Рішення

від 16.11.2020 по справі 640/14054/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року м. Київ № 640/14054/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ВЕНТАКС до третя особа 1) Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, 2) Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, 3) Державної податкової служби України, Товариство з обмеженою відповідальністю МАКРІС-ПРОМ , провизнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕНТАКС (далі по тексту - позивач, ТОВ ВЕНТАКС ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач 1, Комісія), Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ДПС у м. Києві) та Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач 3, ДПС України), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 10 січня 2020 року №1436360/40532739;

2) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 20 травня 2020 року №1572828/40532739;

3) зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 04 вересня 2019 року №104 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

4) зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 05 вересня 2019 року №105 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем подані документи про підтвердження реальності здійснення господарським операцій відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідачем протиправно, не маючи належних правових підстав, прийнято спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2020 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Вказаною ухвалою суду відповідачам надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їм даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

Відповідачем-1 не надано суду відзиву на позовну заяву, чи інших заяв по суті справи, з яких можливо встановити його відношення до заявлених позовних вимог.

24 липня 2020 року (вх.№ 03-14/104534/20) через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого останній зазначив, що при розгляді документів, наданих позивачем до розгляду на підтвердження реальності здійснення господарської операції комісією було встановлено, що наданими документами не можливо підтвердити реальність здійсненої операції, оскільки неможливо встановити реальність проведених розрахунків між покупцем та продавцем, що в свою чергу, на переконання відповідача, ставить під сумнів операцію.

24 липня 2020 року (вх.№ 03-14/04532/20) через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого останній зазначив, що при розгляді документів, наданих позивачем до розгляду на підтвердження реальності здійснення господарської операції комісією було встановлено, що наданими документами не можливо підтвердити реальність здійсненої операції, оскільки неможливо встановити реальність проведених розрахунків між покупцем та продавцем, що в свою чергу, на переконання відповідача, ставить під сумнів операцію.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2020 року залучено Товариство з обмеженою відповідальністю МАКРІС-ПРОМ (34289970) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Вказаною ухвалою суду третій особі запропоновано подати у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їм даної ухвали пояснення щодо позову.

07 вересня 2020 року (вх.№ 03-14/127410/20) через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від третьої особи надійшли до суду пояснення щодо позову, відповідно до яких останній зазначив, що податкові накладні №104, №105, які оскаржуються складені за операціями з іншими контрагентами, а не з ТОВ МАКРІС-ПРОМ . На підтвердження реальності операцій про які зазначено у позовній заяві у ТОВ МАКРІС-ПРОМ , як сторони господарських відносин з позивачем, наявні документи, які складались у ході в ході господарської операції та можуть її підтвердити. Дані документи третьою особою залучені до матеріалів справи.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕНТАКС направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №104 від 04.09.2019 та податкову накладну №105 від 05.09.2019.

За результатами розгляду податкових накладних №104 від 04.09.2019 та №105 від 05.09.2019 позивач отримав квитанції №9222051554 від 26.09.2019 та №9222019260 від 26.09.2019, в яких зазначено, що документ прийнято, реєстрація зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРПН.

У подальшому, позивачем було направлено на адресу ДПС повідомлення №3 від 13.05.2020 та №16 від 30.12.2019 з квитанціями про прийом щодо подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено.

10.01.2020 комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №1436360/40532739, яким відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної №104 від 04 вересня 2019 року з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

20.05.2020 комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №1572828/40532739, яким відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної №105 від 05 вересня 2019 року з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Незгода позивача з рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1572828/40532739 від 20.05.2020, №1436360/40532739 від 10.01.2020 зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

В той же час, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі - ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики

За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис ; Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку .

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок №117), податкова накладна/ розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної позивача від 04.09.2019 року №104 та податкової накладної позивача від 05.09.2019 № 105 вимогам підпункту1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Водночас, фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН .

Контролюючим органом у даній квитанції не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної товариства, а зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критерію ризиковості платника податку.

Натомість, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень і положення пункту 13 Порядку №117 вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачами не надано пояснень з приводу обставин, на підставі яких дійшов висновку про відповідність зазначеної податкової накладної критеріям ризиковості платника податку і не доведено правомірність зупинення реєстрації спірної податкової накладної.

У свою чергу, позивач на підтвердження правомірності виписування податкової накладної надано пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, відповідні рахунки щодо придбання сировини та обліку готової продукції, тощо.

Таким чином, фіскальний орган зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, а й на відповідне рішення, відповідно до якого товариство внесено до переліку ризикових платників.

Пунктами 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм убачається, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

У свою чергу, реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена, як зазначено у квитанції, через те, що ПН/РК відповідає певним вимогам Критеріїв ризиковості платника податку , тобто, застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію накладних зупинено з підстав, які не передбачені Порядком №117.

Водночас, згідно з пунктами 14, 15 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Згідно з пунктами 18-21 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена додатком №2 до Порядку №117.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Як вбачається з рішення №1572828/40532739 від 20.05.2020, №1436360/40532739 від 10.01.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної, підставою для відмови в здійсненні реєстрації значиться: ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних .

Суд критично ставиться до твердження відповідача, щодо ненадання позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних), що спростовується наступним.

Так, судом встановлено, що основною діяльністю ТОВ ВЕНТАКС є виробництво вентиляційних систем із матеріалів, а саме: металу, який закуповується згідно договорів у їх постачальників.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження реальності господарських операцій щодо податкової накладної №104 від 04.09.19 позивачем надано наступні документи:

19.08.2019 між ТОВ ВЕНТАКС та ДПМОУ Монтажник Україна укладено Договір підряду №819 від 19.08.2019 згідно якого ТОВ ВЕНТАКС зобов`язалось у встановлені строки виконати монтаж систем вентиляції на об`єкті замовника згідно з технічною документацією.

Замовником згідно даного Договору 04.09.2019 було здійснено попередню оплату підряднику згідно рахунку-фактури №СФ-0903-01 від 03.09.2019 на суму 135 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою №1046 від 04.09.2019.

Остаточний розрахунок по цьому Договору здійснено 08.10.2019, що підтверджується банківською випискою №1279 від 08.10.2019 на суму 55 023,74 грн.

31.10.2019 за результатами виконаних робіт сторонами Договору було складено довідку про вартість будівельних робіт та Акт приймання виконаних робіт №1 за жовтень від 31.10.2019 на загальну суму 190 023,74 грн.

Позивачем згідно укладеного з ТОВ МАКРІС-ПРОМ договору поставки №0901/19 від 09.01.2019 було завчасно здійснено оплату за поставку матеріалів, що підтверджується рахунком-фактурою №0000084 від 09.04.2019 та видатковою накладною №0000226 від 30.09.2019. Оплата за даний товар підтверджується банківською випискою №113 від 11.04.2019 на суму 220 800,00 грн.

Також, ТОВ ВЕНТАКС , на виконання робіт за Договором було завчасно придбано наступні матеріали: у ТОВ ЛОВЕКС-К на підставі рахунку на оплату №8572 від 14.08.2019, що підтверджується банківською випискою №256 від 14.08.2019 на суму 43 682,40 грн.; у ТОВ ТЕХІНЖЕНЕРІНГ на підставі рахунку на оплату №0001635 від 13.09.2019, що підтверджується видатковою накладною №РН-0001125 від 13.09.2019 на суму 27 631,30 грн., видатковою накладною №РН-0001240 від 08.10.2019, банківською випискою №283 від 08.10.2019 на 27 631,30 грн., банківською випискою №270 від 13.09.2019 на суму 18 018,00 грн.; у ПАТ Солді і Ко на підставі рахунку на оплату №125580 від 26.07.2019, що підтверджується видатковою накладною №064298 від 30.07.2019 на суму 7 114,50 грн.

Згідно штатного розкладу на 01.09.2019 в штаті підприємства знаходяться 23 особи.

На підтвердження реальності господарських операцій щодо податкової накладної №105 від 05.09.2019 позивачем надано наступні документи:

04.04.2019 між ТОВ ВЕНТАКС та ТОВ СЕЛЕНА ПЛЮС укладено Договір підряду №404 від 04.04.2019 згідно якого ТОВ ВЕНТАКС зобов`язалось у встановлені строки виконати монтаж систем вентиляції на об`єкті замовника згідно з технічною документацією.

До Договору було підписано Додаткову угоду №1-1 від 27.09.2019 та Додаток №1 - Кошторис №1 Монтаж систем вентиляції на загальну суму 1 408 382,98 грн. та Додаток №2 - Кошторис №2 Монтаж устаткування поставки замовника на загальну суму 49 944,40 грн., в якому також передбачено використання матеріалів замовника при виконанні робіт.

05.09.2019 замовником згідно даного Договору було здійснено попередню плату підряднику на суму 100 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою № 631 від 05.09.2019.

03.10.2019 за результатами виконаних робіт, сторонами Договору було складено Акти приймання виконаних робіт №3 за жовтень на суму 432 022,10 грн., №4 за жовтень на суму 49 944,40 грн. з матеріалами замовника, які знаходились на об`єкті замовника і вказані в акті приймання-передачі устаткування до монтажу №00000000005 від 30.09.2019.

07.10.2019 замовником була здійснена остаточна оплата підряднику за виконані роботи по Договору на суму 381 851,37 грн., що підтверджується банківською випискою №670 від 07.10.2019.

На виконання даного Договору, ТОВ ВЕНТАКС здійснювало закупівлю необхідного матеріалу.

Позивачем згідно укладеного з ТОВ МАКРІС-ПРОМ договору поставки №0901/19 від 09.01.2019 було завчасно здійснено попередню оплату за поставку матеріалів, що підтверджується рахунком-фактурою №0000084 від 09.04.2019 та видатковою накладною №0000226 від 30.09.2019. Оплата за даний товар підтверджується банківською випискою №113 від 11.04.2019 на суму 220 800,00 грн., банківською випискою №238 від 08.08.2019 на суму 106 600,00 грн. та рахунком-фактурою №0000189 від 25.07.2019. Поставку товарів від ТОВ МАКРІС-ПРОМ було здійснено по видатковій накладній №0000188 від 09.08.2019.

Також, ТОВ ВЕНТАКС , на виконання робіт за Договором було завчасно придбано наступні матеріали: у ТОВ ЛОВЕКС-К на підставі рахунку на оплату №8389 від 09.08.2019, що підтверджується банківською випискою №243 від 09.08.2019 на суму 31 440,40 грн.; у ТОВ ТЕХІНЖЕНЕРІНГ на підставі рахунку на оплату №0000566 від 05.04.2019, що підтверджується видатковою накладною №0000548 від 21.05.2019 на суму 104 982,60 грн. та банківською випискою №143 від 08.05.2019 на 104 982,60 грн.; у ПАТ Солді і Ко на підставі рахунку на оплату №125580 від 26.07.2019, що підтверджується видатковою накладною №064298 від 30.07.2019 на суму 7114,50 грн.

Згідно штатного розкладу на 02.09.2019 в штаті підприємства знаходяться 23 особи.

Крім того, пункт 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2018 року №117, не містить такої підстави для відмови в реєстрації податкової накладної як то зазначено контролюючим органом в оскаржуваних рішеннях.

Отже, з наведеного вище вбачається, що позивачем надані необхідні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, а отже наданими документами можливо підтвердити реальність здійснених операцій.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Таким чином, рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1572828/40532739 від 20.05.2020, №1436360/40532739 від 10.01.2020 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з положеннями частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ГУ ДФС України.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у комісії ГУ ДПС у м. Києві правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних шляхом прийняття відповідних рішень, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ ВЕНТАКС : від 04.09.2019 №104 та від 05.09.2019 №105 датою її фактичного надходження, а саме 04.09.2019 та 05.09.2019.

Крім того, Порядок №117 втратив чинність у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , яка вступила в законну силу з 01.02.2020, а отже твердження відповідача-2 та відповідача-3, що комісія ГУ ДПС у м. Києві у своїй роботі на момент прийняття оскаржуваного рішення керувалась вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не приймаються судом до уваги, оскільки оскаржувані податкові накладні №104 та №105 були складені відповідно 04.09.2019 та 05.09.2019, за результатами розгляду податкових накладних №104 від 04.09.2019 та №105 від 05.09.2019 позивач отримав квитанції №9222051554 від 26.09.2019 та №9222019260 від 26.09.2019, тобто на момент зупинення реєстрації податкової накладної №104 від 04.09.2019 та №105 від 05.09.2019 діяла постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

На підставі викладеного, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідачами не доведено правомірність рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, адміністративний позов ТОВ ВЕНТАКС підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕНТАКС задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 січня 2020 року №1436360/40532739 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕНТАКС .

3. Визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20 травня 2020 року №1572828/40532739 про відмову в реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕНТАКС .

4. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні, складені Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕНТАКС від 04 вересня 2019 року №104 датою її фактичного надходження - 26 вересня 2019 року та від 05 вересня 2019 року №105 датою її фактичного надходження - 26 вересня 2019 року.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕНТАКС понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕНТАКС понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕНТАКС (код ЄДРПОУ 40532739, адреса: 04208, м. Київ, проспект В.Порика, буд. 9-Г, кв.105)

Відповідач 1: Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Відповідач 2: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Відповідач 3: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8, код ЄДРПОУ 43005393)

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю МАКРІС-ПРОМ (02081, Київ, вул.Причальна, будинок 5 А код ЄДРПОУ 34289970)