Постанова

від 16.11.2020 по справі 320/4601/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4601/19 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю РС ТЕХНОЛОГІЇ ГРУП на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю РС ТЕХНОЛОГІЇ ГРУП до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ РС ТЕХНОЛОГІЇ ГРУП звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ РС ТЕХНОЛОГІІ ГРУП (ЄДРПОУ 42621474) до переліку ризикових платників податків, оформлене протоколом № 378 від 30.05.2019;

- зобов`язати відповідача виключити ТОВ РС ТЕХНОЛОГІІ ГРУП (ЄДРПОУ 42621474) з переліку ризикових платників податків, оформлене протоколом №378 від 30.05.2019.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ РС ТЕХНОЛОГІЇ ГРУП звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ РС ТЕХНОЛОГІІ ГРУП (код ЄДРПОУ 42621474, місцезнаходження: 08131, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, 32 приміщення 7), з 01.01.2019 має статус платника податку.

12.06.2019 позивачем за допомогою електронних каналів зв`язку направлено до Єдиного вікна подання електронних документів ДФС України для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 31.05.2019.

Позивачем була отримана квитанція від 12.06.2019, зі змісту якої вбачається, що вказана податкова накладна прийнята, але її реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкових накладних вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с. 12 т. 1).

У липні 2019 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Київській області з листом від 23.07.2019 №77935/Адв/10-36, в якому просив виключити ТОВ РС ТЕХНОЛОГІІ ГРУП з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Також, у даному листі позивач просив надати йому оформлений належним чином протокол засідання комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків, яким оформлено рішення про включення ТОВ РС ТЕХНОЛОГІІ ГРУП до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Листом від 29.07.2019 № 18350/Адв/10-36-07-03-06 Головне управління ДФС у Київській області повідомило позивача про те, що ТОВ РС ТЕХНОЛОГІІ ГРУП відповідає вимогам п. 1.6 Критеріїв та внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання з ознакою наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (а.с. 14-16), а тому товариство внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання. Додатково зазначило, що у разі надання ТОВ РС ТЕХНОЛОГІІ ГРУП пояснень та їх документального підтвердження щодо здійснення реальності фінансово-господарської діяльності, Головне управління ДФС у Київській області у встановленому постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 № 117 порядку буде розглянуто питання щодо виключення з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що на запит позивача відповідач не надав протокол засідання комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків, яким оформлено рішення про включення ТОВ РС ТЕХНОЛОГІІ ГРУП до переліку ризикових суб`єктів господарювання, посилаючись на те, що вказаний документ містить внутрішньовідомчу службову інформацію, що пов`язана з розробкою напряму та методів діяльності органів ДПС.

Водночас, з наданих до суду першої інстанції заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву вбачається, що рішення про внесення ТОВ РС ТЕХНОЛОГІІ ГРУП до переліку ризикових суб`єктів господарювання прийнято на підставі Критеріїв ризиковості платника податків протоколом № 378 від 30.05.2019.

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо включення ТОВ РС ТЕХНОЛОГІІ ГРУП до переліку ризикових платників податків, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що внесення позивача до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства, та в жодному разі не створює перешкод для діяльності підприємства як суб`єкта господарювання, оскільки за позивачем залишається право підтверджуючими документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у своїй діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. При цьому, позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони відповідача та неправомірності дій останнього, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог, оскільки контролюючий орган діяв з підстав та в межах чинного законодавства України.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтованих підстав для віднесення/включення позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, у зв`язку із чим необхідно зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити ТОВ РС ТЕХНОЛОГІІ ГРУП з переліку ризикових платників податків та задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.60 п.14 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.16 ст.201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок №117).

Відповідно до ч.2 Порядку №117 моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства.

Критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. а / б п.185.1 ст.185, пп. а / б п.187.1 ст.187, абз.1 пп.201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п.61.1 ст.61 ПК України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

В свою чергу, згідно п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано ст.72, 73 ПК України.

Відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Таким чином, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 826/1902/15 та від 18.09.2018 у справі № 818/398/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Віднесення платника податків до ризикових та зупинення реєстрації податкової накладної відноситься до дискреційних повноважень податкового органу і не є рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, яке може потягти за собою порушення прав позивача та його контрагентів. А при зупиненні реєстрації податкових накладних податковий орган лише пропонує платнику податків надати документи та пояснення за цими накладними з метою аналізу наявності негативної податкової інформації чи аналізу критеріїв ризикованості.

Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку, а віднесення платника податків до переліку ризикових є підставою для зупинення реєстрації складених ним податкових накладних.

Разом з тим, чинним законодавством передбачена процедура реєстрації зупинених податкових накладних, а згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, внесення контролюючим органом позивача до переліку ризикових платників податків не порушує його прав, оскільки безпосередньо не породжує правових наслідків для нього, а є лише результатом проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації і відображення певної інформації бази даних контролюючого органу.

При відсутності факту порушеного права чи інтересу платника податків (позивача) на стадії службової діяльності контролюючого органу щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, є безпідставними вимоги позивача про необхідність судового впливу на таку службову діяльність відповідача шляхом визнання протиправними і скасування висновків (рішення) відповідача щодо внесення позивача до переліку ризикових платників податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18 та від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

При цьому, надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю РС ТЕХНОЛОГІЇ ГРУП залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.