Постанова
від 17.11.2020 по справі 420/1690/20
П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1690/20

Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.

Місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук`янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліон 88" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліон 88" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2020 року ТОВ "Ліон 88" звернулося до адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товару UA500020/2020/000015/2 від 13.02.2020 року;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного значення № UA500020/2020/00045.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що митним органом без належного обґрунтування, із формальних підстав відмовив у митному оформленні товару з підстав розбіжності у розмірі митної вартості що була фактично сплачена. Позивач зазначає, що митниця в оскаржуваних рішеннях не навела достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При цьому, митниця не безпідставно не прийняла до уваги умови наданих до оформлення контрактів, за якими позивач купував товар.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ТОВ "Ліон 88" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року, як таке, що постановлене при неправильному застосуванню судом першої інстанції норм матеріального права внаслідок неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що ТОВ "Ліон 88" надало до митниці повний пакет документів, передбачений частиною другою статті 53 МК Україна на підтвердження повноти і достовірності заявленої позивачем митної вартості товару за основним методом і які є достатніми для визначення митної вартості за договором. Апелянт вважає, що відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, а тому наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Ліон 88" зареєстровано юридичним департаментом Одеської міської ради 01.12.2015 року, основний код (КВЕД) діяльності 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.

16 жовтня 2019 року між ТОВ "Ліон 88" та компанією NINGBO BATTERY & ELECTRICAL APPLIANCE І/Е CO., LTD (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 2, за умовами якого Покупець купив, а Продавець продав Товари згідно з виставленими інвойсами, зокрема на умовах поставки CFR-Одеса.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту № 2 NINGBO BATTERY & ELECTRICAL APPLIANCE I/E CO., LTD поставило ТОВ "Ліон 88" товар, перелік якого відображено в інвойсі № TTN194999 від 06.12.2019 року.

Після прибуття товару до Одеського морського порту, ТОВ "Ліон 88" подано до Одеської митниці ДМС України декларацію № UA500020/2020/204400 та інші документи (пакувальний лист, інвойс, коносамент, навантажувальний документ, декларацію про походження Товару, банківський платіжний документ, контракт, довіреність, документ про зважування, копію митної декларації країни відправника) з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару.

На підтвердження вартості товару зокрема були надані: контракт № 2 від 16.102.2019 року; прайс-лист від 16.10.2019 року; митна декларація № UA500020/2020/204400; декларацію країни відправлення за № 310120190516015075 від 31.12.2019 року; сертифікат про походження Товару № СІ97111529320311; пакувальний лист № TTN194684 від 06.12.2019 року; інвойс № TTN194684 від 19.11.2019 року; коносамент за № 143989323111; калькуляцію вартості батарейок від 19.11.2019 року; платіжні доручення № 5 від 24.10.2019 року, та за № 9 від 20.01.2020 року.

Під час здійснення митного контролю товарів за митною декларацією МД № UA500020/2020/204298 від 13.02.2020 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення, митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; і у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МК України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також, митним органом під час митного контролю товарів за митною декларацією МД № UA500020/2020/204298 від 13.02.2020 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані ТОВ "Ліон 88" документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до пункту 2 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах CFR Одеса, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

3) в копії митної декларації країни відправлення від 31.12.2019 № 310120190516015075 зазначено реквізит коносаменту EGLV143989323111С, якій до митного оформлення не надавався.

13 лютого 2020 року TOB Т "Ліон 88" надіслано митниці прайс-лист від 16.10.2019 б/н, калькуляцію від 19.11.2019 б/н та лист від 13.02.2020 № 2 яким повідомлено, що страхування товару не здійснювалось та інших додаткових документів протягом 10 днів немає можливості.

При розгляді додаткових документів митним органом було встановлено, що в калькуляції дата Контракту відмінна від дати поданого до митного оформлення. Також, калькуляція містить посилання на комерційний інвойс № TTN194999, але до митного оформлення надано інвойс № TTN194999 від 06.12.2019 року, якого на момент складання калькуляції не існувало. Крім того, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених в частинах другій-четвертій статті 54 МК України.

Рішенням Одеської митниці № UA500020/2020/000015/2 від 13.02.2020 року митну вартість імпортованих товарів скориговано за резервним методом та визначено митну вартість товару на рівні 5,61-5,62 доларів США за 1 кілограм нетто товарів.

Коригування митної вартості товару стало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00045.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції погодився з доводами митного органу, що надані позивачем разом з митною декларацією МД № UА500020/2020/202776 від 31.01.2020 року документи містили розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, то зазначені обставини були належною підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, в тому числі щодо проведення митного оформлення та методів визначення митної вартості товарів врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі - МК УКраїни).

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

При цьому, пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 МК України.

Відповідно до положень частини першої статті 58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. При цьому основний метод не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За правилами частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Зі змісту статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондує й положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Водночас частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття рішення про коригування вартості товару, на думку митного органу, є:

- не зазначення в заявленій ціні за Товар витрат по пакуванню, робіт по пакуванню Товару;

- не зазначення, чи включено в загальну ціну Товару витрати по страхуванню Товару;

- в калькуляції вартості Товару дата Контракту відмінна від дати поданого до митного оформлення;

- калькуляція містить посилання на комерційний інвойс № TTN194999, але до митного оформлення надано інвойс № TTN194999 від 06.12.2019 року, якого на момент складання калькуляції не існувало.

Надаючи правову оцінку зазначеним твердженням суб`єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.

Щодо твердження митного органу про не зазначення в заявленій ціні за Товар витрат по пакуванню, робіт по пакуванню Товару.

Згідно з підпункту 5.1 пункту 5 зовнішньоекономічного контракту № 2 від 16.10.2019 року укладеного між ТОВ "Ліон 88" (Покупець) та компанією NINGBO BATTERY & ELECTRICAL APPLIANCE І/Е CO., LTD (Продавець), всі товари поставляться Продавцем в стандартній експортній упаковці, що забезпечує безпеку і збереження вантажу при навантажені, розвантажені і транспортуванні.

З наданого TOB "Ліон 88" до митного органу прайс-листа від 16.10.2019 року б/н вбачається, що Продавцем визначений прейскурант товару у конкретних числових значеннях по всім конкретним позиціям товару, і в калькуляції вартості батарейок від 19.11.2019 року, зробленої для рахунку-фактури (інвойсу) № TTN194684 від 19.11.2019 року відповідно до договору (контракту) № 2 від 16.10.2019 року і для рахунку-фактури (інвойсу) № TTN194999 від 06.12.2019 року відповідно до договору(контракту) № 2 від 16.10.2019 року чітко відображено всю вартість товару по всім конкретним позиціям товару, прямо зазначено, що ціна товару включає в себе ціну за пакування товару.

Наведене повністю спростовують твердження митниці про не зазначення позивачем в заявленій ціні за Товар витрат по пакуванню та робіт по пакуванню Товару. Ціна товару, що був предметом поставки, вже включає в себе вартість упаковки, а тому за правилами частини десятої статті 58 МК України ця складова не підлягає додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та вона не може вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

Щодо доводів митного органу про відсутність доказів щодо страхування Товару то слід зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що Товар, які було поставлено на виконання умов контракту № 2 від 16.11.20119 року та за митним оформленням (випуском) якої звернувся позивач поставлялися за базисом поставкиОдеса (Інкотермс 2010).

Відповідно до змісту "Інкотермс 2010" Правил ІСС для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі, CFR (cost and Freight) - "Вартість і фрахт" означає, що продавець поставляє товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар. При цьому продавець зобов`язаний укласти договір та оплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення.

Враховуючи вказані положення, у розумінні "Інкотермс 2010" термін "Фрахт" включає в себе всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати по навантаженню товару на борт судна та будь-які збори в зв`язку з вивантаженням товару у порту призначення, які за умовами договору покладаються на продавця. Базис поставки не зобов`язує жодну із сторін здійснювати страхування товару, що поставляється від ризику випадкового знищення чи загибелі.

Отже, умови поставки за базисом CFR не передбачають обов`язку страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення.

Листом від 13.02.2020р. № 2 позивач повідомив митний орган, що страхування вантажу не здійснювалось (а.с.66).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.02.2018 по справі № 803/1112/17 (№К/9901/1233/17), якщо за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.

Оскільки відповідачем обставин понесення ТОВ "Ліон 88" витрат на страхування товару не доведено, відсутні правові підстави для включення такого виду витрат до митної вартості.

Що стосується доводів митниці, що в копії митної декларації країни відправлення від 31.12.2019 № 310120190516015075 зазначено реквізит коносаменту EGLV143989323111С, який до митного оформлення не надавався, а надана позивачем до митниці калькуляція містить посилання на комерційний інвойс № TTN194999 від 06.12.2019 року, але до митного оформлення надано інвойс № TTN194999 від 06.12.2019 року, якого на момент складання калькуляції не існувало, то колегія суддів вважає наступне.

Згідно з положеннями статті 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, якій подається митному органу у випадку, якщо документи, зазначені в частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Отже, копія митної декларації країни відправлення у даному випадку не є тим документом, якій спростовують заявлену декларантом митну вартість товарів за першим методом.

Доводи митниці про те, що до митного оформлення надано інвойс № TTN194999 від 06.12.2019 року, якого на момент складання калькуляції не існувало є безпідставними, оскільки такі розбіжності не свідчать про невірні числові значення складових митної вартості товарів та не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Таким чином, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч КАС України митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Ураховуючи те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і що судом порушено норми матеріального права невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, суд апеляційної інстанції, відповідно до статті 317 КАС України, скасовує рішення суду першої інстанції з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позову.

У відповідності до приписів статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 10510 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліон 88" - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року - скасувати, та прийняти по справі нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліон 88" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати, прийняті Одеською митницею Держмитслужби:

- рішення про коригування митної вартості товару UA500020/2020/000015/2 від 13.02.2020 року за митною декларацією UA500020/2020/204298 від 13.02.2020 року;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного значення № UA500020/2020/00045.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип 21-а, код ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліон 88" (65026, м. Одеса, вул. Буніна 16А, код ЄДРПОУ 40149420) сплачений судовий збір у загальному розмірі 10510 (десять тисяч п`ятсот десять) гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 17 листопада 2020 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова

СудП'ятий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення17.11.2020
Оприлюднено20.11.2020
Номер документу92929341
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —420/1690/20

Ухвала від 10.02.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Постанова від 17.11.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Лук'янчук О.В.

Ухвала від 24.09.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Лук'янчук О.В.

Ухвала від 27.08.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Лук'янчук О.В.

Рішення від 04.05.2020

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Токмілова Л.М.

Ухвала від 04.03.2020

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Токмілова Л.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні