Постанова

від 10.11.2020 по справі 340/1948/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 340/1948/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року (головуючий суддя Жук Р.В.)

у справі № 340/1948/20

за позовом Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області

до відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_1

про визнання неправомірною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Приютівська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області звернулась до суду з позовом до відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_1 , в якому просила визнати неправомірною та скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. від 03.06.2020 у виконавчому провадженні №61421978 за невиконання рішення суду у справі №340/2558/19.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю застосування штрафу, оскільки рішення суду позивачем виконано, що підтверджується рішенням селищної ради від 08.05.2020 №630 Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки . Підставою відмови слугувало те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3520382100:02:000:9201 відсутня в Державному земельному кадастрі України, що свідчить про невідповідність місця розташування земельної ділянки схемам землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів (ст. 118 Земельного кодексу України).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції встановив, що позивач у строки, визначені відповідачем у постанові про відкриття виконавчого провадження від 02.03.2020, та з урахування строків, на які зупинялось виконавче провадження, повторно розглянув заяви осіб про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняв рішення №630 від 08.05.2020 Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність , при цьому вказане рішення по суті прийнято з інших підстав та не повторює рішення, яке визнане судом протиправним у справі №340/2558/19.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що прийняття оскаржуваної постанови від 03.06.2020 здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Законом України Про виконавче провадження . Рішення позивача від 08.05.2020 №630 Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки не свідчить про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 у справі №340/2558/19, оскільки прийняте без врахування правових висновків суду. За твердженням відповідача, сам лише факт скасування кадастрового номеру та поділу земельної ділянки в її існуючих межах та площах на менші земельні ділянки, яким присвоєно нові кадастрові номери, не може свідчити про відсутність земельної ділянки, на якій зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, відносно якої стягувач - ОСОБА_1 звернулась із заявою про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність, орієнтовною площею 2,0 га.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін як законне та обґрунтоване. Позивач зазначає, що при повторному розгляді клопотання ОСОБА_1 враховано всі обставини, які існували га момент її звернення та обставини, які змінилися на час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 .

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Представником третьої особи в судовому засіданні надані пояснення з наведенням позиції, викладеної третьою особою у відзиві на апеляційну скаргу та запереченнях на поданий позивачем відзив на апеляційну скаргу, в яких третя особа наполягає на тому, що при прийнятті рішення № 630 від 08.05.2020 селищна рада не врахувала правової оцінки, наданої судом у справі №340/2558/19, та знову допустила порушення законодавства при повторному розгляді заяв.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_1 звернулись до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області із заявами (клопотаннями) від 28.05.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0 га (кожному) для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 3520382100:02:000:9201, розташованої на території Кіровоградської області Олександрійського району Приютівської селищної ради.

За результатами розгляду цих заяв відповідачем прийнято рішення від 06.09.2019 № 370 про відмову в наданні такого дозволу із зазначенням підстави: з метою раціонального використання земельного фонду Приютівської територіальної громади та здійснення заходів щодо збільшення надходжень до місцевого бюджету.

Пунктом 8 означеного рішення рекомендовано вищезазначеним громадянам звернутися з повторним клопотанням до Приютівської селищної ради для отримання у користування земельних ділянок на умовах оренди шляхом укладення договорів оренди.

Рішення Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 06.09.2019 №370 оскаржено гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_1 в судовому порядку.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 у адміністративній справі №340/2558/19, яке набрало законної сили 08.02.2020, визнано протиправним та скасовано рішення Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області сьомого скликання від 06.09.2019 №370. Зобов`язано Приютівську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області повторно, з урахуванням висновків суду по справі, розглянути заяви (клопотання) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про надання їм кожному окремо дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею по 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 3520382100:02:000:9201, розташованої на території Кіровоградської області, Олександрійського району, Приютівської селищної ОТГ, бажане місце розташування яких зазначено на графічних матеріалах доданих до заяв (клопотань).

28.02.2020 Кіровоградським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист по адміністративній справі №340/2558/19, який пред`явлений для виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Постановою головного державного виконавця Борисенко Л.П. Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.03.2020 відкрито виконавче провадження ВП №61421978 з виконання виконавчого листа №340/2558/19 та зобов`язано боржника - Приютівської селищну раду - виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с.67).

18.03.2020 виконавче провадження зупинено до перегляду апеляційною інстанцією рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 у справі №340/2558/19.

08.05.2020 Приютівська селищна рада подала державному виконавцю заяви про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.9 ст.39 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення, у яких повідомила, що на виконання рішення суду заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 повторно розглянуті та прийнято рішення від 08.05.2020 № 630, яким відмолено у задоволенні заяви у зв`язку з тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 3520382100:02:000:9201, за рахунок якої заявники мали намір отримати у власність 2 га, відсутня в Державному земельному кадастрі.

03.06.2020 головним державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу, якою на підставі статей 63, 75 Закону України Про виконавче провадження за невиконання боржником без поважних причин рішення суду накладено на боржника - Приютівську селищну раду штраф у розмірі 5100 грн., зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено його про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (а.с.10).

Як зазначено у постанові головного державного виконавця від 03.06.2020, бажане місце розташування земельної ділянки, зазначеної у графічних матеріалах, доданих до заяви ОСОБА_1 вказано на земельній ділянці з кадастровим номером 3520382100:02:000:9201 та в зв`язку з поділом якої бажане місце розташування графічно відображається на земельній ділянці з кадастровим номером 3520382100:02:000:9220 (земельна ділянка після поділу).

Графічні матеріали (викопіювання), на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, роздруковані із Публічної кадастрової карти України, інформація в якій створена належним суб`єктом, є належним документом із відображенням інформації, яка дає можливість ідентифікувати бажану земельну ділянку на місцевості, та містить прив`язку земельної ділянки до відповідного населеного пункту.

Ні місце розташування, ні зовнішні межі, ні сукупна площа землі, який був присвоєний кадастровий номер 3520382100:02:000:9201, в результаті її поділу не змінились.

Посилаючись на вказані обставини, головний державний виконавець зробив висновок, що сам лише факт скасування кадастрового номеру та поділу земельної ділянки в її існуючих межах та площах на менші земельні ділянки, яким присвоєно нові кадастрові номери не може свідчити про відсутність земельної ділянки, на якій зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, відносно якої стягувач звернувся із заявою (клопотанням) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення у власність орієнтовною площею 2,00 га. Всупереч висновкам суду та фактичним обставинам справи боржник розглянув повторно заяву та відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, що свідчить про невиконання без поважних причин боржником рішення суду.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваної постанови головного державного виконавця.

Частиною 1 статті 13 Закону України Про виконавче провадження визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.5, ч.6 ст.26 цього Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону України Про виконавче провадження .

За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч.1 ст.63 Закону).

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.63 Закону).

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником (ч.3 ст.63 Закону).

Відповідно до ч.1ст.75 Закону України Про виконавче провадження у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Виходячи з наведених правових норм, суд першої інстанції вірно зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

В спірному випадку факт невиконання боржником рішення суду без поважних причин головний державний виконавець пов`язує з тим, що при повторному розгляді заяв про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо визначених заявниками земельних ділянок боржником не враховано висновки суду у рішенні по справі №340/2558/19.

Як встановлено вище, Приютівська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області рішенням від 06.09.2019 № 370 відмовила у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, в т.ч. ОСОБА_1 , та порекомендувала заявникам звернутись повторно для отримання у користування земельних ділянок на умовах оренди шляхом укладання договорів оренди.

Кіровоградський окружний адміністративний суд, вирішуючи спір у справі №340/2558/19, дійшов висновку про протиправність такого рішення з огляду на положення ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, якою встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою про відведення земельної ділянки у власність. Так, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Виходячи з встановлених обставин справи, суд у справі №340/2558/19 зазначив, що Приютівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області не дотримано вимог наведених норм, селищна рада, відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, діяла не у межах і не у спосіб, визначений Земельним кодексом України.

Також суд дійшов висновку, що позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права, встановлені судом обставини справи і наведені норми чинного законодавства свідчать, що відповідачем при прийнятті спірного рішення не враховано всіх обставин, що мають значення для прийняття правомірного рішення.

Крім того, суд звернув увагу селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області на те, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч.1 ст. 79-1 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про Державний земельний кадастр державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно цієї ж статті державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про Державний земельний кадастр державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення).

Відповідно до ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень засадами державної реєстрації прав є: обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Водночас, суд наголосив, що при повторному розгляді заяв позивачів відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяви позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.

Зважаючи на вказані висновки, суд прийняв рішення про необхідність повторного розгляду заяв про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, з урахуванням висновків суду по справі.

Дослідивши прийняте Приютівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області за результатами повторного розгляду заяв рішення від 08.05.2020 № 630 про відмову в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд першої інстанції вірно встановив, що зазначене рішення не містить мотивів відмови, що були зазначені у рішенні Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 06.09.2019 № 370.

Наведені Приютівською селищною радою обставини та подані державному виконавцю на їх підтвердження документи свідчать, що підставою відмови в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, в т.ч. ОСОБА_1 , стала відсутність земельної ділянки з кадастровим номером 3520382100:02:000:9201 в Державному земельному кадастрі України - визначений селищною радою факт невідповідності бажаного місця розташування земельної ділянки схемам землеустрою та проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів.

Виходячи з вищенаведеного, а також приймаючи до уваги, що резолютивна частини рішення суду від 08.01.2020 у справі №340/2558/19 не зобов`язує Приютівську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області прийняти позитивне рішення або будь-яке інше конкретне рішення на користь позивачів, в т.ч. ОСОБА_1 , висновок головного державного виконавця про невиконання боржником Приютівською селищною радою рішення суду у справі №340/2558/19 не може вважатися вірним.

Крім того, з приводу викладених в оскаржуваній постанові головного державного виконавця про накладення штрафу від 03.06.2020 доводів по суті прийнятого Приютівською селищною радою рішення від 08.05.2020 № 630 апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що норми Закону України Про виконавче провадження не наділяють державного виконавця повноваженнями щодо оцінки дій боржника із застосування норм матеріального права при виконанні судового рішення, здійснення яких законодавчо віднесено до повноважень відповідного органу.

Апеляційний суд зазначає, що оцінка правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень відноситься безпосередньо до повноважень суду і може бути надана судом у визначеному процесуальним законом порядку.

Отже, встановлені у справі обставини свідчать, що постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. від 03.06.2020 ВП №61421978 є протиправною, підлягає виконанню.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі № 340/1948/20 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко