Рішення

від 12.11.2020 по справі 164/1174/20

МАНЕВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 164/1174/20

п/с 2/164/530/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2020 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Невара О.В.,

при секретарі Шлеян А.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Бугайчука В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області про визнання дій незаконними та зобов?язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відділу освіти Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області про визнання дій незаконними та зобов?язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона з 22 січня 2013 року по 19 вересня 2019 року працювала на посаді юристконсульта Маневицької райлікарні, яка з 28 грудня 2018 року була реорганізована в комунальне підприємство „Маневицька центральна районна лікарня". Перебуваючи в період з червня 2017 року по червень 2020 року у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за основним місцем роботи, позивач з 3 вересня 2018 року була прийнята на роботу вчителем української мови і літератури загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Четвертня за сумісництвом на неповне тижневе навантаження. При наданні щорічної відпустки за 2018-2019 навчальний рік ОСОБА_1 не було виплачено допомогу на оздоровлення. Неодноразові звернення позивача до начальника відділу освіти Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області Новака Л.О., Колківського селищного голови Палінкевича О.О., начальника управління Держпраці у Волинській області Стаська Р.Б. з приводу виплати допомоги на оздоровлення за 2018-2019 навчальний рік не дали позитивного результату, а тому ОСОБА_1 була змушена звернутись за захистом своїх прав до суду. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд визнати дії відділу освіти Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області щодо невиплати їй допомоги на оздоровлення за 2018-2019 навчальний рік незаконними та зобов?язати відділ освіти Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області виплатити їй допомогу на оздоровлення за 2018-2019 навчальний рік, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, просила визнати дії відділу освіти Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області щодо невиплати їй допомоги на оздоровлення за 2018-2019 навчальний рік незаконними та зобов?язати відділ освіти Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області виплатити їй допомогу на оздоровлення за 2018-2019 навчальний рік, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовних вимог не визнав, вважає їх необґрунтованими, оскільки допомога на оздоровлення має виплачуватися лише за основним місцем роботи. Позивач у 2018-2019 навчальному році працювала у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів с. Четвертня за сумісництвом на неповному тижневому навантаженні. Основним місцем роботи ОСОБА_1 у вказаний період була посада юристконсульта Маневицької райлікарні. Тому права на отримання допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки за 2018-2019 навчальний рік позивач не мала. Просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України „Про освіту" держава забезпечує виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.

Згідно з постановою КМУ „Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України „Про освіту", частини першої статті 25 Закону України „Про загальну середню освіту", частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України „Про позашкільну освіту" № 78 від 31 січня 2001 року було запроваджено, починаючи з 1 січня 2001 року, передбачену абзацами восьмим і десятим частини першої статті 57 Закону України „Про освіту" виплату педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти надбавок за вислугу років і допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 КЗпП України законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

Згідно з ст. 56 КЗпП України за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім?ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов?язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Відповідно до ч. 1-3, 8 ст. 179 КЗпП України на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв?язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів. Тривалість відпустки у зв?язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства… За бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про відпустки" до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 6 цього Закону), зараховуються час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка.

Порядок роботи сумісників та оплата їх праці регламентується постановою Кабінету Міністрів України „Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" № 245 від 3 квітня 1993 року та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін?юсту і Мінфіну № 43 від 28 червня 1993 року.

При роботі за сумісництвом з працівником укладається трудовий договір. Стороною трудового договору про роботу за сумісництвом на стороні власника (підприємства, установи, організації) може бути як інший власник (підприємство, організація), так і той же власник (підприємство, установа, організація), з яким працівник уклав трудовий договір про основну роботу. У останньому випадку трудові договори юридично не пов?язані між собою. Працівникові, який працює за сумісництвом, оплата праці визначається за фактично відпрацьований час виходячи з передбачених умовами оплати праці складових (посадовий оклад, надбавки та доплати до нього тощо). Надання матеріальної допомоги сумісникам здійснюється на загальних підставах, якщо інше не передбачено окремими нормативними актами.

Відповідно до спільного листа Міносвіти і ЦК профспілки „Про виплату допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки" № 1/9-223 від 11 червня 2001 року допомога при наданні щорічної відпустки надається і тим педагогічним та науково-педагогічним працівникам, які працюють на умовах строкового трудового договору за умови звільнення їх з роботи після закінчення відпустки, а також жінкам з числа педагогічних або науково-педагогічних працівників, які під час перебування у відпустці для догляду за дитиною до трьох років працюють на умовах неповного робочого дня.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 22 січня 2013 року по 19 вересня 2019 року працювала на посаді юристконсульта Маневицької райлікарні, яка з 28 грудня 2018 року була реорганізована в комунальне підприємство „Маневицька центральна районна лікарня". Перебуваючи в період з 7 червня 2017 року по 7 червня 2020 року у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за основним місцем роботи, позивач з 3 вересня 2018 року була прийнята на роботу вчителем української мови і літератури загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Четвертня за сумісництвом на неповне тижневе навантаження. При наданні щорічної відпустки за 2018-2019 навчальний рік ОСОБА_1 не було виплачено допомогу на оздоровлення. За період 2018-2019 років комунальне підприємство „Маневицька центральна районна лікарня" допомогу на оздоровлення позивачу не виплачувало. Неодноразові звернення ОСОБА_1 до начальника відділу освіти Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області Новака Л.О., Колківського селищного голови Палінкевича О.О., начальника управління Держпраці у Волинській області Стаська Р.Б. з приводу вирішення в позасудовому порядку питання про виплату допомоги на оздоровлення за 2018-2019 навчальний рік не дали позитивного результату. Зазначені обставини підтвердила позивач в судовому засіданні, а також це встановлено з досліджених в судовому засіданні заяви ОСОБА_1 від 23 вересня 2019 року, повідомлення відділу освіти Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області № 841/01-17/2-19 від 7 жовтня 2019 року, повідомлення Маневицької райдержадміністрації № Д-256гл від 26 грудня 2019 року, повідомлення Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області № 1065/02-13/2-20 від 27 липня 2020 року, повідомлення управління Держпраці у Волинській області № Д26-з/04-06 від 19 червня 2020 року, трудової книжки серії НОМЕР_1 , трудової книжки серії НОМЕР_2 , повідомлення комунального підприємства „Маневицька центральна районна лікарня" № 163 від 12 вересня 2019 року, наказів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Четвертня № 12-к/тр від 28 серпня 2018 року, № 15-к/тр від 20 вересня 2019 року та № 15-к/тм від 20 травня 2019 року.

При вирішенні позовних вимог суд бере до уваги положення ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, згідно яких суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При вирішенні позовних вимог суд також бере до уваги, що відповідачем - відділом освіти Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області та представником відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні відповідно до ст. 81 ЦПК України не подано суду доказів про безпідставність заявлених позивачем вимог.

Доводи представника відповідача ОСОБА_2 в тій частині, що ОСОБА_1 права на отримання допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки за 2018-2019 навчальний рік не мала, так як у 2018-2019 навчальному році вона працювала у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів с. Четвертня за сумісництвом на неповному тижневому навантаженні, а допомога на оздоровлення має виплачуватися лише за основним місцем роботи, суд не бере до уваги, оскільки ОСОБА_1 в період з 7 червня 2017 року по 7 червня 2020 року за основним місцем роботи перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, де їй допомога на оздоровлення у 2018-2019 роках не виплачувалася.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що слід визнати незаконними дії відділу освіти Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області щодо невиплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки за 2018-2019 навчальний рік та зобов?язати відділ освіти Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області виплатити ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки за 2018-2019 навчальний рік.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача - відділу освіти Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 840 гривень 80 копійок судового збору, сплаченого позивачем при зверненні з позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 50-51, 56, 179 КЗпП України, Законом України „Про освіту", Законом України „Про відпустки", суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконними дії відділу освіти Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області щодо невиплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки за 2018-2019 навчальний рік.

Зобов?язати відділ освіти Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області виплатити ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки за 2018-2019 навчальний рік.

Стягнути з відділу освіти Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області (44661, смт. Колки, вул. Шкільна, 3 Маневицького району Волинської області, код ЄДРПОУ 42302409) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя районного суду О.В. Невар