Рішення

від 17.11.2020 по справі 600/1445/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1445/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ТОВ СГК Сад Буковини про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулося до адміністративного суду з позовом до ТОВ СГК Сад Буковини про стягнення податкового боргу на загальну суму 36031,82 грн до місцевого бюджету.

В обґрунтування позовних вимог Головне управління ДПС у Чернівецькій області зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 36031,82 грн, яка виникла із земельного податку з юридичних осіб. Вказана сума заборгованості на день подання позовної заяви є узгодженою. Крім цього, згідно даних Головного управління ДПС у Чернівецькій області відповідач має відкриті рахунки в банках.

Ухвалою суду від 16 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше; встановлено строки для подання до суду заяв по суті справи.

Відповідно до матеріалів справи 16 вересня 2020 року на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було відправлено ухвалу від 16 вересня 2020 року.

Вказану ухвалу відповідач отримав 23 вересня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Однак відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також наданих позивачем ідентифікаційних даних Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська компанія Сад Буковини (ТОВ СГК Сад Буковини ) (код ЄДРПОУ 35453671) зареєстроване як юридична особа 13 листопада 2007 року та як платник податків з 14 листопада 2007 року.

22 березня 2018 року Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області виставлено ТОВ СГК Сад Буковини податкову вимогу форми Ю №8252-52 на загальну суму податкового боргу платника податків (станом на 21 березня 2018 року) у розмірі 3712,94 грн у тому числі основний платіж: 2542,46 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи): 1145,99 грн.

Вказану податкову вимогу отримано уповноваженою особою відповідача, що підтверджується наявним у названому документі підписом.

З матеріалів справи вбачається, що 19 лютого 2018 року відповідачем було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік.

В подальшому Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області було проведено камеральну перевірку щодо несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань із земельного податку, за результатом якої складено відповідний акт від 17 січня 2019 року №46/24-13-53-05/35453671, в якому зазначено про порушення пункту 57.3 статті 57, пункту 57.1 статті 57 та пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, за що передбачається відповідальність згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Вказаний акт було направлено контролюючим органом на адресу відповідача 17 січня 2019 року та отримано ним 22 січня 2019 року, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

На підставі вказаного акта 29 січня 2019 року податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення форми Ш №0001835305, №0001845305, згідно з якими зобов`язано відповідача сплатити штраф у розмірі, відповідно, 4609,11 грн та 224,60 грн.

Зазначені вище податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 01 лютого 2019 року, що вбачається з наявного у справі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Відповідно до розрахунку заборгованості за ТОВ СГК Сад Буковини рахується заборгованість на загальну суму 36031,82 грн, яка виникла на підставі:

- податкового розрахунку земельного податку №9532 від 20 лютого 2018 року у сумі 4246,43 грн;

- донарахованої штрафної санкції (стаття 126 Податкового кодексу України) (податкове-повідомлення рішення форми Ш №0001835305 від 29 січня 2019 року) у сумі 4609,11 грн;

- донарахованої штрафної санкції (стаття 126 Податкового кодексу України) (податкове-повідомлення рішення форми Ш №0001845305 від 29 січня 2019 року) у сумі 224,60 грн;

- податкового розрахунку земельного податку №9987 від 20 лютого 2019 року у сумі 26951,82 грн.

Оскільки відповідач у добровільному порядку вказану суму не сплатив, Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулось до адміністративного суду з цим позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 8 Податкового кодексу України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно.

Статтею 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України передбачено, що податок на майно складається з плати за землю.

Платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі (пункт 269.1 статті 269 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до пункту 286.2 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 287.4 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Крім цього, згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункт 54.3.2); згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3).

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Дослідженням наявних у справі матеріалів судом установлено, що 19 лютого 2018 року відповідачем було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік.

Контролюючим органом проведено камеральну перевірку ТОВ СГК Сад Буковини щодо несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань із земельного податку, внаслідок чого складено відповідний акт, на підставі яких винесено зазначені вище податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлялась податкова вимога форми Ю від 22 березня 2018 року №8252-52, яка отримана уповноваженою особою відповідача.

Оскільки після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася (збільшилася), але борг відповідачем не було погашено, позивачем повторно податкова вимога не надсилалася (не вручалася).

При цьому, на день розгляду справи судом указана податкова вимога позивачем не відкликана.

Крім цього, згідно зі встановленими судом обставинами справи податкові повідомлення-рішення форми Ш від 29 січня 2019 року №0001835305, №0001845305, на підставі яких також ґрунтуються позовні вимоги, належним чином надіслані відповідачу засобами поштового зв`язку, що підтверджується відмітками в рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Однак відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувались, доказів їх оскарження в судовому чи в адміністративному порядку відповідачем не надано.

Будь-яких доказів сплати самостійно обчислених у податкових деклараціях сум податкового зобов`язання та штрафних санкцій за вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями відповідач суду не надав.

Таким чином, суми грошового зобов`язання (штрафних санкцій), визначені у зазначеній податковій декларації та податкових повідомленнях-рішеннях на момент розгляду справи відповідачем не сплачені, у зв`язку з чим утворився податковий борг.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що за ТОВ СГК Сад Буковини рахується податковий борг з плати за землю, який згідно розрахунку заборгованості становить 36031,82 грн і є узгодженим, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пунктів 95.1-95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Зважаючи на наведені норми та встановлені обставини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача податкового боргу з плати за землю на загальну суму 36031,82 грн з рахунків у банках платника та за рахунок готівки.

Пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості на день розгляду справи, або ж спростовували доводи позивача, відповідачем суду не подано.

Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов`язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Оскільки заборгованість у сумі 36031,82 грн виникла з плати за землю, яка відповідно до пункту 10.1 статті 10 та підпункту 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України відноситься до місцевих податків, то такий повинен бути стягнуто до місцевого бюджету.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду даної справи не залучались свідки та не проводились експертизи, то відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ТОВ СГК Сад Буковини про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська компанія Сад Буковини (ТОВ СГК Сад Буковини ) до місцевого бюджету податковий борг з плати за землю на загальну суму 36031 (тридцять шість тисяч тридцять одна) грн 82 коп. з рахунків у банках платника та за рахунок готівки.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 листопада 2020 року.

Повне найменування учасників процесу: позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, 58013, код ЄДРПОУ 43143196); відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська компанія Сад Буковини (ТОВ СГК Сад Буковини ) (Чернівецька область, Новоселицький район, м. Новоселиця, вул. Центральна, буд. 93, 60300, код ЄДРПОУ 35453671).

Суддя О.П. Лелюк