Рішення

від 11.11.2020 по справі 640/5656/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2020 року м. Київ № 640/5656/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., представника позивача Дереча В.О. (ордер серії КС №646441 від 06.03.2020 року), представника відповідача Тільного А.О., вирішивши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР АРМАТОМ

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.10.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю НАУКОВО - ДОСЛІДНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР АРМАТОМ (далі також - позивач, ТОВ НДІЦ АРМАТОМ , платник податків) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №01242615050803 від 15.10.2019 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що документальною плановою виїзною перевіркою позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2016 року 31.03.2019 року відповідачем встановлено заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток, яке відбулося внаслідок того, що ТОВ НДІЦ АРМАТОМ не визначено та не відображено фінансовий дохід від дисконтування кредиторської заборгованості в загальному розмірі 9 036 326, 00 грн. та не здійснювало амортизацію дисконту протягом строку користування на кожну наступну дату балансу.

Контролюючий орган кваліфікував наявну у ТОВ НДІЦ АРМАТОМ станом на 31.03.2019 року кредиторську заборгованість за векселями як довгострокові зобов`язання та здійснив дисконтування такої заборгованості шляхом вирахування різниці (дисконту) між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання із застосуванням П(С)БО 11 Зобов`язання Зобов`язання , П(С)БО 13 Фінансові інструменти , П(С)БО 12 Фінансові інвестиції , П(С)БО 15 Дохід та П(С)БО 28 Зменшення корисності активів .

Відповідно, в акті перевірки здійснено розрахунок амортизації дисконту довгострокової заборгованості у сумі 16 560 376,00 грн. за векселями, виданими 16.03.2005 року та які обраховуються на бухгалтерському рахунку 511 Довгострокові векселі видані в національній валюті .

Розрахунок здійснено, виходячи з наступних даних:

-16 560 376,00 грн. - сума заборгованості за виданими векселями,

- 0,475 - ставка дисконтування,

- X 17 - кількість періодів граничного строку погашення векселів, тобто до 16.03.2020 року.

У вказаному розрахунку визначено балансову вартість та амортизацію дисконту станом на останній день кожного з 17 періодів (місяців). Відповідно до зазначеного розрахунку, теперішня вартість векселів станом на 31.03.2016 року визначена у розмірі 7 524 050,00 грн., амортизація дисконту за 17 періодів з 31.03.2016 року по 31.03.2020 року складає 9 036 326,67 грн., що у підсумку складає 16 560 376,00 грн. (балансова вартість станом на 31.03.2020 року - дату погашення векселів).

З огляду на зазначене, ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 15.12.2019 року № 01242615050103 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на прибуток на суму 1 465 526, 00 грн., яке позивач вважає протиправним, нормативно та документально не обґрунтованим з огляду на наступне.

Позивачем зазначено, що виникнення у ТОВ НДІЦ АРМАТОМ зобов`язання за векселями відноситься до фінансових інструментів, зокрема, фінансових зобов`язань щодо передачі грошових коштів ПАТ КЦКБА , оскільки ТОВ НДІЦ АРМАТОМ 16.03.2015 року передано ПАТ КЦКБА 10 простих векселів на загальну суму 16 560 376, 46 грн.

Таким чином, станом на 31.03.2019 року (на час перевірки), вказану кредиторську заборгованість в розмірі 16 560 376,46 грн. відображено в картці рахунку 511 Довгострокові векселі, видані в національній валюті .

Зокрема, ні національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку, ні іншими нормативними актами, зокрема, які регулюють питання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності, не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, що, підтверджується висновком експерта від 24.01.2020 року №1041/38401, складеного за результатами судово-економічної експертизи за запитом ТОВ НДІЦ АРМАТОМ від 02.10.2019 року.

Крім того, в акті перевірки відсутні посилання на нормативні джерела, з яких вбачається можливість (необхідність) застосування саме такої ставки дисконтування, застосованої відповідачем.

Таким чином, позивач вважає, що у ТОВ НДІЦ АРМАТОМ відсутні підстави для дисконтування кредиторської заборгованості (зобов`язань за векселями у розмірі 16 560 376, 46 грн.) та нарахування амортизації дисконту протягом строку користування на кожну наступну дату балансу, що свідчить про відсутність підстав донарахування контролюючим органом заниження податку на прибуток за 2016 рік на суму 1 465 526,00 грн.

До позовної заяви долучено висновок експерта від 24.01.2020 року №1041/38401, складеного за результатами судово-економічної експертизи за запитом ТОВ НДІЦ АРМАТОМ від 02.10.2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 03.06.2020 року.

Через канцелярію суду 06.05.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Відповідач проти позовних вимог заперечує та зазначає, що кредиторська заборгованість по векселях, яка обліковується на бухгалтерському рахунку 511 Довгострокові векселі видані в національній валюті в загальній сумі 16 560 376,46 грн. та станом на 31.03.2019 року є не погашеною та не пред`явленою до сплати, відповідає визначенню довгострокових зобов`язань.

Разом з тим, зазначає, що податкове-повідомлення рішення прийнято на підставі результатів судового розгляду адміністративної справи №826/23485/15, а саме ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 року, якою залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2015 року.

Відповідно до змісту постанови суду, у задоволенні позову ТОВ НДІЦ АРМАТОМ до ДПІ у Солом`янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.05.2015 року №0002342207, від 15.05.2015 року №0002352207 відмовлено.

Здійснивши перевірку з урахуванням ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 року у справі №826/23485/15, відповідачем встановлено порушення позивачем пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку а завищено інші витрати за 2016 рік на загальну суму 828 812 грн., що і стало підставою для прийняття оспорюваного повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

У підготовче засідання 03.06.2020 року прибув представник позивача. Належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення підготовчого засіданні відповідачами участь уповноважених представників не забезпечено.

З огляду на неявку представника відповідача у підготовче засідання, заслухавши думку представника позивача, судом відкладено підготовче засідання до 08.07.2020 року.

У підготовче засідання 08.07.2020 року прибули представники позивача та відповідача.

Судом поставлено на вирішення питання закриття підготовчого провадження.

Присутні в засіданні представники позивача та відповідача проти закінчення підготовчого провадження не заперечували.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2020 року закрито підготовче провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.09.2020 року.

У судове засідання 02.09.2020 року прибули представники сторін.

Судом заслухано вступні слова представників сторін та оголошено перерву на цій стадії до 11.11.2020 року.

Через канцелярію суду 10.09.2020 року відповідачем подано заперечення на висновок експерта від 24.01.2020 року №1041/38401 За результатами проведення судово-економічної експертизи , яке ідентичне за змістом та обґрунтуваннями, викладеними у відзиві.

У судове засідання 11.11.2020 року прибули представники сторін.

Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 11.11.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

18.09.2019 року ГУ ДПС у м. Києві складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ НДІЦ АРМАТОМ з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.03.2019 року (далі також - Акт перевірки).

Перевіркою, зокрема, встановлено, що станом на 01.01.2016 року, 31.03.2019 року, згідно з даними бухгалтерського обліку обліковується Кт сальдо на рахунку №511 Довгострокові векселі, видані в національній валюті в сумі 16560376, 46 грн. Дата погашення векселів 16.03.2020 року. Перевіркою встановлено кредиторську заборгованість по векселям, яка обліковується на бухгалтерському рахунку №511 Довгострокові векселі, видані в національній валюті в загальній сумі 165 60 376, 46 грн. Та станом на 31.03.2019 року є не погашеною та не пред`явленою до сплати, а отже, відповідає визначенню довгострокових зобов`язань.

Перевіркою встановлено, що товариство не визначало та не відобразило фінансовий дохід від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості та не здійснювало амортизацію дисконту протягом строку користування на кожну наступну дату балансу.

З посиланнями на вимоги П(С)БО 13 Фінансові інструменти (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 року №559, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.12.2001 року за №1050/6241, далі також - П(С)БО 13), Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 Фінансові інвестиції (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 року №91, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.05.2000 року за №284/4505, далі також - П(С)БО 12), Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 Зменшення корисних активів (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 року №817, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року №35/10315, далі також - П(С)БО 28), визначено суму дисконту різницю між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання) по векселях, виданих 16.03.2015 року, за формулою:

PV=FV/(1+i)^n, де:

PV - теперішня вартість;

FV - майбутня вартість;

і - ставка дисконтування;

n - строк (число періодів).

PV=16560376/(1+0, 475)^ 17 = 7 524 050 грн., де: 16 560 376, 00 грн. - сума заборгованості за виданими векселями; 0,475 - ставка дисконтування, X 17 - кількість періодів граничного строку погашення векселів, тобто до 16.03.2020 року.

Згідно з цього розрахунку, товариством не визначено та не відображено фінансовий дохід від дисконтування кредиторської заборгованості в загальному розмірі 9 036 326 грн. та не здійснило амортизацію дисконту протягом строку користування на кожну наступну дату балансу.

Таким чином, перевіркою встановлено, що на порушення вимог п.44.2 статті 44, пп. 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 7 П(С)БО 15 Дохід , пункту 30, 31 П(С)БО 13 Фінансові інструменти , пунктів 11, 14 П(С)БО 28 Зменшення корисності активів , ТОВ НДІЦ АРМАТОМ занижено показник у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2016 рік, на 7 5011 636 грн. ( 9036 326 грн. - 1 534 690 грн.) та занижено інші витрати на загальну суму 4 696 054 грн. (у тому числі за 2017 рік - 1 847 723 грн., за 2018 рік - 2 224 605 грн., за 1 квартал 2019 року-623 726 грн.).

02.10.2019 року ТОВ НДІЦ АРМАТОМ подано до ГУ ДПС у м. Києві заперечення на Акт перевірки.

09.10.2019 року відповідно до листа ГУ ДПС у м. Києві №23275/10/26-15-05-01-03 заперечення товариства розглянуто.

15.10.2019 року ГУ ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення № 01242615050103 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на прибуток на суму 1 465 526,00 грн., у тому числі за основним платежем 1 172 421,00 грн. та штрафні санкції 293 105,00 грн. та № 01252615050103 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 817 000,00 грн.

25.10.2019 року ТОВ НДІЦ АРМАТОМ подано скаргу до ДПС України на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №01242615050803 від 15.10.2019 року.

Рішенням ДПС України від 17.12.2019 року №13276/6/99-0008-05-01 податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №01242615050803 від 15.10.2019 року залишено без змін, а скаргу товариства без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення №01242615050803 від 15.10.2019 року, винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві, протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі також - ПК України), яким, зокрема, встановлено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Зокрема, спірні правовідносини врегульовано Законом України від 16.07.1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі також - Закон №996), Законом України від 05.04.2001 року №2374-ІІІ Про обіг векселів в Україні (далі також - Закон №2374), Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі також - Положення №88), Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку П(С)БО 13 Фінансові інструменти (затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 року №559, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2001 року за №1050/6241, далі також - П(С)БО 13), Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 12 Фінансові інвестиції (затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 року №91, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.05.2000 року за №284/4505, далі також - П(С)БО 12), Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 28 Зменшення корисних активів (затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 року №817, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року №35/10315, далі також - П(С)БО 28), Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291 (далі також - Інструкція №291).

Усі нормативно-правові та підзаконні акти застосовуються судом в редакції, чинній на момент спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування для цілей податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.12.2019 року у справі №826/16321/18, при складені фінансової звітності платникам податків доцільно приділяти особливу увагу питанню правильності бухгалтерського обліку дебіторської та кредиторської заборгованості, адже помилки при відображенні фінансового доходу або витрат від дисконтування довгострокової кредиторської/дебіторської заборгованості в момент її виникнення та здійснення амортизації дисконту протягом строку користування на кожну наступну дату балансу можуть призвести до неправильного відображення об`єкта оподаткування, тому як базис слід уважно проаналізувати, як саме врегульоване це питання на рівні національних стандартів бухгалтерського обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом №996.

Згідно з абзацом 11 статті 1, частиною першою, абзацами 1-7 частини другої статті 9 Закону №996 первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), встановлено Положенням №88.

Згідно з пунктом 2.1 та абзацом 1 пункту 2.4 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між ТОВ НДІЦ АРМАТОМ , в особі директора Потьомкіна К.М. , та ЗАТ Київське центральне конструкторське бюро арматуро будування ( КЦКБА ), в особі генерального директора Рикуніча Ю.М., укладено наступні договори: Договір №186-10 від 08.02.2010 року, згідно з яким ЗАТ КЦКБА зобов`язано продати ТОВ НДІЦ АРМАТОМ матеріальні цінності на суму 174 344, 34 грн.; Договір №206-10М від 18.05.2010 року (з додатковими угодами та додатками), згідно з яким ЗАТ КЦКБА зобов`язано виконати для ТОВ НДІЦ АРМАТОМ роботи на суму 318 978, 00 грн.; Договір №240-10М від 03.11.2010 року (з додатковими угодами та додатками), згідно з яким ЗАТ КЦКБА зобов`язано поставити ТОВ НДІЦ АРМАТОМ продукцію на суму 17 704 045, 92 грн., Договір №21-09-2012 від 05.12.2012 року (з додатками), згідно з яким ЗАТ КЦКБА зобов`язано продати ТОВ НДІЦ АРМАТОМ деталі та комплектуючі на суму 1 602 823, 33 грн., Договір №27-09-2012 від 27.12.2012 року (з доповненнями), згідно з яким ЗАТ КЦКБА зобов`язано поставити ТОВ НДІЦ АРМАТОМ продукцію на суму 8 176 240,00 грн., Договір №10-05-2013 від 16.03.2015 року (з додатками), згідно з яким ЗАТ КЦКБА зобов`язано виготовити ТОВ НДІЦ АРМАТОМ продукцію на суму 1 695 229, 14 грн.

Відповідно до Договору від 19.02.2013 року ТОВ НДІЦ АРМАТОМ , згідно з прибуткової накладної від 13.03.2015 року №209 придбало у ПАТ Банк Січ 10 простих векселів серії АА 2526301-2526310 за ціною 25, 00 грн. з ПДВ на загальну суму 250, 00 грн., у т.ч. ПДВ 41, 67 грн.

В погашення заборгованості перед ПАТ КЦКБА в розмірі 16 560 376, 46 грн., ТОВ НДІЦ АРМАТОМ , згідно з Актом прийому-передачі векселів від 16.03.2015 року №1, ТОВ НДЦІ АРМАТОМ передано, а ПАТ КЦКБА прийнято 10 шт. простих векселів загальною номінальною сумою 16 560 376, 46 грн., по кожному з яких дата видачі - 16.03.2015 року, дата погашення - 16.03.2020 року.

Зазначений Акт прийому-передачі підписано від імені представників сторін та засвідчено печатками підприємств, що свідчить про наявність усіх реквізитів, необхідних для первинного документу, відповідно до вимог положень законодавства, зазначених вище: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції, дату складання документу, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції складання первинного документа.

Відтак, позивачем надано суду належні та допустимі докази проведення господарської операції, відповідно до якої ТОВ НДЦІ АРМАТОМ передано, а ПАТ КЦКБА прийнято 10 шт. простих векселів загальною номінальною сумою 16 560 376,46 грн., по кожному з яких дата видачі 16.03.2015 року, дата погашення - 16.03.2020 року.

Відповідно до картки рахунку 511 Довгострокові векселі, видані в національній валюті за січень 2016 - березень 2016 років, ТОВ НДЦІ АРМАТОМ , підписаної директором Потьомкіним К.М. , станом на 31.03.2019 року відображено кредиторську заборгованість у розмірі 16 560 376,46 грн.

Згідно з частиною третьою статті 9 Закону №996 Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункті 3.1 та 3.2 Положення №88 облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом.

Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов`язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства) встановлено Інструкцією №291.

Згідно положеннями Інструкції №291, на рахунку 51 Довгострокові векселі видані ведеться облік розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги та за іншими операціями, заборгованість за якими забезпечена виданими векселями та не є поточним зобов`язанням.

Рахунок 51 Довгострокові векселі видані має такі субрахунки: 511 Довгострокові векселі, видані в національній валюті ; 512 Довгострокові векселі, видані в іноземній валюті .

На рахунку 51 Довгострокові векселі видані за кредитом відображається видача векселя в забезпечення за одержані матеріальні цінності, послуги, виконані роботи та за іншими операціями, за дебетом - погашення заборгованості, забезпеченої виданим векселем.

Аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем.

Таким чином, з матеріалів справи судом встановлено, що у якості розрахунків за придбані товари (роботи, послуги), згідно з договорів : №186-10 від 08.02.2010 року, №206-10М від 18.05.2010 року (з додатковими угодами та додатками), №240-10М від 03.11.2010 року (з додатковими угодами та додатками), №21-09-2012 від 05.12.2012 року (з додатками), №27-09-2012 від 27.12.2012 року (з доповненнями), №10-05-2013 від 16.03.2015 року (з додатками), ТОВ НДІЦ АРМАТОМ - покупцем (векселедавцем), передано ПАТ КЦКБА - продавцеві (векселедержателю) 10 шт. простих векселів загальною номінальною сумою 16 560 376,46 грн.

Особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов`язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів встановлено Законом №2374.

Згідно із статтею 1 Закону №2374 законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України Про цінні папери і фондову біржу , Закону України Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі , Закону України Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі , Закону України Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів , цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті3 Закону України від 23.02.2006 року № 3480-IV Про цінні папери та фондовий ринок (із змінами і доповненнями) (далі також - Закону №3480) в Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів: боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов`язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов`язання. До боргових цінних паперів відносяться, зокрема, векселі.

Згідно з частин першої - третьої статті 14 Закону №3480 вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов`язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Також, відповідно до статей 33, 34 Уніфікованого закону (з урахуванням вимог статті 77 цього закону стосовно простих векселів), встановлено наступні строки платежу за переказним та простим векселем, а саме: за пред`явленням; у визначений строк від пред`явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.

Простий вексель строком за пред`явленням підлягає оплаті при його пред`явленні. При цьому, він повинен бути пред`явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

Відповідно до статті 4 Закону №2374 видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов`язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем.

Зі змісту наведених положень законодавства висновується, що операції щодо видачі та погашення векселя є своєрідним способом проведення негрошового розрахунку за отримані товари (роботи, послуги). У свою чергу вексель по суті виступає письмовим борговим зобов`язанням у вигляді цінного паперу, складеного за встановленою формою, що посвідчує відносини позики і передбачає зобов`язання особи, яка його видала (векселедавця), сплатити у визначений строк зазначену в ньому суму коштів особі, якій він виданий (векселедержателю). Обов`язковою умовою проведення із застосуванням векселів є наявність договору, який в письмовій формі, передбачає такий порядок розрахунку та те, що у випадку видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселями.

При цьому, простий вексель - це вексель, який виписується позичальником (векселедавцем) і містить нічим не зумовлене зобов`язання сплатити борг векселедержателю. Простий вексель характеризується тим, що у нього векселедавець та платник співпадають, тобто це є одна і та юридична або фізична особа.

Згідно з висновків Акту перевірки, контролюючим органом кваліфіковано наявну кредиторську заборгованість за векселями як довгострокові зобов`язання та здійснено дисконтування такої заборгованості шляхом вирахування різниці (дисконту) між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання) із застосуванням П(С)БО 13 Фінансові інструменти , і 28 Зменшення корисності активів .

Разом з тим, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пунктів 4, 5, 6 П(С)БО 11 Зобов`язання , яким визначено методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов`язання та її розкриття у фінансовій звітності, з метою бухгалтерського обліку зобов`язання поділяються на: довгострокові; поточні; непередбачені зобов`язання; доходи майбутніх періодів.

Зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

В розумінні цього П(С)БО 11, зокрема: довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями, а поточні зобов`язання - зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Сума погашення - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

За змістом пунктів 7, 8 і 10 П(С)БО 11 до довгострокових зобов`язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові зобов`язання; відстрочені податкові зобов`язання; довгострокові забезпечення.

Зобов`язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов`язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов`язання на довгострокове.

Довгострокові зобов`язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов`язання.

Поряд з цим, пунктами 11 і 12 П(С)БО 11 визначено, що поточні зобов`язання включають: короткострокові кредити банків; поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями, за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом, у тому числі з податку на прибуток, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків; короткострокові векселі видані; поточні забезпечення; інші поточні зобов`язання.

Поточні зобов`язання відображаються в балансі за сумою погашення.

З контексту наведених положень П(С)БО 11 висновується, що зобов`язання, які виникли за простими векселями позивача, виписаними на погашення заборгованості по оплаті товару (роботи, послуги) згідно з договорами: №186-10 від 08.02.2010 року, №206-10М від 18.05.2010 року (з додатковими угодами та додатками), №240-10М від 03.11.2010 року (з додатковими угодами та додатками), №21-09-2012 від 05.12.2012 року (з додатками), №27-09-2012 від 27.12.2012 року (з доповненнями), №10-05-2013 від 16.03.2015 року (з додатками), за своєю суттю відносяться до поточних зобов`язань. Такі зобов`язання в бухгалтерському обліку платника відображаються не за теперішньою вартістю, а за сумою погашення.

При цьому, та обставина, що зобов`язання за векселями відображалися позивачем на бухгалтерському рахунку для довгострокових виданих векселів, не змінює суті самих векселів та зобов`язань, що за ними виникли.

Водночас, у розумінні П(С)БО 13 Фінансові інструменти , зобов`язання позивача за векселями відносяться також до фінансових інструментів, а саме - фінансових зобов`язань як контрактного зобов`язання щодо: а) передачі грошових коштів або інших фінансових активів іншому підприємству; б) обміну фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно невигідних умовах.

У силу пунктів 10, 11, 29, 31 і 32 П(С)БО 13 фінансовий актив або фінансове зобов`язання відображається у балансі, якщо підприємство є стороною - укладачем угоди щодо фінансового інструмента.

Безумовні права вимоги і зобов`язання визнаються фінансовими активами і фінансовими зобов`язаннями, якщо за умовами контракту підприємство має право на отримання грошових коштів або бере на себе зобов`язання сплатити грошові кошти.

Фінансові інструменти первісно оцінюють та відображають за їх фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості активів, зобов`язань або інструментів власного капіталу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов`язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов`язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо).

На кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов`язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов`язань, призначених для перепродажу, і зобов`язань за похідними фінансовими інструментами.

Збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інструментів, які не є об`єктом хеджування та оцінюються за справедливою вартістю, визнається іншими доходами або іншими витратами.

Таким чином, порядок оцінки фінансових інструментів у вигляді фінансових зобов`язань та відображення її результатів в бухгалтерському обліку визначено у П(С)БО 13 Фінансові інструменти , а саме: на кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов`язання оцінюються за амортизованою собівартістю. При цьому, П(С)БО 13 Фінансові інструменти не містить визначення амортизованої собівартості фінансового зобов`язання або посилань на встановлення такої в інших нормативно-правових актах.

За змістом тексту акта перевірки контролюючим органом до спірних правовідносин були застосовані П(С)БО 12 Фінансові інвестиції в частині оцінки та відображенні в бухгалтерському обліку фінансових інвестицій, та пункти 11 і 14 П(С)БО 28 Зменшення корисності активів , в частині визначення формули дисконтування заборгованості за векселями.

Так, згідно з пунктами 3, 4, 8 і 10 П(С)БО 12 амортизована собівартість фінансової інвестиції - собівартість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії).

Фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов`язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов`язаних з придбанням фінансової інвестиції.

Фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі) на дату балансу відображаються за справедливою вартістю.

Сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу (крім інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі) відображається у складі інших доходів або інших витрат відповідно.

Фінансові інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення, відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій.

Різниця між собівартістю та вартістю погашення фінансових інвестицій (дисконт або премія при придбанні) амортизується інвестором протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка. Приклад визначення суми амортизації дисконту, премії та амортизованої собівартості фінансових інвестицій за методом ефективної ставки відсотка наведено в додатку 1 до Положення (стандарту) 12.

Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням відсотка (доходу від фінансових інвестицій), що підлягає отриманню, та відображається у складі інших фінансових доходів або інших фінансових витрат з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій відповідно.

В даному випадку, якщо припустити можливість застосування порядку визначення амортизованої собівартості фінансових інвестицій для цілей визначення амортизованої собівартості фінансового зобов`язання, то різниця між собівартістю (номінальною вартістю) векселів позивача та договірною вартістю погашення його зобов`язання за договором купівлі-продажу цінних паперів відсутня. Крім того, як зазначено вище, у силу пункту 12 П(С)БО 11 поточні зобов`язання відображаються в балансі за сумою погашення.

З урахуванням вищенаведеного, суд погоджується з доводами позивача про відсутність у відповідача підстав для застосування П(С)БО 12 до спірних правовідносин.

Також суд погоджується з твердженнями позивача про безпідставність посилань контролюючого органу на пункти П(С)БО 28 для визначення формули дисконтування зобов`язань за векселями, оскільки відповідно до пункту 1 цього Положення його норми застосовуються для формування в бухгалтерському обліку саме інформації про зменшення корисності активів (визначення яких як ресурсів, контрольованих підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, міститься у П(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності ), а не до зобов`язань.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість висновків Акта перевірки про порушення позивачем норм пунктів 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України.

Зокрема, суд при прийнятті рішення у справі враховує висновок експерта від 24.01.2020 року №1041/38401, складеного за результатами судово-економічної експертизи за запитом ТОВ НДІЦ АРМАТОМ від 02.10.2019 року (далі також - Висновок).

Так, відповідно до зазначеного Висновку, на вирішення експерту позивачем поставлені наступне запитання: Чи підтверджуються документально висновки Акту Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Науково- дослідний інформаційний центр АРМАТОМ від 18.09.2019 року №22/26-15-05-01-03/33226951 щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 1 172 421,00 грн., в т. ч. за 2016 рік на суму 1 172 421,00 грн. внаслідок заниження інших фінансових доходів від дисконтування кредиторської заборгованості в загальному розмірі 9 036326,00 грн. та не нарахування амортизації дисконту протягом строку користування на кожну наступну дату балансу? .

Відповідно до висновку експерта за результатами проведеної судово-економічної експертизи: Висновки Акту Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інформаційний центр АРМАТОМ від 18.09.2019 року №22/26-15-05-01-03/33226951 щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 1 172 421,00 грн., в т. ч. за 2016 рік на суму 1 172 421,00 грн. внаслідок заниження інших фінансових доходів від дисконтування кредиторської заборгованості в загальному розмірі 9 036 326, 00 грн. та не нарахування амортизації дисконту протягом строку користування на кожну наступну дату балансу, документально не підтверджуються.

Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Частиною шостою статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Ознайомившись із Висновком та дослідивши його на відповідність процесуальному законодавству, суд встановлено відповідність останнього вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, слід дійти висновку, що Висновок експерта є додатковою підставою підтвердження протиправності оскаржуваного позивачем рішення контролюючого органу.

Зокрема, суд вважає за необхідне зауважити, що викладені відповідачем у відзиві твердження щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення лише з підстав, які стосуються податкових зобов`язань позивача після ухвалення судових рішень у справі №826/23485/15, не відповідає матеріалам справи, та спростовується як змістом Акта перевірки, так і змістом рішення ДПС України від 17.12.2019 року №13276/6/99-0008-05-01.

Крім того, правової позиції щодо правомірності застосованої ГУ ДПС у м. Києві та документального обґрунтування формули розрахунку амортизації дисконту довгострокової заборгованості, яка є предметом доказування у цій справі, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, суду під час розгляду справи не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі шляхом скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №01242615050803 від 15.10.2019 року, як протиправного.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 21 982, 92 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.01.2020 року №1218 на суму 17 586, 32 грн. та платіжним дорученням від 07.04.2020 року №1513 на суму 4 396, 60 грн.

З огляду на задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача сплачену суму судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 9, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР АРМАТОМ задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №01242615050803 від 15.10.2019 року.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР АРМАТОМ (код ЄДРПОУ 33226951) сплачену суму судового збору у розмірі 21 982, 92 грн. (двадцять одну тисячу дев`ятсот вісімдесят дві грн. 92 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР АРМАТОМ (код ЄДРПОУ 33226951, адреса: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 53);

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).

Повне рішення складено 18.11.2020 року.

Суддя Л.О. Маруліна