Справа № 420/12299/20
УХВАЛА
18 листопада 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу у Березівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, треті особи, які не заявляю самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, Гуляївська сільська рада Березівського району Одеської області про визнання протиправними дій, скасування державної реєстрації, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу у Березівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, треті особи, які не заявляю самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, Гуляївська сільська рада Березівського району Одеської області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним дії Відділу у Берегівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 3,2574 га (масив № НОМЕР_1 ділянка НОМЕР_2 ) за кадастровим номером 5121281200:01:001:0974 від 16.09.2019 року;
- визнати протиправним дії Відділу у Берегівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 2,8249 га (масив № НОМЕР_1 ділянка НОМЕР_2 ) за кадастровим номером 5121281200:01:001:0975 від 16.09.2019 року;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 3,2574га (масив № НОМЕР_1 ділянка НОМЕР_2 ) за кадастровим номером 5121281200:01:001:0974 від 16.09.2019 року;
- скасувати державну реєстрацію державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 2,8249га (масив № НОМЕР_3 ділянка НОМЕР_1 ) за кадастровим номером 5121281200:01:001:0975 від 16.09.2019 року;
- зобов`язати вчинити державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 3,2574 га (масив № НОМЕР_1 ділянка НОМЕР_2 ), якій відповідає кадастровий номер 5121281200:01:001:0974 на підставі заяви ОСОБА_1 ;
- зобов`язати вчинити державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 2,8249 га (масив № НОМЕР_3 ділянка НОМЕР_1 ), якій відповідає кадастровий номер 5121281200:01:001:0975 на підставі заяви ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 ст. 171 КАС України).
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених КАС України.
Так відповідно до п.п. 5 та 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. В разі подання позову до декількох відповідачів повинен обґрунтовуватись зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Так відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, що повинно сприяти ефективному захисту порушених прав та інтересів, у тому числі з огляду на виконання рішення суду.
Так позивач просить суд зобов`язати вчинити державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 3,2574га (масив № НОМЕР_1 ділянка НОМЕР_2 ), якій відповідає кадастровий номер 5121281200:01:001:0974, та земельної ділянки загальною площею 2,8249га (масив № НОМЕР_3 ділянка НОМЕР_1 ), якій відповідає кадастровий номер 5121281200:01:001:0975 на підставі заяви ОСОБА_1 .
Водночас, позивач не конкретизує у позові, кого саме необхідно зобов`язати вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того суд зазначає, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.9 Закону №3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-IX, з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2102,00 гривень.
За правилами статті 2 зазначеного Закону платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Об`єкти справляння судового збору визначено статтею 3 Закону України Про судовий збір . Згідно з частиною першою зазначеної статті судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Так, відповідно до частини другої статті 9 Закону України від Про судовий збір суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Суд зазначає, що відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір № 2 від 23 січня 2015 року, при заповненні платіжного документа у графі Призначення платежу вказується: Судовий збір за позовом
Таким чином, правильність оформлення платіжного документа і надання доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України покладається на платника судового збору. Платіжні документи повинні містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу) сплачується судовий збір. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі.
Пунктом 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті визначено, що реквізит Призначення платежу платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення Призначення платежу .
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивачем було надано до суду копію квитанцію від 09.11.2020 року про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. Платником зазначено ОСОБА_2 . Призначення платежу також не містить відомостей, за який адміністративний позов сплачений судом збір, зокрема в зазначеній графі вказано Судовий збір (Державна судова адміністрація України) ОСОБА_2 .
В той же час позивачем у справі №420/12299/19 є ОСОБА_1 .
Таким чином вказана обставина позбавляє суд можливості прийняти наданий платіжний документ, як належний доказ сплати позивачем судового збору за подання адміністративного позову в адміністративній справі №420/12299/19.
Крім того, суд зазначає, що позивачем у позові заявлено дві основні вимоги немайнового характеру, а саме:
визнати протиправним дії Відділу у Берегівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 3,2574га (масив № НОМЕР_1 ділянка НОМЕР_2 ) за кадастровим номером 5121281200:01:001:0974 від 16.09.2019 року;
- визнати протиправним дії Відділу у Берегівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 2,8249 га (масив № НОМЕР_1 ділянка НОМЕР_2 ) за кадастровим номером 5121281200:01:001:0975 від 16.09.2019 року.
За таких умов розмір судового збору за подання адміністративного позову становить 1681,60 грн.
Згідно частини 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного суд зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову з коректним викладенням позовних вимог, а також надання належним чином оформленого платіжного документу про сплату позивачем судового збору за подання позивачем позову до Одеського окружного адміністративного суду у розмірі 1681,60 грн.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч. ч. 2 та 3 ст. 169).
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28 листопада 2013 року , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) складають: місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Керуючись приписами ст.ст. 5-12, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов позову ОСОБА_1 до відділу у Березівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, треті особи, які не заявляю самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, Гуляївська сільська рада Березівського району Одеської області про визнання протиправними дій, скасування державної реєстрації, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху .
Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде повернуто відповідно до приписів ч. 4 п. 1 ст. 169 КАС України.
Ухвалу суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2020 |
Оприлюднено | 18.11.2020 |
Номер документу | 92920650 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Білостоцький О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні