Рішення

від 17.11.2020 по справі 640/21054/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року м. Київ № 640/21054/19

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Звукові системи до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Звукові системи" (03040, м. Київ, вул. А. Бубнова, 11/8, кв. 114, код ЄДРПОУ 31246342) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0536571206 від 01.07.2019, прийняте ГУ ДФС у м. Києві на підставі акту камеральної перевірки №5055/26-15-12-06-16/31246342 від 28.05.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки жодних порушень термінів реєстрації податкових накладних позивач не вчиняв, а відтак застосування штрафу є безпідставним.

Ухвалою суду від 05 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач із доводами позовної заяви не погоджується, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав про те, що камеральна перевірка була проведена на підставах та у строки, визначені законодавством України, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

ГУ ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2017-2019 р, за результатами якої складено акт перевірки № 5055/26-15-2-06-16/31246342.

Актом камеральної перевірки встановлено порушення платником податків термінів реєстрації податкових накладних №162 від 08.12.2017 на 334 дні, № 1 від 16.01.2018 на 365 днів, №117 від 03.12.2018 на 22 дні та № 18 від 01.042019 на 15 днів.

В зв`язку із встановленими порушеннями, відповідачем було сформовано податкове повідомлення-рішення №0536571206 від 01.07.2019 року, яким застосовано штраф у розмірі 41 502,9 грн.

Не погоджуючись із винесеним рішення, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги №312616/99-00-08-05-05 від 25.09.2019 року скаргу ТОВ Звукові системи було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0536571206 від 01.07.2019 року - без змін.

Незгода позивача із прийнятим рішенням зумовила його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Процедура подання податкової звітності засобами електронного зв`язку в електронній формі до контролюючого органу регулюється Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233 (далі - Інструкція №233), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011.

Відповідно до підпункту "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Стаття 20 ПК України визначає права контролюючого органу, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлений статтею 76 Податкового кодексу України.

Згідно пунктів 76.1., п. 76.2 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Як зазначає позивач, контролюючим органом під час проведення перевірки була зроблена помилка при відображенні податкової накладної №1.

Так, в акті перевірки та в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні дата складання податкової накладної №1 зазначена 16.01.2018, проте, як встановлено судом під час розгляду справи, дійсна дата податкової накладної № 1 - 16.01.2019.

Податкова накладна № 1 на суму 280 502,99 грн. видавалася на операцію з будівництва майданчику для мобільного оператора зв`язку ПАТ ВФ Україна (ІПН 143339326658) 16.01.2019.

Про складання вказаної податкової накладної саме 16.01.2019 року свідчить також квитанція №1 від 15.02.2019 про прийняття документу, у якій зазначається, що податкова накладна №1 виписана 16.01.2019.

Крім того, суд звертає увагу, що дана операція відображена у податковій декларації з ПДВ за 2019 рік. У додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за 2019 рік у розділі І Податкові зобов`язання (Таблиця 1) зазначається операція на суму 233 752,49 грн. плюс 46 750,50 грн - ПДВ з контрагентом ІПН 143339326658 (ПАТ ВФ Україна ).

Таким чином, суд погоджується із доводами позивача, що контролюючий орган при проведенні перевірки та складанні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення припустився технічної помилки, зазначивши невірну дату складання податкової накладної №1.

Таким чином судом встановлено, що реєстрації податкової накладної №1 від 16.01.2019 року відбулась своєчасно - 15.02.2019, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість висновків відповідача, відображених в акті перевірки та застосуванні штрафних санкцій в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 01.07.2019 року в частині податкової накладної № 1.

Позивач зазначає, що відправлення на реєстрацію податкової накладної №162 від 08.12.2017 на суму 223 382,98 грн., позивачем здійснено вчасно, проте, зв`язку із зупиненням контролюючим органом реєстрації такої накладної на підставі п.201.16 ст. 201 Податкового Кодексу України, її реєстрація не відбулась.

Позивач повторно намагався зареєструвати податкову накладну 11.01.2018, проте, документ не приймався системою через те, що в ЄРПН вже знаходилась накладна з такими ж реквізитами.

Наступна спроба зареєструвати податкову накладну була здійснена позивачем 05.02.2018 року. З метою реєстрації податкової вказаної вище податкової накладної позивач , змінив її номер з 123 на 162. Незважаючи на це, документ знову не було прийнято.

Фактично реєстрація такої накладної відбулась через рік від дати формування накладної та її початкового завантаження до системи, а саме 30.11.2018 року.

Суд, проаналізувавши наведені позивачем доводи відносно реєстрації податкової накладної № 162, вважає їх необґрунтованими та не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України визначено перелік обов`язкових реквізитів податкової накладної, до яких, зокрема, належить дата складання податкової накладної та її номер.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового Кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307

Відповідно до пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

У разі допущення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка не заважає ідентифікувати здійснену операцію, постачальник (продавець) на дату виявлення такої помилки складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнюється без помилок.

Таким чином, суд вважає, що позивач не мав права змінювати номер податкової накладної з № 123 на № 162, з метою реєстрації останньої в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки така процедура зміни реквізитів не передбачена діючим законодавством. Натомість, позивач мав право звернутися до контролюючого органу відносно питання зупинення реєстрації вказаної накладної та її розблокування.

Як свідчать матеріали справи, вказаних дій позивачем не було вчинено.

Відтак, твердження позивача щодо несвоєчасної реєстрації податкової накладної № 162 з незалежних від нього причин, суд до уваги не приймає, як необґрунтовані і недоведені.

Відповідно до акту камеральної перевірки від 28.05.2019 року, крім зазначених вище податкових накладних, відповідачем була встановлена несвоєчасна реєстрація податкових накладних № 117 від 03.12.2018 та № 18 від 01.04.2019 року.

Однак, суд звертає увагу, що відносно податкових накладних №117 та № 18 позивач жодних доказів в обґрунтування хибності висновків відповідача щодо їх несвоєчасної реєстрації суду не навів, доказів в обґрунтування позовних вимог щодо податкових накладних № 117 та № 18 не надав.

Проте, незважаючи на вказані обставини, згідно заявлених позовних вимог, позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0536571206 від 01.07.2019, прийняте ГУ ДФС у м. Києві на підставі акту камеральної перевірки №5055/26-15-12-06-16/31246342 від 28.05.2019 повністю.

Таким чином, виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, для досягнення мети справедливого вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Згідно пункту 1 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормистатті 19 Конституції України зобов`язують органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

З положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі ст. 139 КАС України, в зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог сума судового збору, яка підлягає відшкодуванню на користь позивача складає 960,50 грн.

Керуючись статтями 77-78, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Звукові системи" (03040, м. Київ, вул. А. Бубнова, 11/8, кв. 114, код ЄДРПОУ 31246342) задовольнити частково;

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0536571206 від 01.07.2019, прийняте ГУ ДФС у м. Києві на підставі акту камеральної перевірки №5055/26-15-12-06-16/31246342 від 28.05.2019, в частині податкової накладної № 1 від 16.01.2019 року;

3. В іншій частині позову відмовити.

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Звукові системи" (03040, м. Київ, вул. А. Бубнова, 11/8, кв. 114, код ЄДРПОУ 31246342) понесені судові витрати у розмірі 960,50 (дев`ятсот грн шістдесят коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа