Ухвала

від 18.11.2020 по справі 463/9980/19

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/9980/19

Провадження №2/463/531/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2020 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Грицка Р.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Козак М.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Маєвської М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат , головного інженера Державного спеціалізованого підприємства Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат Степанчука Олександра Анатолійовича про визнання незаконними та скасування акта службового розслідування, протоколу службового розслідування та протоколу засідання профкому первинної профспілкової організації,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд з позовною заявою до відповідачів, просить ухвалити рішення, яким визнати незаконними та скасувати Акт службового розслідування від 02.05.2019 року, Протокол службового розслідування від 07.05.2019 року, а також Протокол № 7 засідання профкому первинної профспілкової організації працівників Державного спеціалізованого підприємства Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат від 13.05.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він перебував у трудових відносинах з ДСП Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат і на підставі наказу № 84-к/тр від 13.05.2019 року був звільнений за прогул без поважних причин. Такий наказ вважає незаконним, а оскаржувані в межах даної справи Акт службового розслідування від 02.05.2019 року, Протокол службового розслідування від 07.05.2019 року та Протокол № 7 засідання профкому первинної профспілкової організації працівників Державного спеціалізованого підприємства Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат від 13.05.2019 року винесені під час процедури дисциплінарного провадження, за результатами якого було видано наказ про звільнення.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 27.11.2019 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків зазначених у мотивувальній частині ухвали.

06 грудня 2019 року позивачем подано заяву про усунення недолків.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 11.12.2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Визначено сторонам строк для подання відзиву, відповіді на відзив та письмових заперечень.

В ході розгляду даної справи судом поставлено на обговорення питання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскілки характер спірних правовідносин свідчить про неможливість розгляду справи в порядку цивільного судочинства.

Позивач, а також його повноважний представник в судовому засіданні проти обґрунтованості даного клопотання заперечили. Свідомі того, що оскаржувані ними документи стосуються наказу про звільнення № 84-к/тр від 13.05.2019 року, який скасовано рішенням суду, що набрало законної сили. Однак, у справі про поновлення на роботі суд не надавав правової оцінки таким документам, а відтак, між сторонами існує спір щодо законності оскаржуваних акту і протоколів, який підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не повідомили суд про причини неявки. Враховуючи думку позивача та його представника, суд не вбачає перешкод розглянути згадане вище питання у відсутності сторони відповідачів.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Крім того, як зазначила Велика Палата Верховного Суду під час розгляду цивільної справи № 338/180/17 (постанова від 05.06.2018р. п.57), застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані Акт та Протокол службового розслідування складені у процедурі винесення наказу про звільнення позивача № 84-к/тр від 13.05.2019 року.

Відповідно, ефективним способом захисту прав позивача є оскарження самого наказу про звільнення, тоді як Акт і Протокол службового розслідування, які винесені у процедурі звільнення є лише фіксацією такого порушення, і тому, оскарження цих документів, по-перше, не є ефективним способом захисту, а по-друге, є різновидом претензії, не передбаченої чинним законодавством як спосіб захисту цивільних прав.

В такому випадку, Акт і Протокол службового розслідування про який йдеться може бути визнаний як доказ у справі про оскарження самого наказу про звільнення, при вирішенні якої таким доказам може надаватись відповідна правова оцінка. Зрештою, позивач так і зробив, наказ оскаржив в межах іншої цивільної справи № 463/4763/19. Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 21.02.2020 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 11.08.2020 року, такий позов задоволено, наказ № 84-к/тр від 13.05.2019 року скасовано, а позивача поновлено на його посаді.

Крім того, частиною третьою статті 12 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності (далі Закон № 1045-XIV) встановлено, що забороняється втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у діяльність профспілок, їх організацій та об`єднань, яке може призвести до обмеження прав профспілок або перешкодити законному здійсненню їх статутної діяльності.

У цій нормі міститься пряма заборона втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об`єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об`єднань.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону № 1045-XIV профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди.

Таким чином, як зазначила Велика Палата Верховного Суду під час розгляду цивільної справи № 210/5659/18 (постанова від 26.02.2020) за змістом Закону № 1045-XIV у судовому порядку може бути оскаржено лише рішення профспілкового органу, в якому порушено вимогу про розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації.

Натомість, у справі яка розглядається правовідносини, які виникли між сторонами з приводу надання згоди на звільнення позивача не мають характеру трудових та мають вирішуватися відповідно до статутних документів профспілок та законодавства, яке регулює основи їхньої діяльності.

Вказане свідчить про відсутність спору між сторонами як в частині оскарження Акта та Протоколу службового розслідування, так і в частині оскарження Протоколу профспілкової організації, що в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, яке підлягає судовому захисту.

Подібними є висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені під час розгляду справи № 522/12901/17-ц (постанова від 06.02.2019), а також справи № 210/5659/18 (постанова від 26.02.2020).

Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому, у справі № 522/12901/17-ц Велика Палата Верховного Суду повторила свої попередні висновки, висловлені у справах № 800/559/17, № 9901/152/18 та № 9901/497/18 про те, що поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Отже, дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Крім того, вона також не підлягає розгляду в порядку будь-якого судочинства, а відтак, провадження у справі підлягає закриттю.

В такому випадку, відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір , судовий збір у розмірі 2305,20 гривень, сплата якого підтверджується відповідною квитанцією № 0.0.1539207814.1 від 30.11.2019 року підлягає поверненню позивачу (а.с.19а).

Керуючись ст.19, ст.255 ч.1 п.1, ст.260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат , головного інженера Державного спеціалізованого підприємства Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат Степанчука Олександра Анатолійовича про визнання незаконними та скасування акта службового розслідування, протоколу службового розслідування та протоколу засідання профкому первинної профспілкової організації - закрити.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Личаківському районі м.Львова Львівської області повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), судовий збір у розмірі 2305,20 гривень, сплачений згідно квитанції № 0.0.1539207814.1 від 30.11.2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м.Львова.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: Державне спеціалізоване підприємство Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат , місцезнаходження : 79038, м.Львів, вул.Таджицька,4, код ЄДРПОУ 03061545 .

Відповідач: головний інженер Державного спеціалізованого підприємства Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат Степанчук Олександр Анатолійович , місцезнаходження: 79038, м.Львів, вул.Таджицька,4 .

Суддя Грицко Р.Р.