Ухвала

від 19.11.2020 по справі 640/19074/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

19 листопада 2020 року м. Київ № 640/19074/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі

за позовомДержавного підприємства "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон" доВиконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) третя особаМіністерство молоді та спорту України про визнання протиправним та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон" (03187, м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 9, код ЄДРПОУ 04539931) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 00022527), третя особа - Міністерство молоді та спорту України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 42, код ЄДРПОУ 38649881), в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження від 24.07.2020 № 1082 "Про надання згоди на поділ земельної ділянки на просп. Академіка Глушкова, 9 у Голосіївському районі міста Києва".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

05.11.2020 до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить призупинити виконання оскаржуваного розпорядження та заборонити відповідачу здійснювати поділ спірної земельної ділянки на виконання зазначеного розпорядження.

Заявник зазначає, що невжиття заходів забезпечення істотно ускладнить розгляд спору і зробить неможливим відновлення порушеного права на землекористування, а також призведе до неможливості здійснення позивачем господарської діяльності, пов`язаної з наданням населенню міста Києва спортивних послуг.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з наслідками, які настануть внаслідок, зокрема, зупинення дії оскаржуваного адміністративного акта.

Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас, для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 по справі № 640/9167/19.

Враховуючи природу принципу змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд повинен проаналізувати та оцінити доводи заявника щодо очевидності ознак протиправності оскаржуваного рішення. Суд звертає увагу заявника, що такі ознаки не мають окреслених меж, тоді як вони повинні свідчити про таку протиправність поза обґрунтованим сумнівом.

У даному випадку, зазначені позивачем доводи не підтверджують очевидну протиправність рішення відповідача, а тому така протиправність може бути встановлена судом лише під час розгляду справи по суті.

Також, суд не вважає, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 150-154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Державному підприємству "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон" у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до частини восьмої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Суддя О.П. Огурцов