Рішення

від 19.11.2020 по справі 400/2138/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 р. № 400/2138/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМАР ГРУП", вул. Морехідна, 2-А, корп. В, офіс 404, м. Миколаїв, 54038 про:накладення арешту на кошти та інші цінності, ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі-позивач, ГУ ДПС у Миколаївській області) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІМАР ГРУП» (далі-відповідач), в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, достатні для стягнення податкового боргу підприємства в сумі 1123307,38 грн. грн. на користь держави.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у відповідача податкового боргу в сумі 1 123 307,38 грн. і на відсутність у відповідача майна, на яке може бути звернено стягнення.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, позовних вимог не заперечив, правової позиції по суті спору не висловив.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу за його адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим поштовим відправленням із зворотним повідомленням, яке повернулося до суду без вручення з відміткою оператора поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою .

Згідно з пунктом п`ятим частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

На підставі вищенаведеного ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу.

У зв`язку з тим, що від учасників справи не надходило заяв про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до розрахунку податкової заборгованості, відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість на загальну суму 1 123 307,38 грн.

Податковий борг виник у зв`язку з несплатою відповідачем податкового зобов`язання, що виникло на підставі податкового повідомлення - рішення від 10.01.2020 № 00001335005 (збільшення податкового зобов`язання на 862 531 грн. та застосування штрафних (фінансових санкцій) на суму 215 632,75 грн.), від 08.01.2020 № 00000265005 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 170 грн., від 31.01.2020 № 00005525004 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 020 грн., нарахування пені в сумі 43 953,63 грн. на підставі акту камеральної перевірки щодо неподання декларації з податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Зазначені вище податкові повідомлення - рішення були надіслані відповідачу рекомендованими поштовими відправленнями із зворотними повідомленнями, які повернулися позивачу без вручення із відміткою оператора поштового зв`язку про підставу повернення - „за закінченням терміну зберігання» та „адресат відсутній» .

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Докази оскарження чи скасування вказаних вище податкових повідомлень - рішень у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що борг у сумі 1 123 307,38 грн. є узгодженим.

Позивач вживав заходів, передбачених пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідачу було надіслано податкову вимогу форми „Ю» від 10.02.2020 № 2110-50 рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення, яке було повернуте до ГУ ДПС у Миколаївській області з відміткою оператора поштового зв`язку про підставу повернення - "за відсутністю адресата".

За відповідачем не зареєстровано рухомого або нерухомого майна, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформаційної бази щодо наявності зареєстрованих транспортних засобів.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пункт 36.5 статті 36 Податкового кодексу України встановлює, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Станом на день розгляду справи податковий борг у сумі 1 123 307,38 грн. залишається непогашеним.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За нормами підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Підпунктом 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Можливість застосування судом такого заходу як арешт коштів на рахунку платника податків пов`язується законодавцем з наявністю документально підтверджених контролюючим органом податкового боргу платника податків та відсутністю у останнього майна або доведення того, що балансова вартість наявного майна менша суми податкового боргу.

За відповідачем обліковується податковий борг, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем суду не надано, майна за відповідачем не зареєстровано, на підставі чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Оскільки спір вирішено на користь позивача як суб'єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають до стягнення з відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 43144729) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМАР ГРУП" (вул. Морехідна, 2-А, корпус В, офіс 404, м. Миколаїв, 54038, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 42219997) задовольнити.

2. Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІМАР ГРУП» (вул. Морехідна, 2-А, корпус В, офіс 404, м. Миколаїв, 54038, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 42219997), що знаходяться в банку, достатні для стягнення податкового боргу підприємства у сумі 1 123 307,38 грн. (один мільйон сто двадцять три тисячі триста сім гривень 38 копійок) на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна