Постанова

від 22.10.2020 по справі 520/12106/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 р. Справа № 520/12106/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алі-Автотранс" про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 року (головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., повний текст складено 21.05.20 року) по справі № 520/12106/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алі-Автотранс"

до Головного управління Держпраці у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Алі-Автотранс (далі - ТОВ Алі-Автотранс , позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 03.05.2019 № 825 "Про проведення заходу державного контролю ТОВ Алі-Автотранс

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 позов задоволено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 року по справі № 520/12106/19 залишено без змін.

12.10.2020 позивачем подано до суду апеляційної інстанції заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на користь ТОВ Алі-Автотранс в розмірі 7 084,50 грн та докази, в підтвердження понесених витрат.

22.10.2020 Головне управління Держпраці у Харківській області (далі - відповідач) подало до суду клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.

В обґрунтування заяви зазначає, що заявлений позивачем розмір судових витрат є неспівмірним та явно завищеним, надані адвокатом послуги дублюють одна одну та не потребують спеціальних професійних навичок. Щодо послуги зі складання відзиву вважає, що адвокатом не зазначено обсяг виконаних робіт на його складання, також не надано доказів витрачення адвокатом саме однієї години на представництво інтересів клієнта в суді. Вказане, на думку заявника, свідчить про невідповідність робіт, наданих адвокатом критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру.

Крім того, просить врахувати, що Головне управління Держпраці у Харківській області є державною установою, яка фінансується з Державного бюджету України. Стягнення заявленої позивачем суми судових витрат на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача призведе до зменшення відповідних видатків на забезпечення функціонування відповідача, чим спричинить для нього надмірний тягар, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося.

Згідно п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, докази по справі, зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.ч.1,7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Колегія суддів зазначає, що позивачем у відзиві на апеляційну скаргу зроблено заяву про понесені витрати на правову допомогу та своєчасно надано докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.08.2020 по справі № 810/3213/16.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що правова допомога ТОВ Алі-Автотранс в суді апеляційної інстанції надавалась адвокатом Рижковим І.П. на підставі договору про надання правової допомоги № 3/2020 від 12.02.2020 (т. 1 а.с. 204-206).

Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в Додатку 1 до цього Договору (п. 3.2 Договору).

У додатку № 1 до договору № 3/2020 визначено розрахунки вартості однієї години надання послуг, розрахунок вартості одного документа - 10% від розміру однієї мінімальної заробітної плати (відповідь на запит контролюючого органу, складання адвокатського запиту, складання клопотань, заяв), розрахунок вартості однієї години надання послуг розрахунок вартості одного документа - 30% від розміру однієї мінімальної заробітної плати (зокрема представництво та захист інтересів Клієнта в суді будь-якої інстанції (одна година), складання заяв по суті спору) (т. 1 а.с. 207).

Адвокатом надано позивачу послуги в межах укладеного Договору на загальну суму 7 084,50 грн, а саме:

- підготовка та подання до Другого апеляційного адміністративного суду відзиву від 09.08.2020 на апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 по справі № 520/12106/19, що включає: аналіз правових підстав оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2020, викладених в апеляційній скарзі Головного управління Держпраці у Харківській області від 24.06.2020; формування правової позиції та складання тексту відзиву на апеляційну скаргу з обґрунтуванням заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги - 4 години - 5667,60 грн;

- участь та представництво інтересів клієнта 06.10.2020 в судовому засіданні по справі № 520/12106/19 в Другому апеляційному адміністративному суді при розгляді апеляційної скарги Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 по справі № 520/12106/19 - 1 година - 1 416,90 грн, що підтверджується актом № 2 приймання-передачі наданих послуг від 07.10.2020 (т. 2 а.с. 112).

На підтвердження факту сплати гонорару за виконання робіт за договором позивачем надано платіжне доручення №73 від 12.10.2020 (т. 2 а.с. 113).

Колегія суддів зазначає, що надані докази підтверджують надання адвокатом послуги щодо складання відзиву від від 09.08.2020 на апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 по справі № 520/12106/19.

Доводи відповідача про те, що акт приймання-передачі не містить обсягу виконаних робіт на складання відзиву та розмір витрат не відповідає критеріям розумності, колегія суддів вважає помилковими, оскільки акт містить детальний опис наданої послуги. Наявний в матеріалах справи відзив є значним за обсягом сторінок (7 аркушів), не дублює зміст позову, в ньому викладено аналіз доводів апеляційної скарги та формування правової позиції по справі що розглядалась.

Отже, докази, надані до суду не свідчать про штучне збільшення обсягу витраченого часу.

Доводи відповідача про те, що послуги надані адвокатом дублюють одна одну, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки послуги, які надавались позивачу адвокатом Рижковим І.П. у суді першої інстанції відмінні від тих, які надавались в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, витрати понесені позивачем в сумі 5 667,60 грн за надання зазначених послуг адвокатом є обґрунтованими та підтверджені належними доказами, а тому підлягають стягненню на користь позивача.

Щодо витрат в розмірі 1 416,90 грн за участь адвоката в судовому засіданні 06.10.2020.

Згідно акту про надання послуг, участь адвоката у судовому засіданні 06.10.2020 зайняла 1 годину.

Разом з тим, судовим розглядом встановлено, що судове засідання 06.10.2020 тривало 23 хвилини з 10:53 до 11:16, що підтверджується протоколом судового засідання.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд ваховує критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Колегія суддів, враховуючи заяву відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, в тому числі за участь у судовому засіданні, вважає, що заявлені до відшкодування витрати на правову допомогу за участь у судовому засіданні в розмірі 1 416,90 грн. є неспівмірними із фактично наданими послугами.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції визнає надмірною суму, заявлену позивачем до відшкодування за участь адвоката Рижкова І.П. у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, та присуджує на користь позивача витрати за договором в розмірі 708,45 грн з урахуванням принципу справедливості та витраченого часу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача про розподіл судових витрат, понесених на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню та стягнення на його користь суми сплачених витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 6 376,05 грн.

Керуючись ст. ст. 252, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Алі-Автотранс про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (код ЄДРПОУ 39779919, вул. Алчевських,40,м. Харків,61002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алі-Автотранс (код ЄДРПОУ 37576776, просп. Героїв Сталінграда, 25, корпус 1, кв. 57,м. Харків,61105) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6 376 (шість тисяч триста сімдесят шість) грн. 05 коп.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Русанова В.Б. Судді Жигилій С.П. Перцова Т.С.

Повний текст додаткової постанови виготовлений 17.11.2020 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Русанової В.Б.