Ухвала

від 18.11.2020 по справі 540/3173/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/3173/20

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕТРОКОМЕРЦ до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,

встановив:

22 жовтня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕТРОКОМЕРЦ (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 02.04.2019р. №UA508120/2019/000004/1.

22 жовтня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕТРОКОМЕРЦ» (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 02.04.2019р. №UA508120/2019/000004/1.

У зв`язку із зверненням до суду з адміністративним позовом, який не відповідає вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду від 27.10.2020р. вказаний позов залишено без руху з надання позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали, а саме для подання до суду:

- оформленої належним чином позовної заяви із зазначенням ціни позову; обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини та відомостей щодо наявності у позивача або інших осіб оригіналів таких доказів;

- документу про попередню сплату судового збору у сумі 2102,00 грн.;

- належним чином засвідчених якісних копій документів, доданих до позовної заяви;

- обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними причинами пропуску такого строку та наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Зазначена ухвала направлена позивачу.

На виконання вказаної ухвали позивачем надано до суду оновлену редакцію позовної заяви з копією для відповідача, засвідчені належним чином копії документів, доданих до позовної заяви, платіжне доручення про сплату судового збору у сумі 2102,00 грн., заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та заяву про заміну первісного відповідача.

Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем оскаржується рішення про коригування митної вартості товару, яке датоване 02.04.2019р. При цьому, Товариство вказує на те, що у зв`язку з прийняттям відповідачем оскаржуваного рішення позивач вимушений сплатити митні платежі на 1102432,34 грн. більше ніж до коригування митної вартості товару, отже оскаржуване рішення порушує майнові права позивача. Разом з тим, позивач звертається до суду за захистом своїх прав лише 22.10.2020р., тобто з пропуском встановленого строку на рік.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом на один рік, позивач зазначає, що Товариство дізналось про оскаржуване рішення з листа Брокера від 22.09.2020р. №110, яке отримане позивачем 23.09.2020р.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано копію листа Брокера від 22.09.2020р. №110.

З огляду на викладене, позивач вважає причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними та просить поновити такий строк.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об`єктивної можливості особи знати про такі факти.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

З огляду на викладене суд звертає увагу на те, що 02.04.2019р. позивачем через представника було подано митну декларацію №1666 та пакет документів, необхідних для митного оформлення товару. Зі змісту позовної заяви вбачається, що 02.04.2019р. Товариством отримано повідомлення від відповідача про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару.

У відповідь на вказане повідомлення митного органу позивачем додатково було надано: калькуляція вартості товарів б/н від 19.03.2019р.-лист б/н від 19.03.2019р.

За результатами вивчення поданих позивачем документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару, яке оскаржується в межах даної справи та про існування якого позивач дізнався через півтора роки.

Зважаючи на викладені обставини, суд зауважує, що у даному випадку у спірний період позивачем не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій для з`ясування питання порушення своїх прав, при тому що існувала вірогідність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів з огляду на отримане Товариством повідомлення про необхідність надання додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості.

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.

Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 р., набула чинності для України 11.09.1997 р.) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру...".

Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" (заява №20347/03 §35) зазначено "… пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності…".

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що "…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.".

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

В даному випадку регулювання з боку держави полягає у встановлені строків звернення з позовом до суду.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Зазвичай це обставини, які не залежали від волевиявлення особи або обставини, які об`єктивно перешкоджали у вчасному зверненні до суду.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема від 13 січня 2020 року у справі №1.380.2019.001240 (адміністративне провадження № К/9901/33562/19), від 29 жовтня 2020р. у справі №826/14300/17.

Позивачем не наведено та не надано доказів обставин, які б підтверджували факт незнання позивачем про наявність рішення податкового органу, яким фактично півтора роки тому позивачу відмовили в митному оформленні товарів за заявленою ним вартістю, як і не надано доказів на підтвердження наявності обставин, які б об`єктивно перешкоджали Товариству дізнатись про прийняте митим органом рішення про коригування митної вартості товарів, за умови обізнаності позивача про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості та звернутись до суду у строк, встановлений ст.122 КАС України.

Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась до суду.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу

Частиною 2 статті 123 КАС України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Позивачем подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом, однак суд дійшов до висновку про відсутність підстав для визнання поважними вказані Товариством підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги правові позиції Верховного Суду, даний позов підлягає поверненню позивачу, що не позбавляє останнього права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом..

Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕТРОКОМЕРЦ до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару разом з доданими документами повернути позивачу.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕТРОКОМЕРЦ" (код ЄДРПОУ 38044270) сплачений судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн., згідно платіжного доручення №873 від 06.11.2020р.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Суддя А.С. Пекний