Рішення

від 18.11.2020 по справі 500/2586/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2586/20

18 листопада 2020 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати дії Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області протиправними при розгляді його клопотання від 14.02.2020 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, кадастровий номер якої 6121680700:01:002:0003;

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно розглянути у відповідності та в строки, встановлені чинним законодавством України клопотання від 14.02.2020 року щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Глібівської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області, з кадастровим номером 6121680700:01:002:0003.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.02.2020 року позивач звернувся до відповідача із клопотаннями про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, кадастровий номер якої 6121680700:01:002:0003. Наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 19-2062/14-20-СГ від 13.03.2020 року відмовлено у наданні дозволу, так як земельна ділянка перебуває в складі масиву за кадастровим номером 6121680700:01:002:0003, який згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у тернопільській області від 15.10.2019 року № 4326/14-19 включений до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для подальшого продажу їх права оренди на земельних торгах. Проте вказана земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для подальшого продажу їх права оренди на земельних торгах, тобто на виставлення для торгів у майбутньому. Відповідно ж до диспозиції ч.3 ст.136 Земельного кодексу України земельні ділянки не можуть відчужуватися, тоді коли вже виставленні на торги.

За таких обставин, позивач вважає таку відмову протиправною, а оскаржуване рішення прийнятим з порушенням норм чинного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області 02.10.2020 року подано до суду відзив на позов. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що Головне управління управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області як розпорядник земель сільськогосподарського призначення державної власності є організатором земельних торгів та наділений повноваженнями визначати перелік земельних ділянок державної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги. На підставі наказу 15.10.2019 року №4326/14-19 земельну ділянку площею 21,3500 га, кадастровий номер 6121680700:01:002:0003 включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах. Включення зазначеної земельної ділянки погоджено виконавчим комітетом Глібівської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області. Приписи ст.136 Земельного кодексу України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Таким чином, рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення землевпорядної документації є правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що 14.02.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, кадастровий номер якої 6121680700:01:002:0003, яка розташована на території Глібівської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області (а.с.29). До клопотання додано бажане місце розташування земельної ділянки (а.с.28).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 13.03.2020 року №19-2062/14-20-СГ (а.с.5) відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Глібівської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області, на підставі ч.7 ст.118 та ст.136 Земельного кодексу України, так як земельна ділянка перебуває у складі масиву за кадастровим номером 6121680700:01:002:0003, який згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 15.10.2019 року №4326/14-19 (а.с.20-22) включений до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для подальшого продажу їх права оренди на земельних торгах.

Не погодившись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства (ч.3 ст.22 ЗК України).

Згідно із п."б" ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч.1 ст.116 ЗК України).

Як передбачено ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено ст.118 ЗК України.

Згідно ч.1 ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За приписами ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із наведених законодавчих норм слідує, що за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розроблення документації землеустрою уповноважений орган приймає одне з таких рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови.

При цьому, ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною 4 ст.122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч.1 ст.134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 вказаної статті передбачено земельні ділянки, які не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Положеннями ст.136 ЗК України визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах.

Так, організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Системний аналіз ст.136 ЗК України свідчить про те, що в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, то це є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Як видно з матеріалів справи, наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 13.03.2020 року №19-2062/14-20-СГ (а.с.5) відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Глібівської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області, виходило з того, що бажана до відведення земельна ділянка накладається на масив, який включено до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги.

Відповідно до графічних матеріалів, бажана земельна ділянка, складає частину раніше сформованої земельної ділянки кадастровий номер 6121680700:01:002:0003 площею 21,35 га (а.с.28).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 15.10.2019 року №4326/14-19 (а.с.20-22) земельна ділянка кадастровий номер 6121680700:01:002:0003 площею 21,35 га включена до переліку вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для подальшого продажу їх права оренди на земельних торгах.

Таким чином, на момент розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства земельна ділянка, щодо якої позивачем було подано клопотання, наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 15.10.2019 року №4326/14-19 була включена до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги окремими лотами, що, в силу приписів ч.3 ст.136 ЗК України, є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Аналогічний правовий висновок сформований Верховним Судом у постановах від 29.05.2019 року у справі № 2040/7204/18, від 17.10.2019 року у справі № 823/1120/16, від 08.11.2019 року у справі № 420/914/19.

При цьому, виконавчим комітетом Глібівської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області листом від 18.07.2019 року №144 (а.с.25) погоджено включення зазначеної земельної ділянки в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення для продажу на земельних торгах.

Щодо твердження позивача стосовно того, що земельна ділянка лише пропонується до продажу, а не вже виставлена на земельні торги, суд зазначає, що підготовка лотів до проведення земельних торгів, у відповідності до ч.4 ст.136 ЗК України, включає державну реєстрацію земельної ділянки.

Положеннями ч.1 ст.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий квартал - компактна територія, що визначається з метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо); кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно з ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відтак, в силу приписів ст.136 ЗК України, яка регулює порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, прийняття наказу від 15.10.2019 року №4326/14-19 про внесення земельної ділянки до переліку вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які будуть продані на земельних торгах, а також присвоєння кадастрового номеру, свідчить про те, що сформована земельна ділянка кадастровий номер 6121680700:01:002:0003, на частину якої претендує позивач, виставлена на торги (розпочата процедура виставлення земельної ділянки на торги).

За сукупністю встановлених обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно та обґрунтовано, у відповідності до положень ЗК України, відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, яка включена до переліку вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для подальшого продажу їх права оренди на земельних торгах, та визнає оскаржуване рішення таким, що прийняте згідно з вимог ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст.2 КАС України, а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують вказаних висновків суду.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні беззаперечні докази на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірності оскаржуваного рішення, про що описано вище.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (46002, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Лисенка, будинок 20А, код ЄДРПОУ 39766192).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 листопада 2020 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.