Рішення

від 16.11.2020 по справі 640/20659/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року м. Київ № 640/20659/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Олена-Центр до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне підприємство Олена-Центр (далі - позивач, ПП Олена-Центр ) з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу на позивача від 09.04.2019 № КВ778/1777/АВ/ПТ/ТД/ФС-273.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем безпідставно, з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки ґрунтується на висновках, викладених в акті інспекційного відвідування, які не відповідають дійсності та фактичним обставинам. Позивач стверджує, що посадові особи Головного управління Держпраці у Київській області порушили процедуру проведення перевірки та дійшли помилкових висновків щодо фактичного допуску до роботи працівників без укладення трудового договору. Крім того, справу про накладення штрафу на ПП Олена-Центр розглянуто без належного повідомлення останнього про розгляд справи та забезпечення його права на участь у розгляді справи, тобто з порушенням прав позивача та вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що уповноваженими особами відповідача проведено інспекційне відвідування з додержанням вимог законодавства про працю, за результатами якого встановлено порушення позивачем вимог ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України, а саме допуск працівників до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, тому вважає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, складеною на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства, а викладені у позові обставини вважає необґрунтованими, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій виклав свої доводи щодо наведених у відзиві заперечень та зазначив, зокрема, що відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про розгляд справи про накладення штрафу. З огляду на зазначене, позивач вважає, що при проведенні інспекційного відвідування та при прийнятті за його результатами оскаржуваної постанови відповідач діяв не у порядку та у спосіб, що передбачені законом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2019, від 11.12.2019 відмовлено у задоволенні клопотань представника позивача про витребування доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Держпраці у Київській області видано направлення №778 від 20.03.2019 на проведення інспекційного відвідування на предмет неоформлення трудових відносин ПП Олена-Центр .

В рамках інспекційного відвідування відповідачем винесено вимогу про надання документів №778 від 22.03.2019.

За результатами проведення інспектування відповідачем складено акт від 25.03.2019 №КВ778/1777/АВ.

Під час інспекційного відвідування встановлені порушення, а саме у порушення вимог частини першої статті 21, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України працівники допускаються до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі висновків акту інспекційного відвідування відповідачем винесено постанову від 09.04.2019 № КВ778/1777/АВ/ПТ/ТД/ФС-273 про накладення штрафу на позивача у розмірі 500 760,00 грн.

Вважаючи оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся за захистом порушених прав з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами , суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з частиною першою статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Згідно з пунктом 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Підстави для проведення суб`єктом владних повноважень інспекційних відвідувань визначені пунктом 5 Порядком №295.

Пунктом 6 Порядку №295 встановлено, що під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об`єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Відповідно до пунктів 8-11 Порядку №259 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Судом встановлено, що відповідачем видано наказ від 20.03.2019 №1555 про проведення інспекційного відвідування, в тому числі, ПП Олена-Центр . Даним наказом визначено організувати проведення інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю, а саме неоформлення трудових відносин ПП Олена-Центр .

Оскільки предметом інспекційного відвідування є виявлення неоформлених трудових відносин, тому позивачем у відповідності до пункту 8 Порядку №259 не було попереджено ПП Олена-Центр про проведення інспекційного відвідування.

Перед початком інспекційного відвідування уповноваженим інспектором праці, відповідно до пункту 9 Порядку №259, пред`явлено службове посвідчення директору ПП Олена-Центр ОСОБА_1 та надано для ознайомлення направлення на проведення інспекційного відвідування від 20.03.2019 № 778, про що зроблена відповідна відмітка.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що направлення на проведення інспекційного відвідування від 20.03.2019 № 778 не містить посилання на конкретне джерело отримання інформації стосовно наявності неоформлених трудових відносин позивача, що стало підставою для проведення інспекційного відвідування.

Суд відхиляє вказані доводи позивача, оскільки як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення інспекційного відвідування ПП Олена-Центр став лист Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області від 03.03.2019 № 51/9/2-4/867, про що зазначено в наказі від 20.03.2019 №1555. В свою чергу, направлення на проведення інспекційного відвідування від 20.03.2019 № 778 виписано на підставі вказаного наказу.

В контексті викладеного, суд зазначає, що підприємство, яке вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, при цьому, якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого перевіряється контролюючими органами.

На підставі наказу про проведення інспекційного відвідування від 20.03.2019 № 1555 та направлення від 20.03.2019 № 778 посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області проведено інспекційне відвідування у позивача на предмет виявлення неоформлених трудових відносин.

Позивачем після закінчення інспекційного відвідування було підписано акт інспекційного відвідування від 25.03.2019 №КВ778/1777/АВ.

Також інспектором праці складено вимогу про надання документів від 22.03.2019 № 778, якою керівника ПП Олена-Центр зобов`язано у строк до 10 год. 00 хв. 25.03.2019 надати документи необхідні для проведення інспекційного відвідування.

За змістом пункту 12 Порядку №295 вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Матеріалами справи підтверджується, що на вимогу про надання документів від 22.03.2019 № 778 директором ПП Олена-Центр надано усі витребувані документи.

Проаналізувавши подані документи, а також відібрані пояснення у працівників, які здійснювали трудові відносини з ПП Олена-Центр , відповідачем виявленні порушення вимог частини першої статті 21, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до пункту 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно з пунктом 20 Порядку №295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження (пункт 21 Порядку №295).

Позивач посилається на порушення порядку проведення інспекційного відвідування, а саме відповідачем не забезпечено можливості подання позивачем зауважень на акт, його участі у процесі прийняття рішення та надання пояснень, доказів, клопотань.

Суд відхиляє вказані твердження позивача, оскільки як вбачається з матеріалів справи, позивач не скористався правом на подання зауважень на акт у встановлений строк, при цьому акт підписаний директором підприємства.

Крім того, твердження позивача щодо незабезпечення відповідачем права на подання пояснень та доказів є необґрунтованими, оскільки відповідачем прийнято вимогу про надання документів, яка є обов`язковою до виконання та отримана позивачем. Відтак, у позивача була можливість подати усі наявні у нього документи на спростування висновків акту інспекційного відвідування.

Позивач, обґрунтовуючи протиправність оскаржуваної постанови, зазначив, зокрема, про відсутність порушення ним законодавства про працю, з огляду на те, що між позивачем та фізичними особам були укладені саме цивільно-правові угоди, за якими виконавці взяли на себе зобов`язання надати послуги, які мають конкретно визначений результат. Між виконавцями та позивачем підписувалися акти прийняття-передачі виконаних робіт, в яких зазначено які роботи передав виконавець, їх обсяг та вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, під час інспекційного відвідування кафе за адресою АДРЕСА_1 , в якому здійснює діяльність ПП Олена-Центр 22.03.2019 виявлено осіб, з якими не оформлено трудові відносини у встановленому законом порядку.

Відповідно до пояснень, відібраних у вказаних осіб під час проведення інспектування, встановлено, що ОСОБА_2 займає посаду посудомийниці, яка працює з липня 2018 року, режим роботи 3 рази на тиждень, 12 днів на місяць, тривалість робочого дня з 10:00 до 13:00, розмір фактично отриманої заробітної плати становить 6000 грн. на місяць.

ОСОБА_3 займає посаду мангальщика, згідно наданих пояснень працює з 19.03.2019 п`ять днів на тиждень, тривалість робочого дня з 10:00 до 16:00, заробітна плата не отримувалась.

ОСОБА_4 займає посаду офіціантки, згідно наданих пояснень працює з 20.03.2019, режим роботи з 10:00 до 20:00, заробітну плату не отримувала.

ОСОБА_5 займає посаду кальянщика, згідно наданих пояснень працює з 20.03.2019, тривалість робочого дня з 11:00 до 16:00, заробітна плата не отримувалась. Також під час інспекційного відвідування 25.02.2019 директором ПП Олена-Центр ОСОБА_1 надано письмове пояснення щодо того, що працівник ОСОБА_5 проходив стажування.

Слід зазначити, що чинним трудовим законодавством, а саме відповідно до частини 1 статті 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

При цьому, можливості роботодавця проводити стажування працівника перед прийняттям його на роботу, не передбачено.

Таким чином, в період випробування на працівників поширюється законодавство про працю в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин щодо укладення трудового договору з умовою про випробування з працівником ОСОБА_5 , внесення відповідного запису до трудової книжки ОСОБА_5 .

Вказане в сукупності свідчить про те, що позивач здійснив допуск працівника ОСОБА_5 до роботи без укладення трудового договору, чим порушив вимоги частини першої статті 21, частини третьої статті 24 КЗпП України.

Документів, які підтверджували б офіційне працевлаштування вказаних вище осіб, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підприємством також надано не було.

При цьому, позивач стверджує, що між ним та вказаними фізичними особами були укладені не трудові договори, а цивільно-правові угоди.

Так, відповідно до наданого договору про надання послуг б/н від 20.12.2018, який укладений між ПП Олена-Центр та фізичною особою ОСОБА_3 , предметом даного договору є створення фірмового авторського блюда з наданням рецепту такого блюда. Відповідно до пояснень, відібраних інспектором праці 22.03.2019 ОСОБА_3 зазначив, що працює у ПП Олена-Центр на посаді мангальщика. Позивач надав акт приймання-передачі майна від 26.03.2019, проте доказів щодо оплати за даним актом приймання-передачі не надано.

Крім того, згідно договору про надання послуг б/н від 28.12.2018, який укладений між ПП Олена-Центр та фізичною особою ОСОБА_5 , предметом даного договору є створення фірмового наповнювача для кальяну з тютюну з наданням формули з інгредієнтами юда. На виконання умов вказаного договору позивач надав акт приймання передачі майна від 26.03.2019, проте доказів щодо оплати за даним актом приймання-передачі не надано.

Позивачем надано договір про надання послуг від 01.03.2019, укладеного між ПП Олена-Центр та фізичною особою ОСОБА_8 , предметом якого є розробка Положення Про особливості поведінки офіціатів СНЕ СНЕ Cafe під час обслуговування відвідувачів з арабських країн , а також акт приймання-передачі до нього.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За приписами частин 1, 3 статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Системний аналіз наведених норм КЗпП України дозволяє зробити висновок, що при укладенні трудового договору, працівник зараховується до штату підприємства із внесенням відповідного запису до його трудової книжки, стає до роботи на робочому місці, яке організовано роботодавцем, виконує роботу з використанням матеріалів, обладнання чи інших ресурсів роботодавця, підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку, часу відпочинку, встановленому для всіх працівників, несе загальну відповідальність. Якщо є потреба визначити індивідуальні умови праці або врахувати індивідуальні потреби працівника, відмінні від загальних, між сторонами укладається трудовий контракт.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, на відміну від трудового договору, договір про надання послуг характеризується тим, що особа ситуативно виконує якусь строкову індивідуально-визначену роботу на замовлення, яка має визначений при укладенні договору кінцевий результат і після виконання такої роботи (досягнення кінцевого результату) правовідносини між сторонами припиняється.

У даному випадку, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи (надавати послуги).

Крім того, в самих договорах ніде не зазначено, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено перелік завдань роботи, її обсягів, видів тощо.

Як вбачається зі змісту вказаних договорів про надання послуг, виконавець самостійно не організовував роботу, виконував її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковувався відповідним посадовим особам.

Таким чином, за своєю юридичною суттю, надані позивачем договори, не є договорами про надання послуг, у розумінні ст. 901 ЦК України, так як ними на фізичних осіб покладається виконання необмеженого і невизначеного обсягу послуг (робіт), що можуть бути відображені в акті приймання-передачі, тому такі договори відповідають змісту трудового договору. Тобто, в даному випадку, предметом договору є процес праці, а не наперед визначений результат.

Отже, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем вимог трудового законодавства, а саме: встановив факт допуску позивачем працівників до роботи без оформлення трудового договору.

Крім того, позивачем не надано до суду доказів оплати за надані послуги згідно вказаних договорів.

Також позивачем не надано ні під час здійснення інспекційного відвідування, ні до суду докази стосовно того, що за даними цивільно-правовими договорами були сплачені податки та збори, зокрема, звіт 1ДФ та щомісячний звіт за формою Д4, які подаються до ДФС суб`єктом господарювання.

Окремо суд зазначає, що позивачем жодним чином не спростовано неоформлення трудових відносин із фізичною особою ОСОБА_9 .

У відповідності до пунктів 3-7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

За вказаних обставин відповідач вправі приступити до розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю лише у випадку повідомлення позивача про розгляд справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення представникам позивача. Справа про накладення штрафу за порушення законодавства про працю може бути розглянута без участі позивача лише у разі коли його поінформовано відповідно до пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням лист про розгляд справи про накладення штрафу № 4.3/3/19/5029 від 29.03.2019.

Таким чином, позивача належним чином повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу, а відтак при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність винесення спірної постанови.

Натомість, позивачем не доведено та не надано достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства Олена-Центр (03058, м. Київ, вул. Ніжинська, буд. 29-Є, код ЄДРПОУ 34964200) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко