Ухвала

від 09.11.2020 по справі 210/6080/20

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/6080/20

Провадження № 2/210/2299/20

У Х В А Л А

іменем України

"09" листопада 2020 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Чайкіна О.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства Редакція Криворізької міської комунальної газети Червоний гірник (ЄДРПОУ02471933, м. Кривий Ріг, пр.-т Металургів, 28) про захист честі, гідності та власної репутації -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про захист честі, гідності та власної репутації.

Суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє її відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а також чи не мають місце випадки, коли позовну заяву необхідно повернути, відмовити у відкритті провадження.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175-177 ЦПК України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.

Згідно з пунктами 3-4 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

Позивач не зазначає ціни позову, та не наводить обгрунтування заявленого до стягнення розміру моральної шкоди.

На стадії подання позовної заяви у порядку цивільного судочинства позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо викладу певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Позивач просять суд зобов`язати відповідача КП "Редакція Криворізької міської комунальної газети "Червоний гірник" спростувати у встановлений законом спосіб неправдиву інформацію, що розміщена у додатку № 2 та стягнути моральну шкоду, завдану діями відповідача.

Відповідно до статті 275 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Суд зазначає, шо у разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

Згідно з пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Пунктом 14 зазначеної постанови встановлено, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви (заяви) вимогамзакону. Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.

Згідно з пунктом 27 зазначеної постанови, способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Так, в порушення пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи`позивачем не вказано в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем, із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення з посиланням на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.

Суддя зауважує, що позивачу необхідно сформулювати яка саме інформація, що міститься у статті http://girnyk.com.ua/news/obvynuvacheni-u-spravi-vbytogo-kryvorizhcya-oleksandra-lyutova-zazhadaly-perekladacha-z під заголовком Обвинувачені у справі вбитого криворіжця ОСОБА_2 зажадали перекладача з української та закриття засідання", опублікованій на сайті газети "Червоний Гірник" не відповідає дійсності.

Також позивачу необхідно сформулювати (у прохальній частині позову), яку саме інформацію, що міститься у статті http://girnyk.com.ua/news/obvynuvacheni-u-spravi-vbytogo-kryvorizhcya-oleksandra-lyutova-zazhadaly-perekladacha-z під заголовком Обвинувачені у справі вбитого криворіжця ОСОБА_2 зажадали перекладача з української та закриття засідання", опублікованій на сайті газети "Червоний Гірник" Позивач просить спростувати та у який спосіб.

Суд звертає увагу, що право вибору способу захисту, а в даному випадку способу спростування (у разі задоволення позову) належить ВИКЛЮЧНО позивачу. Суд самостійно не обирає за позивача спосіб захисту порушеного права, якщо позивач самостійно не зазначає його у позовній заяві.

Таким чином, позивачу слід викласти:

1) коли, ким та у який спосіб була поширена інформація ;

2) яка саме інформація, що міститься у статті http://girnyk.com.ua/news/obvynuvacheni-u-spravi-vbytogo-kryvorizhcya-oleksandra-lyutova-zazhadaly-perekladacha-z під заголовком Обвинувачені у справі вбитого криворіжця ОСОБА_2 зажадали перекладача з української та закриття засідання" є недостовірною, такою, що не відповідає дійсності;

3) у якій спосіб позивач просить спростувати інформацію, яка за його твердженням є недостовірною.

4) навести обгрунтування заявленого до стягнення розміру моральної шкоди.

Також суд звертає увагу, що позивачу слід визначити коло відповідачів, з урахуванням наступного.

Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року № 1, належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації .

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Враховуючи наведене, Позивачу слід визначити коло відповідачів для належного захисту своїх прав.

У разі відсутності у позивача відомостей про відповідачів, яких слід залучити до участі у справі, позивач має зазначити про це у позовній заяві, а так само не позбавлений права звернутись до суду з відповідним клопотанням після усунення недоліків або одночасно з поданням позовної заяви після усунення недоліків.

У разі залучення співвідповідач позивач зобов"язаний надати примірники позовної заяви з засвідченими додатками відповідно до кількості залучених співвідповідачів.

Що стосується вимог, викладених у прохальній частині щодо забезпечення доказів, суд зазначає, що питання забезпечення доказів врегульовано у статтях 116-118 ЦПК України наступне.

За змістом статей 116 - 118 ЦПК України, забезпечення доказів - це вжиттям судом термінових заходів щодо закріплення фактичних даних, подання яких згодом може стати утрудненим чи неможливим через їх знищення або пошкодження, щоб в подальшому при розгляді справи використати їх як докази певних обставин у справі.

Згідно з частиною 1 статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет)

Згідно з статтею 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом (ч. 2 статті 116 ЦПК).

Для забезпечення доказів сторона, яка може набути статусу позивача, або є позивачем подає до суду заяву, яка має відповідати положенням статті 117 ЦПК України, а саме у ній зазначається: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Заява підписується заявником або його представником. До заяви, яка подана представником заявника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.

За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Позивач просить суд вжити заходів щодо забезпечення доказів шляхом їх огляду на сайті за "вищевказаною адресою" та зобов"язати відповідача не змінювати її.

Суд звертає увагу позивача на необхідність оформлення заяви про забезпечення доказів відповідно до статтей 116-118 ЦПК України, у тому числі вказати який саме сайт, та яку саме публікацію та за яким посиланням потребує огляду та фіксації.

У разі подання заяви про забезпечення доказів надати до суду докази сплати судового збору (частина 3 статті 117 ЦПК України) у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 4 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", або подати клопотання про звільнення від сплати судового збору за наявності відповідних підстав.

Відповідно до пунктів 6-10 частини 3 статті 175 ЦПК України позивачу слід також зазначити:

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Вищевикладене не дає підставу суду зробити висновок про належне оформлення позовної заяви у відповідності до ст.175, 177 ЦПК України.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28.10.1998 року та Круз проти Польщі від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

З огляду на вищенаведене, суддя приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяв и постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави не сплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд пропонує позивачу усунути вищезазначені недоліки позовної заяви з метою забезпечення повного захисту його прав та інтересів.

Разом з позовом до суду надано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.

Розглянувши клопотання та вивчивши доводи, наведені в її обґрунтування, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір № 3674-УІ від 08.07.2011 року, (зі змінами), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. З підстав вищезазначених, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, або звільнити від їх оплати. Дане положення Закону узгоджується з положеннями ст. 136 ЦПК України.

Суд з урахуванням недопущення положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, суд дійшов висновку, що з урахуванням майнового стану позивача, а також ту обставину, що позивач утримується в місцях позбавлення волі та з метою доступу до суду, вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви про захист честі, гідності та власної репутації.

Керуючись ст. ст.175-178,185 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства Редакція Криворізької міської комунальної газети Червоний гірник (ЄДРПОУ02471933, м. Кривий Ріг, пр.-т Металургів, 28) про захист честі, гідності та власної репутації, - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в двадцятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк, виконає вимоги, визначені статтями175,177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.3ст.185 ЦПК України).

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити заявнику до виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. В. Чайкіна