Рішення

від 19.11.2020 по справі 580/4044/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року справа № 580/4044/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Охота Умань про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

22.09.2020 Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.120; код ЄДРПОУ 40333440) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Охота Умань (20300, м.Умань, вул.Садова, буд.17; ЄДРПОУ 41711561) (далі - відповідач) про стягнення на користь державного бюджету штрафних санкцій у сумі 6783,00грн за порушення законодавства про рекламу відповідно до рішень позивача №10/20 і №11/20 .

Додатково просив розгляд справи здійснити за правилами спрощеного провадження, а судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач порушив законодавство про рекламу, а саме заборону щодо розміщення реклами з використанням зображень справжньої або іграшкової зброї, вибухових пристроїв, в зв`язку з чим позивач виніс рішення про накладення штрафів №10/20 і №11/20. Оскільки добровільно кошти не сплачені, а рішення не оспорені, позивач просить стягнути їх з відповідача.

Ухвалою від 24.09.2020 суд відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі, надав відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для подачі відзиву та всіх письмових і електронних доказів. Згідно з даними рекомендованих повідомлень про поштові вручення вказану вище ухвалу позивач отримав 28.09.2020, а відповідач - 02.10.2020.

Правом подати відзив відповідач не скористався про причини не повідомив.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідач згідно з даними ЄДРПОУ зареєстрований, як суб`єкт господарювання - юридична особа 07.11.2017, код ЄДРПОУ 41711561, основний вид діяльності 47.64 Роздрібна торгівля спортивним інвентарем у спеціалізованих магазинах".

26.02.2020 головним спеціалістом позивача ОСОБА_1 посвідчення №86/19 складений протокол №6 про порушення законодавства про рекламу, яким встановлено, що в ході здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу встановлено розміщення зовнішньої реклами магазину Охото (ТОВ Охота Умань ) за адресою: вул.Садова, 17, м.Умань, Черкаська область , - з ознаками порушення вимог ч.1 ст.20 розділу ІІ Закону України від 03.07.1996 №270/96-ВР Про рекламу . До протоколу долучено фотокопію рекламного сюжету.

26.02.2020 позивач направив відповідачу лист №7.3-04-23-04/706-20, в якому просив відповідача надати належним чином засвідчені копії документів:

свідоцтво про державну реєстрацію ФОП;

договір із виробником (замовником, розповсюджувачем) реклами;

документи, що підтверджують вартість розповсюдженої (виготовлення, розповсюдження) реклами;

погоджений оригінал-макет реклами;

письмове пояснення щодо порушення законодавства про рекламу. Вказані документи необхідно надати до 12.03.2020.

Отримала ОСОБА_2 29.02.2020, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про поштове вручення.

Позивач 13.03.2020 прийняв рішення №8 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно рекламодавця ТОВ Охота Умань : вул.Садова, буд.17, м.Умань, Черкаська область, індекс 20300 .

17.03.2020 позивач листом №7.3-04-23-04/923-20 повідомив відповідача, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу призначений на 06.04.2020 об 11год 00хв. та відбудеться за вказаною адресою.

31.03.2020 позивач листом №7.3-04-23-04/1093-20 повідомив відповідача, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, призначений на 06.04.2020 об 11год 00хв., у зв`язку з запровадженням загальнонаціонального карантину перенесено на 28.04.2020 об 11год 00хв.

23.04.2020 позивач листом №7.3-04-23-04/1344-20 повідомив відповідача, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, призначений на 28.04.2020 об 11год 00хв., у зв`язку з запровадженим загальнонаціонального карантину перенесено на 14.05.2020 об 11год 00хв.

12.05.2020 позивач листом №7.3-04-23-04/1511-20 повідомив відповідача, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, призначений на 14.05.2020 об 11год 00хв., у зв`язку з запровадженим загальнонаціонального карантину перенесено на 27.05.2020 об 11год 00хв.

25.05.2020 позивач листом №7.3-04-23-04/1666-20 повідомив відповідача, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, призначений на 27.05.2020 об 11год 00хв., у зв`язку з введенням в дію етапів послаблення протиепідемічних заходів перенесено на 10.06.2020 об 11год 00хв.

10.06.2020 посадова особа позивача - ОСОБА_1 склала протокол №9 про порушення законодавства про рекламу. Вказала, що складений протокол про наявні ознаки порушення вимог ч.2 ст.26 Закону України Про рекламу , відповідно до якої неподання на вимогу органу державної влади, на який згідно з законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, документів, усних та/або письмових пояснень, відео-та звукозаписів, а також інформації щодо вартості розповсюдження зовнішньої реклами магазину Охота (ТОВ охота Умань ) за адресою: вул.Садова, 17, м.Умань, Черкаська область .

10.06.2020 позивач склав протокол №09/20 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, відповідно до якого вирішено:

визнати порушення вимог ч.1 ст.20 Закону України Про рекламу під час розміщення зовнішньої реклами доведеним;

ухвалити рішення про застосування штрафу відносно відповідача згідно з ч.6 ст.27 вказаного закону у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

ухвалити рішення про застосування штрафу відносно відповідача згідно з ч.7 ст.27 вказаного закону у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

надати керівництву позивача справи про порушення законодавства про рекламу відносно відповідача для прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

10.06.2020 позивач прийняв рішення №11/20, яким за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами відповідно до ч.6 ст. 27 Закону України Про рекламу на відповідача наклав штраф у сумі 1700,00 грн. До нього додав розрахунок штрафних санкцій відповідно до вимог ст.27 Закону України Про рекламу на загальну суму 1700,00грн. Надіслав відповідачу листом з повідомленням від 16.06.2020 №2150426655.

Того ж дня позивач прийняв рішення №10/20, яким за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами, відповідно до ч.6 ст. 27 Закону України Про рекламу на відповідача наклав штраф у розмірі 5083,00 грн. та надіслав листом з повідомленням від 16.06.2020 №215600426655.

З часу отримання відповідачем вказаних рішень до часу звернення позивача зі вказаним вище позовом штрафи не сплачені.

Тому позивач звернувся зі вказаним вище позовом.

Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами врегульовані Законом України від 03.07.1996 №270/96-ВР Про рекламу (далі - Закон №270/96-ВР).

Відповідно до абз.12 ст.1 Закону №270/96-ВР визначено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Згідно з абз.6 ст.1 Закону №270/96-ВР зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Споживачами реклами є невизначене коло осіб, на яких спрямовується реклама (абз.20 ст.1 Закону №270/96-ВР).

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.

Згідно з ч.2 ст.16 Закону №270/96-ВР зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам:

розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;

освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;

фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені;

опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі;

нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;

у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Відповідно до ч.3 ст. 16 Закону №270/96-ВР забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами:

на пішохідних доріжках та алеях;

у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини;

поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.16 Закону №270/96-ВР визначено, що розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих пам`яток, історичних ареалів населених місць здійснюється відповідно до цього Закону на підставі дозволів, які оформляються за участю органів виконавчої влади, визначених Законом України "Про охорону культурної спадщини". Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону №270/96-ВР забороняється реклама:

з використанням зображень дітей, які споживають або використовують продукцію, призначену тільки для дорослих чи заборонену законом для придбання або споживання неповнолітніми;

з інформацією, яка може підірвати авторитет батьків, опікунів, піклувальників, педагогів та довіру до них дітей;

з вміщенням закликів до дітей придбати продукцію або звернутися до третіх осіб з проханням зробити покупку;

з використанням зображень справжньої або іграшкової зброї, вибухових пристроїв.

Згідно з ч.1 ст.23 Закону №270/96-ВР реклама зброї може здійснюватися тільки у відповідних спеціалізованих виданнях щодо зброї, або безпосередньо у приміщеннях торговельних закладів (підприємств), які реалізують зброю, або на відповідних виставках (заходах).

Відповідно до ч.2 ст.23 Закону №270/96-ВР порядок рекламування бойової зброї, озброєнь і військової техніки, а також зброї, яка відповідно до законодавства може перебувати у власності осіб, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону №270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами;

Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, - щодо реклами державних цінних паперів;

Національний банк України - щодо реклами на ринках фінансових послуг (у тому числі споживчого кредиту), крім фондового ринку;

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури - щодо спорудження житлового будинку;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону №270/96-ВР на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю .

Крім того, відповідний орган державної влади має право:

вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень;

приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;

приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

Частиною 3 статті 26 Закону №270/96-ВР встановлено, що рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право:

бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону;

подавати необхідні документи, давати пояснення;

отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них;

оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.

У зв`язку з ненаданням відповідачем вищевказаних документів на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу позивач прийняв рішення відповідне рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу. Повідомлення щодо призначеного (перенесеного) засідання про порушення відповідачем законодавства про рекламу направлені йому рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в ЄДРПОУ.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Норми цієї статті не поширюються на порушення, зазначені у статті 24-1 цього Закону.

Згідно з ч.2 ст.27 Закону №270/96-ВР відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1) рекламодавці, винні:

у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;

у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;

у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;

у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту;

у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Відповідно до ч.3 ст.27 Закону №270/96-ВР з метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами і учасників рекламного ринку державні органи, зазначені у статті 26 цього Закону, можуть звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування.

Згідно з ч.4 ст.27 Закону №270/96-ВР центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України , на:

рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами;

розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

Частиною 5 ст.27 Закону №270/96-ВР встановлено, що вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до ч.6 ст.27 Закону №270/96-ВР за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.7 ст.27 Закону №270/96-ВР у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 8 ст.27 Закону №270/96-ВР визначено, що рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч.9 ст.27 Закону №270/96-ВР центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

Згідно з ч.11 ст.27 Закону №270/96-ВР рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №693 (далі - Порядок).

Відповідно до п.18 Порядку за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Згідно з п.19 Порядку рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.

На підставі п.20 Порядку сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується у судовому порядку відповідно до законодавства.

Зважаючи, що вказані вище рішення позивача про накладення штрафних у судовому порядку не оскаржені та чинні, з огляду на відсутність доказів сплати визначенних ними штрафів, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача суми штрафних санкцій в розмірі 6783,00 грн.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Станом на час розгляду справи доказів сплати відповідачем вказаного штрафу суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зважаючи на статус позивача, як органу державної влади, та відсутність доказів понесення ним вказаного виду судових витрат, останні розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132, 138-139, 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Охота Умань (20300, м.Умань, вул.Садова, буд.17; ЄДРПОУ 41711561) на користь державного бюджету штрафні санкції в сумі 6783,00грн (шість тисяч сімсот вісімдесят три гривні нуль копійок) за порушення законодавства про рекламу відповідно до рішень від 10.06.2020 №10/20 і №11/20 Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.120; код ЄДРПОУ 40333440).

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 19.11.2020.