Рішення

від 18.11.2020 по справі 603/539/20

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/539/20

Провадження №2/603/239/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2020 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді : Іванчука В.М.

при секретарі : Швець Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Монастириська справу за позовом ОСОБА_1 до Вістрянської сільської ради Монастириського району про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Андрусенко І.Я., в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вістрянської сільської ради, в якому просить ухвалити рішення, яким визнати за позивачем право власності на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 1985 по 1991 рік, відносився до суспільної групи колгоспний двір.

В період з 1985 року по 1995 рік, а також станом на 15.04.1991 року у вказаному будинку проживала одна особа - ОСОБА_2 , голова двору. Таким чином, ОСОБА_2 станом на 15.04.1991 року, коли вказане будинковолодіння втратило статус колгоспного двору, набула право власності на вказаний будинок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла двоюрідна сестра позивача ОСОБА_2 . Після її смерті залишилось спадкове майно, до якого входить: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,5030 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124281600:01:002:0385, що розташована на території Вістрянської сільської ради, Монастириського району Тернопільської області; земельна ділянка площею 0,0943 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124281600:01:002:0876, що розташована на території Вістрянської сільської ради Монастириського району Тернопільської області. Вказану спадщину прийняла позивач ОСОБА_1 , оскільки відноситься до спадкоємців за законом четвертої черги, та на час відкриття спадщини до дня серті проживала разом із спадкодавцем однією сім`єю більше п`яти років, що підтверджується рішенням Монастириського районного суду від 28.02.2020 року.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , позивач звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилось після її смерті, однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу відмовлено у звязку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на житловий будинок, а також загублено оригінали державних актів на земельні ділянки.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про дату, час і місце розгляду справи. Від представника позивача - адвоката Андрусенка І.Я. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Вістрянської сільської ради Монастириського району в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнає.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після її смерті відкрилась спадщина на майно, до якого входить: земельна ділянка площею 0,5030 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124281600:01:002:0385, що розташована на території Вістрянської сільської ради, Монастириського району Тернопільської області; земельна ділянка площею 0,0943 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124281600:01:002:0876, що розташована на території Вістрянської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право приватної власності на землю серія Р1 №642217.

Належність вищевказаного майна спадкодавцю підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6111523072019 від 11.10.2019 року та №НВ-6111523022019 від 11.10.2019 року.

Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживала із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Наведені обставини встановлені рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 28.02.2020 року, яке набрало законної сили.

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, до якого також входить житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зі змісту довідки №213 від 14.08.2020 року, виданої комунальним підприємством Монастириське районне бюро технічної інвентаризації , вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , розміщено: одноповерховий житловий будинок під літерою А загальною площею 36,9 кв. м, житловою - 17,5 кв. м. - стіни глинобитні, що також підтверджується даними технічного паспорта, виготовленого 19.08.2020 року КП Монастириське районне бюро технічної інвентаризації , згідно даних якого будинковолодіння зведено у 1906 році.

Із копії погосподарської книги за 1986 - 1989 та 1991 - 1995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вбачається, що вищевказане будинковолодіння відноситься до суспільної групи господарства - колгоспний двір, членами якого зазначено: ОСОБА_2 - голова.

Вищевказаний житловий будинок що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за життя належав спадкодавцю ОСОБА_2 , однак, за життя спадкодавець не зареєструвала у встановленому законом порядку право власності на вказане майно.

Згідно ч.3 ст.3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Згідно технічного паспорта на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вказаний житловий будинок побудований в 1906 році.

Відповідно до п.43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. за №1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;

2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Крім того, згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Судом встановлено, що об`єктом спадкування в даній справі є житловий будинок з надвірними будівлями, який станом на 01.01.1991 року належав до суспільної групи колгоспний двір, що підтверджується копією погосподарської книги.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України Постанови №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування відносини спадкування регулюються правилами ЦК (16.01.2003), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Відповідно до ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР (1963 р.) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 спадщину прийняла позивач - ОСОБА_1 , що встановлено рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 28.02.2020 року.

У відповідності до вимог ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше, як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 28.02.2020 року, встановлено факт проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю не менше п`яти років до відкриття спадщини.

Після смерті ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте, як вбачається із постанови завідувача Монастириської державної нотаріальної контори Войташека В.І. №535/02-31 від 18.08.2020 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями та земельні ділянки, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З приписів ч. 1 ст. 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

П. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи наведене, оцінюючи всі перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 200, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Вістрянської сільської ради Монастириського району про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом, а саме:

- житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою А , загальною площею 36,9 кв.м., житловою площею 17,5 кв.м. - стіни глинобитні;

- земельну ділянку площею 0,0943 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124281600:01:002:0876, що розташована на території Вістрянської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право приватної власності на землю серія Р1 №642217.

- земельну ділянку площею 0,5030 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124281600:01:002:0385, що розташована на території Вістрянської сільської ради, Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право приватної власності на землю серія Р1 №642217.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Вістрянська сільська рада Монастириського району Тернопільської області: АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 04396064.

Суддя В. М. Іванчук