Постанова

від 11.11.2020 по справі 640/21528/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21528/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Шейко Т.І. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО ГРУП" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО ГРУП" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛКО ГРУП" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №2761 від 04 листопада 2019 року "Про проведення фактичних перевірок" в частині перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО ГРУП" за адресою: м. Київ, вулиця Екскаваторна, 35.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2020 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не подавав відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Головне управління Державної податкової служби в м. Києві отримало лист від Державної податкової служби України від 30 жовтня 2019 року №4039/7/99-00-04-01-02-17, в якому зазначено, що "Державною податковою службою України здійснено аналіз наявної інформації щодо обсягів придбання та реалізації підакцизних товарів у оптових мережах та встановлено, що TOB "ЛКО ГРУП" (код 40762306) протягом 2019 року здійснювано закупівлю великих обсягів алкогольної продукції з метою подальшої її реалізації. Але, відповідно до поданої звітності, у суб`єкта господарювання станом на 01.10.2019 обліковуються значні обсяги алкогольної продукції (у тому числі пива, лікеро-горілчаної продукції). Крім цього, за наявною інформацією, суб`єктом господарювання надаються послуги по зберіганню алкогольних напоїв, які належать іншим підприємствам, діяльність яких пов`язана з оптовим продажем підакцизних товарів.

З метою недопущення порушень у сфері обігу підакцизних товарів, запобігання незаконному обігу алкогольної продукції, упередження можливих втрат бюджету по сплаті акцизного податку, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, зобов`язую вжити заходів щодо проведення фактичної перевірки TOB "ЛКО ГРУП" (код 40762306)".

Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві з метою перевірки дотримання вимог чинного законодавства яке регулює обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних та тютюнових виробів та з метою запобігання незаконному обігу підакцизних товарів та упередження можливих втрат бюджету по сплаті акцизного податку здійснюється відпрацювання суб`єктів господарювання, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5, пункту 80.2 статті 80 ПК України, Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" наказом Головного управління державної податкової служби України у м. Києві від 04 листопада 2019 року №2761 призначено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО ГРУП".

У відповідності до вищевказаного наказу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, були видані направлення від 05 листопада 2019 року №1671 /26-15-32-01 та №1693/26-15-32-01.

До проведення фактичної перевірки працівників Головного управління Державної податкової служби у м. Києві не було допущено, що підтверджується складеним актом відмови від допуску до перевірки від 05 листопада 2019 року №59/26-15-32-01-10.

За адресою: м. Київ, вул. Екскаваторна 35, особа за дорученням ОСОБА_1 після ознайомлення з наказом та направленням на перевірку розписався в направленнях та отримав копію наказу, але відмовив у допуску до проведення фактичної перевірки та наданні дозвільних документів на здійснення господарської діяльності, у зв`язку з тим, що "наказ не відповідає чинному законодавству".

Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з п.п. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення та запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За визначенням пункту 75.1.3 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пункту 80.2.5 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Колегія суддів зауважує, що для застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України у якості підстави для проведення фактичної перевірки, необхідною умовою є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, що не залежить від суб`єкта, який надав відповідну інформацію.

В матеріалах справи наявна доповідна записка в.о. директора Департаменту адміністрування податків Державної податкової служби України від 30 жовтня 2019 року №4039/7/99-00-04-01-02-17, що в свою чергу підтверджує наявність достатньої умови для проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі №819/844/16.

В наказі від 04 листопада 2019 року №2761 визначено, що "період діяльності, що перевіряється: згідно статті 102 Податкового кодексу України".

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу).

Отже, в оскаржуваному наказі період діяльності, який буде перевірятися визначений, що підтверджується матеріалами справи, а тому не порушує право позивача на відчуття правової невизначеності при здійсненні відповідачем податкового контролю відносно нього.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів приходить до висновку, що Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві було прийнято правомірний наказ від 04 листопада 2019 року №2761.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО ГРУП" - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Ганечко О.М.

Повний текст постанови виготовлено 16.11.2020.