Рішення

від 11.11.2020 по справі 192/2203/19

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/2203/19

Провадження № 2/192/775/20

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

"11" листопада 2020 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Стрельникова О.О.

за участю: секретаря судового засідання - Корота Л.С.,

представника позивачки - адвоката Криволапової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА АГРОСТЕП про розірвання договорів оренди земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом про розірвання Договорів оренди землі від 12 листопада 2013 року.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка, кадастровий номер 1225083000:03:003:0055, площею 7,3623, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Солонянський район, Дзержинівська сільська рада та земельна ділянка, кадастровий номер 1225083000:03:003:0048, площею 7,170, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Солонянський район, Дзержинівська сільська рада.

12 листопада 2013 року між позивачкою та ТОВ АГРОФІРМА АГРОСТЕП було укладено Договори оренди землі. Зазначеними Договорами було передбачено, що відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у натуральній формі: зернові - 3000 кг, соняшник - 200 кг, мука - 100 кг, цукор 50 кг, солома - 1000 кг, оранка та культивація присадибних ділянок до 0,50 га. За згодою двох стоні орендна плата повністю може видаватися у грошовій формі - не менше 3% від нормативної грошової оцінки землі, у сумі 4471 грн. 98 коп.

Згідно п. 11 Договору орендна плата вноситься в строк до 31 грудня кожного року на протязі дії договору оренди.

Позивачка посилається на те, що відповідач не видав (не сплатив) позивачці за 2018, 2019 роки орендну плату в жодній із передбачених Договором формах.

Тому, позивачка у зв`язку з систематичним порушенням відповідачем умов Договорів оренди землі від 12 листопада 2013 року в частині виплати орендної плати, просила розірвати дані договори оренди землі.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача ТОВ АГРОФІРМА АГРОСТЕП , який був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позов суду не надав (а.с. 68, 69).

Суд, заслухавши представника позивачки, дослідивши матеріали справи та надані докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що позивачці на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП №111197 від 30 грудня 2003 року належить земельна ділянка площею 7,170 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дзержинівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області (а.с. 10, 11).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ №877597 від 11 липня 2006 року, позивачці належить земельна ділянка площею 7,3623 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дзержинівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області (а.с. 8, 9).

12 листопада 2013 року між позивачкою та ТОВ АГРОФІРМА АГРОСТЕП були укладені Договори оренди землі, відповідно до яких позивачка передала в оренду відповідачу земельну ділянку площею 7,3623 га та земельну ділянку площею 7,140 га, які розташовані на території Дзержинівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, строком на сім років (а.с.12-15).

На період укладання даного договору оренди, спірні правовідносини з приводу оренди земельних ділянок регулювались Законом України Про оренду землі № 161-XIV від 06 жовтня 1998 року зі змінами та доповненнями на день укладання договору оренди, Цивільним кодексом України та Земельним кодексом України, а також постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №220, якою затверджено типову форму договору оренди земельної ділянки.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), зокрема шляхом застосування інших, передбачених законом, способів. Частиною 4 ст. 124 цього Кодексу передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України - майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі. Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Об`єктом оренди є земельна ділянка. За змістом статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Згідно з нормою статті 79 1 ЗК України земельна ділянка набуває ознак об`єкта цивільних прав з моменту її формування з присвоєнням кадастрового номера та внесення в Державний земельний кадастр.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про оренду землі , в редакції яка діяла на час укладання спірного договору, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Частиною 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно ст.ст. 125, 126 ЗК України - право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав, а право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно положень ст. ст. 21, 22 Закону України Про оренду землі (в редакції на дату укладання договору), орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі , який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами і застосуванні щодо даних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Виплата орендарем орендної плати за договором є основним обов`язком відповідача, невиконання якого суд вважає є істотним порушенням умов договору, оскільки орендна плата для орендодавця є його стабільним джерелом доходу і при передачі землі в оренду орендодавець розраховує на її виплату.

Положеннями ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі , ст. 141 ЗК України та ч. 1 ст. 782 ЦК України, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України - договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

Враховуючи викладені норми матеріального права, позивач підтверджуючи свої вимоги за позовом про дострокове розірвання договорів оренди, повинен довести суду, що договір оренди укладений між сторонами, що орендна плата не сплачувалась.

Разом з тим з досліджених судом договорів оренди землі між сторонами, не вбачається факту їх державної реєстрації, інших доказів на підтвердження обставин реєстрації договорів оренди землі позивачкою суду не надано, тобто позивачем не доведено належними та допустимими доказами суду факту укладення між сторонами договорів оренди, у зв`язку з чим вимога про розірвання договорів, які не укладені є безпідставною.

Висновок суду, щодо моменту укладення договорів оренди землі відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 15 січня 2020 року по справі № 322/1178/17.

Суд не приймає доводи представника позивачки, що зі змісту договорів оренди вбачається запис Договір зареєстрований в Реєстраційній службі Солонянського управління юстиції. Про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від , оскільки вказаний запис зазначений у формі типового бланку договору оренди, і він не містить дати реєстрації договорів, номеру реєстру, підписів реєстратора та відповідної печатки.

Крім цього, позивачкою не надано будь-яких відомостей, що відповідачем не здійснювалася орендна плата в жодній із передбачених Договорами формах, а направлення листів відповідачу про те, що умови Договорів оренди земельних ділянок виконуються не належним чином, не є такими доказом і не підтверджують факту невиконання відповідачем договорів оренди землі.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що в задоволені позову позивачки про розірвання договорів оренди земельних ділянок слід відмовити за недоведеністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати по справі, відповідно до ст. 141 КПК України, покладаються на позивачку.

На підставі викладеного, Закону України Про оренду землі , ст.ст. 125, 126 ЗК України, ст.ст. 526, 626, 651, 792 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 78, 81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 , яка мешкає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА АГРОСТЕП , яке розташоване: смт Новпокровка, Солонянського району, Дніпропетровської області, вул. Дружби, буд. 4, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 37916049 про розірвання договорів оренди земельних ділянок - відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок позивачки.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивачка має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 19 листопада 2020 року.

Головуючий: суддя Стрельников О.О.