Рішення

від 17.11.2020 по справі 587/2202/20

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/2202/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року Сумський районний суд сумської області в складі:

головуючого судді Черних О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Землюк А.П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кияницької сільської ради Сумського району Сумської області (с. Кияниця, вул. Центральна, 9 Сумського району Сумської області, код ЄДРПОУ 04391581) про визнання права власності на житловий будинок в порядку набувальної давності, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Мазурова К.Д. звернулася до суду з вищезазначеним позовом та просить визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок в порядку набувальної давності.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що позивачка ОСОБА_1 з 25 вересня 1990 року проживає та зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 . У вищевказаному будинку позивачка була зареєстрована як член родини, а саме батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та тітки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спірний будинок згідно погосподарської книги значиться за ОСОБА_3 , однак право власності на нього не зареєстровано. Оскільки ОСОБА_3 померла в 1994 році то батько позивачки ОСОБА_2 не може бути спадкоемцем за законом в силу ст.529 ЦК УРСР в свою чергу позивачка не може успадкувати дане домоволодіння після смерті батька. В 1990 р. позивачка зареєструвалася у вказаному будинку, стала постійно проживати в ньому і живе там до теперішнього часу, не приховуючи даного факту, жодних протиправних діянь, пов`язаних з цим немає, з 1990 року і по теперішній час будь-яка інша особа не виявила інтерес до вказаного будинку. Ніхто, окрім позивача не претендує на вказаний будинок, не заявляє ніяких претензій на нього. Позивачка добросовісно, відкрито та безперервно володіє житловим будинком в АДРЕСА_1 , та виходячи з того, отже адвокат Мазурова К.Д. просить визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 порядку набувальної давності.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, в письмовій заяві позов підтримала повністю, просила слухати справу без їх участі.

Представник Кияницької сільської ради Сумського району Сумської області в судове засідання не з`явився, від нього надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, проти позову не заперечував.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньо досліджених наявні у справі докази вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до технічного паспорта інвентарної справи №Р 2451 на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 має загальну площу 77,5 м 2 , з яких житлова площа становить - 54,9 м 2 .(а.с.10-14).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Кияницької сільської ради Сумського району Сумської області у відповідності до виписки до погосподарської книги № 20 Кияницької сільської ради за 1974 - 1976 роки - житловий будинок АДРЕСА_1 рахуєтеся за ОСОБА_3 (а.с.17).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.8).

Відповідно до довідки Кияницької сільської ради Сумського району від 18.09.2020 року № 521 - на момент смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 та разом з нею були зареєстровані: зять - ОСОБА_2 , онука - ОСОБА_5 , та позивачка - племінниця ОСОБА_1 . Заповіт від імені ОСОБА_3 виконкомом Кияницької сільської ради не посвідчувався.(а.с.20).

Відповідно до витягу із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №61942515 від 06.10.2020 р. спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавались. (а.с.23-24).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.9).

Відповідно до довідки Кияницької сільської ради Сумського району від 03.08.2020 року №377 - на момент смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 та разом з ним були зареєстровані: онука - ОСОБА_5 , онук ОСОБА_6 , та позивачка - дочка ОСОБА_1 . Заповіт від імені ОСОБА_2 виконкомом Кияницької сільської ради не посвідчувався. (а.с.15).

Позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження та копії свідоцтва про шлюб, згідно якого прізвище позивачки змінено з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 (а.с.7).

Відповідно до довідки ДП БТІ Регіональна агенція технічної інвентаризації КП Ініціатива Миколаївської сільської ради №514-1-08/20 від 18.08.2020 року, інвентаризаційна справа за адресою: АДРЕСА_1 в архіві відсутня, у зв`язку з цим надати інформацію про право власності на житловий будинок є неможливим. (а.с.18).

Відповідно до довідки Кияницької сільської ради Сумського району Сумської області ОСОБА_3 , яка мешкала в АДРЕСА_1 , рішенням виконавчого комітету Кияницької сільської ради від 17.08.1993 року № 43 передана безкоштовно в приватну власність земельна ділянка площею 0,4600 га у тому числі: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - 0,0500 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,4100 га, про що зроблено запис у книзі реєстрації громадян, яким безкоштовно передана у приватну власність земельна ділянка за №22 від 20.11.1993 року. (а.с. 19).

Позивачка звернулась до приватного нотаріуса з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно після батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою приватного нотаріуса Сумського РНО Хоменко О.В. від 06.10.20 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, а саме на будинок АДРЕСА_1 , оскільки її батько - ОСОБА_2 не успадкував дане майно після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за ЦК в редакції 1963 року, відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (яка діяла на дату смерті ОСОБА_3 - 31.03.1994р,) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти, дружина, і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до ст. 530 ЦК УРСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують в рівних частках: брати та сестри померлого, а також дід та бабка померлого, як з боку батька, так і з боку матері.

Враховуючи норми статей 529, 530 ЦК УРСР позивачка та її батько не є спадкоємцями ні першої ні другої черги спадкування незважаючи на спільну реєстрацію та проживання з померлою.

Добросовісність та відкритість заволодіння позивачем вищезазначеного житлового будинку, підтверджується тим, що позивачка була зареєстрована у спірному будинку з 25 вересня 1990 року по теперішній час, що підтверджується копією паспорта з реєстраційною відміткою (а.с. 27-29). За весь час проживання у вказаному будинку, позивачка користувалася всіма його приміщеннями, надвірними будівлями та спорудами відкрито, здійснювала поліпшення даних приміщень та будівель, шляхом проведення ремонтних та оздоблювальних робіт, постійно здійснює догляд, підтримує у належному стані та сплачує комунальні платежі.

Отже, позивачка в 1990 році зареєструвалася у вказаному будинку, постійно проживала в ньому і живе там до теперішнього часу, не приховуючи даного факту, жодних протиправних діянь, пов`язаних з цим немає, з 1990 року і по теперішній час будь-яка інша особа не виявила інтерес до вказаного будинку. Відомості про інших осіб, які б окрім позивачки претендували на вказаний будинок, відсутні.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови)

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови).

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ) (п. 14 Постанови).

В постанові Великої Палати ВС від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 зазначено, що правовий інститут набувальної давності опосередковує один з первинних способів виникнення права власності. Це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ. Воно грунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.

Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності усіх вказаних умов у сукупності. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент заволодіння ним не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Водночас він повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Отже, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка надалі претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю.

Таким чином, суд вважає встановленим, що більше десяти років позивачка добросовісно, відкрито і безперервно володіла спірним майном і продовжує це робити і далі, тому суд вважає за можливе визнати право власності за позивачкою за набувальною давністю.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 328, 344 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кияницької сільської ради Сумського району Сумської області (с. Кияниця, вул. Центральна, 9 Сумського району Сумської області, код ЄДРПОУ 04391581) про визнання права власності на житловий будинок в порядку набувальної давності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок літ. А-1 з прибудовою літ. а загальною площею 77,5 кв.м., житловою площею 54,9 кв.м. з надвірними та господарськими будівлями: кухня літ. Б , сарай літ. В , навіс літ. Г , душ літ. Д , вбиральня літ. Е , погріб літ. п/г , погріб літ. п/г1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Черних