Вирок

від 19.11.2020 по справі 382/1043/20

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1043/20

Провадження 1-кп/382/115/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року м.Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020110000000886 від 12 серпня 2020 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Яготин Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із вищою освітою, одруженого, є опікуном неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого в редакції «Газети Березанська громада», раніше не судимого,

обвинуваченого за ч. 1 ст. 366 КК України,

угода про визнання винуватості укладена 19 листопада 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин) передбачене ч.1 ст.366 КК України за таких обставин.

Так, відповідно до розпорядження сільського голови Смотриківської сільської ради Пирятинського району Полтавської області №1 від 13.01.2017 ОСОБА_4 призначено на посаду реєстратора відділу державної реєстрації Смотриківської сільської ради. У березні 2018 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з єдиним умислом, з метою швидкого проведення реєстраційних дій двох земельних ділянок, які знаходяться на території Тополівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, на користь своєї наглядно знайомої ОСОБА_7 , отримавши від іншої невстановленої досудовим розслідуванням особи правовстановлюючі документи на земельні ділянки, а саме: два свідоцтва про право на спадщину, копії паспорта громадянина України, ідентифікаційного коду ОСОБА_7 та квитанції про сплату адміністративних послуг, використовуючи власний ноутбук невстановленої моделі, маючи доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за допомогою його програмних засобів, сформував бланки офіційних документів на підставі, яких здійснюється державна реєстрація речових прав на майно, а саме: заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.03.2018 щодо земельної ділянки кадастровий номер: 5320886200:00:007:0110 реєстраційний номер 27469152 та заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.03.2018 року щодо земельної ділянки кадастровий номер: 5320886200:00:007:0109 реєстраційний номер 27468673, які роздрукував, та здійснив підписання вказаних заяв в графі підпис заявника, замість ОСОБА_7 , надавши даним заявам статусу документів, чим вніс завідомо неправдиві відомості до офіційних документів. У подальшому на підставі даних заяв ОСОБА_4 вніс відомості до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, провівши державну реєстрацію земельних ділянок за ОСОБА_7 ..

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується в умисному вчиненні службового підроблення, а саме внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України (у редакції статті, передбаченої Законом № 1261-VІІ від 13.05.2014).

Згідно вказаної угоди обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України. Сторони погодили покарання за ч.1 ст. 366 КК України (у редакції статті, передбаченої Законом № 1261-VІІ від 13.05.2014) у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій в органах державної влади чи місцевого спмоврядування на 1 рік.

Вирішуючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

В силу п.1 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Так, злочин у вчиненні якого ОСОБА_4 обвинувачується відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

При цьому, судом перевірено та з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Під час підготовчого судового засідання прокурор відділу Київської обласної прокуратури та обвинувачений ОСОБА_4 за участю захисника підтримали угоду про визнання винуватості.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що для затвердження угоди від 19 листопада 2020 року про визнання винуватості між прокурором відділу Київської обласної прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника, призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання є всі підстави.

Керуючись ст.ст. 314,373,374,475 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду від 19 листопада 2020 року про визнання винуватості між прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 у кримінальномупровадженні за№ 12020110000000886від 12серпня 2020року відповіднодо якої ОСОБА_4 визнативинним увчиненні кримінальногоправопорушення (злочину)передбаченого за ч.1ст.366КК України(уредакції статті,передбаченої Законом№ 1261-VІІвід 13.05.2014) тобто умисному вчиненні службового підроблення, а саме внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, та призначити йому покарання за цією статтею узгоджене сторонами у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій в органах державної влади чи місцевого спмоврядування на 1 рік.

У випадку невиконання угоди про визнання винуватості, відповідно до ст..476 КПК України прокурор має право протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Міра запобіжного заходу не обиралася.

Прицесуальні витрати відсутні.

Речові докази: заяви продержавну реєстраціюправ таїх обтяженьз реєстраційниминомерами 27468673та 27469152,що приєднанідо матеріалівкримінального провадження лишитипри матеріалахкримінального провадження, яке перебуваєв прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 ..

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку та обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без їх згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення їм наслідків укладення угоди. Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі п. 6 ст. 366 КПК України вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право на підставі п. 6 ст. 366 КПК України отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1