Рішення
від 17.11.2020 по справі 454/3255/19
СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/3255/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,

за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М., Синевська Г.В.,

представника позивача - адвоката Золочівського В.П.

та представника відповідача - Кінас М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Карівської сільської ради Сокальського району про скасування догани,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача та просить визнати незаконним та скасувати розпорядження сільського голови Карівської сільської ради Сокальського району Львівської області №43 від 27.11.2019р. Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Народного дому с.Карів ОСОБА_1 , яким їй оголошено догану за порушення трудової дисципліни (відсутність на роботі з 14.00год. до 18.00год. 06.11.2019р.).

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає наступне.

Вищевказаним розпорядженням сільського голови Карівської сільської ради Сокальського району ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни -відсутність на роботі з 14 год до 18.00 год 06.11.2019 року.

Вважає розпорядження неправомірним.

За період її роботи 23.05.2018р. сільський голова Карівської сільської ради незаконно притягав її до дисциплінарної відповідальності, а 21.08.2019 року звільнив з посади.

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 05.11.2019 року визнано незаконним та скасовано розпорядження сільського голови Карівської сільської ради Сокальського району Львівської області №18 від 07.06.2019 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Народного дому с. Карів - ОСОБА_1 про оголошення догани, визнано незаконним та скасувано розпорядження сільського голови Карівської сільської ради Сокальського району Львівської області №29 від 21.08.2019 року про звільнення ОСОБА_1 за п.3 та п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Народного дому с.Карів Сокальського району Львівської області та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, скасовано розпорядження Карівського сільського голови №36 від 07.11.2018 року та розпорядження Карівського сільського голови №10 від 25.03.2019 року.

Після рішення суду на наступний день, 06.11.2019р. вона звернулася з заявами до двох відповідачів з проханням виконати рішення суду та Статуту, зокрема просила поновлення на роботі відобразити у розпорядженні (наказі) належного роботодавця (відділ з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігії Сокальської районної державної адміністрації Львівської області) та погодити з Карівською сільською радою Сокальського району Львівської області.

Відділ культури розпорядження про поновлення на роботі не видав (хоча визнаючи позов заявляли, що звільнення проведено одноособово), не погодив його і Карівський сільський голова.

06.11.2019 року її допущено до роботи неналежним відповідачем - сільським головою с.Карів, який видав відповідне розпорядження, однак ключ від приміщення Народного Дому надав лише 13.11.2019р.

За те, що 06.11.2019р., вона поїхала з рішенням суду до належного роботодавця (відділ з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігії Сокальської районної державної адміністрації Львівської області) розпорядженням голови Карівської сільської ради від 27.11.2019 року їй оголошено догану (відсутність на роботі з 14 год до 18.00 год 06 листопада 2019 року).

Зазначає, що в даному випадку знову дисциплінарне стягнення застосоване не роботодавцем, що є порушенням ст. 147-1 КЗпП України.

У відзиві на позовну заяву представник Карівської сільської ради просить суд відмовити у позовних вимогах. Зазначає, що робочим місцем ОСОБА_1 був Народний дім, що знаходиться в с.Карів Карівської сільської ради і аж ніяк не м.Сокаль, як вказує позивач у позовній заяві, де вона знаходилась в робочий час, коли була відсутня на робочому місці з 14.00год. по 18.00год.06.11.2019р. в Народному домі с.Карів.

Поїздка працівника до іншого населеного пункту поза місцем його постійної роботи є службовим відрядженням, яке здійснюється за розпорядженням керівника. В даному випадку позивачка, при здійсненні вказаної поїздки в м.Сокаль, тобто за межі знаходження робочого місця у службове відрядження не відбувала і такої потреби не було і наведене свідчить про відсутність позивача на робочому місці протягом чотирьох годин, що є порушенням трудової дисципліни.

Крім цього, як вказує сама позивачка вона добровільно була допущена до роботи після ухвалення сулового рішення від 05.11.2019р. - розпорядженням сільського голови від 06.11.2019р., однак їй було мало цього розпорядження і вона поїхала в м.Сокаль у відділ культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігії Сокальської РДА надумано вимагати, ще від них документу про поновлення на посаді, забуваючи, що виконанням судового рішення займається орган ДВС.

Також, вказує, що відповідно до ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні до повноважень сільського голови входить управління закладами культури та сільський голова призначає на посаду та звільняє з посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, як уло у даному випадку із поновленням ОСОБА_1 на посаді дирестора Народного дому с.Карів, яке їй не сподобалось і вона поїхала вимагати аналогічного від відділу культури, внаслідок чого була відсутня на робочому місці більше чотирьох годин.

Зазначаає, що Карівська сільска рада є належним одноособовим роботодавцем позивачки.

Позивач та її представник адвокат Золочівський В.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити. В обгрунтування надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Крім цього, в судове засідання на 17.11.2020р. не прибули, однак на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у їхній відсутності, просили позовні вимоги задовольнити. Додатково зазаначили, що станом на день розгляду справи догана вважається погашеною.

Представник відповідача Карівської сільської ради Кінас М.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування надав пояснення викладеним у відзиві. В судове засідання на 17.11.2020р. не прибув.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання 17.11.2020р. за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши сторони та дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

23.05.2018р. позивач ОСОБА_1 прийнята на посаду директора Народного дому с.Карів та звільнена з даної посади на підставі п.3, п.4 ст.40 КЗпП України на підставі розпорядження №29 від 21.08.2019р., що стверджується витягом з трудової книжки та розпорядження №11 від 23.05.2018р.

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 05.11.2019р., залишеному без змін постановою Львівського апеляційного суду від 08.09.2020р. визнано незаконним та скасовано розпорядження сільського голови Карівської сільської ради Сокальського району Львівської області №18 від 07.06.2019 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Народного дому с. Карів - ОСОБА_1 про оголошення догани, визнано незаконним та скасувано розпорядження сільського голови Карівської сільської ради Сокальського району Львівської області №29 від 21.08.2019 року про звільнення ОСОБА_1 за п.3 та п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Народного дому с.Карів Сокальського району Львівської області та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, скасовано розпорядження Карівського сільського голови №36 від 07.11.2018 року та розпорядження Карівського сільського голови №10 від 25.03.2019 року.

Розпорядженням голови Карівської сільської ради №41 від 06.11.2019р. ОСОБА_1 поновлено на посаді директора Народного дому с.Карів з 06.11.2019 року.

Розпорядженням голови Карівської сільської ради №43 від 27.11.2019р. директору народного дому с.Карів ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, зокрема: відсутність на роботі з 14.00год. до 18.00год. 06.11.2019р.

З наданих пояснень ОСОБА_1 на ім`я голови Карівської сільської ради від 13.11.2019р., остання вказала, що була відсутня на роботі 06.11.2019р. з 14.00год. по 18.00год. через те, що не отримала ключі від Народного дому і тому поїхала в м.Сокаль до належного за Статутом роботодавця, щоб ознайомити його з рішенням суду про поновлення на роботі.

Працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця (стаття 139 КЗпП України).

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано дисциплінарне стягнення (частина перша статті 147 КЗпП України).

Відповідно до статті 147 КЗпП, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до частини третьої статті 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку

Крім того, згідно п.3, п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення; прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Однак як встановлено в ході розгляду даної справи, після ухвалення рішення суду про поновлення на роботі, на наступний день 06.11.2019 року ОСОБА_1 звернулася з заявами до обох відповідачів у попередній справі і Карівської сільської ради і відділу з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігії Сокальської районної державної адміністрації Львівської області з проханням виконати рішення суду та Статуту та погодити з Карівською сільською радою Сокальського району Львівської області.

Відділ культури розпорядження про поновлення на роботі не видав (хоча визнаючи позов заявляли, що звільнення проведено одноособово), не погодив його і Карівський сільський голова.

Поїздка ОСОБА_1 в м. Сокаль до належного роботодавця, щодо поновлення на посаді відповідають ст. ст. 24,31, ч.5 ст.235 КЗпП України, коли негайне виконання рішення суду означає обов`язок, а не право власника, не пізніше наступного дня після проголошення судового рішення видати наказ (розпорядження) про поновлення працівника на роботі і фактично допустити його до виконання попередніх обов`язків. Зокрема це і зазначено в ч.2 ст.65 Закону України Про виконавче провадження .

Також, враховуючи положення п. 2.1 Статуту Комунальна установа Народний дім с. Карів в редакції 2009 року чинної на сьогодні: Керівник Народного дому приймається і звільняється від займаної посади (за погодженням із Засновником) відділом культури та туризму Сокальської районної державної адміністрації.

Дисциплінарним проступком є винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру та заходом дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.

Підставою застосування догани є вчинення працівником дисциплінарного проступку. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Крім цього, відповідачем факт дисциплінарного проступку не фіксувався, відповідні акти, довідки перевірок тощо не складалися. Зазначені обставини унеможливлюють суд перевірити обґрунтованість прийнятого керівником рішення. Отже, у результаті судового розгляду не знайшло свого підтвердження факт, викладений у спірному розпорядженні від 27.11.2019р.

Як визначено частиною 1 ст. 149 КЗпП, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих особі для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів роз`яснено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1 - 149 КЗпП України, правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Твердження представника відповідача про те, що Карівська сільська рада одноособовим роботодавцем позивачки та одноособово виносить розпорядження, що стосуються трудових відносин не знайшло свого підтвердження в судовому засінні.

Зокрема, відповідно до п.1.1 Статуту Комунальна установа Народний дім с.Карів Карівської сільської ради Сокальського району Львівської області створена на підставі рішення 18 сесії 5 скликання є комунально культурно-освітнім закладом, засновником якого є Карівська сільська рада підпорядкована Карівській сільській раді Сокальського району Львівської області та відділу культури і туризму Сокальської районної державної адміністрації Львівської області.

Статтею 147-1 КЗпП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

З Статуту вбачається, що роботодавцем в даному випадку є відділ культури і туризму Сокальської районної державної адміністрації Львівської області (правонаступник відділ з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігії Сокальської районної державної адміністрації). Дане стверджується і вищевказаним рішенням Сокальського районного суду від 05.11.2019р.

Разом з цим, вищевказаним рішенням Сокальського районного суду, яке набрало законної сили, встановлено, що без згоди Відділу з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігії Сокальської РДА сільський голова не вправі притягувати до дисциплінарної відповідальності директора Народного дому.

А згідно із частиною 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено в ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 06.11.2019р. з 14.00год. до 10.00год. їздила в м. Сокаль до належного роботодавця - Відділу з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігії Сокальської районної державної адміністрації, щодо поновлення на посаді, оскільки негайне виконання рішення суду означає обов`язок, власника, не пізніше наступного дня після проголошення судового рішення видати наказ (розпорядження) про поновлення працівника на роботі і фактично допустити його до виконання попередніх обов`язків.

Отже, прямого умислу ОСОБА_1 на порушення або неналежного виконання покладених на неї трудових обов`язків, її вини не було доведено в ході розгляду даної справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що спірне розпорядження не відповідає вимогам чинного законодавства, постановлене з порушеннями трудових прав позивача, гарантованих Конституцією України та КЗпП України, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання щодо розподілу судових витрат слід вирішити у відповідності до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження сільського голови Карівської сільської ради Сокальського району Львівської області №43 від 27.11.2019р. Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Народного дому с. Карів - ОСОБА_1 про оголошення догани.

Стягнути з Карівської сільської ради Сокальського району Львівської області на користь ОСОБА_1 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Карівська сільська рада Сокальського району Львівської області, ЄДРПОУ: 04370610, місцезнаходження: с.Карів, Сокальський район, Львівська область.

Головуючий: Л. Ю. Фарина

СудСокальський районний суд Львівської області
Дата ухвалення рішення17.11.2020
Оприлюднено20.11.2020
Номер документу92959889
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —454/3255/19

Рішення від 17.11.2020

Цивільне

Сокальський районний суд Львівської області

Фарина Л. Ю.

Ухвала від 22.01.2020

Цивільне

Сокальський районний суд Львівської області

Фарина Л. Ю.

Ухвала від 19.12.2019

Цивільне

Сокальський районний суд Львівської області

Фарина Л. Ю.

Ухвала від 09.12.2019

Цивільне

Сокальський районний суд Львівської області

Фарина Л. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні