ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18 листопада 2020 року Справа № 280/3448/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вневідомча охорона" (далі - відповідач), в якому позивач просить суд надати дозвіл позивачу на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 4 156 127, 34 грн. за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Вневідомча охорона", що перебуває у податковій заставі.
Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України та зазначено, що а відповідачем обліковується сума узгодженого податкового боргу перед бюджетом з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1384131,52, з податку на прибуток підприємств і організацій у розмірі 122,41 грн., з податку на додану вартість у розмірі 25659,10 грн., та частина чистого прибутку господарських організацій у розмірі 4080,00 грн. Заборгованість виникла в результаті несплати самостійно узгоджених сум податкових зобов`язань та донарахованих позивачем у податкових повідомленнях-рішеннях. Вказує, що у зв`язку з несплатою платником податків винесених та узгоджених сум податкових зобов`язань, контролюючим органом вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку проте, борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений. Зазначає, що позивачем направлялися до банківських установ, в яких у відповідача відкриті банківські рахунки, інкасові доручення, проте останні поверталися без виконання у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках. Майно платника податків описано у податкову заставу, а застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, та у зв`язку із відсутністю коштів у боржника просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою суду від 15.06.2020 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.07.2020.
02.07.2020 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№30431) в якому зазначено, що умовою розгляду питання про задоволення вимог за рахунок майна с безспірність вимог. Сума податкового боргу не відповідає дійсності, так як TOB Вневідомча охорона регулярно та у повному обсязі сплачуються поточні платежі з податку на додану вартість га податку на прибуток, і ці суми зараховуються у погашення заборгованості. Також позивачем не доведено факт недостатності коштів на рахунках. TOB Вневідомча охорона у розумінні от. 55 Господарського кодексу України відноситься до суб`єктів малого підприємництва і то від того, що кількість працюючих перевищує 10 осіб. Грошових сум еквівалентних сумі податкового боргу на рахунку підприємства одночасно не буває, тому у позивача є можливість списувати заборгованість з банківських рахунків. Позивачем не доведено перебування майна підприємства у податковій заставі. Також позивачем не надано постанову суду про стягнення коштів, так як рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2020 та Третього апеляційного адміністративного суду від 06.05.2020 по справі 280/4646/19 у цьому позові позивачеві відмовлено. Представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими і просить суд залишити позовні вимоги без задоволення.
Ухвалою суду від 15.07.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 10.09.2020.
Ухвалою суду від 10.09.2020 підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті на 06.10.2020.
Ухвалою суду від 06.10.2020 розгляд справи було відкладено на 04.11.2020.
Від представника позивача 04.11.2020 надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позов просить задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 04.11.2020 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Враховуючи вимоги ч. 9 ст. 205 та ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом ухвалено завершити розгляд справи у порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Вневідомча охорона" (код ЄДРПОУ 31616053) є юридичною особою, яка зареєстрована 05.09.2001 за № 1 266 120 0000 000223.
Станом на 20.05.2020 за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 4156127,34 грн., а саме: з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2003216,37 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 2152910,97 грн.
Вищезазначений податковий борг підтверджений рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2018 у справі № 0840/3516/18, відповідно до якого адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона» про стягнення податкового боргу задоволено.
Стягнуто з рахунків платника податків у всіх банках Товариства з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона» (69063, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва/провулок Тихий, буд 42/12, код ЄДРПОУ 31616053), а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків на користь УК у Олександрівському районі м. Запоріжжя (код одержувача 38025440 в ГУ ДКС України у Запорізькій області, МФО 813015) податковий борг у загальному розмірі 3 831 169,66 грн. (три мільйони вісімсот тридцять одна тисяча сто шістдесят дев`ять гривень 66 копійок), у точу числі:
з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів 1 832 419,67 грн. (один мільйон вісімсот тридцять дві тисячі чотириста дев`ятнадцять гривень 67 копійок) на р/р 31112029700003, код платежу 14060100;
з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 998 749,99 грн. (один мільйон дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч сімсот сорок дев`ять гривень 99 копійок) на р/р 33111318700003, код платежу 11021000.
Вищезазначений податковий борг виник на підставі наступного.
На підставі Акту перевірки № 51/08-29-14-0208/31616053 від 07 липня 2016 року податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:
№0000818291400 від 26 липня 2016 року, яким ТОВ «Вневідомча охорона» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 871 353,00 грн., та застосовані штрафні санкції у сумі 435676,50 грн. (а.с.36);
№0000828291402 від 26 липня 2016 року, яким ТОВ «Вневідомча охорона» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 968 170,00 грн., та застосовані штрафні санкції у сумі 484 085,00 грн. (а.с.29).
Зазначені рішення, у відповідності п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України оскаржено ТОВ «Вневідомча охорона» у судовому порядку.
Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2017 у справі № 808/3769/16, адміністративний позов ТОВ «Вневідомча охорона» задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №0000818291400 та 0000828291402 від 26 липня 2016 року.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 у справі № 808/3769/16 апеляційну скаргу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області задоволено. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року у справі № 808/3769/16 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ «Вневідомча охорона» відмовлено.
На підставі податкових декларацій з податку на прибуток підприємства: від 02.11.2017 №9228674304, якою нараховано 7726,00 грн., від 09.02.2018 №9298554378, якою нараховано 18988,00 грн., від 26.02.2019 №93108770468, якою нараховано 18988,00 грн.
Платнику податків було донараховано штрафні санкції за податковим повідомленням - рішенням форми Ш №0162464904 від 10.12.2019 на суму 1,51 грн., податковим повідомленням - рішенням форми Ш №0162464904 від 10.12.2019 на суму 2058,09 грн., податковим повідомленням - рішенням форми Ш №0162464904 від 10.12.2019 на суму 10,35 грн..
Крім того, платнику було нараховано пеню на податковий борг минулих років згідно п.129.1.1 ст.129 ПК України, на загальну суму 720613,69 грн..
З урахуванням сплати/переплати у розмірі 62096,77 грн., залишок податкового боргу з податку на прибуток податкової декларації склав 2003216,37 грн.
На підставі податкових декларацій та уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість:№ 9243064577 від 17.11.2017 у сумі 123 137,00грн., №9270511604 від 18.12.2017 у сумі 134 293,00 грн., уточнюючий розрахунок №9001981678 від 18.01.2018, яким самостійно збільшено суму, що сплачується до державного бюджету на 159 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 5 грн., № 9295967805 від 18.01.2018 у сумі 253 957, 00 грн., № 9024755384 від 19.02.2018 у сумі 5 917, 00 грн., № 9046276174 від 16.03.2018 у сумі 26 378, 00 грн., № 9072013286 від 19.04.2018 у сумі 12 548,00 грн., № 9095755621 від 17.05.2018 у сумі 81 195, 00 грн., № 9121850643 від 18.06.2018 у сумі 3 142, 00 грн., № 9147780472 від 18.07.2018 у сумі 6 119,00 грн., № 9173781588 від 16.08.2018 у сумі 22 811 грн., №9199821036 від 17.09.2018 у сумі 10 177, 00 грн., № 9225569882 від 16.10.2018 у сумі 27 390, 00 грн., № 9255591119 від 19.11.2018 у сумі 41 468, 00 грн., № 928316669 від 18.12.2018 у сумі 34 620, 00 грн., № 9307821876 від 19.01.2019 у сумі 28 997, 00 грн., № 9024461021 від 18.02.2019 у сумі 31 408, 00 грн.,№ 9050033991 від 19.03.2019 у сумі 29 458, 00 грн.,№ 9075283341 від 16.04.2019 у сумі 36 505, 00 грн.,№ 9102164613 від 16.05.2019 у сумі 28 263, 00 грн.,№ 9130781768 від 19.06.2019 у сумі 32 865, 00 грн.,№ 9155941823 від 17.07.2019 у сумі 29 702, 00 грн., № 9184536097 від 16.08.2019 у сумі 25 043,00 грн., № 9211941305 від 16.09.2019 у сумі 23 252, 00 грн., № 9241791889 від 16.10.2019 у сумі 28 145, 00 грн., № 9273934938 від 18.11.2019 у сумі 24 400, 00 грн., № 9302783737 від 16.12.2019 у сумі 16 098, 00 грн., № 9331031355 від 16.01.2020 у сумі 5 028, 00 грн.
Платнику податків було донараховано штрафні санкції за податковим повідомленням - рішенням форми Ш №0102724901 від 16.08.2019 на загальну суму 117017,30 грн., податковим повідомленням - рішенням форми Н №0139754906 від 16.10.2018 на суму 683,26 грн., повідомленням - рішенням форми Ш №0046594906 від 25.03.2019 на загальну суму 26670,75 грн., повідомленням - рішенням форми Р №0087734906 від 10.07.2019 на суму 37059,75 грн., повідомленням - рішенням форми Р №0124174904 від 27.09.2019 на суму 17630,30 грн., повідомленням - рішенням форми Ш №0004864904 від 20.01.2020 на загальну суму 16237,57 грн.
Крім того, платнику було нараховано пеню на податковий борг минулих років згідно п.129.1.1 ст.129 ПК України, на загальну суму 552766,71 грн.
З урахуванням сплати/переплати у розмірі 1189889,67 грн., залишок податкового боргу з податку на додану вартість склав 2152910,97 грн.
З метою погашення відповідачем податкового боргу позивач вживав заходи, передбачені Податковим кодексом України, а саме, боржнику відповідно до ст.59 ПК України було направлено податкову вимогу форми Ю № 203-50/829 від 21.11.2017.
У зв`язку з тим, що відповідач добровільно не сплатив вказані суми заборгованості у встановлені законодавством строки, позивач звернувся до банків, обслуговуючих відповідача, щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суми податкової заборгованості. Однак, з банківських установ було отримано відповідь про повернення інкасових доручень без виконання.
У зв`язку із зазначеним, позивач скористався своїм правом та прийняв рішення про опис майна у податкову заставу, відповідно до приписів статті 89 Податкового Кодексу України .
На підставі вказаного рішення, позивачем складено Акти опису майна №11/49 від 05.05.2018 та №40/49-826 від 17.09.2018.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, обтяження було зареєстровано в реєстрі 19.09.2018 за № 43085194.
Позивач, вважаючи, що має підстави для отримання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок його майна, що перебуває в податковій заставі, звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі - ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно зі ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.п. 41.1, 41.2 ст. 41 ПК України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
За визначенням пп. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 ПК України орган стягнення - це державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
З 01.01.2017 набрали чинності зміни, внесені в ПК України Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" №1797-VIII від 21.12.2016, за якими, до функцій державних податкових інспекцій віднесено лише здійснення сервісного обслуговування платників податків (ст.19-3 ПК України). Водночас, вказаним Законом, до функцій контролюючих органів віднесено, зокрема, здійснення погашення податкового боргу платників податків, стягнення своєчасно не нарахованих та несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (пп. 19-1.1.22 п. 19.1 ст. 19 ПК України), звернення до суду у випадках, передбачених законодавством (пп.19-1.1.45 п. 19.1 ст. 19 ПК України).
За визначенням пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пункт 87.1. ст. 87 ПК України визначає, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних папе рів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з ураху ванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно п. 87.2. ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п. 87.3. ст. 87 ПК України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:
майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої за стави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;
майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане плат нику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комі сію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її час тини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;
майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;
Кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім`я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005), отримані від замовників морських та річкових су ден та інших плавучих засобів;
майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України;
майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;
майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України Про заставу ;
кошти піших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.
Відповідно до п. 88.1. ст. 88 Податкового кодексу України (далі - ПК України) з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно п. 89.1. ст. 89 ПК України право податкової застави виникає:
89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації. - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зо бов`язання. самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладан ня договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.
Відповідно до ст. 4 закону України Про заставу предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.
Предметом застави не можуть бути:
культурні цінності, що є об`єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;
пам`ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом.
Предметом застави не можуть бути об`єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.
Предметом застави підприємств державної форми власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, та їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації, можуть бути їх товари в обороті або в переробці.
Предметом застави не можуть бути гуртожитки як об`єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини, на які поширюється дія Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків .
Згідно п. 89.2. ст. 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Відповідно до п. 89.3. ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.
Згідно п. 89.5. ст. 89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової за стави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі. Платник податків зобов`язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.
Керуючись п. 95.1. ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.
У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.
У таких випадках:
рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;
рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З системного аналізу вищенаведених приписів чинного податкового законодавства можна дійти висновку, що погашення податкового боргу платника податків з рахунок продажу майна такого платника податків, що перебуває у податковій заставі, є виключною мірою та застосовується лише тоді, коли контролюючим органом вчинено всі заходи, спрямовані на погашення податкового боргу платника податків, але такі заходи видалися марними.
Відповідно пп.93.1.1 п.93.1 ст. 93 ПК України, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня, отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку.
Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку. Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву судом не приймаються оскільки, спростовуються матеріалами справи.
Керуючись п. 95.3. ст. 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо на дання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюю чим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій підлягають задоволенню, в межах суми наявного у відповідача податкового боргу.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вневідомча охорона" (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 31616053) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу, - задовольнити.
Надати Головному управлінню ДПС у Запорізькій області дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 4156127,34 грн. (чотири мільйона сто п`ятдесят шість тисяч сто двадцять сім гривень 34 коп.) за рахунок реалізації майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Вневідомча охорона", що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 18.11.2020.
Суддя А.В. Сіпака
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2020 |
Оприлюднено | 23.11.2020 |
Номер документу | 92954397 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні