Постанова

від 17.11.2020 по справі 826/4630/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4630/18 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотіс-2006" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотіс-2006" до Управління містобудування, архітектури та землекористування Виконавчого органу Трускавецької міської ради Львівської області, Трускавецької міської ради Львівської області, третя особа: Приватне підприємство "Квітка Полонини" про визнання протиправними та скасування рішень, містобудівних умов і наказу, -

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотіс-2006" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління містобудування, архітектури та землекористування Виконавчого органу Трускавецької міської ради Львівської області, Трускавецької міської ради Львівської області, третя особа: Приватне підприємство "Квітка Полонини" про визнання протиправними та скасування рішень, містобудівних умов і наказу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року даний позов задоволено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року вирішено:

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року - скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Трускавецької міської ради Львівської області від 12 жовтня 2017 року № 693, яким затверджено План зонування території міста Трускавця (зонінг) .

Прийняти в указаній частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та нечинним рішення Трускавецької міської ради Львівської області від 12 жовтня 2017 року № 693, яким затверджено План зонування території міста Трускавця (зонінг) .

Зобов`язати Трускавецьку міську раду Львівської області невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року - залишити без змін.

Постановою Верховного Суду від 26 листопада 2019 року касаційну скаргу Приватного підприємства Квітка Полонини задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року - скасовано повністю, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року прийнято до провадження адміністративну справу №826/4630/18.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2019 року прийнято заяву позивача про зміну позовних вимог та ухвалено про подальший розгляд справи за наступними позовними вимогами:

Визнати протиправним та нечинним рішення Трускавецької міської ради Львівської області від 12 жовтня 2017 року № 693, яким затверджено План зонування території міста Трускавця (зонінг) ;

Визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, затверджені наказом відділу містобудування і архітектури Управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради Львівської області від 22 січня 2018 року № 3;

Визнати протиправним та скасувати наказ відділу містобудування і архітектури управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради Львівської області від 22 січня 2018 року № 3 щодо затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт, номер ІУ 113183341693, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ПП Квітка Полонини щодо реконструкції нежитлової будівлі під заклад громадського харчування, торгівлі та готельного комплексу по бульвару Торосевича, 8 в м. Трускавці Львівської області.

Визнати протиправними та скасувати внесення змін до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва № 3 від 22.01.2018 року, затверджені наказом відділу містобудування і архітектури Управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради Львівської області від 01 лютого 2019 року № 1;

Визнати протиправним та скасувати наказ відділу містобудування і архітектури управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради Львівської області від 01 лютого 2019 року № 1 щодо внесення змін до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва № 3 від 22 січня 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2020 року на підставі клопотання третьої особи ПП Квітка полонини закрито провадження у справі щодо позовних вимог, зазначених у пунктах 2-6 прохальної частини позову.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначено, що оскаржувану ухвалу суду прийнято без врахування всіх обставин справи, а тому її не можна вважати такою, що узгоджується з положеннями статті 242 КАС України щодо законності та обгрунтованості судового рішення.

За твердженням позивача, у зв`язку з тим, що ним ставиться питання про визнання протиправним і нечинним рішення Трускавецької міської ради Львівської області від 12 жовтня 2017 року № 693, яким затверджено План зонування території міста Трускавця (зонінг) , яким було незаконно змінено межу першої санітарної зони, що в свою чергу призвело до видачі містобудівних умов та обмежень, які не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Коригуванню Генерального плану міста-курорту Трускавець , затвердженим рішенням Трускавецької міської ради № 233 від 21 грудня 2011 року, всі послідуючі документи прийнятті на підставі протиправних містобудівних умов та обмежень підлягають скасуванню, оскільки дозволяють забудову першої санітарної зони, будівництво на якій заборонено законом. Крім того, дозволяють будівництво з порушенням граничнодопустимої висотності будинків, будівель та споруд, а також максимально допустимого відсотку забудови земельної ділянки.

Відповідачем та третьою особою подано відзиви на апеляційну скаргу позивача, де вони, наполягаючи на законності оскаржуваної ухвали, просили залишити її без змін.

Представником ПП Квітка Полонини подано клопотання про відкладення розгляду справи та проведення наступного засідання в режимі відеоконференції. Колегія суддів вирішила відмовити в задоволенні даного клопотання, оскільки на підтвердження обставин, викладених в ньому, зокрема, щодо захворювання представника не надано ніяких доказів. Крім того, суд зауважує, що згідно статті 309 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. З огляду на те, що провадження у справі відкрито ухвалою від 19 жовтня 2020 року, то можливості відкладення розгляду немає. При цьому, жодна сторона не заявляла клопотання про продовження строку розгляду справи. Також суд наголошує на тому, що саме лише посилання на неможливість прибуття сторони в засідання не обґрунтовує та не доводить необхідності відкладення розгляду справи та неможливості здійснення її розгляду за наявними у справі матеріалами в межах доводів заяв по суті справи. Натомість, колегія суддів наголошує, що участь сторін в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення спору по суті.

Оскільки сторони до суду не з`явилися, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України.

Заслухавши доповідь судді, розглянувши та перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ПП Квітка Полонини є власником земельної ділянки 0,2502 га, кадастровий номер 4611500000:005:0037 у м. Трускавці по бульвару Торосевича,8 на підставі договору купівлі-продажу від 10 грудня 2014 року та нежитлової будівлі площею 1215,5 кв.м. за цією ж адресою на підставі договору купівлі-продажу від 04 березня 2008 року.

15 січня 2018 року ПП Квітка Полонини через ЦНАП звернулось до Виконавчого органу Трускавецької міської ради в особі управління містобудування, архітектури та землекористування із заявою про надання містобудівні умови та обмеження на реконструкцію об`єкта будівництва.

За результатами розгляду вказаних документів, 22 січня 2018 року заступником начальника управління, зав. відділом містобудування та архітектури, головним архітектором Кушніром З.В. відповідно до ч.8 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної документації та наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31 травня 2017 року № 135 Про затвердження Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень затверджено ПП Квітка Полонини містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: Реконструкція нежитлової будівлі під заклад громадського харчування, торгівлі та готельного комплексу, бул. Торосевича, 8, м. Трускавець, Львівської області.

Враховуючи, що відповідно до затвердженого Генерального плану міста-курорту Трускавця межа першої санітарної зони проходить вздовж будівлі дієтичної їдальні, на реконструкцію якої відповідачем 1 надано третій особі дозвіл, тобто частина земельної ділянки останньої знаходиться в межах першої санітарної зони, а не вздовж дороги, як це вказано в плані зонування території міста Трускавця, а також з огляду на те, що оскаржувані містобудівні умови та обмеження відповідачем 1 було прийнято з посиланням на Пояснювальну записку до Плану зонування території міста Трускавця (зонінг), затвердженого рішенням Трускавецької міської ради від 12 жовтня 2017 року № 693, позивач звернуся до суду з даним позовом.

Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що в даному випадку спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення стосується виключно суб`єктивних прав третьої особи. Крім того, оскаржувані позивачем в п 2-6 індивідуальні акти відповідачів щодо затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та видання дозволу на будівництво видані не щодо позивача - ТОВ Нотіс , а щодо третьої особи - ПП Квітка Полонини . Оскаржувані ненормативні акти суб`єкта владних повноважень вичерпали свою дію у зв`язку з їх фактичною реалізацією. Таким чином, в даному випадку виник спір про цивільне право, а отже і подальше оспорювання рішень органу місцевого самоврядування, на підставі якого виникло таке право, повинно здійснюватись за правилами господарського судочинства.

Колегія суддів не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначає, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін суд, встановлений законом у п. 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, встановленим законом .

Відповідно до ч.1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно положення п.1 ч.1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 2, 7 ч.1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

В оскаржуваній ухвалі вказано, що оскаржувані позивачем індивідуальні акти відповідачів щодо затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та видання дозволу на будівництво видані не щодо позивача - ТОВ Нотіс-2006 , а щодо третьої особи - ПП Квітка Полонини . Відтак, оскаржувані індивідуальні ненормативні акти звернені до окремого суб`єкта - третьої особи та надають саме цій особі право забудови земельної ділянки, застосовуються одноразово та після їх реалізації вичерпують свою дію.

За твердженням позивача, що не спростовано відповідачами та третьою особою, на даний час на земельній ділянці за адресою м. Трускавець, бул. Торосевича, 8, розпочато будівництво торгово-розважального готельного комплексу на підставі дозвільних документів, які наразі оскаржуються в судовому порядку.

Земельна ділянка, на якій планується зведення торгово-розважального готельного комплексу, кадастровий номер 4611500000:01:005:0037 площею 0,25 га, дійсно належить на праві власності Приватному підприємству Квітка Полонини , однак будівництво, яке здійснюється на вказаній земельній ділянці, зачіпає інтереси невизначеного кола осіб і завдає збитки навколишньому середовищу, що підпадає під визначення публічно - правових відносин.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1, 6 статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою .

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

За статтею 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом .

Отже, з наведених норм вбачається, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві за умови, якщо вони пов`язані між собою, зокрема, підставою виникнення.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги, щодо яких судом першої інстанції зроблено висновок про їх належність господарському судочинству, а саме: визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених наказом відділу містобудування і архітектури Управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради Львівської області від 22 січня 2018 року № 3; визнання протиправним та скасування наказ відділу містобудування і архітектури управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради Львівської області від 22 січня 2018 року № 3 щодо затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки; скасування дозволу на виконання будівельних робіт, номер ІУ 113183341693, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ПП "Квітка Полонини" щодо реконструкції нежитлової будівлі під заклад громадського харчування, торгівлі та готельного комплексу по бульвару Торосевича, 8 в м. Трускавці Львівської області; визнання протиправними та скасування внесення змін до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва № 3 від 22 січня 2018 року, затверджених наказом відділу містобудування і архітектури Управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради Львівської області від 01 лютого 2019 року № 1; визнання протиправним та скасування наказу відділу містобудування і архітектури управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради Львівської області від 01 лютого 2019 року № 1 щодо внесення змін до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва № 3 від 22 січня 2018 року, є похідними від основної вимоги щодо визнання протиправним та нечинним рішення Трускавецької міської ради Львівської області від 12 жовтня 2017 року № 693, яким затверджено План зонування території міста Трускавця (зонінг) , оскільки такі містобудівні умови та обмеження приймалися саме на підставі рішення №693, нерозривно з ним пов`язані і не можуть оцінюватися на предмет законності безвідносно такого рішення.

Оскільки сумнівів щодо предметної підсудності основної вимоги не виникло і вона підлягає розгляду саме в порядку адміністративного судочинства, то і похідні вимоги від основної також мають розглядатися за правилами КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що спір у цій справі пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача, тож порушені права підлягають захисту саме в порядку адміністративного судочинства відповідно до статті 19 КАС України.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, прийнятого з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 320 КАС України - підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотіс-2006" - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2020 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст рішення виготовлено 17 листопада 2020 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев