Рішення

від 16.11.2020 по справі 640/18786/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року м. Київ № 640/18786/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства Броварської районної ради Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Комунальне некомерційне підприємство Броварської районної ради Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (далі - позивач) з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 21.05.2019 №КВ1017/57/АВ/П/ПТ/іп/ФС-389 про накладення штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржувану постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем винесено постанову без попередження позивача про час та розгляд розгляду справи щодо накладення штрафу, чим порушено п. 6 Постанови КМУ від 17.07.2013 №509. Крім того, позивач зазначив, що не лише не отримував від відповідача жодних листів із зазначенням дати або часу розгляду справи про накладення штрафу, але й саму постанову отримано лише 30.08.2019, після набрання нею законної сили.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення.

Представник відповідача проти позову заперечив, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідачем повністю додержано передбачену чинним законодавством процедуру притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності. Зокрема, зазначив, що обов`язок відповідача повідомити суб`єкта господарювання про розгляд справи обмежується лише надісланням виклику на розгляд справи. Фактичні обставини одержання надісланого виклику знаходяться за межами компетенції відповідача та не можуть впливати на розгляд справи про накладення штрафу, оскільки відносини між оператором поштового зв`язку та адресатом знаходяться поза контролем відповідача та не залежать від нього.

Представник відповідача вважає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, складеною на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій наголошує на порушенні відповідачем порядку повідомлення позивача про розгляд справи про накладення штрафу та протиправності оскаржуваної постанови, вважає викладені у відзиві аргументи відповідача необґрунтованими.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі наказу від 15.04.2019 №2095 та направлення від 16.04.2019 №1017 про проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю суб`єктом господарювання КНП БРР Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги інспектором праці здійснено виїзд для проведення інспекційного відвідування за місцем здійснення позивачем господарської діяльності.

За результатами інспекційного відвідування складено акт від 16.04.2019 № КВ1017/57/АВ, в якому зафіксовані наступні порушення:

ОСОБА_1 прийнятий в КНП БРР Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги на посаду лікаря невідкладної допомоги з 13.07.2015 відповідно до наказу від 13.07.2015 № 147-к. З посадовою інструкцією ОСОБА_1 не ознайомлений під розписку, тобто не роз`яснено права та обов`язки, що є порушенням ст. 29 КЗпП України.

З правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором ОСОБА_1 не ознайомлено під розписку, що є порушенням ст. 29 КЗпП України.

Із кожним записом, що заноситься до трудових книжок на підставі наказу про призначення на роботу, працівники, в тому числі, ОСОБА_1 на КНП БРР Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги не ознайомлені під розписку в особових картках, що є порушенням пункту 2.5 глави 2 Інструкції № 58 про порядок ведення трудових книжок.

Черговість надання відпусток на КНП БРР Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги визначена графіком та недоведено до відома працівника ОСОБА_1 , що є порушенням ч. 4 ст. 79 КЗпП України.

КНП БРР Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги письмово не повідомляє працівників про дату початку відпустки за два тижні, що є порушенням ч. 5 ст. 79 КЗпП України.

Заробітна плата працівнику ОСОБА_1 за весь час щорічної відпустки виплачувалась не пізніше ніж за три дні до початку відпустки, що є порушенням ч.4 ст. 115 КЗпП України, зокрема:

ОСОБА_1 надано відпустку з 03.12.2016 по 02.01.2017 на 30 календарних днів, а заробітну плату працівнику за весь час щорічної відпустки виплачено 13.12.2016;

ОСОБА_1 надано відпустку з 17.08.2017 по 02.09.2017 на 16 календарних днів, а заробітну плату працівнику за весь час щорічної відпустки виплачено 28.08.2017;

ОСОБА_1 надано відпустку з 19.05.2018 по 02.06.2018 на 14 календарних днів, а заробітну плату працівнику за весь час щорічної відпустки виплачено 23.04.2018.

При звільненні працівника ОСОБА_1 виплата всіх сум, що належать йому від КНП БРР Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги не проведено в день звільнення в сумі 6445,18 грн., що є порушенням ч.1 ст. 116 КЗпП України.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в день звільнення, при відсутності спору про їх розмір, не виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що є порушенням ч.1 ст. 117 КЗпП України.

Компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством, КНП БРР Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги не проведено працівнику ОСОБА_1 , що є порушенням ст. 34 Закону України "Про оплату праці".

Інспекційним відвідуванням встановлено, що згідно наказу КНП БРР Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги від 28.02.2019 №21-в Про продовження відпустки у зв`язку з хворобою у зв`язку з хворобою, що припала на період тимчасової непрацездатності з 29.01.2019 по 28.02.2019, що припала на період щорічної відпустки, подовжено ОСОБА_1 , лікарю з медицини невідкладних станів відділення невідкладної медичної допомоги, відпустку надану наказом від 21.01.2019 №11-в (з 23.01.2019 по 31.01.2019) на 3 (три) календарні дні з 01.03.2019 по 03.03.2019 включно.

У порушення вимог частини третьої статті 40 КЗпП України наказом від 01.03.2019 № 10-к Про звільнення звільнено лікаря невідкладної допомоги ОСОБА_1 з ініціативи роботодавця згідно п.1 ст. 40 КЗпП України (скорочення чисельності працівників) 03.03.2019, тобто, у період його перебування у щорічній відпустці.

В КНП БРР Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги не видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, що є порушенням ст.163 КЗпП України.

Видача замість спеціального одягу і спеціального взуття матеріалів для їх виготовлення або грошових сум для їх придбання не здійснюється в КНП БРР Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги , що є порушенням ч. 1 ст.164 КЗпП України.

КНП БРР Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги не компенсує працівникам витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушено і працівники були змушені придбати їх за власні кошти, що є порушенням ч. 2 ст.164 КЗпП України.

В КНП БРР Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги не видається безоплатно за встановленими нормами мило. На роботах, де можливий вплив на шкіру шкідливо діючих речовин, не видаються безоплатно за встановленими нормами змиваючі та знешкоджуючі засоби, що є порушенням ст.165 КЗпП України.

Попередній (при прийнятті на роботу) та періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників, зайнятих на важких роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, не організовані за кошти КНП БРР Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги , що є порушенням ч. 1 ст.169 КЗпП України.

У подальшому, 03.05.2019 відповідачем винесено припис №КВ1017/57/АВ/П про усунення виявлених порушень.

На адресу позивача 10.05.2019 відповідачем направлено виклик № 286/2/11-39 на розгляд справи про накладення штрафу.

На підставі акту інспекційного відвідування та інших матеріалів справи Головним управлінням Держпраці у Київській області винесено постанову від 21.05.2019 №КВ1017/57/АВ/П/ПТ/іп/ФС-389 про накладення штрафу у розмірі 4173,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідача про накладення штрафу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами , суд виходить з наступного.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу законів про працю України державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 ( далі - Порядок № 509).

Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Ключовим правовим питанням у справі є застосування пункту 6 Порядку № 509, а саме зміст обов`язку державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення.

Положення пункту 6 Порядку № 509 покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Відповідно до приписів пункту 7 Порядку № 509 справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

З огляду на це, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Таке тлумачення пункту 6 Порядку № 509 відповідає завданню адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 12 червня 2019 року у справі № 813/3415/18.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.2019 відповідач склав виклик на розгляд справи про накладення штрафу, який мав відбутися 21.05.2019 о 10 год. 10 хв. в приміщенні Головного управління Держпраці у Київській області, за адресою: м.Київ, вул. Вавілових, 10.

Вказаний виклик на розгляд справи про накладення штрафу від 10.05.2019, надісланий позивачу 11.05.2019 поштою рекомендованим повідомленням про вручення.

В підтвердження надіслання відповідачем надано копію витягу з реєстру відправлень Головного управління Держпраці у Київській області за травень 2019 року.

При цьому, доказів отримання позивачем вказаного виклику не надав.

Водночас, згідно листа позивача від 24.05.2019 №367 вбачається, що виклик позивач отримав лише 24.05.2019, що відповідачем не заперечується.

Тобто, на час прийняття спірної постанови від 21.05.2019 №КВ1017/57/АВ/П/ПТ/іп/ФС-389 в уповноваженої посадової особи Головного управління Держпраці у Київській області були відсутні відомості про належне повідомлення КНП БРР Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги у один із способів, що передбачений пунктом 6 Порядку № 509.

Таким чином, позивач не зміг скористатися своїм правом на участь у розгляді справи про накладення штрафу, призначеному на 21.05.2019.

В контексті викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що той факт, що фактичне одержання надісланого відповідачем повідомлення про розгляд справи не залежить від Головного управління Держпраці та знаходиться поза межами його компетенції не звільняє його від виконання обов`язку повідомити суб`єкта господарювання чи роботодавця про розгляд справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду у один із способів, що передбачений пунктом 6 Порядку № 509. При цьому суд наголошує на тому, що обраний відповідачем спосіб повідомлення позивача не є єдино можливим, а його використання не виключає можливості паралельного використання будь-якого іншого із передбачених пунктом 6 Порядку № 509 з метою належного доведення до відома позивача інформації про розгляд його справи.

Поряд з цим, суд зазначає, що у даному випадку вбачається активна поведінка суб`єкта господарювання, яка свідчить про те, що він бажає взяти участь в засіданні щодо розгляду його справи про накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлено відповідачу листа від 24.05.2019 №367, в якому просив визнати факт відсутності уповноваженого представника КНП БРР Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги на засіданні комісії Головного управління Держпраці в Київської області щодо розгляду справи про накладення штрафу, яке відбулось 21.05.2019 о 10 год. 10 хв. з поважних підстав та призначити розгляд справи на новий час, про що повідомити позивача завчасно.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 509 у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Проте, як пояснив позивач, відповідачем даний лист проігноровано, ніякої відповіді, листів, пропозицій від відповідача до КНП БРР Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги не надходило.

Отже, відповідач не довів, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином.

Щодо посилань відповідача про те, що повідомити суб`єкта господарювання про розгляд справи обмежується лише надісланням виклику на розгляд справи та на судову практику Верховного суду у справах № 809/1198/17 та № 820/6755/16, то суд зазначає, що у цих справах спірним було інше правове питання.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (частина 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

У пунктах 70 - 71 рішення від 20 жовтня 2011 року у справі Рисовський проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом із тим, вказана правова норма зобов`язує суди враховувати висновки Верховного суду щодо вибору і застосування норми права до спірних правовідносин, а не до оцінки фактичних обставин справи.

Підсумовуючи наведене та не надаючи правову оцінку оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці в Київської області від 21.05.2019 №КВ1017/57/АВ/П/ПТ/іп/ФС-389 по суті, суд вважає, що вона прийнята відповідачем передчасно, із порушення встановленого порядку розгляду справи про накладення штрафу та права особи на участь у процесі прийняття рішення, а отже є протиправною і підлягає скасуванню, що не перешкоджає відповідачу повторно вирішити питання про притягнення позивача до відповідальності із дотриманням вимог Порядку № 509.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати солідарно з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального некомерційного підприємства Броварської районної ради Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Шевченка, 14, код ЄДРПОУ 39002969) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 21.05.2019 №КВ1017/57/АВ/П/ПТ/іп/ФС-389 про накладення штрафу.

Стягнути на користь Комунального некомерційного підприємства Броварської районної ради Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (код ЄДРПОУ 39002969) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко