Ухвала

від 18.11.2020 по справі 420/3272/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 листопада 2020 року

Київ

справа № 420/3272/19

адміністративне провадження № К/9901/27612/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС в Одеській області, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 у справі №420/3272/19 за позовом Приватного підприємства ПЛОДОВОЧТОРГ до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

26.10.2020 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС) направлена до суду поштою 23.10.2020.

Одночасно ГУ ДПС було заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що ним було вжито всі необхідні заходи щодо своєчасної сплати судового збору за подачу касаційної скарги, проте через обставини, які не залежать від волі відповідача та знаходяться поза межами його контролю (арешт рахунку) судовий збір не був сплачений своєчасно. Зазначає, що затверджений кошторис на 2020 рік не містить будь-яких коштів за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2800 Інші поточні видатки для сплати судового збору та при першій можливості судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі було сплачено, про що додається платіжне доручення від 22.09.2020 №3602, отже наявні правові підстави для поновлення пропущеного строку. Крім того, клопотання обґрунтоване цитуванням норм Закону України від 30.03.2020 № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон № 540-IX ) та Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон №731-ІХ), який набрав чинності 17.07.2020, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що суд за заявою особою продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 29.10.2020 визнав їх неповажними та запропоновав скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали повідомити інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження. Також, у зв`язку із невідповідністю касаційної скарги вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, запропонував надати суду уточнену касаційну скаргу, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, має бути викладено з урахуванням вимог передбачених статтею 328 КАС України.

На виконання вимог цієї ухвали від ГУ ДПС 16.11.2020 надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, в якій заявлено клопотання про поновлення строку. Клопотання про поновлення строку обґрунтоване тим, що не подання касаційної скарги у зв`язку з неможливістю сплати судового збору є об`єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення. Звертає увагу, що норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаться поважними для вирішення питання поновлення пропущеного строку, такі причини визначаються з огляду на обставини справи. Разом з тим, відповідач не втратив процесуального інтересу до результату розгляду справи, що підтверджується зверненням до суду та сплаченим судовим збором, про що додається платіжне доручення від 22.09.2020 №3602. У клопотанні скаржник повторно цитує норми Закону № 540-IX та Закону №731-ІХ, а також звертає увагу, що в інших справах Верховний Суд визнавав аналогічні причини пропуску поважними, а тому вважає, що у цій справі також має бути відкрито касаційне провадження.

Отже, фактично, зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Суд оцінив і визнав неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.

Верховний Суд звертав увагу скаржника про незмістовність його доводів із посиланням на норми Закону № 540-IX та Закону №731-ІХ, оскільки строк на касаційне оскарження судових рішень у цій справі сплинув ще до набрання чинності Законом № 540-IX (02.04.2020), відповідно, цей строк не був продовжений. Крім того, Закон №731-ІХ запровадив механізм поновлення строку виключно за умови, якщо особа, яка оскаржує судове рішення, доведе, що неможливість вчинення процесуальної дії пов`язане з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Заявляючи про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, скаржник не зазначає доводів з належним їх підтвердженням, що причини пропуску строку зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Щодо доводів скаржника про неможливість сплати судового збору в межах строку, встановленого КАС України для оскарження судових рішень, варто зазначити, що з моменту складення повного тексту судового рішення (04.12.2019) і до моменту подачі касаційної скарги (23.10.2020) минуло більше десяти місяців, і до цього часу скаржником взагалі не вчинялися дії щодо подання касаційної скарги.

Неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень при зверненні до касаційного суду із значним пропуском строку (у цій справі останнім днем на касаційне оскарження судових рішень було 03.01.2020) не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення касаційного оскарження судового рішення в порядку, встановленому КАС України.

Та обставина, що в інших справах Верховний Суд, оцінивши наведені причини пропуску строку у взаємозв`язку із наданими доказами, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, не доводить наявність у цій справі відповідних підстав.

Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто, такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, однак має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена в її поданні, повинен вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС в Одеській області, про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС в Одеській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС в Одеській області, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 у справі №420/3272/19 за позовом Приватного підприємства ПЛОДОВОЧТОРГ до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк