179/588/20
2/179/389/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2020 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Ковальчук Т.А.
при секретарі Капшук М.С.
за участю
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Феленко Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру Дніпропетровської області, третя особа - Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Скалун Руслан Васильович про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом,
В С Т А Н О В И В:
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру Дніпропетровської області, третя особа - Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Скалун Руслан Васильович про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом.
Позивач в позові посилається на те, що розпорядженням представника Президента ради народних депутатів Магдалинівського району Дніпропетровської області від 07.07.1992р. № 348 ОСОБА_3 надано в постійне користування земельну ділянку площею 20,2 га, розташовану на території Жданівської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства, про що видано Державний акт на право, постійного користування землею серії ДП № б/н від 01.02.1993р. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 184. Відповідно до витягу НВ-1203070872015 з Державного земельного кадастру земельній ділянці присвоєно кадастровий номер: 1222382500:01:001:1093.
Зазначена земельна ділянка сільськогосподарського призначення відносяться до земель державної форми власності, розпорядником яких на даний час є центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, тобто ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області.
На момент виникнення права користування земельною ділянкою діяли норми Земельного кодексу України від 18.12.1990р. № 561-ХІІ. Правовий статус землі в постійному користуванні полягав у тому, що земельна ділянка надавалася для створення фермерського господарства та без обмеження строку.
Враховуючи, що земельна ділянка була надана для ведення селянського (фермерського) господарства, ОСОБА_3 у відповідності до ст. 8 Закону України Про фермерське господарство , створив селянське (фермерське) господарство Чайка (код за ЄДРПОУ- 20242685) та зареєстрував його у встановленому порядку, вищевказана земельна ділянка була та залишається необхідною матеріальною основою для створення та повноцінного функціонування фермерського господарства. Селянське (фермерське) господарство Чайка до цього часу здійснює свою статутну діяльність та використовує земельну ділянку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, внаслідок чого відкрилась спадщина на спадкове майно.
ОСОБА_2 , позивач по справі є дружиною померлого ОСОБА_3 та є єдиним спадкоємцем першої черги, яка прийняла спадщину у вигляді права постійного користування земельною ділянкою площею 20,2 га, кадастровий № 1222382500:01:001:1093, розташовану на території Жданівської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства, шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Як спадкоємець та член селянського (фермерського) господарства Чайка , позивач має намір використовувати земельну ділянку для повноцінної статутної діяльності селянського (фермерського) господарства Чайка , тобто за цільовим призначенням у зв`язку з чим, виникла необхідність в оформленні права користування земельною ділянкою.
11.03.2020 року позивач звернулась до Приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Скалун Руслана Васильовича для видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 20,2 га. Проте, нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, мотивуючи тим, що позивач не надала належним чином оформлені та зареєстровані документи на селянське (фермерське) господарство ЧАЙКА , яке належить померлому ОСОБА_3 , та ненадані документи на право постійного користування земельними ділянками.
З огляду на те, що позивач не має можливості реалізувати своє право на спадкування права постійного користування у позасудовому порядку, то вважає, що таке право підлягає судовому захисту.
Позивач вважає, що право користування зазначеною земельною ділянкою є об`єктом спадкування, та до позивача, як спадкоємця першої черги має перейти право постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка, у зв`язку із чим звертається до суду та прохає визнати за нею відповідне право.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, зазначивши, що право постійного користування земельною ділянкою, яке належало померлому ОСОБА_2 припинилося, у зв`язку із його смертю та не підлягає спадкуванню.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивача - ОСОБА_3 (а. с. 18, 23).
Розпорядженням представника Президента ради народних депутатів Магдалинівського району Дніпропетровської області від 07.07.1992 р. № 348 ОСОБА_3 надано в постійне користування земельну ділянку площею 20,2 га, кадастровий номер 1222382500:01:001:1093, розташовану на території Жданівської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства, про що видано Державний акт на право, постійного користування землею серії ДП № б/н від 01.02.1993р. (а. с. 9-12).
ОСОБА_3 створено та зареєстровано селянське (фермерське) господарство Чайка (код за ЄДРПОУ- 20242685), яке використовує вказану земельну ділянку на підставі Статуту (а. с. 13-17).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).
Успадкування землі і майна селянського (фермерського) господарства здійснюється відповідно до земельного та цивільного законодавства України (стаття 19 Закону України Про селянське (фермерське) господарство ).
Статті 27 і 114 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, а також стаття 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року не передбачали припинення права постійного користування земельною ділянкою внаслідок смерті особи. Тому право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.
За змістом системного тлумачення статей 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11 Закону України Про селянське (фермерське) господарство , статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України Про фермерське господарство , статей 7, 27, 38, 50 і 51 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, статей 31, 92 ЗК України від 25 жовтня 2001 року після отримання у постійне користування земельної ділянки, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства, та проведення державної реєстрації такого господарства постійним користувачем цієї ділянки є відповідне господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Тому у такій ситуації зазначене право не може бути об`єктом спадкування, а постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство.
Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщину визначений у статті 1219 ЦК України. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини. Проте право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об`єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. Тільки у такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець.
Майно фермерського господарства належить йому на праві власності (частина перша статті 20 Закону України Про фермерське господарство ). Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання (частина перша статті 22 цього Закону). Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону (частина перша статті 23 того ж Закону).
У випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , отримано право постійного користування земельною ділянкою, для ведення селянського (фермерського) господарства, засновано та зареєстровано селянське (фермерське) господарство Чайка , яке є постійним користувачем цієї ділянки, а не громадянин, якому вона надавалась, у зв`язку із чим право постійного користування земельною ділянкою не входить до складу спадщини та не може бути успадкованим.
Керуючись ст. ст. 263-265, 268 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру Дніпропетровської області, третя особа - Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Скалун Руслан Васильович про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 02 листопада 2020 року.
Суддя Т.А.Ковальчук
Суд | Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2020 |
Оприлюднено | 19.11.2020 |
Номер документу | 92931322 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
Ковальчук Т. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні