Рішення від 17.11.2020 по справі 161/15407/20

Справа № 161/15407/20

Провадження № 2/161/3789/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Присяжнюк Л.М., за участю секретаря судового засідання Борсук К.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

24 вересня 2020 року на адресу суду надійшов вказаний позов.

Як підставу позову позивач зазначає, що сторони мають спільну дитину. Посилаючись на положення ст.ст.180-183 СК України просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 15 000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позивач у судове засідання не прибула, але її представник у письмовій заяві просила суд слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач у письмовому відзиві позовні вимоги визнав частково. Вказав, що матеріальний стан дозволяє йому сплачувати аліменти у розмірі 4 000,00 грн. Аліменти у розмірі 15 000,00 грн., про яку просить позивач, вважає завищеними.

У письмовій заяві відповідач просить слухати справу за його відсутності.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони у період з 21 серпня 1993 року по 30 березня 2020 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторони проживають окремо, донька ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю та знаходиться на її утриманні.

Як зазначено у статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідач не приймає участі в утриманні дитини, а отже він зобов`язаний сплачувати аліменти на користь позивача, яка утримує дитину.

Визначаючи розмір та порядок стягнення аліментів, суд виходить з наступного.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Під час судового розгляду не встановлено обставин щодо поганого матеріального становища дитини, або поганий стан її здоров`я. Позивач доказів протилежного суду не надала.

Відповідач не надав інформації про свій стан здоров`я та матеріальне становище, а отже суд вважає, що вони є задовільними.

Відповідач інших утриманців не має і доказів протилежного суду не надав.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач з 22 березня 2006 року зареєстрований, як фізична особа-підприємець з основним видом діяльності згідно КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна .

Також, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач має у власності ряд об`єктів нежитлової нерухомості, а саме:

1) вбудоване нежитлове приміщення площею 81,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (а.с.10-11);

2) кафе-бар /літер А-5/ площею 156,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 (а.с.12-14);

3) 59/100 частки приміщення відділення банку та розважального центру /літер А-10/ площею 389,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 (а.с.15-18);

4) земельна ділянка площею 0,0324 га, кадастровий номер 0710100000:22:107:0030 (а.с.19 зворот);

5) 1/2 частки нежитлового приміщення площею 102,1 кв.м. у АДРЕСА_3 (а.с. 19 зворот - 20);

6) 1/2 частки вбудованого приміщення приймального пункту площею 54,4 кв.м за адресою АДРЕСА_4 (а.с.20);

7) 65/100 частки кафе з магазином площею 317,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_5 , з відповідною земельною ділянкою площею 0,0979, кадастровий номер 0710100000:22:051:0045 (а.с.21).

Обставини стосовно наявності у відповідача вказаного нерухомого майна, ним не заперечуються у відзиві.

Інших істотних обставин при визначенні розміру аліментів суд не знаходить.

При цьому, частиною дев`ятою статті 7 СК України визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

На думку суду, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, а також беручи до уваги рівність прав та обов`язків батьків в утриманні дитини, на користь позивача з відповідача слід стягувати аліменти у розмірі 7 500,00 грн.

Визначаючи саме такий розмір аліментів суд враховує, що майновий стан відповідача, зокрема, наявність у нього великої кількості нежитлової нерухомості комерційного призначення (кафе-бар, відділення банку, приймального пункту) дозволяє йому сплачувати аліменти саме в такому розмірі. Заявлений позивачем розмір аліментів у 15 000,00 грн. є явно завищеним та не обґрунтований ні особливими потребами дитини, ні її станом здоров`я, ні іншими обставинами, які можуть мати значення.

Також частиною другою статті 182 СК України, визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У статті 1 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Оскільки при зверненні до суду позивач не сплачувала судового збору у розмірі, як особа звільнена від його сплати, тому його слід стягнути з відповідача на користь держави, пропорційно до задавлених вимог.

Визначаючи розмір ставки судового збору у цій справі суд враховує положення п.3 ч.1 ст.176 ЦПК України, відповідно до яких, ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

В даному випадку, загальна сума заявлених платежів про стягнення аліментів за шість місяців становить 90 000,00 грн. (6 х 15 000,00). Отже, ставка судового збору у цьому спорі становила 1% від цієї суми, що становить 900,00 грн. Суд задовольняє лише половину із заявлених позовних вимог, а тому стягує з відповідача на користь держави половину ставки судового збору, що становить 450,00 грн.

Що стосується заяви представника позивача про відшкодування витрат понесених у зв`язку із наданням правничої допомоги, суд зазначає, що частиною другої статті 134 ЦПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Вказане кореспондується з приписами ч.1 ст.134 ЦПК України, у якій зазначено, що разом з першою заявою по суті спору, кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; а також з приписами п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України, де зазначено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Всупереч вимогам процесуального закону, які наведені у ч.1 ст.134, п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивач ні з першою заявою по суті спору, ні під час судового провадження у справі, не надала суду попереднього розрахунку суми судових витрат, а тому на підставі ч.2 ст.134 ЦПК України суд відмовляє у їх відшкодуванні, окрім судового збору, який стягується в рахунок держави.

На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України, судове рішення слід допустити до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 141, 265, 430 ЦПК України, статтями 180, 181 СК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягувати щомісяця з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 7 500,00 грн. (сім тисяч п`ятсот гривень), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 вересня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 450,00 грн. (чотириста п`ятдесят гривень).

Відмовити ОСОБА_1 у відшкодуванні судових витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачем у справі є ОСОБА_2 , який проживає за адресою АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено та підписано 17 листопада 2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Л.М. Присяжнюк