Рішення

від 18.11.2020 по справі 172/700/20

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/700/20

Провадження № 2/172/305/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.11.2020 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Битяка І.Г., за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксації судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Альфа-Банк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 30 травня 2006 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк правонаступниками якого є ПАТ Укрсоцбанк , АТ Укрсоцбанк і АТ Альфа-Банк та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 3/143-6 відповідно до умов якого банк надав останній грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 42000,00 доларів США зі сплатою 11,80 процентів річних з кінцевим терміном повернення заборгованості до 29 травня 2021 року.

В порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 21.05.2020 року загальна сума основної заборгованості становить 95344,97 доларів США, що за офіційним курсом становить 2534784,16 грн.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором між кредитором та іпотекодавцем ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 478 від 30.05.2006 року, відповідно до якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання позичальником основного зобов`язання нерухоме майно - житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Нерухоме майно, що входить до складу предмету іпотеки, належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 17.05.2006 року Васильківською селищною радою, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.05.2006 року, виданого КП Синельниківське МБТІ , а земельна ділянка, що входить до складу предмету іпотеки - Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 12.05.2006 року Васильківською селищною радою.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог, відповідно до договору кредиту, цього договору та приписів норм чинного законодавства України, а у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання за договором кредиту, а в разі його невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з п. 5.6 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснене іпотекодержателем на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку , або шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку встановленому статтею 38 Закону України Про іпотеку , а згідно з п. 5.7 вказаного договору у разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, визначений у відповідному рішенні суду.

На виконання умов кредитного договору та іпотечного договору, відповідачу було направлено вимогу про усунення порушень, але станом на дату подання позовної заяви вимога залишена без задоволення.

У зв`язку з неодноразовим порушенням відповідачем умов кредитного договору, позивач в повному праві вимагати дострокове виконання відповідачем обов`язків по кредитному та іпотечному договорам шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач просить суд:

- звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належить відповідачу на праві приватної власності в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 30.05.2006 року № 3/143-6 в сумі 2534784,16 грн. шляхом проведення прилюдних торгів згідно із Законом України Про виконавче провадження за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій;

- стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою судді від 05.08.2020 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд справи в цілому у його відсутність на підставі наявних в матеріалах справи доказів, в разі неявки відповідача в судове засідання просить ухвалити заочне рішення.

Представник відповідача ОСОБА_3 надав суду заяву про застосування судом позовної давності та відмову у задоволенні позову, оскільки з наданого розрахунку заборгованості видно, що останній раз погашення боргу за кредитним договором здійснено 12.11.2008 року, тобто з грудня 2008 року відповідач припинив виконувати зобов`язання за кредитом. Відповідно до п. 4.5 договору кредиту строк виконання основного зобов`язання щодо повернення всієї суми кредиту настав 10 лютого 2009 року, тому саме з цієї дати розпочався перебіг строку позовної давності.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши матеріали справи приходить до такого.

30 травня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк правонаступниками якого є ПАТ Укрсоцбанк , АТ Укрсоцбанк і АТ Альфа-Банк та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 3/143-6 відповідно до умов якого банк надав останній грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 42000,00 доларів США зі сплатою 11,80 процентів річних з кінцевим терміном повернення заборгованості до 29 травня 2021 року.

Відповідно до п. 1.1 договору кредиту позичальник зобов`язаний щомісячно до 10 числа місяця сплачувати кредитору рівні суми грошових коштів в розмірі 233 доларів США, а до 29 травня 2021 року - в розмірі 293 доларів США, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 29.05.2021 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором між кредитором та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 478 від 30.05.2006 року, посвідчений нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори Гордієнко І.В., відповідно до якого іпотекодавець як майновий поручитель передає в іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов`язань за договором кредиту № 3/143-6 від 30.05.2006 року нерухоме майно - житловий цегляний будинок А-1 житловою площею 111,4 кв.м., загальною площею 194,9 кв.м., цегляний сарай Б-1, паркан, металевий штахетник № 1 та земельні ділянки площею 0,0362 га і 0,0590 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.2 іпотечного договору від 30.05.2006 року за взаємною згодою сторін цього договору загальна вартість предмету іпотеки становить 265125,00 грн., з яких: житловий будинок - 249501,00 грн., земельна ділянка з кадастровим номером 1220755100-04-001-0037 - 9683,00 грн.

Згідно з п. 1.3 іпотечного договору від 30.05.2006 року зміст та розмір забезпеченого іпотекою зобов`язання визначається виконанням позичальником перед іпотекодержателем зобов`язань, зокрема, щодо повернення позичальником основної суми кредиту в сумі 42000,00 доларів США у визначеному в п. 1.3.1 іпотечного договору порядку.

Відповідно до п. 3.3.5 договору кредиту від 30.05.2006 року позичальник зобов`язаний суворо дотримуватися положень цього договору, а також договору, визначеного п. 1.3 цього договору, тобто іпотечного договору, укладеного між кредитором та ОСОБА_1 , сплачувати відсотки за використання кредиту в порядку, визначеному п.п. 2.4, 2.5. цього договору, своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими відсотками за фактичне його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п. 1.1 цього договору, достроково повернути кредит, погасити нараховані відсотки та сплатити можливі штрафні санкції у випадках. Визначених п. 2.6.3, 3.2.3, 4.4, 4.5, 5.4 цього договору.

З розрахунку, наданого позивачем, видно, що заборгованість ОСОБА_1 перед кредитором станом на 21.05.2020 року становить 95344,97 доларів США, що за курсом НБУ становить 2534784,16 грн. і складається із: простроченої заборгованості за кредитом - 35010,00 доларів США (за курсом НБУ станом на 21.05.2020 року - 930754,85 грн.), строкової заборгованості за нарахованими відсотками - 60334,97 доларів США (за курсом НБУ станом на 21.05.2020 року - 1604029,31 грн.).

Частиною 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За правилами ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) у разі коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до п. 5.1 іпотечного договору від 30.05.2006 року право звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог, відповідно до договору кредиту, виникає у іпотекодержателя у випадках, обумовлених положеннями договору кредиту, цього договору та приписів норм чинного законодавства.

За приписами п. 4.5 договору кредиту у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених п.п. 3.3.8, 3.3.9 цього Договору, протягом більше, ніж 60 (шістдесят) календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити відсотки за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

У разі настання обставин, визначених п. п. 3.2.3, 4.4, 4.5, 5.4 цього договору, термін надання та використання кредиту вважається таким, що закінчився і, відповідно, позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити нараховані відсотки за фактичний час користування кредитом та нараховані штрафні санкції (п. 7.4 договору кредиту).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що останній раз погашення боргу за кредитним договором здійснено 12.11.2008 року. Тобто з грудня 2008 року ОСОБА_1 припинила виконувати зобов`язання за кредитом. Оскільки термін внесення щомісячних кредитних платежів встановлено до 10 числа кожного місяця, то саме 10 грудня 2008 року почалося невиконання умов кредитного договору, яке тривало більше ніж 60 днів, у зв`язку з чим строк виконання основного зобов`язання ОСОБА_1 щодо повернення всієї суми кредиту відповідно до п. 4.5 договору кредиту настав 10 лютого 2009 року. Саме з цієї дати і розпочався перебіг строку позовної давності.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як строк договору , так і строк (термін) виконання зобов`язання (статті 530, 631 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Оскільки строк виконання основного зобов`язання було змінено на 10 лютого 2009 року, то саме з цього моменту у позивача виникло право на звернення до суду щодо захисту своїх порушених прав, однак банк звернувся до суду із зазначеним позовом лише 04 серпня 2020 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-900цс16.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Представником відповідача по справі заявлено про застосування позовної давності.

Зі свого боку позивачем не заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності та не наведено поважних причин його пропуску.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов АТ Альфа-Банк необґрунтований, позивачем дійсно пропущено строк позовної давності при зверненні до суду з позовом, предметом якого є вирішення питання щодо погашення заборгованості позичальника за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому сплив позовної давності та наявність заяви відповідача про застосування позовної давності є підставою для відмови у позові.

На підставі викладеного, керуючись Законом України Про іпотеку , ст.ст. 3, 15, 261, 266, 267, 526, 527, 530, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В

Відмовити Акціонерному товариству Альфа-Банк у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк