Рішення

від 11.11.2020 по справі 380/3168/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3168/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Ходаня Н.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивачів Дручека М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 , ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_5 , ОСОБА_7 РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_5 (далі - позивачі) до Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області код ЄДРПОУ 04369661, місцезнаходження: 81162, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Семенівка, вул.Шевченка, 1 (далі - відповідач), в якому позивачі просять визнати протиправним і скасувати рішення Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 09.10.2019 №1495 «Про розгляд клопотання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області» .

Ухвалою від 28.04.2020 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 12.05.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 06.07.2020 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - третя особа).

Ухвалою від 16.09.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сільська рада не наділена повноваженнями щодо відміни чи скасування рішень сесій попередніх скликань. Акти індивідуальної дії можуть бути скасовані лише у судовому порядку. Клопотання третьої особи також не може підставою для скасування попередніх рішень ради. Таке клопотання не містить вимог щодо скасування чи відміни рішень сільської ради. Позивач вважають, що з їх боку не вчинено жодних протиправних дій. Позивачі звертають увагу на те, що за скасованими рішеннями сільської ради ними вже розроблено землевпорядну документацію та відновлено земельні ділянки для індивідуального будівництва.

09.06.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що оскаржене рішення прийняте на підставі вимог третьої особи про усунення порушень законодавства. У зв`язку з тим, що проекти землеустрою не затверджені сільською радою і відповідно земельні ділянки не передано у власність позивачам, відповідач прийняв оскаржене рішення, ким усунув порушення зазначені у клопотанні третьої особи. Заяви-згоди директора Пустомитівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс на передачу у власність земельних ділянок позивачам датовані 13.11.2017, тобто після спливу 4 років від дати прийняття рішень, яким позивачам надано дозвіл на розробку проектів землеустрою.

17.06.2020 позивачу подали до суду відповідь на відзив, в якій зазначили, що аналогічні рішення не відмінені відповідачем, а навпаки затверджено проекти землеустрою. Відповідач відмінив рішення, які втратили чинність ще 05.11.2015 відповідно до Закону України від 16.09.2008 № 509-VI.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , представник позивачів позовні вимоги підтримали. Просили суд позов задовольнити повністю.

У судове засідання відповідач та третя особа явку представників не забезпечили, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про розгляд справи без участі їх представників до суду не надходило.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , представника позивачів, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Семенівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області на 19 сесії 6 скликання прийняла наступні рішення:

- Про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 від 05.11.2013 №229;

- Про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 від 05.11.2013 №233;

- Про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_7 від 05.11.2013 №234;

- Про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 від 05.11.2013 №234;

- Про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_6 від 05.11.2013 №225;

- Про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_5 від 05.11.2013 №224;

- Про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_4 від 05.11.2013 №231.

Позивачі на підставі вказаних рішень розробили проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських споруд в кварталі К-5 с. Милошовичі (арк. справи 85, Том 2 - арк. справи 251, Том2; арк. справи 1, Том 3 - арк. справи 94, Том 3).

Семенівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області на 43 сесії 7 скликання прийняла рішення від 09.10.2019 № 1495 Про розгляд клопотання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - оскаржене рішення), яким відмінила рішення:

- Про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 від 05.11.2013 №229;

- Про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 від 05.11.2013 №233;

- Про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_7 від 05.11.2013 №234;

- Про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 від 05.11.2013 №234;

- Про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_6 від 05.11.2013 №225;

- Про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_5 від 05.11.2013 №224;

- Про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_4 від 05.11.2013 №231.

Вважаючи рішення відповідача від 09.10.2019 № 1495 Про розгляд клопотання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області протиправним, позивачі звернулися з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статею.

Згідно із частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статею 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Частиною першою статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно із частиною десятою статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) встановлено, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на певній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення і скасування. Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів невідповідності законам України визнаються незаконними у судовому порядку. Однак, Конституційним Судом вказано, що це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою змінити або скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності законам України). Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, змінювати їх у випадках, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних інтересів і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

У той же час, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема: відсутність факту виконання рішення, що скасовується; відсутність факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб`єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.

Суд при розгляді справи враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 20.09.2018 у справі № 521/17710/15-а.

Як встановив суд, 05.11.2013 Семенівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області на 19 сесії 6 скликання прийняла рішення про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачам.

У зв`язку з отриманням дозволу складення проекту землеустрою позивачі уклали з ТзОВ Інститут геоінформаційних систем договори про розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських споруд в кварталі К-5 с. Милошовичі.

ТзОВ Інститут геоінформаційних систем на виконання укладених договорів розробило проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських споруд в кварталі К-5 с. Милошовичі (арк. справи 85, Том 2 - арк. справи 251, Том2; арк. справи 1, Том 3 - арк. справи 94, Том 3).

Прийняття позивачами розроблених проектів землеустрою підтверджується актами виконаних робіт від 24.09.2015.

Водночас суд не бере до уваги аргументи позивачів про понесення витрат у розмірі 500000,00 грн на відновлення земельних ділянок, оскільки такі витрати не підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд також зауважує, що ТзОВ Інститут геоінформаційних систем супровідним листом від 06.09.2018 № 54/18 подало відповідачу розроблені проекти землеустрою.

Відповідач листом від 12.11.2018 № 421 повідомив ТзОВ Інститут геоінформаційних систем про необхідність приведення поданих проектів землеустрою у відповідність до норм та вимог законодавства, а саме погодити виконавцем та замовником та повернути на погодження Семенівській сільській раді.

У подальшому ТзОВ Інститут геоінформаційних систем супровідним листом від 03.01.2019 № 4-17 повторно подало відповідачу розроблені проекти землеустрою із урахуванням зауважень, викладених у листі від 12.11.2018 № 421.

Відповідач листом від 05.02.2019 № 50 повідомив ТзОВ Інститут геоінформаційних систем про те, що подані проекти землеустрою потребують додаткового вивчення.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що на підставі рішень про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією суб`єктивних прав позивачів.

З огляду на виготовлення позивачами проектів землеустрою, рішення Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 05.11.2013, якими позивачам надано дозвіл на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є виконаними, а тому вичерпали свою дію.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що відповідач позбавлений права скасовувати такі рішення.

Щодо посилання відповідача на положення Закону України від 16.09.2008 № 509-VI, суд зазначає таке.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву від 16.09.2008 № 509-VІ встановлено, що прийняті і не виконанні до набрання чинності вказаним Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об`єкта або надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розглядаються в установленому законом порядку .

Зазначений Закон набрав чинності 14.10.2008, а отже, рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об`єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, прийняті і не виконанні до набрання вказаним законом чинності, зберігали чинність до 14.10.2010.

Проте, суд звертає увагу на те, що позивачам надано дозволи на розробку проекту землеустрою рішенням відповідача від 05.11.2013, що свідчить про безпідставне посилання відповідача на положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву від 16.09.2008 № 509-VІ.

Надаючи оцінку аргументам відповідача про те, що заяви-згоди директора Пустомитівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс на передачу у власність земельних ділянок позивачам датовані 13.11.2017, тобто після спливу 4 років від дати прийняття рішень, яким позивачам надано дозвіл на розробку проектів землеустрою, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що на вимогу Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури №3 обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство Галсільліс провело службову перевірку щодо законності дій директора Пустомитівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс . За результатами вкаханої перевірки складено акт №1, згідно з яким згідно з таксаційним описом до матеріалів лісовпорядкування 2001 року, така земельна ділянка не належить до лісового фонду Пустомитівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс , а знаходження її в межах закритого контуру на планшеті № 7 - помилкове. Комісією встановлено, що відповідно до електронних картографічних матеріалів, земельна ділянка, на яку надано посвідчене погодження на вилучення директором Пустомитівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс не знаходиться у межах території такого підприємства. Комісія також встановила, що оскільки така земельна ділянка не знаходься на території Пустомитівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс , то і відсутня потреба у погодженні директора такого підприємства.

З огляду на викладене, посилання відповідача, як на підставу правомірності оскарженого рішення, на відсутність заяви-згоди директора Пустомитівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс на передачу у власність земельних ділянок позивачам при прийнятті рішень про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є необґрунтованим та безпідставним.

Суд вважає також безпідставними посилання відповідача на ненадходження на зберігання до архівного відділу Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області рішення щодо затвердження кварталу забудови К-5 у с. Милошевичі, оскільки це не може бути підставою для скасування рішень відповідача про надання позивачам дозволу на розроблення проекту землеустрою. Суд звертає увагу на те, що рішення Про затвердження детального плану території кварталу забудови для будівництва і обслуговування житлових будинів, господарських будівель та споруд К-5 у с. Милошевичі Пустомитівського району Львівської області від 05.11.2013 №208 наявне у матеріалах справи (арк. справи 246, Том 2).

Таким чином, суд вважає, що рішення Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 09.10.2019 №1495 «Про розгляд клопотання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області» в частині відміни рішень, якими надано дозвіл на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачам прийняті не у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом з тим, виходячи з того, що рішення Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 09.10.2019 №1495 «Про розгляд клопотання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області» прийняте не лише щодо позивачів, то у задоволенні позову в частині визнання протиправним скасування такого рішення, що не стосується позивачів необхідно відмовити повністю.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивачів по 840,80 грн судового збору, сплаченого згідно з згідно з квитанціями від 04.05.2020 №0.0.1695128215.1, №0.0.1695129093.1, №0.0.1695129745.1, №0.0.1695131021.1, №0.0.1695132164.1, №0.0.1695132906.1, №0.0.1695133592.1.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 09.10.2019 №1495 «Про розгляд клопотання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області» в частині відміни рішень Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, якими надано дозвіл на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 по 840,80грн, сплаченого судового збору.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 19 листопада 2020 року.

Суддя А.Г. Гулик