Рішення

від 18.11.2020 по справі 400/2657/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

18 листопада 2020 р.справа № 400/2657/20

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-83", нутрішньоквартальний проїзд, 2, м. Миколаїв, 54003

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

провизнання протиправним та скасування розпорядження від № 1633/10/14-29-32-03-17 від 06.04.20 р.; зобов`язання вчинити певні дії В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-83" (надалі - позивач або ТОВ "Мрія-83") звернулось з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області (надалі - відповідач або ГУ ДПС у Миколаївській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача № 1633/10/14-29-32-03-17 від 6 квітня 2020 р. про відмову ТОВ "Мрія-83" у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв України, 5;

- зобов`язати відповідача видати ТОВ "Мрія-83" таку ліцензію.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він звернувся до ГУ ДПС у Миколаївській області для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. До заяви були додані всі документи, подання яких передбачено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", але відповідач, спірним розпорядженням, відмовив в її видачі на тій підставі, що позивач не надав документи, які підтверджують його право користування земельною ділянкою. За твердженням позивача, таким документом є договір купівлі-продажу нежитлового об`єкту, складовою частиною якого є наливні колонки, так як за правилами ст. 796 ч. 1, 2 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), у разі найму споруди, наймачеві одночасно передається і право користування земельною ділянкою під такою спорудою. Також позивач вказує на порушення відповідачем принципу "належного урядування".

У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, вказавши на неподання позивачем деяких документів. Зокрема, поданий позивачем акт введення в експлуатацію магазину з продажу мастил не може підтверджувати факт введення в експлуатацію АЗС. Також позивач не надав документів, які б свідчили про наявність у нього права користування земельною ділянкою під АЗС. Наведені обставини розцінені відповідачем як підстави для відмови у видачі ліцензії (а. с. 35-38).

Позивач подав відповідь на відзив, в якій вказав, що в рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 січня 2020 р. у справі № 640/19995/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 р., вже надавалась оцінка аналогічним підставам відмови у видачі ліцензії (а. с. 57).

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

На підставі ст. 205 ч. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), справа розглянута в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23 листопада 2018 р. № 2628-VIII, були внесені зміни до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР. Згідно з цими змінами, з 1 липня 2019 р. роздрібна торгівля пальним здійснюється на підставі ліцензії.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

ТОВ "Мрія-83" подало до ГУ ДПС у Миколаївській області заяву щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, до якого додані: договір оренди № Х0061 від 10 червня 2019 р., договір купівлі-продажу нежитлового об`єкту від 15 грудня 2015 р., договір оренди землі від 22 червня 2001 р., акт державної технічної комісії про введення до експлуатації раніше побудованих об`єктів від 19 січня 2005 р., дозвіл № 329.19.48 на виконання робіт підвищеної небезпеки, дозвіл № 330.19.48 на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (а. с. 40-55).

За наслідками розгляду заяви позивача, 6 квітня 2020 р. ГУ ДПС у Миколаївській області розпорядженням № 1633/10/14-29-32-03-17 (надалі - Розпорядження від 6 квітня 2020 р.) відмовило у видачі ліцензії (а. с. 18).

Як слідує з тексту Розпорядження від 6 квітня 2020 р., відмовляючи у видачі ліцензії, відповідач виходив з того, що наданий позивачем акт державної технічної комісії про введення до експлуатації раніше побудованих об`єктів від 19 січня 2005 р. виданий на такий об`єкт, як магазин з продажу мастил, і не може свідчити про введення в експлуатацію саме АЗС. Крім цього, з наданих документів, відповідач не встановив права користування ТОВ "Мрія-83" земельною ділянкою.

Суд знаходить ці висновки відповідача вірними.

В силу приписів ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, заявник повинен подати документи, які підтверджують його право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт роздрібної торгівлі пальним; при цьому, такі документи повинні бути чинними на дату звернення із заявою про видачу ліцензії.

В матеріалах справи мається договір оренди землі від 22 червня 2001 р., укладений між Миколаївською міською радою та дочірнім підприємством "Петрол" приватного малого підприємства "Петрол-Форвардинг" (надалі - ДП "Петрол" ПМП "Петрол-Форвардинг"), відповідно до якого останньому надано 1 176 кв. м земель для будівництва та подальшого обслуговування стаціонарної АЗС по пр. Героїв Сталінграда; строк дії договору - 15 років; договором окремо оговорено, що земельна ділянка передається в оренду без права її передачі в суборенду.

15 грудня 2015 р. на підставі договору купівлі-продажу нежитлового об`єкту ДП "Петрол" ПМП "Петрол-Форвардинг" продало, а ТОВ "Сеал Нефть" придбало нежитловий об`єкт, який розташований в м. Миколаєві по пр. Героїв Сталінграду, 5. В договорі купівлі-продажу зазначено, що земельна ділянка, на якій розташований нежитловий об`єкт, знаходиться в оренди на підставі договору оренди землі від 22 червня 2001 р. та перехід права оренди земельної ділянки до ТОВ "Сеал Нефть", потребує переоформлення.

10 червня 2019 р. ТОВ "Мрія-83" уклало з ТОВ "Сеал Нефть" договір оренди нежитлового об`єкта, який був придбаний раніше у ДП "Петрол" ПМП "Петрол-Форвардинг" і який діє до 31 грудня 2019 р.

Таким чином, як слідує з наведених договорів, право оренди земельної ділянки набуло ДП "Петрол" ПМП "Петрол-Форвардинг", при цьому воно не мало права передавати цю земельну ділянку в суборенду. В подальшому, ТОВ "Сеал Нефть" придбало право власності на нежитловий об`єкт, який передало в оренду ТОВ "Мрія-83".

Відповідно до ст. 796 ЦК України, одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.

На підставі наведеної норми, ТОВ "Сеал Нефть" набуло право користування земельною ділянкою, яка залишилась у власності Миколаївської міської ради, але всупереч умовам договору купівлі-продажу нежитлового об`єкту від 15 грудня 2015 р., не переоформило таке право на себе.

Крім того, так як ТОВ "Сеал Нефть" не є власником земельної ділянки під АЗС, то в такому випадку є чинною заборона передачі земельної ділянки в суборенду, яка міститься в договорі оренди землі від 22 червня 2001 р.

Також суд звертає увагу на те, що позивач не надав суду доказів того, що договір оренди землі від 22 червня 2001 р., строк чинності якого сплинув в червні 2016 р., був пролонгований за згодою сторін. Так само, не надані докази і продовження дії договору оренди між ТОВ "Сеал Нефть" і ТОВ "Мрія-83", так як строк його чинності сплинув 31 грудня 2019 р.

При цьому, положення ЦК України про те, що за відсутності заперечень орендодавця, договір оренди вважається поновленим (ст. 764 ЦК України), можуть бути застосовані виключно для оцінки суто цивільних правовідносин між позивачем та орендодавцем, а тому відповідач, отримавши від позивача документи, з яких прямо та беззаперечно не слідує його право на користування земельною ділянкою, не вправі шляхом тлумачення змісту цивільних договорів та актів цивільного законодавства, встановлювати таке право за позивачем.

Окрім документів на право користування земельною ділянкою, відповідно до ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", позивач мав подати до ГУ ДПС у Миколаївській області акт вводу в експлуатацію об`єкта або інші документи, що підтверджують прийняття в експлуатацію всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним.

Наведена норма покладає на позивача обов`язок надати документи, які засвідчують факт введення в експлуатацію всіх об`єктів, які задіяні в роздрібній торгівлі пальним.

На підтвердження такого, позивач надав відповідачу акт державної технічної комісії про введення до експлуатації раніше побудованих об`єктів від 19 січня 2005 р., але, як вірно встановив відповідач, такий акт не може засвідчувати введення в експлуатацію саме АЗС.

Так, в цьому акті зазначено, що об`єкт, який вводиться в експлуатацію, є магазином з продажу мастил, який складається з торгового павільйону, вбиральні та навісу. Даний акт не містить застережень про те, що ним прийнято в експлуатацію будь-які об`єкти, які є складовими елементами АЗС.

З урахуванням викладеного, відповідач правомірно та обґрунтовано відмовив позивачу у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним у зв`язку з відсутністю документів, які б підтверджували право користування земельною ділянкою та введення в експлуатацію АЗС.

Що стосується посилань позивача на судову практику Окружного адміністративного суду м. Києва та Шостого апеляційного адміністративного суду, то за приписами ст. 242 ч. 5 КАС України, обов`язковими для врахування судом, є тільки висновки Верховного Суду.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-83" (внутрішньоквартальний проїзд, 2, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 41548886) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43144729) відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз