Рішення

від 13.11.2020 по справі 260/2505/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2020 року м. Ужгород№ 260/2505/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання - Попович М.М.

за участю:

позивач - не з`явився,

представник відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області (90300, м. Виноградів, вул. Миру, 54, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 03192903) про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області (далі - відповідач), в якому просить:

1. Визнати дії Управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації щодо відмови в отриманні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни незаконними.

2. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації надати статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у червні 2020 року звернувся із письмовою заявою до Управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області про встановлення статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення. До заяви додав документи, що підтверджують факт участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС та документи що підтверджують причини захворювань. Проте, 25 червня 2020 року листом № 04-07/2452 відповідач відмовив у зв`язку з відсутності документального підтвердження залучення позивача до складу формувань цивільної оборони.

Позивач вважаючи такі дії Управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області протиправними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

13 серпня 2020 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення адміністративного позову та зазначає, що позивачем не надано підтверджуючих документів щодо залучення його особисто та підприємства, установи, де він працював та звідки був направлений на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС до складу формувань Цивільної оборони.

Позивач в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, однак від такого до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 21 березня 2019 року.

Згідно з довідкою від 21 серпня 1995 року № 735 підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно з 04 травня 1986 року по 10 травня 1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до наказу Виноградівської центральної районної лікарні №638-ком від 03 травня 1986 року О направлении медработников и санитарной автомашины в р-н Польессье Киевской области вбачається, що ОСОБА_1 , лікар-терапевт, був відряджений на 6 днів з 04 травня 1986 року в район Поліське Київської області на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я УССР та наказу №185-о від 03.05.1986 року.

Довідкою медико-соціальної експертної комісії серії АВ №0935855 ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності, довічно, причина інвалідності захворювання пов`язане із роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

26 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області із заявою про встановлення статусу особи інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни.

Відповідач листом № 04-07/2452 від 25.0.2020 року, відмовив позивачу у встановленні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення, мотивуючи відсутністю в наданих документах підстав для встановлення статусу інваліда війни та видачі посвідчення.

Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає, Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №3551, закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Згідно з пунктом 9 частини другої статті 7 зазначеного Закону до інвалідів війни належать також інваліди з числа: осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Суд встановив, що позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, має посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, а також був залучений до складу невоєнізованого формування Цивільної оборони, має інвалідність внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно пункту 25 частини четвертої Положення Про невоєнізовані формування цивільної оборони і норми оснащення (табелізації) їх матеріально-технічними засобами , введене в дію Наказом начальника Цивільної оборони СРСР - замісником Міністра оборони СРСР від 06 червня 1975 року №90, до складу формувань зараховуються в обов`язковому порядку громадяни СРСР: чоловіки у віці від 16 до 60 років та жінки від 16 до 55 років, за виключенням військовозобов`язаних, що мають мобілізаційні розпорядження, інвалідів І та ІІ груп, вагітних жінок та жінок, які мають дитину до 8-річного віку, а також жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей до 2-річного віку.

Невоєнізовані формування Цивільної оборони, які можуть використовуватись у мирний час для боротьби з масовими лісними пожежами, ліквідації наслідків стихійних лих, великих аварій та катастроф, комплектуються особовим шляхом залучення до цих формувань в обов`язковому порядку робітників, службовців та колгоспників.

Формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювалися саме з метою виконання робіт по ліквідації наслідків аварії, катастроф і стихійних лих. Отже, громадяни, які виконували роботи по ліквідації Чорнобильської катастрофи (аварії на ЧАЕС та її наслідків) залучалися до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони.

В матеріалах справи міститься лист-відповідь Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11.01.2020 року №16-452/162 відповідно до якого зазначено, що ДСНС не володіє архівними документами, що стосуються створення формувань об`єктового рівня та їх залучення для виконання робіт з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків. Повідомили, що документи, що мають підтвердити таке залучення можуть зберігатися в установленому порядку у відповідних архівах.

Листом-відповіддю Департаменту охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації від 14.02.2020 року за №М-55/022-13 повідомлено позивача, що в архіві обласного відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Закарпатської обласної ради народних депутатів в книзі наказів за 1986 рік під №185-0 зареєстрований наказ від 05.09.1986 року О выделении санитарного автомобиля марка УАЗ - 3962-01 , а наказів про відрядження спеціалістів закладів охорони здоров`я Закарпатської області в Поліський район Київської області не знайдено. Рекомендовано позивачу звернутися до керівництва КНП Виноградівська районна лікарня за відповідними документами (посвідка про відрядження, довідка про відпрацьовані години в зоні підвищеної радіації, виплата зарплати та ін.).

Факт залучення позивача до формувань цивільної оборони підтверджується наступними документами, а саме:

- наказом Виноградівської районної Ради народних депутатів виконавчого комітету від 3 травня 1986 року № 638-ком Про відрядження медичних працівників та санітарного автомобіля в Поліській район Київської області , який було прийнято на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я УССР та наказу №185-о від 03.05.1986 року по Закарпатському обласному відділу охорони здоров`я. Згідно наказу від 3 травня 1986 року ОСОБА_1 разом з іншими медичними працівниками було направлено у відрядження в Поліську районну лікарню Київської області, де останній працював на станції швидкої допомоги на посаді лікаря з 4 травня 1986 року по 10 травня 1986 року і обслуговував виклики в селах Старая Марковка, Луговики, Денисовичі, Яблонька, Ковшиловка, Володимирівка, а також приймав участь в евакуації хворих села Жовтневе;

- довідкою Центральної районної лікарні м. Виноградів від 21.08.1995 року №735 про те, що позивач в 1986 році працював на посаді лікаря - терапевта і такому за роботу по ліквідації аварії на ЧАЕС було сплачено 97,61 (дев`яносто сім крб. шістдесят одну копійку) з коефіцієнтом 2,4;

- довідкою Поліської районної лікарні Київської області, яка підтверджує роботу позивача по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

- посвідченням учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), витяг із акту огляду МСЕК, які доводять, що інвалідність позивачем була отримана саме внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Суд критично оцінює дії відповідача щодо відмови позивачу з підстав не надання останнім документального підтвердження щодо залучення його до складу формувань цивільної оборони, оскільки жоден нормативний документ з питань цивільної оборони не містить однозначної вимоги щодо обов`язковості видання розпорядчого документу про залучення конкретної особи до дій у складі формувань цивільної оборони.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2017 року у справі № К/800/11747/17.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що факт залучення громадян до складу формувань цивільної оборони не потрібно встановлювати, оскільки відповідно до норм законодавства, що діяли на момент аварії на Чорнобильській АЕС, на всіх без виключення підприємствах, установах та організаціях, до складу цивільної оборони в обов`язковому порядку зараховувалось все працездатне населення.

Суд звертає увагу відповідача, що факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під сумнів не ставиться, оскільки ці обставини досліджувалися під час надання позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та встановлення ступеня втрати працездатності. Згідно приписів пункту 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302, Посвідчення інваліда війни , Посвідчення учасника війни і відповідні нагрудні знаки, Посвідчення члена сім`ї загиблого видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

У відповідності до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд встановив, що оскаржувана відмова у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни є необґрунтованою і не відповідає вказаним вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи наведене вище та надані докази, суд дійшов висновку про їх достатність для підтвердження факту участі позивача у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у складі формування Цивільної оборони. Позивач відповідає вимогам, встановлених пунктом 9 частини другої статті 7 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , що дає право йому на отримання посвідчення інваліда війни, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України Про судовий збір з відповідача судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області (90300, м. Виноградів, вул. Миру, 54, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 03192903) про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області (90300, м. Виноградів, вул. Миру, 54, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 03192903) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18 листопада 2020 року.

СуддяЯ. М. Калинич