в межах кримінального провадження № 12018200290000182 заподіяна шкода.

Щодо оцінки заподіяної шкоди (визначення розміру матеріальної шкоди позивачем).

Для визначення розміру шкоди позивач подає наступні докази.

По-переше, акт відбору зразків № 1 від 14.05.2019 (а.с.78). Однак, як встановлено вище, в акті не зазначено: за якою адресою проводився відбір зразків; акт підписаний лише позивачем та не зрозуміло, чому був відсутній представник першого відповідача та чи був він повідомлений взагалі. Тому зазначений акт не може бути взятий судом до уваги.

По-друге, акт від 15.03.2019 (а.с.80). Проте акт складено раніше ніж відібрані зразки. Тому вказаний акт також не може бути взятий судом до уваги.

По-третє, протокол випробування (а.с.83). Зазначений документ стосується лише зразків, переданих на випробування, а акт відбору зразків не було надано, тобто позивачем перед судом не доведено, які саме зразки досліджувались. Також, у протоколі випробувань зазначено, що випробування стосується тільки зразків, які представлені на випробування.

Отже, позивачем перед судом належними та допустимими доказами не доведено, що для визначення якості насіння конопель передавались зразки саме із партії арештованого майна, а не будь-якого іншого.

Також, позивачем на підтвердження розміру збитків надано висновок комплексного експертного товарознавчого та економічного дослідження № 557/558 від 30.04.2020 (а.с.121-135).

Згідно з ч. 1 ст. 98 ГПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Суд погоджується з доводами другого відповідача, що у висновку комплексного експертного товарознавчого та економічного дослідження № 557/558 від 30.04.2020 не зазначено, що експерт обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Крім того, для проведення експертизи було надано акт відбору зразків № 1 та протокол випробувань від 17.07.2019, проте, як вже зазначалось, вказаний акт не приймається судом до уваги, а тому суд не приймає як доказ визначення розміру збитків зазначений висновок експертної установи.

Отже, позивачем перед судом не доведено належними та допустимими доказами факту наявності та розміру шкоди.

Щодо неправомірності дій першого відповідача.

Позивач зазначає про порушення першим відповідачам (неправомірні дії) під час кримінального провадження.

Позивач зазначає, що закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав є підтвердженням незаконності дій позивача. В підтвердження вказаної правової позиції позивач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 641/8857/17 (а.с.28).

В той же час, встановлення правомірності чи неправомірності дій першого відповідача не є предметом дослідження по даній справі.

Однак суд звертає увагу, що у самій постанові, про яку зазначає позивач, вказано, що кримінально процесуальний закон визначає спеціальний порядок розгляду скарг, які позивач заявив за правилами цивільного судочинства. Крім того, вимоги про визнання незаконними дій органів досудового розслідування у кримінальних провадженнях мають вирішуватись за правилами КПК України.

Суд погоджується з доводами другого відповідача, що позивачем суду не надано доказів неправомірності дій працівників національної поліції в процесі вилучення майна. Позовна вимога про визнання дій відповідних осіб протиправними не заявлялась. Процесуальні рішення органу національної поліції, які приймалися в рамках кримінального провадження № 12018200290000182, позивачем також не оскаржувались.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд погоджується з доводами другого відповідача, що у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 641/8857/17, на яку посилається позивач, йде мова про відшкодування шкоди на підставі Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду . Тому дана судова практика не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Отже, у даному випадку позивачем, відповідно до ст.ст. 73-74 ГПК України, не доведено перед судом належними та допустимими доказами факту неправомірності дій першого відповідача.

Крім того, суд звертає увагу, що арешт було знято ще до закриття кримінального провадження та позивачу повідомлялось про необхідність забрати тимчасово вилучене майно, у зв`язку із скасуванням арешту, однак позивач зазначеним правом не скористався.

Щодо причинно-наслідкового зв`язку.

Позивачем не надано суду доказів винних дій відповідача та наявності шкоди. Оскільки причинно-наслідковий зв`язок означає, що незаконні дії органів державної влади повинні передувати настанню шкоди у часі та викликати її, проте, в даному випадку, позивачем не доведено незаконності дії та розміру шкоди, а тому відсутня і така умова відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки, як вже зазначалось, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність всіх загальних умов відповідальності, а у даному випадку наявність таких умов не доведена позивачем належними та допустимими доказами, то позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Також, враховуючи відмову у стягненні збитків, суд відмовляє і у стягненні витрати на оплату експертизи у розмірі 15 407 грн 50 коп., так як позивачем не доведено, що вказане дослідження проведено для надання до суду та стосується предмету доказування по даній справі.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом у задоволенні позову відмовлено, то на позивача покладаються витрати із сплати судового збору.

Керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позову Фермерського господарства Машковський і К (вул. Неплюєва М., буд. 21, с. Воздвиженське, Ямпільський район, Сумська область, 41242, код ЄДРПОУ 40141149) до Головного управління національної поліції в Сумської області (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 23, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40108777) та Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області (вул. Воскресенська, буд. 7, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 37970404) про стягнення 315 407 грн 50 коп. - відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 4732 грн покласти на позивача - Фермерське господарство Машковський і К .

3. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 1 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 18.11.2020.

Суддя О.Ю. Резніченко