Постанова

від 16.11.2020 по справі 280/6556/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/6556/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі №280/6556/19 за позовом приватного підприємства Борисфен-2000 до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Борисфен-2000 звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2-4 припису від 10.12.2019 № 07/28/2019, складеного відповідачем на підставі акту перевірки № 288/558/07.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вимоги припису щодо оформлення підприємством земле та лісовпорядної документації є протиправними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями щодо державного нагляду (контролю) у сфері земельного законодавства. Також вимоги щодо оформлення права власності на земельну ділянку та нерухоме майно можуть бути застосовані лише до власника земельної ділянки та нерухомого майна, який суб`єктом перевірки не є. Щодо дотримання підприємством вимог Лісового кодексу України позивач здійснює господарську діяльність, пов`язану із промисловим виловом риби у рибогосподарських об`єктах України. Вид діяльності позивача не передбачає ведення лісового господарства та розроблення відповідного проекту лісовпорядкування.

Щодо первинного та поточного обліку кількості, типу, складу відходів, пакувальних матеріалів та тари, що утворюються, збираються, зберігаються, обробляються, утилізуються, тощо ПП Борисфен 2000 , ведення форми 1 ВТ та статистичної звітності щодо утворення та поводження з відходами № 1 відходи (річна), позивач зазначає, що згідно розділу А.3 Державного класифікатора України. Класифікатора відходів ДК 005-96 відходи добування риби та продуктів рибальства включено до групи 05.0 КВЕД. До групи 05 належать такі класифікаційні угруповання: відходи добування риби та продуктів рибальства інших (050); послуги спеціалізовані щодо поводження з відходами добування риби та продуктів рибальства інших, які надаються за місцем утворення відходів (0509). У процесі діяльності ПП Борисфнен 2000 відходи, віднесені до груп 050, 0509 ДК 005-96, не утворюються, адже підприємство не здійснює переробку водних біоресурсів.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2020 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Запорізькій області № 07/28/2019 від 10.12.2020.

Суд встановив, що на земельній ділянці у АДРЕСА_1, ПП Борисфен 2000 для здійснення господарської діяльності орендує згідно цивільно-правового договору нежитлове приміщення, яке належить третій особі, а не земельну ділянку, тобто позивач не є особою, до якої можуть бути застосовані вимоги щодо оформлення права власності на земельну ділянку та нерухоме майно. Також суд визнав вірними доводи позивача про відсутність у відповідача повноважень вимагати врегулювання питань щодо приведення у відповідність до вимог земельного законодавства зазначеної відповідачем земельної ділянки.

Щодо пунктів 2-4 припису суд першої інстанції дійшов висновку про їх передчасність з огляду на те, що порушення, зазначені у цих пунктах припису, мали б місце, якби на момент проведення перевірки відходи були б виявлені.

Пункт 3 припису носить загальний характер із запобіжними заходами на майбутнє та не містить чіткого викладення виявлених порушень ПП Борисфен 2000 норм природоохоронного законодавства і загальний характер не дозволяє встановити, які саме порушення у ньому відповідач намагався відобразити.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повністю. Апеляційна скарга фактично мотивована незгодою з висновками суду першої інстанції. Відповідач зазначає, що виходячи із законодавчо встановленої компетенції Державна екологічна інспекція у Запорізькій області наділена повноваженнями для здійснення нагляду (контролю) у сфері охорони земель в частині перевірки наявності державної реєстрації прав на земельну ділянку. Посадові особи Інспекції під час проведення заходу державного нагляду (контролю) зобов`язані досліджувати питання державної реєстрації прав на земельні ділянки та дотримання суб`єктом господарювання вимог статей 125, 126 ЗК України та ч.3 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Факт порушення позивачем природоохоронного законодавства встановлений Інспекцією в ході проведення перевірки із дотриманням вимог законодавства, що відповідає повноваженням Інспекції, позивачем не спростовується. Аргументи позивача та висновки суду першої інстанції є необґрунтованими, факт порушення оскаржуваними приписами прав відповідачем не доведено.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП Борисфен-2000 зареєстровано як юридична особа 29.08.2001, основним видом діяльності позивача є прісноводне рибальство - Код КВЕД 03.12.

Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області у період з 25.11.2019 по 06.12.2019 проведено планову перевірку щодо додержання вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ПП Борисфен-2000 , за результатами якої складений акт № 288/558/07.

Перевіркою встановлено порушення ст.125, ч.1-3, 5 ст.126 ЗК України, ч.4, ч.5 ст.48, ч.5 Прикінцевих положень ЛК України, суть якого полягає в тому, що ПП Борисфен-2000 здійснює господарську діяльність на земельній ділянці на підставі таких документів: договір від 02.01.2019, укладений між фізичною особою ОСОБА_1 та ПП Борисфен-2000 на оренду нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Документи, що посвідчують державну реєстрацію права власності чи користування земельною ділянкою в с.Світанок ПП Борисфен-2000 не надані.

Також встановлено, що діяльність ПП Борисфен-2000 призводить до утворення комунальних (побутових) відходів, які передаються КП Благводсервіс Широківської громади відповідно до договору про надання послуг з вивезення побутових відходів № 49/2019 від 01.07.2019. Підприємством не ведеться первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозіться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, за встановленою формою № 1-ВТ, а також не подається статистична звітність щодо утворення та поводження з відходами № 1 відходи (річна). На підприємстві не призначено відповідальних осіб у сфері поводження з відходами. Наведе в сукупності визначено як порушення підприємством п. г , ї , й ч.1, ч.2 ст.17 Закону України Про відходи ; пп.1.4 п.1 Інструкції, затвердженої наказом Мінприроди № 342; Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 118, абз.4 п.5 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 2034.

10.12.2019 посадовими особами Державної екологічної інспекції у Запорізькій області директору ПП Борисфен-2000 винесений припис № 07/28/2019, яким зобов`язано:

п. 1 - усунути порушення вимог земельного законодавства: привести у відповідність згідно вимог чинного законодавства документи, що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельною ділянкою, що знаходиться у користуванні ПП Борисфен-2000 , розташованою: Запорізька область, Запорізький район, с. Світанок, термін виконання 08.01.2020;

п. 2 - організувати на ПП Борисфен-2000 ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів та пакувальних матеріалів і тари, що утворюються, збираються, зберігаються обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються за встановленою формою 1-ВТ; термін виконання 10.01.2020;

п. 3 - призначити відповідальних осіб у сфері поводження з відходами; термін виконання 10.01.2020;

п. 4 - подати статистичну звітність за формою № 1- відходи (річна) до органу державної статистики за місцем здійснення господарської діяльності ПП Борисфен-2000 ; термін виконання згідно чинного законодавства;

п.5 - промаркувати бірками встановленого зразка промислові знаряддя лову; термін виконання 10.01.2020.

Не погодившись з пунктами 1, 2-4 припису, позивач звернувся з даним позовом до суду.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

Висновки суду першої інстанції про відсутність у відповідача відповідних повноважень щодо державного нагляду (контролю) у сфері земельного законодавства суд апеляційної інстанції вважає помилковими.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) встановлено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V.

За визначенням, наведеним у ст.1 вказаного Закону № 877-V, діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

За приписами ч.1 ст.3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 877-V виключно законами встановлюються, зокрема,: - органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; - види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); - спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За визначенням у ч.8 ст.7 Закону №877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначено Законом України №1264-ХІІ від 25.06.1991 Про охорону навколишнього природного середовища .

Відповідно до ст.16 Закону №1264-ХІІ управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, стратегічної екологічної оцінки, оцінки впливу на довкілля, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.

Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Відповідно до ст.35 вказаного Закону державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, та іншими спеціально уповноваженими державними органами.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони республіки, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст.20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища № 1264-XII від 25.06.1991 до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема,:

організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про використання та охорону земель; про поводження з відходами (п. а ч.1. ст.20-2 Закону);

надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, та здійснення контролю за їх виконанням (п. е ч.1. ст.20-2 Закону).

Статтею 14-2 Земельного кодексу України встановлено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у галузі земельних відносин, належить здійснення державного контролю за додержанням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами вимог законодавства про використання та охорону земель.

Статтею 5 Закону України Про охорону земель визначено органи, які здійснюють регулювання в галузі охорони земель, серед яких - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із забезпечення нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.17-1 Закону України Про охорону земель до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із забезпечення нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища належать, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про використання та охорону земель.

Відповідно до ч.2 ст.5 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п.3 цього Положення основними завданнями Держекоінспекції є, зокрема, реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 22.11.2018 № 249, Державна екологічна інспекція у Запорізькій області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України.

Виходячи з наведених вище правових норм в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає вірним доводи відповідача щодо наділення його повноваженнями здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами незалежно від форми власності і господарювання вимог законодавства про використання та охорону земель, зокрема, в частині виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок, додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель, а також надання обов`язкових до виконання приписів.

Реалізація функцій територіального органу Держекоінспекції стосовно здійснення нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства щодо виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування земельних ділянок та додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель забезпечується шляхом надання територіальному органу Держекоінспекції документів, що підтверджують законність використання земельних ділянок.

По суті складеного відповідачем припису суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваного пункту №1 припису№ 07/28/2019.

Означеним пунктом припису зобов`язано позивача усунути порушення вимог земельного законодавства, а саме: оформити документи на земельну ділянку - привести у відповідність згідно вимог чинного законодавства документи, що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельною ділянкою, що знаходиться у користуванні ПП Борисфен-2000 , розташованою: Запорізька область, Запорізький район, с. Світанок.

Суд першої інстанції вірно встановив, що ПП Борисфен 2000 на земельній ділянці у АДРЕСА_1 , для здійснення господарської діяльності орендує нежитлове приміщення насосної станції, що знаходиться в будинку під АДРЕСА_1 , згідно укладеному з гр. ОСОБА_1 договору оренди нежитлового приміщення від 02.01.2019.

Відповідно до п.5 цього договору нежитлове приміщення передається орендарю з метою розміщення там приймального пункту і здійснення підприємницької діяльності відповідно до статутних завдань орендаря.

Правовідносини щодо земельної ділянки, в тому числі, на якій розташоване орендоване позивачем нерухоме майно, між позивачем та його орендодавцем (власником нерухомості) означеним договором оренди нежитлового приміщення не визначені.

За встановлених у справі обставин позивач в силу закону в будь-якому випадку не набуває статусу власника земельної ділянки, в тому числі, земельної ділянки, на якій розташоване орендоване ним нерухоме майно, тому на нього не може бути покладених обов`язок привести у відповідність, згідно вимог чинного законодавства, документи, що посвідчують право власності зазначеної в оскаржуваному приписі земельної ділянки.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що вимоги щодо оформлення права власності на земельну ділянку та нерухоме майно відповідно до ст. 125 та 126 Земельного Кодексу України можуть бути застосовані лише до власника земельної ділянки чи нерухомого майна, який в спірному випадку суб`єктом перевірки не являється.

Щодо оформлення права користування земельною ділянкою за загальним правилом ст.796 ЦК України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.

Жодна норма діючого законодавства не вимагає від орендаря нерухомого майна окремого оформлення земельних відносин з власником такого нерухомого майна.

Виходячи з вищенаведеного, відсутність документів, що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельною ділянкою, що використовується ПП Борисфен-2000 та знаходиться на території с. Світанок Запорізького району Запорізької області, не є свідченням порушення позивачем норм земельного законодавства.

Стосовно посилання відповідача на порушення підприємством Лісового кодексу України, судом апеляційної інстанції встановлено, що основним видом діяльності позивача є прісноводне рибальство - Код КВЕД 03.12, що не передбачає ведення лісового господарства та розроблення відповідного проекту лісовпорядкування.

Виходячи з вищенаведеного, п.1 припису від 10.12.2019 № 07/28/2019 є протиправним.

Стосовно питання правомірності пунктів 2-4 означеного припису суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відносини, пов`язані з утворенням, збиранням і заготівлею, сортуванням, перевезенням, зберіганням, обробленням (переробленням), утилізацією, видаленням, знешкодженням та захороненням відходів, що утворюються в Україні, перевозяться через її територію, вивозяться з неї, а також з перевезенням, обробленням та утилізацією відходів, що ввозяться в Україну як вторинна сировина регулюються Законом України від 5 березня 1998 року №187/98-ВР Про відходи .

Статтею 17 Закону №187/98-ВР встановлені обов`язки суб`єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами.

В спірному випадку вимоги вказаних пунктів припису від 10.12.2019 обумовлені встановленим в ході перевірки фактом, що діяльність підприємства призводить до утворення комунальних (побутових) відходів. Підприємством не ведеться первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозіться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, за встановленою формою № 1-ВТ, а також не подається статистична звітність щодо утворення та поводження з відходами № 1 відходи (річна).

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, посилається на те, що у процесі діяльності ПП Борисфен-2000 відходи, віднесені до груп 050, 0509 ДК 005-96 не утворюються, адже підприємство не здійснює переробку водних біоресурсів, не годує рибу, не промиває та не очищує її, не допускає псування (бракування) водних біоресурсів, зразки продукції відповідають нормам радіаційного забруднення.

Втім, встановлений відповідачем факт утворення підприємством побутових відходів позивачем не спростовується, отже позивач є виробником відходів в розумінні Закону України Про відходи .

Відповідно до визначення у ст.1 цього Закону відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;

побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення;

виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів.

Відповідно до положень частини 1 статті 17 Закону України Про відходи суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, крім іншого, зобов`язані:

- на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку (п. г );

- надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов`язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи (п. ї );

- призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами (п. й ).

При цьому наведені норми, на які посилається відповідач, не містять жодних виключень щодо їх застосування в залежності від форми власності, виду діяльності суб`єкта господарювання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 №2034 затверджений Порядок ведення державного обліку та паспортизації відходів, згідно з пунктом 1 якого цей Порядок встановлює єдині правила ведення державного обліку та паспортизації відходів, дія яких поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, діяльність яких пов`язана з утворенням відходів та здійсненням операцій поводження з ними (далі - підприємства).

Відповідно до п.4 Порядку № 2034 первинний облік відходів ведуть підприємства відповідно до типових форм первинної облікової документації (картки, журнали, анкети) з використанням технологічної, нормативно-технічної, планово-економічної, бухгалтерської та іншої документації.

Відомості для первинного обліку відходів, що заносяться до зазначених документів, обумовлюються системою показників, необхідних для заповнення форм державної статистичної звітності та ведення паспорта відходів.

Типові форми первинної облікової документації про відходи згідно з державним класифікатором ДК 010-98 "Класифікатор управлінської документації" та інструкції щодо їх заповнення розробляються Міндовкіллям за участю Держпідприємництва інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади, погоджуються з МОЗ і затверджуються спільним наказом Держстату та Міндовкілля.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07.07.2008 № 342, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.09.2008 за N 824/15515, відповідно до статей 5, 17, 26 Закону України Про відходи , статті 14 Закону України Про державну статистику , пункту 4 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.99 № 2034, та з метою створення єдиної інформаційної основи для обліку у сфері поводження з відходами, раціонального використання ресурсів та запобігання негативному впливу відходів на довкілля і здоров`я населення затверджено типову форму первинної облікової документації № 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" та Інструкцію щодо заповнення типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари".

Пунктом 3 наказу № 342 встановлено, що первинний облік за типовою формою та Інструкцією, затвердженими цим наказом, здійснюється юридичними особами всіх форм власності, видів економічної діяльності та організаційно-правових форм господарювання, фізичними особами-підприємцями, у діяльності яких утворюються відходи та використовуються пакувальні матеріали й тара.

Відповідно до абз.4 п.5 Порядку № 2034 державна статистична звітність про відходи ведеться за встановленими уніфікованими формами відповідно до державного класифікатора ДК 010-98 "Класифікатор управлінської документації", ДК 005-96 "Класифікатор відходів" та номенклатурою відходів.

Форми державної статистичної звітності про відходи та інструкції щодо порядку складання цих форм розробляються та затверджуються Держстатом за погодженням з Міндовкіллям.

Державна статистична звітність про небезпечні відходиведеться за окремою формою. Реєстр звітних статистичних одиниць, що повинні складати звіти про небезпечні відходи, формується органами державної статистики за поданням Міндовкілля.

Підприємства заповнюють форми державної статистичної звітності на підставі документів первинного обліку і подають їх в установленому порядку територіальним органам державної статистики.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм, незалежно від специфіки підприємства та розміру загального показника утворення відходів підприємства мають вести облік відходів та пакувальних матеріалів і тари (Форма первинної облікової документації №1 - ВТ) та подавати статистичну звітність по відходам №1 - відходи (річна).

Суд першої інстанції вірно встановив, що суб`єкт господарської діяльності зобов`язаний вести облік кількості, типу і складу відходів, вживати заходи для збирання, зберігання, видалення та утилізації відходів відповідно до вимог екологічної безпеки, надавати відповідним уповноваженим органам інформацію про всі види відходів, що утворюються при здійсненні господарської діяльності, розробляти спеціальні паспорти на відходи, що утворюються при здійсненні господарської діяльності, подавати статистичну звітність щодо поводження з відходами, вести реєстр об`єктів утворення, оброблення, і утилізації всіх видів відходів, що утворюються при здійсненні господарської діяльності тощо.

Разом з тим, висновок суду першої інстанції про передчасність пунктів 2-4 припису від 10.12.2019 є помилковим, адже, як встановлено вище, в ході перевірки відповідачем виявлено, позивачем не спростовано, що у процесі діяльності ПП Борисфен-2000 утворюються побутові відходи, тому правові підстави для визнанні пунктів 2-4 оскаржуваного припису протиправними та скасування відсутні.

Також апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи припис від 10.12.2019 № 07/28/2019, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки питання правомірності п.5 означеного припису не є предметом спору у цій справі. Жодні обставини, які б свідчили про протиправність вказаного пункту припису, позивачем не наведені, із наявних в матеріалах справи доказів не вбачаються.

З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, що призвело до помилкового висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 травня 2020 року у справі № 280/6556/19 скасувати, прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 припису Державної екологічної інспекції у Запорізькій області № 07/28/2019 від 10.12.2019.

В решті позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко